# Шпаргалка з граматики есперанто: усе на одній сторінці

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/cheat-sheet/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Шпаргалка з граматики есперанто: 11 закінчень, 45 корелятивів, 10 префіксів, 31 суфікс і 16 правил у таблицях. Роздрукуй її або збережи як PDF.

Ця шпаргалка з граматики есперанто вміщує всю граматику на одній сторінці, бо мова регулярна: кожне слово має стале закінчення, корені ніколи не змінюються, неправильних дієслів і граматичного роду немає, а артикль лише один. Щоб надрукувати сторінку або зберегти її як PDF, скористайся командою друку в браузері (Ctrl+P, а на Mac — Cmd+P).

## Алфавіт і вимова

В алфавіті 28 літер, кожна має один звук, і «німих» літер немає: a b c ĉ d e f g ĝ h ĥ i j ĵ k l m n o p r s ŝ t u ŭ v z. Літер q, w, x та y в ньому немає.

| Літера | МФА | Як звучить |
|---|---|---|
| a e i o u | [a e i o u] | чисті голосні, як в іспанській чи італійській, без дифтонгів; *i* — це «і», а не «и» |
| c | [ts] | «ц» у слові «цукор» |
| ĉ | [tʃ] | «ч» у слові «чай» |
| g | [ɡ] | «ґ» у слові «ґанок», ніколи не «г» і не «дж» |
| ĝ | [dʒ] | злите «дж» у слові «джем» |
| h | [h] | легкий видих, близький до українського «г» |
| ĥ | [x] | «х» у слові «хата» |
| j | [j] | «й» у слові «йод» |
| ĵ | [ʒ] | «ж» у слові «жаба» |
| ŝ | [ʃ] | «ш» у слові «шапка» |
| ŭ | [w] | «в» у кінці складу, як у слові «дав» |
| r | [r] | розкотисте, як в українській |

- **Наголос** падає на передостанній склад: *fa-mi-LI-o* «родина», *es-pe-RAN-to*. Літери *j* і *ŭ* голосними не вважаються, тому *aj, ej, oj, uj, aŭ, eŭ* утворюють один склад: *ho-DI-aŭ* «сьогодні».
- **Для українців.** *Ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ* — це наші «ч, дж, х, ж, ш». Літера *g* завжди «ґ», а не «г». Приголосні перед *i* не пом’якшуй, як в українських «ні», «ті». Ненаголошені голосні вимовляй так само чітко, як наголошені: *komencanto* — «ко-мен-ЦАН-то», а не «ко-мин-ЦАН-то».
- **Немає ĉ, ĝ, ŝ на клавіатурі?** Пиши [x-системою](https://esperantopedia.org/uk/learn/alphabet/) (*cx, gx, sx, hx, jx, ux*). H-система з самого *Fundamento*: *ch, gh, sh, hh, jh, u*.

**Докладніше:** [алфавіт і вимова](https://esperantopedia.org/uk/learn/alphabet/).

## Закінчення слів

Закінчення показує частину мови або форму дієслова, а корінь перед ним ніколи не змінюється. Усю роботу виконують одинадцять закінчень.

| Закінчення | Функція | Приклад | Переклад |
|---|---|---|---|
| *-o* | іменник | *libro* | «книжка» |
| *-a* | прикметник | *nova libro* | «нова книжка» |
| *-e* | прислівник | *bone* | «добре» |
| *-j* | множина | *libroj* | «книжки» |
| *-n* | додаток, напрямок, час, міра | *Mi legas libron.* | «Я читаю книжку.» |
| *-i* | інфінітив | *legi* | «читати» |
| *-as* | теперішній час | *mi legas* | «я читаю» |
| *-is* | минулий час | *mi legis* | «я читав(ла), прочитав(ла)» |
| *-os* | майбутній час | *mi legos* | «я читатиму, прочитаю» |
| *-us* | умовний спосіб | *mi legus* | «я читав би» |
| *-u* | наказ, побажання | *legu!* | «читай!» |

