# Корелятиви есперанто: таблиця всіх 45 слів

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/correlatives/
Language: uk
Updated: 2026-10-28

> 45 корелятивів есперанто (tabelvortoj) утворюються з 5 початків і 9 закінчень: kiu, tio, ĉiam, nenie. Таблиця з українськими значеннями та підказки.

Корелятиви — це 45 основних питальних і вказівних слів, наприклад *kiu* «хто», *tie* «там» і *neniam* «ніколи». Кожне складається з одного з 5 початків і одного з 9 закінчень, тож 14 частин дають усі 45 слів. Есперантисти називають їх *tabelvortoj* — «табличні слова»; усі вони є у *Fundamento* 1905 року. Українцеві таблиця багато в чому знайома: в українській є схожі ряди — «хто, той, хтось, кожен, ніхто».

## Таблиця корелятивів

Стовпці — початки, рядки — закінчення.

| Закінчення | **ki-** (запитання) | **ti-** (вказівка: «той») | **i-** (невизначеність: «-сь») | **ĉi-** (загальність: «кожен») | **neni-** (заперечення: «ні-») |
|---|---|---|---|---|---|
| **-o** річ | *kio* — що | *tio* — те, це | *io* — щось | *ĉio* — усе | *nenio* — ніщо, нічого |
| **-u** особа, окремий предмет | *kiu* — хто, який | *tiu* — той | *iu* — хтось | *ĉiu* — кожен, усі | *neniu* — ніхто, жоден |
| **-a** вид, якість | *kia* — який | *tia* — такий | *ia* — якийсь | *ĉia* — усілякий | *nenia* — жодний, ніякий |
| **-e** місце | *kie* — де | *tie* — там | *ie* — десь | *ĉie* — скрізь | *nenie* — ніде |
| **-el** спосіб, ступінь | *kiel* — як | *tiel* — так | *iel* — якось | *ĉiel* — усіма способами | *neniel* — ніяк |
| **-am** час | *kiam* — коли | *tiam* — тоді | *iam* — колись, коли-небудь | *ĉiam* — завжди | *neniam* — ніколи |
| **-om** кількість | *kiom* — скільки | *tiom* — стільки | *iom* — трохи, дещо | *ĉiom* — усе (скільки є) | *neniom* — нітрохи |
| **-al** причина | *kial* — чому | *tial* — тому | *ial* — чомусь | *ĉial* — з будь-якої причини | *nenial* — ні з якої причини |
| **-es** належність | *kies* — чий | *ties* — того, тієї | *ies* — чийсь | *ĉies* — усіх, кожного | *nenies* — нічий |

## Як їх запам’ятати

Вивчай 14 частин, а не 45 слів. Тоді будь-який корелятив читається як «початок + закінчення»: *neni-* «ні-» + *-am* «час» = *neniam* — «ніколи».

**Початки** збігаються з українськими зразками:

- **ki-** питає або зв’язує, як українські питальні слова «хто, що, де, коли, як»: *kio* — «що», *kie* — «де», *kiam* — «коли».
- **ti-** вказує, як українські «т-»: *tio* — «те», *tie* — «там», *tiam* — «тоді», *tiel* — «так», *tia* — «такий».
- **i-** виражає невизначеність, як «-сь» і «-небудь»: *iu* — «хтось», *ie* — «десь», *iam* — «колись».
- **ĉi-** охоплює все, як «кожен», «усе», «скрізь»: *ĉiam* — «завжди», *ĉie* — «скрізь», *ĉio* — «усе».
- **neni-** заперечує, як «ні-»: *neniu* — «ніхто», *neniam* — «ніколи», *nenie* — «ніде».

**Закінчення** — важча частина. Допомагають такі опори (це прийоми запам’ятовування, а не етимологія):

- **-e** — місце: українські «де» й «ніде» теж закінчуються на «-е».
- **-al** — причина, як у слові «каузальний».
- **-es** — належність: *kies* — «чий».
- **-u** — людина або окремий предмет, **-o** — річ загалом.

Відпрацьовуй по одному рядку через усі п’ять стовпців: *kiam? – tiam – iam – ĉiam – neniam*. Питання й відповідь часто йдуть парами: *Kie?* — *Tie.* («Де?» — «Там.») *Kiam?* — *Tiam.* («Коли?» — «Тоді.»)

