# Unua Libro (1887): перша книга есперанто з поясненнями

Source: https://esperantopedia.org/uk/about/unua-libro/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Unua Libro (Варшава, 26 липня 1887) містила 16 правил граматики, 917 коренів і обіцянку, що потребувала десяти мільйонів імен. Зміст, видання, де читати.

**Unua Libro** («Перша книга») — це книжечка, у якій Л. Л. Заменгоф уперше представив есперанто. Вона вийшла у Варшаві російською мовою **26 липня 1887 року** під псевдонімом *Doktoro Esperanto* і налічувала близько 40 сторінок. У ній були довга передмова, вісім карток-обіцянок, граматика з **16 правил** і словник із **917 коренів**. Заменгоф відмовився від усіх особистих прав на мову, тож і книга, і мова від самого початку є суспільним надбанням.

## Ключові факти

| | |
|---|---|
| Російська назва | *Международный язык. Предисловие и полный учебник* — «Міжнародна мова. Передмова й повний підручник» |
| Автор | Людвік Лазар Заменгоф під псевдонімом *Doktoro Esperanto* («Доктор, що сподівається») |
| Друкар і видавець | Хаїм Кельтер, Варшава |
| Дата | 26 липня 1887 року (14 липня за юліанським календарем, яким тоді користувалися в Росії) |
| Обсяг | 42 сторінки за підрахунком Корженкова (за даними UEA — 40); на сторінках 41 і 42 лише дозвіл на переклад та адреса автора |
| Зміст | Передмова, 8 карток-обіцянок, абетка й 16 правил, словник із 917 коренів |
| Ціна | 15 копійок, за даними есперантської й польської Вікіпедії |
| Хто заплатив | Посаг нареченої Заменгофа, за порадою її батька |

Назву *Unua Libro* книга отримала пізніше, коли 1888 року Заменгоф видав *Dua Libro* («Другу книгу»). Слово *Esperanto* стало назвою самої мови близько 1889 року, коли читачі почали називати мову його псевдонімом. 1887 року мова була просто «міжнародною мовою» (*lingvo internacia*).

## Як книга з’явилася друком?

Мова була готова навесні 1885 року, і Заменгоф два роки шукав видавця. Батько його нареченої Клари Сільбернік запропонував оплатити друк з її посагу, і варшавський друкар Хаїм Кельтер погодився. Заручини відбулися 30 березня, а весілля — 9 серпня 1887 року.

Російський цензор спершу схвалив текст 2 червня 1887 року, а вдруге — 26 липня (14 липня за юліанським календарем). Ця друга дата відзначається як день народження есперанто; див. [День Заменгофа й День есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/zamenhof-day/). Про події до й після виходу книги дізнаєшся з [історії есперанто](https://esperantopedia.org/uk/about/history/), а про життя автора — з біографії [Л. Л. Заменгофа](https://esperantopedia.org/uk/about/zamenhof/).

## Що було в *Unua Libro*?

За стандартною біографією Олександра Корженкова, російське видання було побудоване так:

| Сторінки | Частина |
|---|---|
| 3–30 | Передмова (*Antaŭparolo*) — найдовша частина, зі зразками текстів |
| 31–34 | Вісім відривних карток-обіцянок |
| 35–40 | «Повний підручник»: абетка й 16 правил, вісім про частини мови й вісім загальних |
| 41 | Дозвіл перекладати книжечку іншими мовами |
| 42 | Адреса автора |
| Окремий аркуш | Великий складений аркуш зі словником із 917 коренів, надрукований з обох боків |

### Передмова: навіщо міжнародна мова?

Заменгоф доводив, що світові потрібна нейтральна друга мова, яка пом’якшувала б конфлікти між народами. Він назвав три перешкоди, яких не подолали попередні проєкти, як-от волапюк: мова має бути досить легкою, щоб її можна було вивчити майже граючи; нею має бути можливо одразу спілкуватися з будь-ким; і треба знайти спосіб подолати байдужість людей, щоб багато хто вчив її разом. Третя перешкода й привела до обіцянки.

### Граматика й словник

16 правил — це ті самі правила, що й досі визначають мову: один артикль, іменники на *-o*, прикметники на *-a*, дієслівні закінчення за часами, множина *-j* і закінчення додатка *-n*. 1905 року вони увійшли до *Fundamento de Esperanto* («Основи есперанто»), яке Булонська декларація зробила незмінним. Прочитай їх простими словами на сторінці [16 правил граматики есперанто](https://esperantopedia.org/uk/grammar/16-rules/).

