# Есперанто й ідо: відмінності, історія та мовці

Source: https://esperantopedia.org/uk/about/esperanto-vs-ido/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Ідо — це есперанто, реформоване 1907 року: без діакритики, множина на -i, без узгодження прикметників. Граматика, розкол і кількість мовців.

**Ідо — штучна мова, представлена в Парижі 1907 року як «реформоване есперанто».** Вона зберігає корені й сталі закінчення есперанто, але відмовляється від літер із діакритичними знаками, утворює множину за допомогою *-i*, не узгоджує прикметники з іменниками й уживає знахідний відмінок *-n* лише за незвичного порядку слів. Її назва — слово мови есперанто *ido*, «нащадок».

Комітет Делегації для прийняття міжнародної допоміжної мови, яким керував філософ і логік Луї Кутюра, у жовтні 1907 року прийняв есперанто лише «з реформами». Більшість мовців есперанто не пішла за комітетом. Навіть найнижча центральна оцінка для есперанто (близько 60 000 мовців) більш ніж у десять разів перевищує найвищу цифру, яку наводять для ідо (5 000).

Про волапюк, інтерлінгву й інших суперників див. [есперанто в порівнянні з іншими штучними мовами](https://esperantopedia.org/uk/about/compared/).

## Мовці: есперанто та ідо в цифрах

| Показник | Есперанто | Ідо |
|---|---|---|
| Орієнтовна кількість мовців | від 60 000 до 2 мільйонів ([усі оцінки](https://esperantopedia.org/uk/about/speakers/)) | 100–200 (Blanke, 2000); 1 000–2 500 (німецька Вікіпедія); 1 000–5 000 (Ido Foundation) |
| Носії з народження | 1 000–2 000 | Загальносвітової цифри немає; реєстр Фінляндії налічує 25 (кінець 2025) |
| Статей у Вікіпедії, 8 жовтня 2026 | 389 591 | 64 732 |
| Активних редакторів Вікіпедії, 8 жовтня 2026 | 359 | 62 |
| Великі зібрання | [Всесвітній конгрес](https://esperantopedia.org/uk/about/world-congress/), Ґрац 2026: 1 138 учасників | Конференція ідо, Ехтернах 2011: 24 учасники |

Жоден перепис не рахує мовців жодної з цих мов у всьому світі, тож усі цифри кількості мовців — оцінки, а в останньому рядку порівнюються різні роки. «Активні редактори» — ті, хто вносив правки впродовж попередніх 30 днів.

## Історія: комітет 1907 року й розкол

Делегацію заснували в січні 1901 року Леопольд Лео та Кутюра, щоб учені обрали одну міжнародну мову. До 1907 року її підтримували 310 товариств і близько 1 250 науковців. У травні 1907 року Міжнародна асоціація академій у Відні оголосила себе некомпетентною, тож Делегація призначила власний комітет.

Комітет збирався в Парижі з 15 по 24 жовтня 1907 року. Луї де Бофрон, провідний французький есперантист, представляв есперанто, бо правила забороняли це робити його авторові, [Заменгофу](https://esperantopedia.org/uk/about/zamenhof/). Наприкінці з’явився анонімний проєкт, підписаний «Ido», і комітет у принципі прийняв есперанто, а зміни мала узгодити постійна комісія.

Бофрон визнав у 1908 році, що він і є «Ido». *Enciklopedio de Esperanto* (1934) пише, що Бофрон «виявився його головним автором, або його визнали таким»; пізніші автори, як-от Detlev Blanke, вважають проєкт передусім працею Кутюра, а Бофрона — його публічним обличчям. Джерела розходяться в тому, як було розподілено роботу.

Заменгоф пропонував подібні реформи вже 1894 року, і його читачі їх відхилили; 1907 року він попередив, що комітет не має повноважень. Англійська Вікіпедія пише, що комісія дала Мовному комітетові есперанто один місяць на прийняття реформ і розірвала стосунки, коли відповіді не було. *Fundamento* 1905 року вже зробило ядро мови обов’язковим (див. [історію](https://esperantopedia.org/uk/about/history/)).

