# Знахідний відмінок есперанто (-n): повний посібник

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/
Language: uk
Updated: 2026-10-28

> Закінчення -n позначає додаток в есперанто (Mi vidas la katon), а також напрямок, дати й міри. Правила, таблиці, порівняння з українськими відмінками.

Знахідний відмінок (акузатив) в есперанто — це закінчення *-n*. Його головне завдання — позначати прямий додаток, тобто особу чи предмет, на які спрямована дія дієслова: *Mi vidas la katon* — «Я бачу кота». Воно ж показує напрямок (*en la domon* — «у будинок»), час (*lundon* — «у понеділок») і міру (*du horojn* — «дві години»).

В есперанто лише два відмінки — основна форма й знахідний; усі інші стосунки передають прийменники ([правило 2](https://esperantopedia.org/uk/grammar/16-rules/)). Українцеві зручно пам’ятати так: *-n* відповідає на запитання «кого? що?», «куди?», «коли?» і «скільки?».

PMEG пояснює це так: в есперантському реченні роль слова показує прийменник або закінчення *-n*, а іменник без прийменника і без *-n* зазвичай є підметом (або, після *esti*, описує підмет). Тому *-n* говорить «це не підмет» скрізь, де цього не говорить прийменник: у реченні *La katon vidas la hundo* — «Собака бачить кота» — слово *la katon* не може бути підметом, де б воно не стояло.

## П’ять завдань закінчення -n

| Завдання | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Прямий додаток | *Mi legas libron.* | «Я читаю книжку.» |
| Напрямок (куди) | *Ŝi iras en la parkon.* | «Вона йде в парк.» |
| Момент часу (коли) | *Ni venos lundon.* | «Ми прийдемо в понеділок.» |
| Міра (скільки часу, скільки) | *Ĝi kostas dek eŭrojn.* | «Це коштує десять євро.» |
| Замість *je* (рідко) | *Mi ridas lian naivecon.* | «Я сміюся з його наївності.» |

## Які слова приймають -n

Закінчення додається до слів, що називають чи описують предмет, і завжди стоїть після *-j*:

| Тип слова | Основна форма | З -n |
|---|---|---|
| Іменник | *kato*, *katoj* | *katon*, *katojn* |
| Прикметник | *granda*, *grandaj* | *grandan*, *grandajn* |
| Особовий займенник | *mi*, *li*, *ili* | *min*, *lin*, *ilin* |
| Присвійний займенник | *mia* | *mian* |
| Корелятив на -u, -a, -o | *kiu*, *tia*, *tio* | *kiun*, *tian*, *tion* |
| Слово місця (лише напрямок) | *hejme*, *tie*, *kie* | *hejmen*, *tien*, *kien* |

*-n* ніколи не приймають дієслова, артикль *la*, прийменники, сполучники, числівники на кшталт *du* чи *tri* і корелятиви на *-el, -am, -om, -al, -es* (*kiel, kiam, kiom, kial, kies*). Тож *Mi havas du katojn* — «У мене два коти», але ніколи не *dun katojn*.

## 1. Прямий додаток

Додаток відповідає на запитання «кого?» або «що?» після дієслова. Оскільки його позначає *-n*, порядок слів може змінюватися без зміни змісту; якщо поставити *la katon* на початок, зміститься лише акцент. А якщо перенести *-n* на *la hundon*, зміниться те, хто кого укусив:

La hundo mordis la katon. | Пес укусив кота.
La katon mordis la hundo. | Пес укусив кота.

La kato mordis la hundon. | Кіт укусив пса.

*-n* отримує також усе, що описує додаток: *Mi aĉetis tiun belan ruĝan aŭton.* — «Я купив той гарний червоний автомобіль.» Див. [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/) та [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/).

### Додатки, які не можуть мати -n

Інфінітиви, підрядні речення з *ke* — «що» і цитати не мають місця для закінчення. Їхня роль і так зрозуміла:

- *Mi volas dormi.* — «Я хочу спати.»
- *Mi scias, ke vi venos.* — «Я знаю, що ти прийдеш.»

### Вітання й подяка

Багато повсякденних фраз закінчуються на *-n*: *Saluton!* — «Привіт!», *Dankon!* — «Дякую!», *Bonan tagon!* — «Добрий день!», *Bonvenon!* — «Ласкаво просимо!». Це додатки невисловленого дієслова: *(Mi deziras al vi) bonan tagon* — «(Бажаю тобі) доброго дня». Українське «Доброго дня!» (родовий відмінок від пропущеного «бажаю») пояснюється так само. Більше — у розділі про [привітання](https://esperantopedia.org/uk/phrases/greetings/).