### Як вони вимовляються

Тут українці часто помиляються: у *kiu, tiu, ĉiu, neniu, kio, tia* літера *i* і наступна голосна — це два склади. *Kiu* читається «КІ-у», а не «кю»; *tio* — «ТІ-о», *ĉia* — «ЧІ-а», а не «чя»; *neniam* — «не-НІ-ам». Наголос, як завжди, падає на передостанній склад, тобто на *i*.

## Kiu чи kio, ĉiu чи ĉiuj

*Kiu* питає про людину або про один предмет із групи й може стояти перед іменником: *kiu libro* — «котра книжка», *tiu domo* — «той будинок». *Kio* питає про річ загалом і стоїть самостійно:

- *Kio estas tio?* — «Що це?»
- *Kiu estas tiu?* — «Хто це?»

Українцеві тут допомагає різниця між «котрий» і «який»: *kiu* відповідає «котрий» (вибір із групи), а *kia* — «який» (за якістю).

*Ĉiu* означає «кожен» і стоїть в однині; *ĉiuj* означає «усі» і стоїть у множині:

- *Ĉiu infano ludas.* — «Кожна дитина грає.»
- *Ĉiuj infanoj ludas.* — «Усі діти граються.»

## Додавання -n і -j

Закінчення приймають не всі корелятиви. Ті, що на *-u* та *-a*, узгоджуються зі своїм іменником так само, як [прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/). Ті, що на *-e, -el, -am, -om* і *-al*, працюють як [прислівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/adverbs/) і не змінюються, окрім слів на *-e*, які приймають *-n* для напрямку.

| Група | -j (множина) | -n | Приклади |
|---|---|---|---|
| -u | так | так | *kiuj, kiun, tiujn, ĉiujn* |
| -a | так | так | *kiaj, tian, tiajn* |
| -o | зазвичай ні | так | *kion, tion, nenion* |
| -e | ні | лише напрямок | *kien, tien, ĉien, nenien* |
| -el, -am, -om, -al, -es | ні | ні | *kiel, kiam, kiom, kial, kies* |

- *Kiun vi vidis?* — «Кого ви бачили?»
- *Mi aĉetis tiujn librojn.* — «Я купив ті книжки.»
- *Kion vi diris?* — «Що ви сказали?»
- *Kien vi iras?* — «Куди ти йдеш?» Порівняй: *Kie vi estas?* — «Де ти?» Українські «де?» і «куди?» передаються парою *kie* — *kien*.
- *Mi vidis neniun.* — «Я нікого не бачив.» Слово на *neni-* вже містить заперечення, тому *ne* не додають.

Правила для *-n* ті самі, що й скрізь: див. [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/).

## Ĉi tiu і tiu ĉi: «цей»

Слова на *ti-* нейтральні щодо відстані, тому *tiu* може означати і «той», і «цей». Українцеві це непривично: українська розрізняє «цей» і «той». Щоб показати близькість, додають *ĉi*: *ĉi tiu* або *tiu ĉi* — «цей (тут)», *ĉi tie* або *tie ĉi* — «тут». Обидва порядки означають те саме.

Пиши їх двома словами, без дефіса. Дефіс з’являється лише в словах, утворених від них: *ĉi-jare* — «цього року», *ĉi-nokte* — «цієї ночі».

## Ajn: «завгодно»

*Ajn* після корелятива означає «будь-» чи «завгодно»: *kiu ajn* — «хто завгодно, будь-хто», *kio ajn* — «що завгодно», *kie ajn* — «де завгодно», *iam ajn* — «коли завгодно». Воно завжди стоїть відразу після корелятива. *Nenion ajn* означає «взагалі нічого». *Kiu ajn venos, mi ĝojos* — «Хто б не прийшов, я радітиму». Українському «-небудь» *ajn* не відповідає: для «хто-небудь» використовують *iu*.