Словник у російському виданні мав **917 коренів** (Корженков; UEA). Деякі джерела налічують 947 коренів, якщо додати слова зі зразків текстів. Невеликий запас працював, бо афікси множили його; див. [словотвір](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).

### Зразки текстів

Передмова показувала мову в дії на шести коротких текстах:

1. *Patro nia* — молитва «Отче наш».
2. Уривок із Біблії — перші вірші першого розділу Книги Буття.
3. Зразок листа до друга, написаного цілком есперантською, окрім доданого аркуша зі словником, щоб перевірити, чи його можна зрозуміти.
4. *Mia penso* — оригінальний вірш Заменгофа.
5. *El Heine'* — вірш у перекладі з Генріха Гайне, що починається словами *En sonĝo princinon mi vidis* — «У сні я бачив принцесу».
6. *Ho, mia kor'* — другий оригінальний вірш, що починається словами *Ho, mia kor', ne batu maltrankvile* — «О, моє серце, не бийся так неспокійно».

*Patro nia* і текст 1887 року з поясненням можна прочитати на нашій [сторінці зі зразками текстів](https://esperantopedia.org/uk/learn/sample-texts/). У зразках частини кожного слова відокремлювали комами, щоб читач, який нічого не знав, міг знайти кожну частину на аркуші зі словником.

Одна деталь показує, як мало змінилося з 1887 року. У книзі питальні слова часу закінчувалися на *-an*: *kian* і *tian*, тепер *kiam* «коли» і *tiam* «тоді». Заменгоф змінив їх у додатку до *Dua Libro* в червні 1888 року; див. [корелятиви](https://esperantopedia.org/uk/grammar/correlatives/).

## Що за обіцянка була в *Unua Libro*?

Вісім відривних карток просили читачів підписати обіцянку: *Mi, subskribita, promesas ellerni la proponitan de d-ro Esperanto lingvon internacian, se estos montrita, ke dek milionoj personoj donis publike tian saman promeson.* — «Я, нижчепідписаний, обіцяю вивчити запропоновану д-ром Есперанто міжнародну мову, якщо буде показано, що десять мільйонів осіб публічно дали таку саму обіцянку.»

Заменгоф бачив проблему: ніхто не хоче вчити мову, якою ніхто не говорить, — і намагався розв’язати її колективним голосуванням. Він пообіцяв надрукувати імена всіх десяти мільйонів окремою книгою. Мети так і не досягли. До 1889 року підписалося близько 1 000 осіб — це 0,01% від мети. Багато хто написав на своїх картках *Senkondiĉe* («безумовно»), що означало: мову вони вивчать у будь-якому разі. Заменгоф надрукував імена підписантів у кількох списках, останній — 1909 року; одна стаття UEA налічує загалом 21 915 обіцянок.

## Що було після *Unua Libro*?

- **Переклади 1887 року.** Кельтер до кінця року надрукував польське, французьке й німецьке видання, кожне для своїх читачів. Джерела розходяться щодо точних дат, тому ми називаємо лише рік.
- **Подальші переклади.** Англійські версії вийшли 1888 і 1889 років; стандартним став переклад Richard Geoghegan від 17 січня 1889 року. 1889 року з’явилися переклади івритом, їдишем, шведською та литовською мовами, а 1890-го — данською, болгарською, італійською, іспанською й чеською.
- **Книга *Dua Libro*, січень 1888 року.** «Друга книга» дала читачам тексти самою мовою есперанто, у відповідь на сотні листів, які отримав Заменгоф. Це перша книга, написана цілком цією мовою.
- **Додаток, червень 1888 року.** Заменгоф просив критики й пообіцяв «остаточну форму» за рік. Якийсь час він навіть відійшов убік, сподіваючись, що міжнародний конгрес вирішить, якою має бути мова. Запланований конгрес так і не відбувся.
- **Журнал і клуб.** Нюрнберзький клуб прихильників світової мови в грудні 1888 року перейшов від волапюка до есперанто, а 1889 року вийшов перший журнал — *La Esperantisto*.
- **Fundamento, 1905 рік.** Перший Всесвітній конгрес есперанто в Булонь-сюр-Мер зробив *Fundamento* обов’язковою основою мови; воно значною мірою відтворювало *Unua Libro*.

