# Прислівники есперанто: -e, напрямок -en і базові прислівники

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/adverbs/
Language: uk
Updated: 2026-10-28

> Прислівники есперанто мають закінчення -e: rapide «швидко», hejme «вдома». Додай -n для напрямку (hejmen «додому»). Таблиця базових слів: jam, nun, tre, tro.

Більшість прислівників есперанто утворюють додаванням **-e** до кореня: *rapida* «швидкий» → *rapide* «швидко» (правило 7 *Fundamento*). Українцеві це закінчення знайоме за прислівниками на «-о» та «-е»: «швидко», «добре». Якщо додати *-n* до прислівника місця, вийде напрямок: *hejme* «вдома» → *hejmen* «додому». Закритий набір приблизно з тридцяти коротких слів — *ankaŭ, jam, nun, tre, tro* та інші — працює як прислівники без жодного закінчення.

## Прислівники на -e

Закінчення *-e* поєднується з коренями будь-якого типу, а не лише з прикметниками.

| Корінь | Інша форма | Прислівник на -e |
|---|---|---|
| *rapid-* | *rapida* «швидкий» | *rapide* «швидко» |
| *bon-* | *bona* «добрий, хороший» | *bone* «добре» |
| *hejm-* | *hejmo* «дім, домівка» | *hejme* «вдома» |
| *maten-* | *mateno* «ранок» | *matene* «уранці» |
| *vintr-* | *vintro* «зима» | *vintre* «взимку» |
| *ekzempl-* | *ekzemplo* «приклад» | *ekzemple* «наприклад» |
| *unu* | *unua* «перший» | *unue* «по-перше» |
| *antaŭ* | прийменник «перед» | *antaŭe* «раніше» |
| *post* | прийменник «після» | *poste* «пізніше, потім» |
| *kun* | прийменник «з» | *kune* «разом» |
| *kompreni* + *-ebl-* | *komprenebla* «зрозумілий» | *kompreneble* «звичайно» |

Прислівник може описувати дієслово, прикметник, інший прислівник або ціле речення (PMEG):

- *La policano kuras rapide.* — «Поліцейський біжить швидко.»
- *Ŝi sidas hejme.* — «Вона сидить удома.»
- *Ĝi estas sufiĉe granda.* — «Воно досить велике.»
- *Kompreneble mi iros.* — «Звичайно, я піду.»

### Прислівники в реченнях без підмета

Коли в реченні немає справжнього підмета, есперанто вживає прислівник, а не прикметник (PMEG). Українцеві це знайоме: у безособових реченнях українська теж ставить прислівник — «Темно», «Тепло», «Критикувати легко». Але дієслово *estas* опускати не можна: українське «Темно» мовою есперанто — *Estas mallume*.

- *Estas mallume.* — «Темно.»
- *Estas varme hodiaŭ.* — «Сьогодні тепло.»
- *Estas bone, ke vi venas.* — «Добре, що ти приходиш.»
- *Kritiki estas facile.* — «Критикувати легко.»

### Порівняння

Прислівники порівнюються так само, як [прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/): *pli rapide* «швидше», *plej rapide* «найшвидше», *malpli rapide* «менш швидко». *Li kuras pli rapide ol mi* — «Він біжить швидше, ніж я». Конструкція «так само … як» — *tiel … kiel*: *tiel rapide kiel vi* — «так само швидко, як ти».

## Напрямок із -en

Правило 13 *Fundamento*: прислівник місця приймає *-n*, щоб показати рух до місця. Це те саме *-n*, що й у [знахідному відмінку](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/).

Mi restas hejme. | Я залишаюся вдома.
Mi iras hejmen. | Я йду додому.

| Де? | Куди? |
|---|---|
| *hejme* «вдома» | *hejmen* «додому» |
| *supre* «нагорі, угорі» | *supren* «угору, нагору» |
| *malsupre* «унизу, внизу» | *malsupren* «униз» |
| *antaŭe* «попереду» | *antaŭen* «уперед» |
| *dekstre* «праворуч, справа» | *dekstren* «праворуч, управо» |
| *ekstere* «надворі, ззовні» | *eksteren* «надвір, назовні» |
| *tie* «там» | *tien* «туди» |
| *kie* «де» | *kien* «куди» |

- *Mi iras hejmen.* — «Я йду додому.»
- *Rigardu supren!* — «Дивись угору!»
- *Kien vi iras?* — «Куди ти йдеш?»

Для українця ця пара звична: «вдома — додому», «угорі — угору», «там — туди». Тільки українська для цього використовує різні слова, а в есперанто досить одного закінчення. *Tie, kie* та інші слова місця на *-e* належать до [корелятивів](https://esperantopedia.org/uk/grammar/correlatives/) разом зі словами часу на кшталт *tiam* «тоді» і *kiam* «коли».

## Базові прислівники без закінчення

Ці короткі слова офіційні й закінчення не мають. PMEG групує їх за значенням; список нижче охоплює найпоширеніші.