## Корелятиви, що з’єднують речення

Слова на *ki-* вводять також підрядні означальні речення й непрямі запитання, як українські «який», «хто» та «де»:

- *La viro, kiu venis, estas mia patro.* — «Чоловік, який прийшов, — мій батько.»
- *La libro, kiun mi legas, estas bona.* — «Книжка, яку я читаю, хороша.»
- *Mi faris tion, kion vi petis.* — «Я зробив те, про що ви просили.»
- *Mi ne scias, kie li loĝas.* — «Я не знаю, де він живе.»

Українське «який» змінюється за родом, числом і відмінком («який», «яка», «яку»), а *kiu* отримує лише *-j* та *-n*. Для кількості чогось додають *da*: *Kiom da mono vi havas?* — «Скільки в тебе грошей?» (*da* відповідає українському родовому відмінку після слів кількості). Запитання зі словами на *ki-* розібрано в статті про [запитання й заперечення](https://esperantopedia.org/uk/grammar/questions-negation/).

## Приклади в реченнях

- *Kiu estas tiu viro?* — «Хто той чоловік?»
- *Kio estas en la skatolo?* — «Що в коробці?»
- *Kian veteron vi havas tie?* — «Яка в тебе там погода?»
- *Ĉiu infano ricevis donacon.* — «Кожна дитина отримала подарунок.»
- *Ĉiuj ĝojis pri la neĝo.* — «Усі раділи снігу.»
- *Iu frapas ĉe la pordo.* — «Хтось стукає в двері.»
- *Mi serĉis la ŝlosilon ĉie, sed trovis ĝin nenie.* — «Я шукав ключ скрізь, але ніде його не знайшов.»
- *Kiam vi alvenos, telefonu al mi.* — «Коли приїдеш, зателефонуй мені.»
- *Ĉi tiu domo estas pli granda ol tiu.* — «Цей будинок більший за той.»
- *Prenu kiun ajn libron vi volas.* — «Бери будь-яку книжку, яку хочеш.»

## Часті запитання

### Скільки корелятивів в есперанто?
45: п’ять початків (*ki-, ti-, i-, ĉi-, neni-*), помножені на дев’ять закінчень (*-o, -u, -a, -e, -el, -am, -om, -al, -es*). Форми на кшталт *aliu* з початком *ali-* («інший») неофіційні, і PMEG їх не рекомендує.

### У чому різниця між kiu та kio?
*Kiu* — для людей і для одного предмета з кількох («хто», «котрий»); воно може стояти перед іменником. *Kio* — для речей загалом («що»); воно стоїть самостійно.

### Як правильно: ĉi tiu чи tiu ĉi?
Обидва варіанти правильні й означають те саме: «цей». *Ĉi* може стояти перед корелятивом або після нього.

### Чи приймають корелятиви -n?
Ті, що на *-u*, *-a* та *-o*, приймають *-n* у ролі додатка: *kiun, tian, tion*. Ті, що на *-e*, приймають його лише для напрямку: *tien*. Решта не змінюються ніколи.

### Чому їх називають корелятивами?
Тому що вони утворюють відповідні одне одному набори: у кожного питального слова є вказівний, невизначений, узагальнювальний і заперечний «партнер». Мовою есперанто їх називають *tabelvortoj* — за таблицею, в якій їх зазвичай вивчають.

### Як вимовляються kiu і tiu?
У два склади: *ki-u* «КІ-у», *ti-u* «ТІ-у». Не «кю» і не «тю»: *i* та *u* вимовляються окремо, а наголос падає на *i*.

## Джерела

- PMEG: [Tabelvortoj — основні правила](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/tabelvortoj/bazaj_reguloj.html), [Postpartoj kaj finaĵoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/tabelvortoj/postpartoj_finajhoj.html), [ALI-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/tabelvortoj/ali-vortoj.html)
- PMEG: [Ĉi](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortecaj_vortetoj/lokaj/chi.html), [Ajn](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortecaj_vortetoj/ceteraj/ajn.html), [N для напрямку](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/direkto.html)
- [Fundamento de Esperanto](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/) — Akademio de Esperanto
- [Граматика есперанто](https://uk.wikipedia.org/wiki/Граматика_есперанто) — Вікіпедія
- [Esperanto vocabulary](https://en.wikipedia.org/wiki/Esperanto_vocabulary) — Вікіпедія англійською мовою