# Есперанто, ідо, волапюк, інтерлінгва: порівняння штучних мов

Source: https://esperantopedia.org/uk/about/compared/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Есперанто в порівнянні з волапюком, ідо, інтерлінгвою, новіалем, ложбаном, клінгонською, токі пона та міжслов’янською: рік, автор, мовці й особливості.

Есперанто (1887) — **безперечно найпоширеніша штучна мова**. За оцінками, його мовців від 60 000 до 2 мільйонів, тоді як у найближчих суперників — ідо, інтерлінгви чи токі пона — їх кілька сотень або тисяч, а у волапюка й клінгонської — кілька десятків. Воно також має найбільшу Вікіпедію з-поміж усіх штучних мов (близько 390 000 статей проти близько 65 000 в ідо) і є єдиною штучною мовою, яка має приблизно 1 000–2 000 носіїв із народження.

Штучні мови поділяються на кілька груп: **міжнародні допоміжні мови**, призначені для спілкування між народами (волапюк, есперанто, ідо, інтерлінгва, новіаль), **логічні або філософські мови** (ложбан, токі пона) і **вигадані мови**, створені для книжок чи фільмів (клінгонська). Є також **зональні мови** для однієї мовної родини, як-от міжслов’янська.

## Порівняльна таблиця

Кількість мовців — приблизні оцінки з наведених джерел; їх рідко вимірюють, і вони часто викликають суперечки.

| Мова | Рік | Автор | Призначення й основа | Орієнтовна кількість мовців | Статей у Вікіпедії (жовт. 2026) | ISO 639-3 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| **Есперанто** | 1887 | Л. Л. Заменгоф | Міжнародна допоміжна; переважно романські й германські корені, аглютинативна граматика | 60 000–2 мільйони; 1 000–2 000 носіїв із народження | 389 589 | epo |
| Волапюк | 1879–80 | Йоганн Мартін Шляйєр | Міжнародна допоміжна; сильно змінені, переважно германські корені | Нині близько 20–30 | 56 561 (здебільшого створені ботами) | vol |
| Ідо | 1907 | Комітет Делегації (Луї де Бофрон, Луї Кутюра) | Реформоване есперанто без літер із діакритикою | 100–200 до кількох тисяч (оцінки різняться) | 64 640 | ido |
| Окциденталь (Interlingue) | 1922 | Едгар де Валь | Натуралістична допоміжна, нагадує романські мови | Кілька десятків | 13 798 | ile |
| Новіаль | 1928 | Отто Єсперсен | Допоміжна, поєднує романське й германське | Дуже мало | 2 067 | nov |
| Інтерлінгва | 1951 | IALA, Александер Ґоуд | Натуралістична; лексика з п’яти контрольних мов | Від кількох сотень до близько 1 500 | 30 291 | ina |
| Ложбан | 1987 (довідкова граматика 1997) | Logical Language Group на основі логлану (1955) | Логічна мова з однозначною граматикою | Близько 100 активних авторів | 1 364 | jbo |
| Клінгонська | 1984–85 | Марк Окранд | Вигадана мова для *Star Trek* | Близько 20–30 вільно володіють | немає | tlh |
| Токі пона | 2001 (книга 2014) | Соня Ланг | Мінімалістична; близько 120–137 основних слів | Сотні до кількох тисяч | 4 688 | tok |
| Міжслов’янська | 2006–2011 | Ян ван Стенберген, Войтех Мерунка та інші | Зональна мова, зрозуміла мовцям слов’янських мов | 7 000–20 000 (заяви) | 1 738 | isv |

## Чим есперанто відрізняється від волапюку?

**Волапюк** з’явився першим. Німецький священник Йоганн Мартін Шляйєр опублікував начерк 1879 року, а книжку — 1880 року. Мова швидко поширилася: до 1889 року були сотні клубів і три міжнародні конгреси, останній — у Парижі. Прихильники стверджували, що послідовників було близько мільйона.

Занепад був майже таким самим швидким. Шляйєр так змінював корені, що їх було важко впізнати (*vol* «світ» + *pük* «мова»), граматика мала безліч форм, а будь-які зміни від інших він відкидав. Коли 1887 року з’явилося есперанто, багато клубів волапюку перейшли на нього — нюрнберзький 1888 року. Стабільність есперанто випливає з протилежного підходу: Заменгоф відмовився від особистого контролю, і спільнота зафіксувала ядро у *Fundamento* 1905 року. Див. [історію есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/history/).