## 2. Напрямок: куди

Після прийменника місця *-n* перетворює «де» на «куди»:

| Положення (без -n) | Рух (з -n) |
|---|---|
| *en la domo* — «у будинку» | *en la domon* — «у будинок» |
| *sur la tablo* — «на столі» | *sur la tablon* — «на стіл» |
| *trans la rivero* — «по той бік річки» | *trans la riveron* — «на той бік річки, через річку» |
| *antaŭ la domo* — «перед будинком» | *antaŭ la domon* — «перед будинок» |

Різниця важлива: *La kato saltas sur la tablo* — «Кіт стрибає на столі» (угору й униз, не залишаючи його), а *La kato saltas sur la tablon* — «Кіт стрибає на стіл».

La kato saltas sur la tablo. | Кіт стрибає на столі (угору й униз).
La kato saltas sur la tablon. | Кіт стрибає на стіл.

Лише прийменники, які можуть позначати й місце, приймають *-n* напрямку: *en, sur, sub, antaŭ, apud, inter, trans* та інші. Прийменники *al* «до», *el* «з (зсередини)», *de* «від» і *ĝis* «аж до» ніколи не позначають місця, тому *-n* після них ніколи не ставиться. Кажи *Mi iras al la urbo* — «Я йду до міста», а не *al la urbon*. Закінчення *-n* напрямку завжди виражає рух до місця, ніколи не від нього (PMEG). Повний список — на сторінці про [прийменники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prepositions/).

Прислівники місця й корелятиви місця приймають *-n* для напрямку без жодного прийменника: *hejmen* — «додому», *supren* — «угору», *tien* — «туди», *Kien vi iras?* — «Куди ти йдеш?». Українським парам «де? — куди?», «там — туди», «вдома — додому» в есперанто відповідає лише різниця в закінченні *-n*: *kie* — *kien*, *tie* — *tien*, *hejme* — *hejmen*. Назва місця може робити те саме (*Mi veturos Parizon* — «Я поїду до Парижа», з *Ekzercaro* у *Fundamento*), але PMEG зауважує, що на практиці цей «голий» *-n* вживають майже лише з назвами міст і країн, для руху всередину місця, а сьогодні він трапляється дуже рідко, майже архаїчно; звичайна форма — *al Parizo*.

Напрямок може бути й переносним, для зміни стану: *La sorĉisto ŝanĝis la princon en ranon.* — «Чаклун перетворив принца на жабу.»

## 3. Час: коли

Вираз часу, який має *-n* і не має прийменника, каже, коли щось відбувається:

- *lundon* — «у понеділок»
- *la 5-an de Majo* — «5 травня»
- *ĉiun tagon* — «щодня»
- *unu tagon* — «одного дня»

Українська теж уживає тут знахідний відмінок («у понеділок», «кожен день»), тож переклад майже дослівний. Те саме значення можна передати й прийменником: *en la sama tago* = *la saman tagon* — «того самого дня». Для точного часу за годинником уживай *je*: *je la deka* — «о десятій годині», тоді як *la dekan* означає «десятого» (числа місяця).

## 4. Міра: скільки часу, яка відстань, скільки

*-n* також передає тривалість, відстань, ціну, вагу й вік:

- *Mi dormis ok horojn.* — «Я спав вісім годин.»
- *Ni marŝis dek kilometrojn.* — «Ми йшли десять кілометрів.»
- *La libro kostas dek eŭrojn.* — «Книжка коштує десять євро.»
- *Li estas dudek jarojn aĝa.* — «Йому двадцять років.»

Для тривалості підходить і *dum* — «протягом»: *dum ok horoj*.

## 5. Замість je

Правило 14 дозволяє ставити *-n* замість беззмістовного прийменника *je*: *Mi ridas je lia naiveco* = *Mi ridas lian naivecon*. PMEG зауважує, що сьогодні це доволі рідко й мовці віддають перевагу зрозумілому прийменнику.