За *Enciklopedio*, перейшли близько 20 % провідних діячів есперанто, але лише 3–4 % звичайних есперантистів. Есперантисти оскаржують легітимність комітету: із його 12 членів, кажуть вони, участь узяли лише четверо. Граматика ідо відповідає, що голосування за прийняття есперанто зі змінами було одностайним, і звинувачує в розколі тих, хто забув свої обіцянки.

## Ідо після 1907 року

Прихильники ідо створили Академію й 1908 року започаткували щомісячник *Progreso*. Делегація припинила діяльність 31 липня 1910 року, заснувавши Союз міжнародної мови ідо (ULI), який і досі є її офіційним органом.

Кутюра загинув 3 серпня 1914 року в автомобільній аварії, на початку Першої світової війни. 1928 року Отто Єсперсен пішов створювати власну мову — новіаль. Після 1922 року ідо змінилося мало.

## Головні відмінності в граматиці й лексиці

| Ознака | Есперанто | Ідо | Приклад (есперанто / ідо) |
|---|---|---|---|
| Абетка | 28 літер, зокрема *ĉ ĝ ĥ ĵ ŝ ŭ* | 26 літер, без діакритики; *ch*, *sh*, *qu* | *ĉambro*, *ŝuo*, *kvadrato* / *chambro*, *shuo*, *quadrato* |
| Множина | додають *-j* | *-o* замінюють на *-i* | «будинки»: *domoj* / *domi* |
| Прикметники | Узгоджуються з іменником | Ніколи не змінюються | «великі собаки»: *grandaj hundoj* / *granda hundi* |
| Знахідний *-n* | Завжди позначає додаток | Лише коли додаток неясний, наприклад коли він стоїть першим | «Я п’ю молоко»: *Mi trinkas lakton* / *Me drinkas lakto* |
| Дієслова | Інфінітив *-i*, наказ *-u* | Інфінітив *-ar*, наказ *-ez* | «іти», «іди!»: *iri*, *iru!* / *irar*, *irez!* |
| Займенники | *mi*; *li*, *ŝi*, *ĝi* | *me*; *il(u)*, *el(u)*, *ol(u)*, а також загальний *lu* | «Я є»: *Mi estas* / *Me esas* |
| Рід | Багато слів на позначення людей за замовчуванням чоловічі; *-in-* утворює жіночі | Корені нейтральні; *-ul-* чоловічий, *-in-* жіночий | «брат», «сестра»: *frato*, *fratino* / *fratulo*, *fratino* |
| Словотворення | Частину мови кореня потрібно вчити | Оборотне, з додатковими суфіксами | «коронувати»: *kroni* / *kronizar* |
| Питальні слова | Таблиця: *kie*, *tie*, *kiu* | На латинській основі: *ube*, *ibe*, *qua* | «де»: *kie* / *ube* |
| Лексика | Романська, германська, слов’янська | Звірена з шістьма мовами, більш романська | «і», «школа»: *kaj*, *lernejo* / *e(d)*, *skolo* |

Про бік есперанто див. [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/) та [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/). В ідо *frato* саме по собі означає «брат або сестра» без уточнення статі.

Мови близькі: німецька Вікіпедія за Detlev Blanke оцінює різницю в граматиці та лексиці не більш як у 15 %. Існують і хибні друзі: *grava* в есперанто означає «важливий», а в ідо — «важкий», а *legi* означає «читати», але в ідо — «закони». Vikipedio виводить суфікс *-end-*, офіційний в есперанто від 1953 року, з ідо.

## «Отче наш» обома мовами

Початок молитви «Отче наш»: формулювання Заменгофа з першого підручника есперанто (1887) і переклад ідо від Бофрона, надрукований 1924 року. Заменгоф помер 1917 року, Бофрон — 1935-го.

