# Граматика есперанто: огляд, закінчення та правила

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/
Language: uk
Updated: 2026-10-28

> Граматика есперанто вміщується на одній картці: 11 закінчень позначають іменники, прикметники, часи, множину й додаток, а неправильних дієслів немає.

Граматика есперанто тримається на одній ідеї: корені ніколи не змінюються, а невеликий набір закінчень завжди означає те саме. Слово на *-o* — іменник, на *-a* — прикметник, на *-as* — дієслово в теперішньому часі. Неправильних дієслів, неправильної множини й граматичного роду немає.

[16 правил](https://esperantopedia.org/uk/grammar/16-rules/), які Л. Л. Заменгоф опублікував 1887 року, окреслюють цю систему; стислий виклад нижче охоплює більшість речень, які ти зустрінеш.

## Уся граматика на одній картці

Офіційний словник Академії есперанто налічує рівно 11 граматичних закінчень:

| Закінчення | Що позначає | Приклад | Значення |
|---|---|---|---|
| -o | іменник | *domo* | «будинок» |
| -a | прикметник | *granda* | «великий» |
| -e | прислівник | *rapide* | «швидко» |
| -i | інфінітив | *lerni* | «вчитися» |
| -as | теперішній час | *mi lernas* | «я вчуся» |
| -is | минулий час | *mi lernis* | «я вчився» |
| -os | майбутній час | *mi lernos* | «я вчитимуся» |
| -us | умовний спосіб | *mi lernus* | «я б вчився» |
| -u | наказ, побажання | *lernu!* | «вчися!» |
| -j | множина | *domoj* | «будинки» |
| -n | додаток, напрямок | *domon* | «будинок» (як додаток) |

Закінчення додаються в незмінному порядку: частина мови, потім *-j*, потім *-n*: *grandajn domojn* — «великі будинки» (як додаток). Прикметники повторюють *-j* і *-n* свого іменника, як показано на сторінці про [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/).

[Дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/) ніколи не набувають *-j* чи *-n* і не змінюються за особою: *mi lernas, vi lernas, ili lernas* — «я вчуся, ти вчишся, вони вчаться».

## Закінчення в реченнях

Кожне закінчення в короткому повсякденному реченні:

- **-o**: *La domo estas nova.* — «Будинок новий.»
- **-a**: *Ni loĝas en nova domo.* — «Ми живемо в новому будинку.»
- **-e**: *Ŝi parolas malrapide kaj klare.* — «Вона говорить повільно й чітко.»
- **-i**: *Mi volas lerni Esperanton.* — «Я хочу вивчити есперанто.»
- **-as**: *Nun mi lernas la vortojn.* — «Зараз я вчу слова.»
- **-is**: *Hieraŭ ni lernis dum unu horo.* — «Вчора ми вчилися годину.»
- **-os**: *Morgaŭ mi skribos al vi.* — «Завтра я напишу тобі.»
- **-us**: *Se mi havus tempon, mi vojaĝus.* — «Якби я мав час, я б подорожував.»
- **-u**: *Venu kun ni!* — «Іди з нами!»
- **-j**: *Miaj amikoj estas en la parko.* — «Мої друзі в парку.»
- **-n**: *Mi vidas grandan ŝipon.* — «Я бачу великий корабель.»
- **Усе разом**: *Miaj novaj amikoj rapide lernis la gravajn vortojn.* — «Мої нові друзі швидко вивчили важливі слова.»

## Інші складники

- **Один артикль.** *La* — означений артикль, однаковий для всіх родів і чисел; неозначеного артикля немає. В українській артиклів немає, тому *la* спершу легко пропустити. Див. [артикль](https://esperantopedia.org/uk/grammar/article/).
- **Вільний порядок слів.** Оскільки *-n* позначає додаток, *La hundo vidas la katon* і *La katon vidas la hundo* означають те саме: «Собака бачить кота». Див. [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/).
- **Словотвір.** Префікси й суфікси перетворюють один корінь на багато слів: *sana* — «здоровий», *malsana* — «хворий», *malsanulo* — «хворий, пацієнт», *malsanulejo* — «лікарня». Див. [словотвір](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).
- **45 корелятивів.** Таблиця 5 × 9 із питальних слів і слів-відповідей: *kiu* — «хто, який», *tiu* — «той», *ĉiu* — «кожен». Див. [корелятиви](https://esperantopedia.org/uk/grammar/correlatives/).

**Один корінь — десятки слів** Слів від кореня san- у Reta Vortaro: 23. Ось 15 із них — знаючи кілька префіксів і суфіксів, ти зрозумієш їх без словника.

## Часті запитання

### Чи має граматика есперанто винятки?
У словозміні — жодних: кожен іменник утворює множину за допомогою *-j*, а кожне дієслово використовує ті самі шість закінчень, зокрема *esti* — «бути». Те, що все ж доводиться вчити слово за словом, — це лексика (наприклад, чи вимагає дієслово додатка).

### Чи є в есперанто граматичний рід?
Ні. Іменники й прикметники не змінюються за родом. Жіночі форми утворюються суфіксом *-in-*: *patro* — «батько», *patrino* — «мати».

### Де офіційна граматика есперанто?
У *Fundamento de Esperanto* (1905), де 16 правил наведено п’ятьма мовами. Найповніший сучасний опис — PMEG Бертіла Веннергрена (Bertilo Wennergren), вільно доступний в інтернеті.

## Джерела

- [Fundamento de Esperanto: граматика, англійська версія](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/gramatiko_angla.html) — Akademio de Esperanto
- [Akademia Vortaro: пояснення та статистика](https://www.akademio-de-esperanto.org/akademia_vortaro/klarigoj.html) (мовою есперанто) — 11 закінчень
- [PMEG – Plena Manlibro de Esperanta Gramatiko](https://bertilow.com/pmeg/) (мовою есперанто) — Bertilo Wennergren, версія 15.5 (2024)
- [Esperanto grammar](https://en.wikipedia.org/wiki/Esperanto_grammar) — Wikipedia