## -n і сім українських відмінків

В українській сім відмінків, в есперанто — два, тому питання «чи ставити *-n*?» надійніше вирішувати за роллю слова в реченні, а не за українським відмінком. Ось як українські конструкції передаються в есперанто:

| Українська конструкція | В есперанто | Приклад |
|---|---|---|
| Знахідний: «бачу кішку», «читаю книжку» | *-n* | *Mi vidas katon.* — «Я бачу кішку.» |
| Родовий після дієслова: «боюся собаки», «досяг мети» | *-n*: ці дієслова перехідні | *Mi timas hundon.* — «Я боюся собаки.» *Mi atingis la celon.* — «Я досяг мети.» |
| Родовий відмінок заперечення: «не бачу кішки», «немає часу» | *-n*, як і без заперечення | *Mi ne vidas katon.* — «Я не бачу кішки.» *Mi ne havas tempon.* — «У мене немає часу.» |
| Підмет у називному: «мені подобається кава», «у мене є кіт», «мені потрібна допомога» | *-n*: у *ŝati*, *havi*, *bezoni* це додаток | *Mi ŝatas kafon.* *Mi havas katon.* *Mi bezonas helpon.* |
| Давальний одержувача: «дав йому книжку» | *al* + основна форма | *Mi donis al li libron.* — «Я дав йому книжку.» |
| Давальний при дієсловах на кшталт «допомагати» | *-n*: *helpi* приймає прямий додаток (трапляється й *al*) | *Mi helpas lin.* — «Я допомагаю йому.» |
| Орудний присудка: «стала лікаркою», «був учителем» | основна форма, без *-n* | *Ŝi iĝis kuracisto.* — «Вона стала лікаркою.» |
| Орудний знаряддя: «пишу олівцем» | *per* + основна форма | *Mi skribas per krajono.* — «Я пишу олівцем.» |
| Знахідний часу й міри: «у понеділок», «вісім годин» | *-n* | *lundon*, *ok horojn* |
| Місцевий місця й знахідний напрямку: «у будинку» — «у будинок» | *en la domo* — *en la domon* | див. вище |

Чотири типові помилки українців:

1. **Пропущене *-n*, бо в українській форма не змінилася.** У багатьох українських іменників знахідний збігається з називним («бачу стіл», «бачу вікно», «їм хліб») або з родовим («бачу брата»), і за українським словом важко зрозуміти, що воно стоїть у знахідному. В есперанто *-n* видно завжди: *Mi vidas tablon*, *Mi manĝas panon*.
2. **Підмет у називному, який в есперанто стає додатком.** Українською «Мені подобається кава», «У мене є кіт», «Мені потрібна допомога»: слова «кава», «кіт», «допомога» стоять у називному відмінку. В есперанто це додатки при *ŝati*, *havi* і *bezoni*, тож *-n* обов’язкове: *Mi ŝatas kafon*, *Mi havas katon*, *Mi bezonas helpon*, а не *Mi havas kato*.
3. **Українське керування, перенесене в есперанто.** Українські «боятися», «уникати», «досягати», «допомагати» вимагають родового або давального відмінка, а їхні відповідники *timi*, *eviti*, *atingi*, *helpi* — перехідні дієслова з прямим додатком: *Mi timas lin*, *Mi evitas problemon*.
4. **Зайве *-n* після *esti* та *iĝi* — через український орудний.** «Вона стала лікаркою» — *Ŝi iĝis kuracisto*, а не *kuraciston*. «Він працює лікарем» — *Li laboras kiel kuracisto*.

Є й приємна сторона: *-n* не залежить від порядку слів, так само як в українській «Мати любить дочку» і «Дочку любить мати» означають те саме. Тож *Patrino amas filinon* і *Filinon amas patrino* — це одне й те саме: любить мати.

## Коли -n не потрібне

Найбільше помилок трапляється саме тут. Опускай *-n* в таких випадках:

1. **Після *esti*, *iĝi* та *ŝajni*.** Слово після них описує підмет і додатком не є. *Mi estas instruisto.* — «Я вчитель.» *Ŝi iĝis kuracisto.* — «Вона стала лікаркою.» (В українській тут називний або орудний відмінок.)
2. **Коли підмет стоїть після дієслова.** *Hieraŭ okazis grava afero.* — «Учора сталася важлива подія.» У дієслів *okazi* — «відбуватися», *manki* — «бракувати», *resti* — «залишатися» та *aperi* — «з’являтися» підмет часто стоїть наприкінці, як і в українській.
3. **Після більшості прийменників.** *kun mia amiko* — «з моїм другом», *pri la libro* — «про книжку». Лише напрямок після прийменника місця додає *-n*.
4. **Для результату чи опису додатка.** *Mi farbis la pordon verda.* — «Я пофарбував двері в зелений колір.» Порівняй: *Mi farbis la verdan pordon.* — «Я пофарбував зелені двері.»
5. **Для непрямого додатка.** Уживай *al*: *Mi donis libron al ŝi.* — «Я дав їй книжку.»