- **Порядок:** закінчення частини мови, потім *-j*, потім *-n*. Прикметники повторюють *-j* і *-n* свого іменника: *novajn librojn* «нові книжки» (додаток).
- **Порівняння:** *pli granda ol* «більший, ніж», *la plej granda* «найбільший», *malpli* «менш», *tiel granda kiel* «такий великий, як».
- **Без закінчення:** *jam* «вже», *nun* «зараз», *tre* «дуже», *tro* «занадто», *ankaŭ* «також», *nur* «лише».
- **Для українців.** В українській у теперішньому часі зв’язки «є» зазвичай немає («Я лікар»), а в есперанто вона обов’язкова: *Mi estas kuracisto.*

**Докладніше:** [огляд граматики](https://esperantopedia.org/uk/grammar/), [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/), [прислівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/adverbs/).

## Артикль

В есперанто є один артикль, *la* «означений», для всіх родів, чисел і відмінків: *la domo, la domoj, la domojn*. Неозначеного артикля немає: *domo* — це «якийсь будинок».

- *La* позначає щось відоме чи єдине: *la suno* «сонце».
- Його не ставлять перед іменами (*Petro, Esperanto*) і перед вказівними словами: *mia libro, tiu domo*, зазвичай не *la mia libro*.
- Назви мов на *-a* його приймають: *la angla* «англійська».
- В українській артиклів немає, тому став *la* там, де співрозмовникові вже ясно, про що йдеться, — де українською можна сказати «цей» або «той самий».

**Докладніше:** [артикль la](https://esperantopedia.org/uk/grammar/article/).

## Особові й присвійні займенники

| Займенник | Значення | Додаток (-n) | Присвійний (-a) |
|---|---|---|---|
| *mi* | я | *min* | *mia* «мій» |
| *vi* | ти, ви (один чи кілька) | *vin* | *via* «твій, ваш» |
| *li* | він | *lin* | *lia* «його» |
| *ŝi* | вона | *ŝin* | *ŝia* «її» |
| *ĝi* | воно (річ, тварина, немовля) | *ĝin* | *ĝia* «його, її (про річ, тварину)» |
| *ni* | ми | *nin* | *nia* «наш» |
| *ili* | вони | *ilin* | *ilia* «їхній» |
| *oni* | хтось, люди (неозначено-особовий) | *onin* (рідко) | *onia* «чийсь» |
| *si* | себе (про третю особу) | *sin* | *sia* «свій» |

- Присвійні займенники — це прикметники: *miaj libroj, mian libron*. З *la* вони стоять самостійно: *la mia* «моє».
- *Si* і *sia* повертають до підмета свого речення, і лише в третій особі: *Li lavas sin* «Він миє себе», *Li lavas lin* «Він миє його (іншого чоловіка)».
- Неофіційне: *ri* «він чи вона» (нейтральне щодо статі). Давнє *ci* «ти» майже не вживається.
- **Для українців.** *Vi* — і «ти», і «ви»: поділу на ввічливу й невимушену форми немає. *Mi* — це «я», а не «ми» (ми — *ni*), а *ni* не має нічого спільного з «ні» (*ne*). Речі називай *ĝi*, а не *li* чи *ŝi*, хоч би яким був рід в українській: «книжка — вона», але *la libro* — *ĝi*.

**Докладніше:** [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/).

## Знахідний відмінок -n

Закінчення *-n* позначає те, на що спрямована дія дієслова, а також показує напрямок, час і міру.

| Вживання | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Прямий додаток | *Mi vidas la katon.* | «Я бачу кота.» |
| Напрямок (куди) | *Ŝi iras en la ĉambron.* | «Вона йде в кімнату.» |
| Момент часу | *Ni venos lundon.* | «Ми прийдемо в понеділок.» |
| Міра | *Ĝi kostas dek eŭrojn.* | «Це коштує десять євро.» |

