# Гомаранізм: ідея Заменгофа про нейтральний гуманізм

Source: https://esperantopedia.org/uk/about/homaranismo/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Гомаранізм — ідея Заменгофа про рівність народів, нейтральну мову й спільну етику. Витоки 1901 року, декларація 1913-го, критика й конгрес, що не відбувся.

**Гомаранізм** (*homaranismo*; англійською — *Humanitism*) — це філософія Л. Л. Заменгофа про рівність народів, нейтральну мову й одне спільне правило: ставитися до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Вона виросла з *Hilelismo* («гілелізм»), виданого 1901 року під псевдонімом *Homo sum*, а свою назву дістала 1906 року. Заменгоф називав її справою всього свого життя, проте тримав окремо від есперанто, а рух есперантистів, нейтральний з часу Булонської декларації (1905), її так і не прийняв. Окремого руху не виникло, а конгрес, який він для неї замислював, так і не відбувся.

## Що означає слово *homaranismo*?

Слово має будову *hom·ar·an·ism·o*: *homaro* — «людство», *-an-* — «член», *-ism-* — «вчення»; див. [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/). *Homarano* — це член людського роду і, в розумінні Заменгофа, послідовник цього вчення. *Reta Vortaro* називає *homaranismo* проєктом нейтральної релігії Заменгофа, що продовжує *Hilelismo*.

| Есперанто | Вимова | Значення |
|---|---|---|
| *homaro* | ho-MA-ro | людство, рід людський |
| *homarano* | ho-ma-RA-no | член людства; послідовник вчення |
| *homaranismo* | ho-ma-ra-NIS-mo | вчення Заменгофа |
| *Hilelismo* | hi-le-LIS-mo | попередник 1901 року, названий на честь мудреця *Hilelo* (Гіллеля) |

## Звідки взявся гомаранізм?

1901 року Заменгоф видав російською книжку *Hilelismo* («Гілелізм: проєкт розв’язання єврейського питання»), підписану *Homo sum* — латиною «Я людина». Гіллель був мудрецем часів царя Ірода й звів Закон до однієї формули: не роби іншим того, що ненависне тобі самому. За біографом Олександром Корженковим, Заменгоф запропонував невелику єврейську громаду з очищеною релігією, вільною від етнічних приписів, яка вживала б есперанто для навчання й богослужіння. Серед російських євреїв ця ідея не викликала великого ентузіазму.

Перший [Всесвітній конгрес есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/world-congress/) змінив його задум. У серпні 1905 року 688 осіб із близько 20 країн цілий тиждень спілкувалися лише есперанто, і Заменгоф дійшов висновку, що ідея може працювати для всіх. Заворушення в Росії підштовхнули його оприлюднити її до наступного конгресу.

| Дата | Що сталося |
|---|---|
| Січень 1906 | *Dogmoj de Hilelismo* («Догмати гілелізму»), дванадцять пунктів, надруковані без підпису в *Ruslanda Esperantisto* («Російський есперантист») |
| 1906 (березень, за Корженковим) | Брошура *Homaranismo*, без підпису, Санкт-Петербург: майже той самий текст, нова назва й передмова |
| 1912 | На восьмому Всесвітньому конгресі в Кракові Заменгоф відмовляється від усіх офіційних посад у русі |
| Травень 1913 | *Deklaracio pri Homaranismo*, десять пунктів, під його власним іменем |
| Початок 1917 | Останню версію передають перекладачеві в Німеччині; Заменгоф помирає 14 квітня |

Заменгоф зрозумів, що *Hilelismo* звучить надто по-єврейськи, а його передмова надто прив’язана до Росії. У брошурі 1906 року сказано, що гілелізм стосувався однієї групи, а *homaranismo* стосується всіх народів і релігій; там його визначено як *celado al pura homeco kaj al absoluta intergenta justeco kaj egaleco* — «прагнення до чистої людяності та до абсолютної справедливості й рівності між народами».

## Які головні засади гомаранізму?

Найповніше коротке викладення — *Deklaracio pri Homaranismo* 1913 року з бланком відповіді для читачів, які хотіли потрапити до списку *homaranoj*. Стисло:

| Пункт | Ідея |
|---|---|
| I | Людство — одна родина; його поділ на ворожі народи та етнічно-релігійні спільноти — одне з найбільших лих. |
| II | Судити про людей слід лише за особистими заслугами й вчинками; переслідувати будь-кого за походження, мову, віру чи суспільний стан — варварство. |
| III–IV | Країна однаково належить усім своїм мешканцям, а назви держав мають бути географічно нейтральними, не етнічними. |
| V | У приватному житті можна вживати будь-яку мову та сповідувати будь-яку віру; між спільнотами слід вживати нейтральну мову й етику. |
| VI–VIII | На запитання «До якого ви народу належите?» слід відповідати *Mi estas Homarano* — «Я гомаранін». Патріотизм — це служіння всім співмешканцям, а не ненависть до чужих. |
| IX | Мова — засіб, а не святиня. Крім рідної, слід знати нейтральну. |
| X | Віра має бути щирою, а не успадкованою. «Бог» — найвища незбагненна Сила, яку кожен може тлумачити вільно; головне правило — ставитися до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. |

Суть передають два речення. *Mi estas homo, kaj la tutan homaron mi rigardas kiel unu familion.* — «Я людина, і все людство я вважаю однією родиною». І друге: *Mi vidas en ĉiu homo nur homon.* — «У кожній людині я бачу лише людину».

