# Antaŭparolo: передмова Заменгофа до Fundamento

Source: https://esperantopedia.org/uk/about/fundamento/antauparolo/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Передмова Заменгофа (липень 1905) пояснює, чому основа есперанто має залишатися незмінною і як мова все ж розвивається. Повний текст, кожне слово пояснено.

*Antaŭparolo* («Передмова») відкриває [*Fundamento de Esperanto*](https://esperantopedia.org/uk/about/fundamento/). Заменгоф підписав її у Варшаві в липні 1905 року, за кілька тижнів до першого Всесвітнього конгресу есперанто в Булонь-сюр-Мер. Це єдина частина книги, написана саме для неї: граматика, вправи й словник старші.

## Що сказано в передмові?

У передмові шість тез. Кожну з них можна прочитати нижче в тексті, власними словами Заменгофа.

1. **Незмінна основа.** Мова може спокійно розвиватися лише тоді, коли має чітко визначену основу, якої не торкається ніхто, навіть її автор.
2. **Основу становлять три праці:** [граматика](https://esperantopedia.org/uk/about/fundamento/gramatiko/) з 16 правил, [*Universala Vortaro*](https://esperantopedia.org/uk/about/fundamento/universala-vortaro/) і [*Ekzercaro*](https://esperantopedia.org/uk/about/fundamento/ekzercaro/). Усе інше, що писав Заменгоф, — його приватна справа: зразок, а не закон.
3. **Помилки залишаються.** Він виправив лише друкарські помилки. Хибні чи незграбні переклади, «особливо в англійській частині», лишаються в книзі, бо їх зміна підірвала б її авторитет.
4. **Нові слова — за рекомендацією.** Нові слова можна вживати й рекомендувати вже тепер; пізніше авторитетна установа може зробити їх офіційними як доповнення до Fundamento.
5. **Нові форми поряд зі старими.** Якщо слово чи правило виявиться незручним, центральна установа може запропонувати нову форму для паралельного вжитку. Стара форма стане архаїзмом, але не буде скасована ніколи.
6. **Путівник, а не підручник.** Кожен есперантист має мати книгу, щоб перевіряти, що є офіційним, а вчитися — за кращими підручниками й словниками.

Заменгоф завершує застереженням: доки перший конгрес не прийняв ці думки, вони лишалися його приватними. Конгрес прийняв їх у Булонській декларації 9 серпня 1905 року. «Авторитетна установа», яку він передбачав, стала Мовним комітетом, а згодом — [Академією есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/academy/).

## Як читати цей текст

Передмова написана звичайною прозою 1905 року, і здебільшого вона читається як сучасне есперанто. У довгих реченнях багато дієприкметників і суфікса *-ad-* для тривалої дії, як-от у *progresadi* («невпинно просуватися вперед»). Торкнись будь-якого слова, щоб побачити його частини й значення. Номери на полях дають змогу послатися на потрібний абзац.

<!--fundamento-->

## Джерела

- [Akademio de Esperanto — Fundamento de Esperanto: Antaŭparolo](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/antauparolo.html)
- [David K. Jordan — The Boulogne Declaration](https://pages.ucsd.edu/~dkjordan/eo/teko/BulonjaDeklaracio.html)
- Wikipedia, [Fundamento de Esperanto](https://en.wikipedia.org/wiki/Fundamento_de_Esperanto)