## Чим есперанто відрізняється від ідо?

**Ідо** («нащадок» мовою есперанто) — реформоване есперанто, яке 1907 року в Парижі представив комітет Делегації для прийняття міжнародної допоміжної мови. Його автор, що підписувався «Ido», 1908 року виявився Луї де Бофроном, раніше провідним есперантистом; пізніші історики вважають його передусім справою філософа Луї Кутюра, який був також його головним пропагандистом.

| Ознака | Есперанто | Ідо |
|---|---|---|
| Літери з діакритикою | ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ, ŭ | Немає (вживає ch, sh тощо) |
| Множина | *-j*: *hundoj* «собаки» | *-i*: *hundi* «собаки» |
| Узгодження прикметника | Так: *grandaj hundoj* | Ні: *granda hundi* |
| Знахідний *-n* | Обов’язковий для прямих додатків | Лише за незвичного порядку слів |
| Лексика | Романська, германська, слов’янська | Суворіше романська |

Багато з цих змін було запропоновано ще в голосуванні про реформи, яке Заменгоф провів 1894 року і яке мовці есперанто відхилили. Ідо забрало частину лідерів руху, але більшість звичайних мовців залишилася, а ідо так і лишилося невеликим. Повну історію, докладніше порівняння граматики й кількість мовців див. у статті [есперанто та ідо](https://esperantopedia.org/uk/about/esperanto-vs-ido/).

## Чим есперанто відрізняється від інтерлінгви?

**Інтерлінгва**, опублікована 1951 року Міжнародною асоціацією допоміжної мови (IALA) під керівництвом Александера Ґоуда, йде іншим шляхом. Замість регулярної вигаданої системи вона бере міжнародні слова, спільні для її контрольних мов — передусім англійської, французької, італійської та іспанської з португальською (як однієї мови-джерела), з німецькою й російською як допоміжними, — у їхніх природних формах. Мовець романської мови часто може прочитати інтерлінгву з першого погляду.

Компроміс такий: інтерлінгву європейцям легко **читати**, але важче правильно **говорити** нею, бо вона зберігає неправильності своїх мов-джерел. Есперанто, на перший погляд, менш знайоме, зате цілком регулярне, тому в ньому легше самому будувати правильні фрази.

## А що з клінгонською, ложбаном і токі пона?

Ці мови створювали не для світового спілкування:

- **Клінгонську** створив мовознавець Марк Окранд для фільму *Star Trek III* (1984) і описав у *The Klingon Dictionary* (1985). Вона навмисно інопланетна за звучанням і граматикою. Вільно нею розмовляє лише кілька десятків людей, хоча багато шанувальників знають окремі фрази.
- **Ложбан**, який від 1987 року розробляє Logical Language Group на основі логлану Джеймса Кука Брауна, прагне граматики без двозначності, збудованої на логіці предикатів.
- **Токі пона**, створена канадською мовознавицею Сонею Ланг (уперше онлайн 2001 року, книга 2014 року), має лише близько 120–137 основних слів і передає складні думки поєднанням простих. Код ISO *tok* вона отримала 2022 року.

## А що з міжслов’янською?

**Міжслов’янська** (*Medžuslovjansky*) — зональна мова, яку мають розуміти без навчання мовці всіх слов’янських мов. Вона виросла з проєктів, розпочатих 2006 року й об’єднаних 2011 року під керівництвом Яна ван Стенбергена та Войтеха Мерунки, а 2024 року отримала код ISO *isv*. На відміну від есперанто, вона не націлена на весь світ. Українська — одна зі слов’янських мов, тож міжслов’янська адресована і її носіям.

## Чому есперанто мало успіх там, де інші мови зазнали невдачі?

Дослідники зазвичай вказують на поєднання чинників:

1. **Стабільність.** *Fundamento* 1905 року зафіксувало ядро, тож тим, хто вчив мову, не доводилося стежити, як вона змінюється просто під час навчання, — на відміну від волапюку чи ідо, творці яких постійно переглядали мову.
2. **Спільнота як власник.** Заменгоф відмовився від особистих прав на мову й дозволив мовцям її розвивати.
3. **Легкість навчання.** Регулярна граматика, фонетичний правопис і продуктивне [словотворення](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/) дають змогу швидко дійти до справжньої розмови.
4. **Культура та установи.** Конгреси від 1905 року, [Всесвітня асоціація есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/organizations/), оригінальна [література](https://esperantopedia.org/uk/about/literature/) і пізніше носії з народження створили живу спільноту, а не лише проєкт.