Текст 1906 року був довшим: дванадцять пунктів, «гомаранські храми», де зустрічалися б люди різних релігій, назви на кшталт *Peterburgio* для Росії, а нейтральною мовою прямо названо есперанто. 1913 року Заменгоф відмовився від храмів і переліку назв країн, додав громади вільнодумців (*liberkredaj* — тих, хто не вірить у жодну з наявних об’явлених релігій) і більше не називав есперанто.

## Чи гомаранізм — те саме, що есперанто?

Ні, і Заменгоф наполягав на різниці. Булонська декларація, ухвалена 9 серпня 1905 року, каже: *Ĉiu alia ideo aŭ espero, kiun tiu aŭ alia esperantisto ligas kun la Esperantismo, estos lia afero pure privata.* — «Кожна інша ідея чи надія, яку той чи той есперантист пов’язує з есперантизмом, буде його суто приватною справою». Власні погляди творця нікого не зобов’язують; зобов’язує лише *Fundamento*. Від усіх особистих прав на мову він відмовився ще в [*Unua Libro*](https://esperantopedia.org/uk/about/unua-libro/) 1887 року.

Передмова 1913 року це повторює. Есперанто означає повну нейтральність, а його «внутрішня ідея» — лише невиразне відчуття братерства, тоді як *homaranismo* — це визначена політична й релігійна програма, *mian kredon pure privatan* — «моє суто приватне переконання». Заменгоф передбачав, що вороги есперанто скористаються ним як зброєю.

## Як зреагували есперантисти?

Погано. Корженков повідомляє, що неєвреям не подобалася талмудична назва, атеїстам текст видавався надто релігійним, віруючим — єретичним, а тим, хто був поглинутий класовою боротьбою, — політично хибним. Луї де Бофрон (Louis de Beaufront) напав на нього в *L'Espérantiste*. Відповідаючи на критику священника, Заменгоф написав, що гомарани не хочуть нової релігії, а лише міст між наявними релігіями.

Двоє близьких французьких прихильників, Еміль Жаваль (Émile Javal) і Іпполіт Себер (Hippolyte Sebert), радили йому приховати авторство, а перед конгресом 1906 року в Женеві переконали вилучити з промови частину, що пов’язувала «внутрішню ідею» з гомаранізмом (за Корженковим). Якийсь час він говорив лише про «внутрішню ідею».

## Який конгрес планував Заменгоф?

Він хотів зібрати зустріч про нейтрально-людську релігію для тих, хто покинув успадковані віри, — спершу в Парижі в серпні 1914 року, довкола десятого Всесвітнього конгресу. Паризькі організатори побоювалися французької націоналістичної преси й відмовили. Потім війна скасувала паризький конгрес.

9 вересня 1914 року він попросив швейцарського есперантиста Фрідріха Ульмана (Friedrich Uhlmann) організувати 1915 року в Швейцарії конгрес для всіх, хто прагне єдності людства (за Корженковим). За Едмоном Пріва (Edmond Privat), у циркулярі про менші підготовчі збори спершу йшлося про грудень 1916 року, потім про серпень 1917-го і, нарешті, про час «після закінчення війни». Нічого не відбулося; Заменгоф помер 14 квітня 1917 року.

## Що сталося з гомаранізмом після Заменгофа?

Рухом він не став. Бланк членства підписали небагато читачів, зазначає Пріва; за даними есперантомовної Вікіпедії, чимало пацифістів ставилися до вчення прихильно. Наймолодша дитина Заменгофа, Лідія Заменгоф (1904–1942), поширювала *homaranismo* поряд з есперанто, а приблизно від 1925 року — ще й віру бахаї; про її долю див. [Заменгоф](https://esperantopedia.org/uk/about/zamenhof/). Історики досі вивчають це вчення, зокрема Корженков (*Homarano*, 2009) і Christer Kiselman. Інші зв’язки есперанто з вірою, як-от [есперанто й спіритизм](https://esperantopedia.org/uk/about/spiritism/) у Бразилії, виникли незалежно.