- Прикметники, присвійні займенники та корелятиви на *-u* і *-a* його повторюють: *tiujn belajn katojn* «тих гарних кішок» (додаток).
- Після *esti* «бути», *iĝi* «ставати» і *ŝajni* «здаватися» *-n* немає: *Mi estas instruisto.* «Я вчитель.»
- Після прийменника *-n* немає, окрім напрямку після прийменника місця: *en la domo* «у будинку», *en la domon* «у будинок». *Al, el, de* і *ĝis* його не приймають ніколи.
- Позначений додаток робить порядок слів вільним.
- **Для українців.** Замість семи відмінків — два (основна форма й знахідний), решту беруть на себе прийменники: родовий — *de* (*la libro de Ana* «книжка Ани»), давальний — *al* (*Mi donis libron al Ana* «Я дав книжку Ані»), орудний — *per* або *kun* (*per krajono* «олівцем»), місцевий — *en, sur, ĉe* та інші. Кличного відмінка немає: «Привіт, Джумо!» — *Saluton, Juma!* Українські «мені подобається кава», «у мене є кіт» мають в есперанто додаток: *Mi ŝatas kafon*, *Mi havas katon*. А орудний після «бути» і «стати» («Вона стала лікаркою») — просто *Ŝi iĝis kuracisto*.

**Докладніше:** [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/).

## Дієслова

Дієслово має одну форму для всіх осіб і чисел: *mi, vi, li, ni, ili parolas*. Усі форми дає шість закінчень, і жодне дієслово не є винятком.

| Форма | Закінчення | *paroli* «говорити» | *esti* «бути» |
|---|---|---|---|
| Інфінітив | *-i* | *paroli* | *esti* |
| Теперішній час | *-as* | *mi parolas* «я говорю» | *estas* «є» |
| Минулий час | *-is* | *mi parolis* «я говорив(ла)» | *estis* «був, була, були» |
| Майбутній час | *-os* | *mi parolos* «я говоритиму» | *estos* «буде, будуть» |
| Умовний спосіб | *-us* | *mi parolus* «я говорив би» | *estus* «був би» |
| Наказ, побажання | *-u* | *parolu!* «говори!» | *estu* «будь!» |

- Нереальне речення з «якби» має *-us* в обох частинах: *Se mi havus tempon, mi venus.* «Якби я мав час, я б прийшов.»
- Після дієслів бажання й прохання *ke* вимагає *-u*: *Mi volas, ke vi venu.* «Я хочу, щоб ви прийшли.»
- Пасив — це *esti* плюс пасивний дієприкметник, а виконавець вводиться через *de*: *La letero estas skribita de Anna.* «Лист написаний Анною.»
- *-ig-* утворює дієслово, що має додаток, *-iĝ-* — таке, яке його не має: *sidi* «сидіти», *sidigi* «садовити», *sidiĝi* «сідати».
- **Для українців.** Виду дієслова в есперанто немає: *mi legis* передає і «читав», і «прочитав», а *mi legos* — і «буду читати», і «прочитаю». Роду в минулому часі теж немає: *mi legis* — і «читав», і «читала». Різницю дає контекст, а за потреби — префікс *ek-* («почати») і суфікс *-ad-* («тривало, багаторазово»). Закінчення *-us* відповідає українській частці «би».

**Докладніше:** [дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/).

## Дієприкметники

Шість суфіксів дієприкметників показують фазу дії. Голосна позначає фазу (*a* — триває, *i* — завершено, *o* — попереду), а *n* позначає активний стан.

| | Триває (a) | Завершено (i) | Попереду (o) |
|---|---|---|---|
| **Активний** | *-ant-*: *leganta* «який читає» | *-int-*: *leginta* «який прочитав» | *-ont-*: *legonta* «який збирається читати» |
| **Пасивний** | *-at-*: *legata* «який читається» | *-it-*: *legita* «прочитаний» | *-ot-*: *legota* «який буде прочитаний» |

- **Закінчення:** *-a* — прикметник (*la dormanta infano* «дитина, що спить»), *-e* — прислівник, у перекладі дієприслівник (*Legante, mi lernas.* «Читаючи, я вчуся.»), *-o* — особа (*lernanto* «учень», *Esperanto* «той, хто сподівається»).
- **Складені часи:** *esti* плюс дієприкметник: *Mi estis manĝanta* «я саме їв», *Mi estas manĝinta* «я вже поїв», *La pordo estas fermita* «двері зачинені».