**Есперанто:**

<blockquote lang="eo"><p>Patro nia, kiu estas en la ĉielo, sankta estu Via nomo, venu reĝeco Via, estu volo Via, kiel en la ĉielo, tiel ankaŭ sur la tero.</p></blockquote>

**Ідо:**

<blockquote lang="io"><p>Patro nia qua esas en la cieli, Vua nomo santigesez; Vua regno arivez; Vua volo esez obediata, quale en la cielo, anke (tale) sur la tero.</p></blockquote>

**Українською:** Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

Порівняй *kiu estas* і *qua esas* «що є», *kiel* і *quale* «як», *ankaŭ* та *anke* «також». Наказова форма в есперанто — *estu*, в ідо — *esez*. Більше — у наших [зразках текстів](https://esperantopedia.org/uk/learn/sample-texts/).

## Що вчити: есперанто чи ідо?

**Вчи есперанто, якщо хочеш мати з ким розмовляти, а ідо розглядай, якщо тебе приваблюють його правила.**

Ідо підійде тому, кому не до вподоби літери з діакритикою й відмінкові закінчення або хто добре знає романські мови. Існують переклади *Маленького принца*, Псалмів і Євангелія від Луки мовою ідо та журнали на кшталт *Progreso*, але спільнота невелика, тож співрозмовників, курсів і книжок мало.

Есперанто має ту саму основну граматику, а ще носіїв із народження, щорічні конгреси, велику Вікіпедію, безкоштовний [курс](https://esperantopedia.org/uk/learn/course/) і довгу літературу. Його діакритика й знахідний відмінок — звичайні закиди ([критика есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/criticism/)). Мови близькі, тож вивчення однієї дає старт для читання іншої.

## Часті запитання

### Чим відрізняється есперанто від ідо?

Ідо — це есперанто, реформоване 1907 року. Воно не має літер із діакритикою, має множину на *-i*, незмінні прикметники, знахідний відмінок лише за потреби, нейтральні за родом корені та більше романської лексики.

### Чи ідо легше за есперанто?

Ідо прибирає деякі закінчення й літери з діакритикою, що подобається багатьом учням. Натомість воно додає суфікси, менш регулярні питальні слова й правопис із диграфами. Ми не знайшли опублікованого експерименту, який порівнював би час навчання, тож «легше» залежить від твоїх мов і цілей.

### Скільки людей розмовляє ідо?

Опубліковані оцінки — від 100–200 (2000) до 1 000–5 000 (Ido Foundation). Ніхто не рахував; реєстр Фінляндії налічує 25 осіб, для яких ідо рідна мова. Оцінки для есперанто починаються приблизно від 60 000.

### Чому ідо відокремилося від есперанто?

Кутюра й Бофрон хотіли усунути те, що вважали вадами есперанто, і комітет Делегації підтримав їхній проєкт у жовтні 1907 року. Більшість есперантистів відмовилася змінювати мову, яку вже зафіксувало *Fundamento* 1905 року.

### Чи ідо ще вживають?

У малих масштабах. ULI проводить щорічні конвенти, виходить *Progreso*, а Вікіпедія мовою ідо налічує 64 732 статті. Щоденне вживання значно менше, ніж в есперанто.