## Чому гомаранізм критикують?

- **Забагато мови й релігії.** Корженков зауважує, що Заменгоф, який виріс у багатомовній Росії, не помітив, що Західна Європа здебільшого одномовна, і майже не зважив політичних, економічних і психологічних чинників.
- **Клас.** Ернест Дрезен (1929) закидав з марксистського погляду, що вчення ігнорує класову боротьбу; «чи суспільний стан» додали в текст лише в редакції 1913 року.
- **Непрактичні подробиці.** За Пріва, сам Заменгоф відмовився від перейменованих країн як нездійсненних.
- **Напруга в цілях.** У доповіді, написаній 1910 року для Всесвітнього конгресу рас 1911 року, Заменгоф стверджував, що ненависть між народами зникне лише тоді, коли в людства буде одна мова й одна релігія, а вдома народи зберігатимуть власні мови та релігії. Kiselman вбачає в його сумнівах конфлікт між порятунком євреїв і поєднанням людства.
- **Ризик для есперанто.** Жаваль і Себер боялися розколу руху. Про критику самої мови див. [критика есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/criticism/), а про ширшу історію — [історію есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/history/).

## Часті запитання

### Що таке гомаранізм?

Етична й релігійна філософія Заменгофа про єдність людства: усі народи рівні, людей судять за вчинками, між спільнотами вживають нейтральну мову. Вона розвинулася з *Hilelismo* (1901) у 1906–1917 роках.

### Чи гомаранізм — це релігія?

Заменгоф називав його політичною й релігійною програмою, а *Reta Vortaro* — проєктом нейтральної релігії. Він заперечував, що хоче замінити наявні релігії: люди мали зберегти свою й додати до неї нейтральну етику.

### Чи гомаранізм — те саме, що «внутрішня ідея» есперанто?

Ні. «Внутрішня ідея» — це невиразна надія на братерство, яку відчуває багато есперантистів. 1913 року Заменгоф написав, що *homaranismo* — точна приватна програма, а не частина есперанто.

### Чи відбувся конгрес 1915 року?

Ні. Заменгоф просив про нього у вересні 1914 року, але війна зробила його неможливим. Пізніші плани зсунулися на 1916 і 1917 роки, а в квітні 1917 року він помер.

### Чи є гомарани сьогодні?

Організованого руху сьогодні немає, хоча праці Заменгофа на цю тему досі вивчають.

## Джерела

- A. Korĵenkov, [*Zamenhof: The Life, Works and Ideas of the Author of Esperanto*](http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf), Esperantic Studies Foundation, 2009 (розділи XIII–XVI)
- Edmond Privat, [*Vivo de Zamenhof*](https://eo.wikisource.org/wiki/Vivo_de_Zamenhof), Vikifontaro
- L. L. Zamenhof, [*Deklaracio pri Homaranismo*](https://eo.wikisource.org/wiki/Deklaracio_pri_Homaranismo) (Мадрид, 1913; суспільне надбання), Vikifontaro
- J. Dietterle (ред.), [*Originala Verkaro de L. L. Zamenhof*](https://eo.wikisource.org/wiki/Originala_Verkaro) (1929), частина III «Hilelismo-Homaranismo», Vikifontaro
- [*Enciklopedio de Esperanto*](https://eo.wikisource.org/wiki/Enciklopedio_de_Esperanto/Ludoviko_Lazaro_Zamenhof:_Vivo) (1934), стаття про Заменгофа
- Akademio de Esperanto, [Deklaracio pri la Esenco de la Esperantismo](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/bulonja_deklaracio.html) (9 серпня 1905 року)
- Ernest Drezen, [*Zamenhof*](https://eo.wikisource.org/wiki/Zamenhof_(Drezen)/I/Homaranismo) (1929), розділ «Homaranismo»
- Vikipedio, [Homaranismo](https://eo.wikipedia.org/wiki/Homaranismo), [Hilelismo](https://eo.wikipedia.org/wiki/Hilelismo), [Lidia Zamenhof](https://eo.wikipedia.org/wiki/Lidia_Zamenhof) і [Ludoviko Lazaro Zamenhof](https://eo.wikipedia.org/wiki/Ludoviko_Lazaro_Zamenhof); Вікіпедія (англійською мовою), [Homaranismo](https://en.wikipedia.org/wiki/Homaranismo), [Declaration of Boulogne](https://en.wikipedia.org/wiki/Declaration_of_Boulogne) і [Lidia Zamenhof](https://en.wikipedia.org/wiki/Lidia_Zamenhof); Вікіпедія (польською мовою), [Homaranizm](https://pl.wikipedia.org/wiki/Homaranizm) і [Ludwik Zamenhof](https://pl.wikipedia.org/wiki/Ludwik_Zamenhof)
- Вікіпедія, [Гомаранізм](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC)
- Reta Vortaro, [homar-](https://reta-vortaro.de/revo/art/homar.html), [Hilel-](https://reta-vortaro.de/revo/art/hilel.html) і [kred-](https://reta-vortaro.de/revo/art/kred.html)
- Stuart Schoffman, [The Great Family Circle](https://jewishreviewofbooks.com/articles/2493/the-great-family-circle/), *Jewish Review of Books*, 2017 (рецензія на книжку Естер Шор *Bridge of Words*)