**Докладніше:** [дієприкметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/).

## Корелятиви: 45 слів таблиці

П’ять початків, поєднаних із дев’ятьма закінченнями, дають 45 слів. Читай кожне як початок плюс закінчення: *neni-* + *-am* = *neniam* «ніколи».

| Закінчення | **ki-** (запитання) | **ti-** («той») | **i-** («-сь») | **ĉi-** («кожен, усі») | **neni-** («ні-») |
|---|---|---|---|---|---|
| **-o** річ | *kio* що | *tio* те, це | *io* щось | *ĉio* усе | *nenio* ніщо, нічого |
| **-u** особа, один із багатьох | *kiu* хто, який | *tiu* той | *iu* хтось | *ĉiu* кожен, усі | *neniu* ніхто |
| **-a** якість | *kia* який | *tia* такий | *ia* якийсь | *ĉia* усілякий | *nenia* жодний, ніякий |
| **-e** місце | *kie* де | *tie* там | *ie* десь | *ĉie* скрізь | *nenie* ніде |
| **-el** спосіб | *kiel* як | *tiel* так | *iel* якось | *ĉiel* усіма способами | *neniel* ніяк |
| **-am** час | *kiam* коли | *tiam* тоді | *iam* колись | *ĉiam* завжди | *neniam* ніколи |
| **-om** кількість | *kiom* скільки | *tiom* стільки | *iom* трохи | *ĉiom* усе (скільки є) | *neniom* нітрохи |
| **-al** причина | *kial* чому | *tial* тому | *ial* чомусь | *ĉial* з будь-якої причини | *nenial* ні з якої причини |
| **-es** належність | *kies* чий | *ties* того, тієї | *ies* чийсь | *ĉies* усіх, кожного | *nenies* нічий |

- **-j і -n:** слова на *-u* та *-a* приймають обидва (*kiujn, tian*), слова на *-o* — лише *-n* (*kion*), слова на *-e* — *-n* тільки для напрямку (*kien*), а решта не змінюється ніколи.
- Слова на **ki-** відкривають також підрядні означальні речення й непрямі запитання: *la viro, kiu venis* «чоловік, який прийшов».
- **ĉi** додає «цей»: *tiu ĉi* або *ĉi tiu*, *ĉi tie* «тут». **ajn** додає «будь-» або «завгодно»: *kiu ajn* «хто завгодно, будь-хто». **da** стоїть після кількості: *kiom da mono* «скільки грошей».

**Докладніше:** [усі 45 корелятивів](https://esperantopedia.org/uk/grammar/correlatives/).

## Числівники

Основних слів тринадцять, і вони не приймають *-j* чи *-n* (крім *unu* у значенні «деякі»: *unuj … aliaj*): *nul* 0, *unu* 1, *du* 2, *tri* 3, *kvar* 4, *kvin* 5, *ses* 6, *sep* 7, *ok* 8, *naŭ* 9, *dek* 10, *cent* 100, *mil* 1 000. Числа, написані разом, множаться, а числа, написані окремо, додаються.

| Число | Есперанто | Логіка |
|---|---|---|
| 12 | *dek du* | 10 + 2 |
| 20 | *dudek* | 2 × 10 |
| 23 | *dudek tri* | 2 × 10 + 3 |
| 1987 | *mil naŭcent okdek sep* | 1 000 + 9 × 100 + 8 × 10 + 7 |
| 2 000 | *du mil* | тисячі пишуться окремо |
| 1 000 000 | *unu miliono* | іменник; *miliardo* — це 10⁹ |

| Форма | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| *-a* | порядковий | *unua* «перший», *tria* «третій», *dudek-unua* «двадцять перший» |
| *-e* | прислівник | *unue* «по-перше» |
| *-obl-* | кратність | *duobla* «подвійний» |
| *-on-* | дріб | *duono* «половина», *kvarono* «чверть» |
| *-op-* | група | *duope* «удвох, парами» |
| *po* | по | *po tri* «по три» |
| *fojo* | раз | *dufoje* «двічі» |

Десятковий знак — кома, як і в українській: 3,5 — це *tri komo kvin*.