## Джерела

- Wikipedia, [Ido](https://en.wikipedia.org/wiki/Ido), [Comparison between Esperanto and Ido](https://en.wikipedia.org/wiki/Comparison_between_Esperanto_and_Ido), [Delegation for the Adoption of an International Auxiliary Language](https://en.wikipedia.org/wiki/Delegation_for_the_Adoption_of_an_International_Auxiliary_Language), [Louis de Beaufront](https://en.wikipedia.org/wiki/Louis_de_Beaufront), [1894 Esperanto reform project](https://en.wikipedia.org/wiki/1894_Esperanto_reform_project), [Union for the International Language Ido](https://en.wikipedia.org/wiki/Union_for_the_International_Language_Ido)
- Wikipedia (fr), [Délégation pour l'adoption d'une langue auxiliaire internationale](https://fr.wikipedia.org/wiki/D%C3%A9l%C3%A9gation_pour_l%27adoption_d%27une_langue_auxiliaire_internationale); Wikipedia (de), [Ido (Sprache)](https://de.wikipedia.org/wiki/Ido_(Sprache))
- Vikipedio, [Esperanto kaj Ido komparataj](https://eo.wikipedia.org/wiki/Esperanto_kaj_Ido_komparataj) (цитує *Enciklopedio de Esperanto*), [Louis Couturat](https://eo.wikipedia.org/wiki/Louis_Couturat), [Patro nia](https://eo.wikipedia.org/wiki/Patro_nia) (текст Заменгофа 1887 року, *Unua Libro*, с. 19)
- *Enciklopedio de Esperanto* (Будапешт, 1934), статті «Ido» і «Reformoj en E», копії: [частина 1](http://miresperanto.com/konsultoj/enciklopedio-1.htm) і [частина 3](http://miresperanto.com/konsultoj/enciklopedio-3.htm); Otto Jespersen, [History of our language (Ido)](https://www.oocities.org/idojc/Hist.html) (1912, англійський переклад); Henry Jacob, [*A Planned Auxiliary Language*](https://web.archive.org/web/20120321170702/http://interlanguages.net/PALih.html), розділ про ідо (1947); Léopold Leau, [The Truth about the Delegation in 1907](https://web.archive.org/web/20220327235950/http://interlanguages.net/truth.html), *Progreso*, серпень 1933; Detlev Blanke, *Internationale Plansprachen* (Берлін, 1985), с. 187, та Ivo Lapenna, Ulrich Lins, Tazio Carlevaro, *Esperanto en perspektivo* (Роттердам, 1974), с. 423, обидва за цитуванням у німецькій Вікіпедії: [Ido (Sprache)](https://de.wikipedia.org/wiki/Ido_(Sprache)) і [Wilhelm Ostwald](https://de.wikipedia.org/wiki/Wilhelm_Ostwald)
- MacTutor, [Louis Couturat](https://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biographies/Couturat/); Encyclopedia.com, [Couturat, Louis](https://www.encyclopedia.com/history/historians-and-chronicles/historians-miscellaneous-biographies/louis-couturat)
- Wikipedio, [Ido](https://io.wikipedia.org/wiki/Ido) (*Patro nia* Бофрона з *Bulletin Français-Ido*, листопад–грудень 1924, с. 288), [Historio di Ido](https://io.wikipedia.org/wiki/Historio_di_Ido)
- Beaufront, *Kompleta Gramatiko Detaloza di la Linguo Internaciona Ido* (1925), [Quo esas Ido?](https://wikisource.org/wiki/KGD/Quo_esas_Ido%3F) і [Substantivo](https://wikisource.org/wiki/KGD/Substantivo) на Wikisource
- PMEG, [O-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/o-vortoj/bazaj_reguloj.html), [A-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/a-vortoj/bazaj_reguloj.html), [-in-](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/in.html), [-end-](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/end.html); Wiktionary, [grava](https://en.wiktionary.org/wiki/grava), [lego](https://en.wiktionary.org/wiki/lego)
- Ido Foundation, [IDO](https://idofonduro.org/wp/index.php/en/ido/); Detlev Blanke (2000), цитується в Sabine Fiedler, [Phraseology in planned languages](https://books.google.com/books?id=CAIZ9BHOkBwC&pg=PA779), De Gruyter, 2007, с. 779
- Statistics Finland, [Population by language, table 11rm](https://pxdata.stat.fi/PXWeb/pxweb/en/StatFin/StatFin__vaerak/11rm.px), і статистика Wikimedia для Вікіпедії [мовою есперанто](https://eo.wikipedia.org/wiki/Special:Statistics) та [мовою ідо](https://io.wikipedia.org/wiki/Special:Statistics) (усе отримано 8 жовтня 2026 року)