## Де можна прочитати *Unua Libro*?

Книга належить до суспільного надбання, а скани й транскрипції є у вільному доступі в інтернеті.

- **Оригінальне російське перше видання** — скан в Internet Archive, із завантаженням у PDF та EPUB.
- **Польське, французьке й німецьке видання** — скани в Internet Archive.
- **Англійською мовою** — переклад Richard Geoghegan 1889 року *Dr. Esperanto's International Language* у Вікіджерелах (англійською); вільний аудіозапис читання є на LibriVox.
- **Російський текст** — у російських Вікіджерелах.
- **Лише есперантські уривки** — Tekstaro de Esperanto, збірка текстів, містить усі зразки есперантською, у яких давні слова часу на *-an* осучаснено.

Якщо хочеш вивчити есперанто, а не читати про нього, не починай із цієї книжечки. Скористайся нашим [безкоштовним курсом із 12 уроків](https://esperantopedia.org/uk/learn/course/); *Unua Libro* — це історичний документ.

## Часті запитання

### Коли вийшла *Unua Libro*?

26 липня 1887 року у Варшаві (14 липня за юліанським календарем). Російський цензор уперше схвалив текст 2 червня 1887 року.

### Хто написав *Unua Libro* і чому «Doktoro Esperanto»?

Л. Л. Заменгоф, лікар-окуліст. Він підписався псевдонімом *Doktoro Esperanto*, «Доктор, що сподівається». Близько 1889 року читачі почали називати мову *Esperanto* — за псевдонімом автора.

### Скільки слів було в *Unua Libro*?

Словник налічував 917 коренів, за даними Корженкова й UEA. Деякі джерела налічують 947 коренів, якщо додати слова зі зразків текстів. Афікси перетворюють кілька сотень коренів на тисячі слів.

### Чи *Unua Libro* досі відповідає правильному есперанто?

Майже повністю. 16 правил досі чинні. Головна відмінність: питальні слова часу 1887 року закінчувалися на *-an*, а 1888 року їх змінили на *-am*.

### Що таке картка-обіцянка?

Це картка в книзі, на якій читачі обіцяли вивчити есперанто, якщо те саме пообіцяють іще десять мільйонів осіб. Заменгоф так і не зібрав десяти мільйонів імен, але картки привели перших учнів.

## Джерела

- A. Korĵenkov, [*Zamenhof: The Life, Works and Ideas of the Author of Esperanto*](http://www.esperantic.org/wp-content/uploads/2016/06/LLZ-Bio-En.pdf), Esperantic Studies Foundation (будова книги, обіцянка, видання)
- [Wikipedia: Unua Libro](https://en.wikipedia.org/wiki/Unua_Libro); [Vikipedio: Unua Libro](https://eo.wikipedia.org/wiki/Unua_Libro); [Wikipedia (pl): Unua Libro](https://pl.wikipedia.org/wiki/Unua_Libro); [Wikidata: Unua Libro](https://www.wikidata.org/wiki/Q81413)
- [Zamenhof.info: Chronological biography](https://zamenhof.info/en/kronologio) (цензура, видання, *Dua Libro*)
- UEA, [La Unua Libro](https://uea.facila.org/artikoloj/lingvo/la-unua-libro/) і [Promes-slipoj](https://uea.facila.org/artikoloj/lingvo/promes-slipoj/)
- Wikipedia, [Dua Libro](https://en.wikipedia.org/wiki/Dua_Libro)
- Tekstaro de Esperanto, [Unua Libro (Esperanto passages)](https://tekstaro.com/t?nomo=unua-libro)
- Internet Archive: [російське перше видання](https://archive.org/details/UnuaLibroRus1aEld), [польське](https://archive.org/details/JezykMiedzynarodowy), [французьке](https://archive.org/details/UnuaLibroFranca), [німецьке](https://archive.org/details/UnuaLibroDeutsch)
- Wikisource: [Dr. Esperanto's International Language (англійською)](https://en.wikisource.org/wiki/Dr._Esperanto%27s_International_Language) і [Международный язык (російською)](https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_(%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D1%84)); [LibriVox audio](http://librivox.org/dr-esperantos-international-language-introduction-and-complete-grammar-by-ll-zamenhof/)