**Докладніше:** [числівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/numbers/), [конвертер чисел](https://esperantopedia.org/uk/tools/numbers/).

## Прийменники й сполучники

В есперанто 33 прийменники. Вони не змінюються, а іменник після них зберігає основну форму: *kun mi* «зі мною».

| Група | Прийменники |
|---|---|
| Місце | *en* у, в, *sur* на, *sub* під, *super* над, *antaŭ* перед, *apud* поруч із, *inter* між, *ekster* поза, *ĉe* біля, при, *ĉirkaŭ* навколо, *tra* крізь, *trans* через, по той бік, *preter* повз, *kontraŭ* проти |
| Напрямок, джерело | *al* до, *el* з (зсередини), *de* від, *ĝis* аж до |
| Час | *antaŭ* перед, *post* після, *dum* під час, *ĝis* до |
| Відношення | *kun* з, *per* за допомогою, *sen* без, *por* для, *pro* через, *pri* про, *laŭ* згідно з, *krom* окрім, *malgraŭ* попри, *anstataŭ* замість, *de* (родовий відмінок), від |
| Кількість | *da* після кількості: *glaso da akvo* «склянка води»; *po* по |
| Без сталого значення | *je*, лише коли жоден інший не підходить: *je la tria* «о третій годині» |

Сполучники теж не змінюються:

| Тип | Слова |
|---|---|
| З’єднання рівноправних | *kaj* і, *aŭ* або, *sed* але, *nek* ані |
| Початок підрядного речення | *ke* що, *ĉu* чи, *se* якщо, *ĉar* бо, *kvankam* хоча, *dum* поки, *ĝis* поки не, *kvazaŭ* ніби, *apenaŭ* щойно, *ol* ніж |

- **Для українців.** Не плутай з українськими словами: *pri* — «про» (а не «при»), *pro* — «через» (а не «про»), *de* — «від» (а не «де»), а «до» мовою есперанто — *al* або *ĝis*, бо *do* — це «отже».

**Докладніше:** [прийменники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prepositions/), [сполучники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/conjunctions/).

## Словотвір

Слово — це (префікс) + корінь + (суфікс) + закінчення: *mal·san·ul·ej·o* «лікарня» (протилежне + здоровий + особа + місце + іменник). У складних словах головне слово стоїть останнім: *vapor·ŝip·o* «пароплав» — це різновид корабля. Кожен афікс є також коренем: *ejo* «місце», *ilo* «знаряддя».

### Офіційні префікси

| Префікс | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| *bo-* | родич по шлюбу | *bopatro* «тесть, свекор» |
| *ĉef-* | головний | *ĉefurbo* «столиця» |
| *dis-* | нарізно, у різні боки | *disdoni* «роздавати» |
| *ek-* | початок, раптова дія | *ekdormi* «заснути» |
| *eks-* | колишній | *eksedzo* «колишній чоловік» |
| *ge-* | обидві статі | *gepatroj* «батьки» |
| *mal-* | точна протилежність | *malbona* «поганий» |
| *mis-* | помилково | *miskompreni* «неправильно зрозуміти» |
| *pra-* | первісний; на покоління далі | *praavo* «прадід» |
| *re-* | знову; назад | *relegi* «перечитати» |

PMEG налічує десять офіційних префіксів; у деяких списках є ще *fi-*.