| Слово | Значення | Приклад | Переклад |
|---|---|---|---|
| *ankoraŭ* | ще, досі | *Li ankoraŭ dormas.* | «Він ще спить.» |
| *baldaŭ* | незабаром | *Ĝis baldaŭ!* | «До скорої зустрічі!» |
| *hieraŭ* | учора | *Hieraŭ pluvis.* | «Учора йшов дощ.» |
| *hodiaŭ* | сьогодні | *Hodiaŭ estas lundo.* | «Сьогодні понеділок.» |
| *morgaŭ* | завтра | *Ĝis morgaŭ!* | «До завтра!» |
| *jam* | вже | *Mi jam manĝis.* | «Я вже поїв.» |
| *ĵus* | щойно | *Li ĵus venis.* | «Він щойно прийшов.» |
| *nun* | зараз, тепер | *Kie vi estas nun?* | «Де ти зараз?» |
| *plu* | далі, більше | *Mi ne plu fumas.* | «Я більше не курю.» |
| *tuj* | негайно, відразу | *Venu tuj!* | «Прийди негайно!» |
| *for* | геть | *Iru for!* | «Іди геть!» |
| *tre* | дуже | *tre bona* | «дуже хороший» |
| *tro* | занадто | *tro varma* | «занадто теплий» |
| *pli* | більш | *pli granda* | «більший» |
| *plej* | найбільш | *la plej bona* | «найкращий» |
| *preskaŭ* | майже | *preskaŭ ĉiuj* | «майже всі» |
| *apenaŭ* | ледве, ледь | *apenaŭ videbla* | «ледь видимий» |
| *almenaŭ* | принаймні | *almenaŭ unu* | «принаймні один» |
| *nur* | лише, тільки | *nur unu* | «лише один» |
| *eĉ* | навіть | *eĉ infano* | «навіть дитина» |
| *ankaŭ* | також, теж | *Ankaŭ mi.* | «Я теж.» |
| *ja* | ж, адже, таки (підсилення) | *Mi ja diris tion!* | «Я ж це казав!» |
| *jen* | ось | *Jen la libro.* | «Ось книжка.» |
| *do* | отже, тож; не плутай із «до» | *Venu do!* | «Ну приходь же!» |
| *tamen* | проте, все ж | *Tamen mi iros.* | «Я все одно піду.» |
| *kvazaŭ* | неначе, ніби | *kvazaŭ infano* | «неначе дитина» |
| *mem* | сам | *mi mem* | «я сам» |
| *ju … des* | чим … тим | *ju pli, des pli bone* | «чим більше, тим краще» |
| *ne, jes* | не, ні; так | *Mi ne scias.* | «Я не знаю.» |

Частка *ja* близька до українських «ж», «адже» і «таки». Слово *do* не має нічого спільного з українським прийменником «до»: «до» мовою есперанто — *al* або *ĝis*. Багато з цих слів приймають закінчення: *hodiaŭa* «сьогоднішній», *nuna* «теперішній», *tuja* «негайний», *baldaŭa* «скорий, найближчий». *Ne* і *jes* описано в статті про [запитання й заперечення](https://esperantopedia.org/uk/grammar/questions-negation/).

### Значення має місце слова

Слова на кшталт *nur, eĉ, ankaŭ* і *tre* зазвичай стоять просто перед словом, до якого належать (PMEG). Якщо їх переставити, зміст може змінитися; так само поводиться й українське «лише»:

- *Nur mi vidis lin.* — «Лише я бачив його.»
- *Mi vidis nur lin.* — «Я бачив лише його.»

## Приклади в реченнях

- *Ŝi kantas bele.* — «Вона гарно співає.»
- *Li respondis tute ĝuste.* — «Він відповів цілком правильно.»
- *Matene mi trinkas teon.* — «Вранці я п’ю чай.»
- *Ni vojaĝis buse al Krakovo.* — «Ми поїхали автобусом до Кракова.»
- *Estas malvarme ekstere.* — «Надворі холодно.»
- *Ni iru eksteren!* — «Ходімо надвір!»
- *Li ofte forgesas sian telefonon.* — «Він часто забуває свій телефон.»
- *Mi preskaŭ falis.* — «Я ледь не впав.»
- *Ŝi parolas Esperanton pli flue ol mi.* — «Вона розмовляє есперанто вільніше, ніж я.»

## Часті запитання

### Як утворюються прислівники в есперанто?
Додай *-e* до кореня: *rapida* → *rapide* «швидко», *mateno* → *matene* «уранці». Короткий список базових прислівників, як-от *jam* і *tre*, закінчення не має.

### Чому «Estas varme», а не «Estas varma»?
У реченні без справжнього підмета есперанто вживає прислівник. *Estas varme* означає «тепло» (безособово); *varma* потребує іменника, який воно описує, як у *La teo estas varma* «Чай теплий».

### У чому різниця між hejme й hejmen?
*Hejme* означає «вдома» (місце); *hejmen* — «додому» (напрямок). *Mi estas hejme* — «Я вдома»; *Mi iras hejmen* — «Я йду додому».

### Як сказати «ще не» і «більше не»?
«Ще не» — *ankoraŭ ne*: *Li ankoraŭ ne venis* — «Він ще не прийшов». «Більше не» — *ne plu*: *Mi ne plu fumas* — «Я більше не курю».

### Чи можуть базові прислівники на кшталт hodiaŭ приймати закінчення?
Так. *Hodiaŭa* означає «сьогоднішній», *nuna* — «теперішній», *tuja* — «негайний».

## Джерела

- [Fundamento de Esperanto — граматика англійською (правила 7 і 13)](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/gramatiko_angla.html)
- [PMEG — E-vortoj (похідні прислівники)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortoj/index.html)
- [PMEG — вживання E-слів](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortoj/uzo.html)
- [PMEG — частки, подібні до E-слів](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortecaj_vortetoj/index.html)
- [PMEG — частки часу](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortecaj_vortetoj/tempaj/index.html)
- [PMEG — Ankaŭ](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortecaj_vortetoj/ceteraj/ankau.html)
- [PMEG — N для напрямку](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/direkto.html)
- [lernu — Adverboj](https://lernu.net/gramatiko/adverboj)
- [Граматика есперанто](https://uk.wikipedia.org/wiki/Граматика_есперанто) — Вікіпедія