Критики відповідають, що успіх есперанто відносний: це лишається невелика мова без офіційного статусу. Див. [критику есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/criticism/).

## Часті запитання

### Яка штучна мова найпоширеніша?

Есперанто. За оцінками, його мовців від 60 000 до 2 мільйонів — значно більше, ніж у будь-якої іншої штучної мови; наступні за величиною спільноти налічують сотні або кілька тисяч.

### Чи ідо краще за есперанто?

Ідо відмовилося від літер із діакритикою, узгодження прикметників і більшості випадків вживання знахідного відмінка, що дехто вважає простішим. Але в ідо значно менше мовців, книжок і заходів, тож для практичного вжитку сильніший вибір — есперанто.

### Чи клінгонська популярніша за есперанто?

Ні. Клінгонська відома завдяки *Star Trek*, і близько 250 000 користувачів Facebook колись заявляли, що розмовляють нею, але вільно володіють нею лише кілька десятків людей. Есперанто має десятки тисяч активних мовців і власних носіїв із народження.

### Яку штучну мову найлегше вивчити?

Токі пона має найменший словник, але в ній важко висловити щось точно. Серед мов, створених для повноцінного спілкування, есперанто та інтерлінгву загалом вважають найлегшими для мовців європейських мов.

### Чи замінило есперанто волапюк?

Здебільшого так. Волапюк досяг піку наприкінці 1880-х років, і багато його клубів та прихильників, починаючи з Нюрнберга 1888 року, перейшли на есперанто.

## Джерела

- Wikipedia, [Volapük](https://en.wikipedia.org/wiki/Volap%C3%BCk), [Ido](https://en.wikipedia.org/wiki/Ido), [Interlingue](https://en.wikipedia.org/wiki/Interlingue), [Novial](https://en.wikipedia.org/wiki/Novial), [Interlingua](https://en.wikipedia.org/wiki/Interlingua), [Lojban](https://en.wikipedia.org/wiki/Lojban), [Klingon language](https://en.wikipedia.org/wiki/Klingon_language), [Toki Pona](https://en.wikipedia.org/wiki/Toki_Pona), [Interslavic](https://en.wikipedia.org/wiki/Interslavic)
- Wikipedia (de), [Volapük](https://de.wikipedia.org/wiki/Volap%C3%BCk), [Ido](https://de.wikipedia.org/wiki/Ido_(Sprache)), [Interlingua](https://de.wikipedia.org/wiki/Interlingua), [Klingonische Sprache](https://de.wikipedia.org/wiki/Klingonische_Sprache), [Toki Pona](https://de.wikipedia.org/wiki/Toki_Pona); Wikipedia (pl), [Volapük](https://pl.wikipedia.org/wiki/Volap%C3%BCk), [Interlingua](https://pl.wikipedia.org/wiki/Interlingua)
- SIL International, сторінки кодів ISO 639-3: [epo](https://iso639-3.sil.org/code/epo), [vol](https://iso639-3.sil.org/code/vol), [ido](https://iso639-3.sil.org/code/ido), [ina](https://iso639-3.sil.org/code/ina), [jbo](https://iso639-3.sil.org/code/jbo), [tlh](https://iso639-3.sil.org/code/tlh), [tok](https://iso639-3.sil.org/code/tok), [isv](https://iso639-3.sil.org/code/isv)
- Статистика сайтів Wikimedia для кожного видання Вікіпедії (отримано 7 жовтня 2026 року; інтерлінгву перевірено повторно 11 жовтня 2026 року)
- Wikipedia, [Comparison between Esperanto and Ido](https://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_between_Esperanto_and_Ido) і [1894 Esperanto reform project](https://en.wikipedia.org/wiki/1894_Esperanto_reform_project)
- Amri Wandel, ["How many people speak Esperanto?"](https://doi.org/10.7906/indecs.13.2.9), 2015 (дані про Klingon у Facebook)
- Українські назви штучних мов: Вікіпедія, [Ложбан](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B6%D0%B1%D0%B0%D0%BD) і [Міжслов’янська мова](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0)