### Офіційні суфікси

| Суфікс | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| *-aĉ-* | зневага | *domaĉo* «халупа» |
| *-ad-* | тривала або повторювана дія | *legadi* «читати довго, знову й знову» |
| *-aĵ-* | конкретна річ | *trinkaĵo* «напій» |
| *-an-* | член, мешканець | *klubano* «член клубу» |
| *-ar-* | збірність | *vortaro* «словник» |
| *-ĉj-* | чоловіче пестливе ім’я | *Joĉjo* «Івась» |
| *-ebl-* | можна зробити | *manĝebla* «їстівний» |
| *-ec-* | якість | *beleco* «краса» |
| *-eg-* | більший, сильніший | *domego* «особняк» |
| *-ej-* | місце для | *lernejo* «школа» |
| *-em-* | схильність | *timema* «боязкий» |
| *-end-* | має бути зроблено | *pagenda* «який слід сплатити» |
| *-er-* | окрема частка цілого | *monero* «монета» |
| *-estr-* | керівник | *urbestro* «міський голова» |
| *-et-* | менший, слабший | *dometo* «будиночок» |
| *-id-* | нащадок | *katido* «кошеня» |
| *-ig-* | робити, спричиняти | *purigi* «очищати» |
| *-iĝ-* | ставати | *ruĝiĝi* «червоніти» |
| *-il-* | знаряддя | *tranĉilo* «ніж» |
| *-in-* | жіноча стать | *patrino* «мати» |
| *-ind-* | вартий | *leginda* «вартий прочитання» |
| *-ing-* | тримач | *kandelingo* «свічник» |
| *-ism-* | вчення, система | *komunismo* «комунізм» |
| *-ist-* | фахівець, прихильник | *instruisto* «вчитель» |
| *-nj-* | жіноче пестливе ім’я | *panjo* «мамуся» |
| *-obl-* | кратність | *duobla* «подвійний» |
| *-on-* | дріб | *duono* «половина» |
| *-op-* | група | *duope* «удвох» |
| *-uj-* | ємність | *sukerujo* «цукорниця» |
| *-ul-* | особа з якістю | *riĉulo* «багач» |
| *-um-* | без сталого значення | *plenumi* «виконувати» |

З шістьма суфіксами дієприкметників офіційних афіксів разом 47. Інші, як-от *kilo-*, *tele-* і *-i-* у *Francio*, неофіційні.

**Докладніше:** [словотвір](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/), [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/), [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/).

## Запитання й заперечення

| Тип | Схема | Приклад |
|---|---|---|
| Запитання «так чи ні» | *ĉu* + твердження | *Ĉu vi parolas Esperanton?* «Чи ти розмовляєш есперанто?» |
| Запитання про деталь | слово на ki- спершу | *Kie vi loĝas?* «Де ти живеш?» |
| Заперечення | *ne* перед словом, яке заперечується | *Mi ne komprenas.* «Я не розумію.» |
| Заперечне слово | слово на neni- | *Neniu venis.* «Ніхто не прийшов.» |
| Ані … ані | *nek … nek* | *Mi volas nek kafon, nek teon.* «Я не хочу ні кави, ні чаю.» |

- Відповіді — *jes* «так» і *ne* «ні». Дієслово ніколи не змінює місця, а допоміжного дієслова для запитань, як англійське «do», немає. *Ĉu* відповідає українському «чи».
- Одне заперечення на речення: *Mi vidis nenion.* «Я нічого не бачив.» Два заперечення скасовують одне одного: *Mi ne vidis nenion* означає «Я щось бачив».
- **Для українців.** Головна пастка: в українській подвійне заперечення обов’язкове («Ніхто не прийшов», «Я нічого не бачу»), а в есперанто потрібне одне: *Neniu venis*, *Mi vidas nenion*, але не *Neniu ne venis*.

**Докладніше:** [запитання й заперечення](https://esperantopedia.org/uk/grammar/questions-negation/).

## Порядок слів

Звичайний порядок — підмет, дієслово, додаток. Оскільки додаток має *-n*, порядок може змінюватися: *La hundo mordis la katon* і *La katon mordis la hundo* означають одне й те саме: «Пес укусив кота».

| Елемент | Правило | Приклад |
|---|---|---|
| Прийменник | перед своїм іменником | *sur la tablo* «на столі» |
| Прикметник | перед іменником або після нього | *bela domo* або *domo bela* |
| *ne, nur, eĉ, ankaŭ* | перед словом, до якого належать | *Nur mi vidis lin.* «Лише я бачив його.» |
| *ĉu*, слова на ki- | початок запитання | *Ĉu vi venos?* «Ти прийдеш?» |
| *ajn* | відразу після свого корелятива | *kiu ajn* «хто завгодно» |

**Докладніше:** [порядок слів](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-order/).

## 16 правил: по одному реченню на кожне

16 правил *Fundamento* (1905) — це офіційне ядро граматики.