## Типові помилки

| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| *Mi vidas la kato.* | *Mi vidas la katon.* | Додаток потребує *-n*. |
| *Mi vidas bela katon.* | *Mi vidas belan katon.* | Прикметники повторюють *-n*. |
| *Mi havas du katonj.* | *Mi havas du katojn.* | *-j* стоїть перед *-n*. |
| *Mi iras al la urbon.* | *Mi iras al la urbo.* | *Al* вже означає «до». |
| *Mi estas en la domon.* | *Mi estas en la domo.* | Руху немає, тож *-n* не потрібне. |
| *Okazis akcidenton.* | *Okazis akcidento.* | Це підмет, а не додаток. |
| *Mi donis ŝin libron.* | *Mi donis al ŝi libron.* | Одержувач приймає *al*. |

## Знахідний відмінок і порядок слів

Оскільки додаток має *-n*, допустимі всі шість порядків підмета, дієслова й додатка: *Petro amas Marian*, *Marian amas Petro*, *Amas Petro Marian* і так далі. Нейтральний порядок — підмет, дієслово, додаток, як і в українській.

Додаток на початку речення виділяється: *Kafon mi ne trinkas, sed teon mi ŝatas.* — «Каву я не п’ю, а чай люблю.» Якщо додаток не може мати *-n*, наприклад іноземне ім’я, дотримуйся нейтрального порядку. Докладніше — про [порядок слів](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-order/).

## Швидка перевірка: -n чи ні

1. Рух до місця після *en*, *sur*, *sub* і подібних? Додай *-n*.
2. Додаток дієслова (не після *esti*, *iĝi*, *ŝajni*)? Додай *-n* до нього й до кожного слова, що його описує.
3. Дата чи міра без прийменника? Додай *-n*.
4. Будь-що інше після прийменника? Без *-n*.

## Часті запитання

### Що таке знахідний відмінок в есперанто?
Це закінчення *-n*, яке додається до іменників, прикметників, займенників і деяких корелятивів. Воно позначає прямий додаток, а також напрямок, дати й міри.

### Чому вітання в есперанто закінчуються на -n?
Це скорочені речення. *Bonan tagon!* означає *(Mi deziras al vi) bonan tagon* — «(Бажаю тобі) доброго дня», тож вітання — це додаток невисловленого дієслова.

### Чи вживають -n після прийменників?
Зазвичай ні: *kun mi* — «зі мною», *al la urbo* — «до міста». Виняток — напрямок після прийменника місця на кшталт *en*, *sur* чи *sub*: *en la domon* — «у будинок».

### Чи прикметник теж приймає -n?
Так. Кожен прикметник, присвійний займенник і корелятив, що описують додаток, приймають *-n*: *Mi perdis mian novan telefonon.* — «Я загубив свій новий телефон.»

### Чи потрібне -n у запереченні, де українська вживає родовий відмінок?
Так. Знахідний відмінок лишається й при запереченні: *Mi ne vidas katon* — «Я не бачу кішки». Родового відмінка заперечення в есперанто немає.

## Джерела

- [Fundamento de Esperanto, правила 2, 8, 13 і 14 (англійською)](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/gramatiko_angla.html) — Akademio de Esperanto
- PMEG, розділ про закінчення N: [огляд](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/index.html), [основні правила](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/bazaj_reguloj.html), [додаток](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/objekto.html), [напрямок](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/direkto.html), [момент часу](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/tempopunkto.html), [міра](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/mezuro.html), [замість je](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/n_anstatau_je.html)
- [Граматика есперанто](https://uk.wikipedia.org/wiki/Граматика_есперанто) — Вікіпедія
- [Esperanto grammar](https://en.wikipedia.org/wiki/Esperanto_grammar) — Вікіпедія англійською мовою
- [«Bonan matenon» і невисловлене дієслово](https://bulteno.esperanto-usa.org/a/2022/06/corner/) — Usona Esperantisto, 2022