1. **Артикль.** Існує лише означений *la*; неозначеного артикля немає.
2. **Іменники.** Закінчуються на *-o*, мають *-j* для множини й *-n* для додатка; прийменники замінюють інші відмінки.
3. **Прикметники.** Закінчуються на *-a*, узгоджуються зі своїм іменником і порівнюються за допомогою *pli, plej, ol*.
4. **Числівники.** Основні числа не змінюються; решту утворюють складанням, із *-a, -obl-, -on-, -op-* і *po*.
5. **Займенники.** *Mi, vi, li, ŝi, ĝi, si, ni, ili, oni*; *-a* дає присвійні, *-n* — додаток.
6. **Дієслова.** Не змінюються за особою й числом: *-as, -is, -os, -us, -u, -i*, шість дієприкметників, пасив з *esti*.
7. **Прислівники.** Закінчуються на *-e* й порівнюються, як прикметники.
8. **Прийменники.** Беруть основну форму іменника.
9. **Читання.** Кожне слово читається так, як написано.
10. **Наголос.** Падає на передостанній склад.
11. **Складні слова.** З’єднуй корені; головне слово стоїть останнім.
12. **Заперечення.** Одного заперечного слова на речення досить.
13. **Напрямок.** *-n* показує рух до місця: *kie* — *kien*.
14. **Je.** Коли жоден прийменник не підходить, уживай *je*, що власного значення не має.
15. **Іноземні слова.** Міжнародні слова мають одну форму в есперантському правописі, а споріднені слова утворюються есперантськими закінченнями.
16. **Апостроф.** Кінцеве *-o* та *-a* в *la* можна відкинути: *de l' mondo*.

**Докладніше:** [16 правил із поясненнями](https://esperantopedia.org/uk/grammar/16-rules/).

## Часті запитання

### Як надрукувати цю шпаргалку або зберегти її як PDF?
Натисни Ctrl+P (Windows, Linux) або Cmd+P (Mac), а потім обери принтер чи «Зберегти як PDF». У друкованій версії меню й нижній колонтитул приховано.

### Скільки в есперанто закінчень, корелятивів і афіксів?
Є 11 граматичних закінчень, 45 корелятивів, 33 прийменники, 10 офіційних префіксів, 31 офіційний суфікс і 6 суфіксів дієприкметників.

### Чи справді граматика есперанто регулярна?
Так. Неправильних дієслів немає (навіть *esti* відповідає таблиці), неправильної множини й граматичного роду теж, а відмінків лише два: основна форма й знахідний.

### Чого ця шпаргалка не охоплює?
Вигуків, неофіційних афіксів, дат, часу за годинником і тонкощів складених часів. Див. [вигуки](https://esperantopedia.org/uk/grammar/interjections/), [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/), [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/) і [числівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/numbers/).

## Джерела

- [Fundamento de Esperanto — граматика англійською (16 правил)](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/gramatiko_angla.html) — Akademio de Esperanto
- [Akademia Vortaro: пояснення та статистика](https://www.akademio-de-esperanto.org/akademia_vortaro/klarigoj.html) — Akademio de Esperanto (11 закінчень)
- PMEG: [Tabelvortoj – bazaj reguloj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/tabelvortoj/bazaj_reguloj.html), [Personaj pronomoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/pronomoj/personaj.html), [Participoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/participoj/index.html), [Nombroj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/nombroj/index.html), [N-finaĵo](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/index.html), [Vortordo](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/vortordo/index.html), [Neado](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/neado.html)
- PMEG: [Prefiksoj](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/prefiksoj/index.html), [Sufiksoj](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/index.html), [Rolvortetoj (прийменники)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/rolvortetoj/index.html)
- [Граматика есперанто](https://uk.wikipedia.org/wiki/Граматика_есперанто) — Вікіпедія
- [Esperanto grammar](https://en.wikipedia.org/wiki/Esperanto_grammar) — Вікіпедія англійською мовою