# Суфікси есперанто: усі 31 офіційний із прикладами

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/
Language: uk
Updated: 2026-10-28

> Усі 31 офіційний суфікс есперанто, від -aĉ- до -um-, зі значеннями й прикладами. 28 походять із Fundamento 1905 року; -aĉ-, -ism- і -end- з’явилися пізніше.

В есперанто **31 офіційний суфікс**. Кожен стоїть між коренем і закінченням і додає одне значення: *lern·ej·o* «школа» — це «вчитися + місце». Двадцять вісім із них походять із *Fundamento de Esperanto* (1905); *-aĉ-* додано 1909 року, *-ism-* — 1919-го, а *-end-* — 1953-го.

Ще шість суфіксів утворюють [дієприкметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/) (*-ant-, -int-, -ont-, -at-, -it-, -ot-*). Разом із 10 [префіксами](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/) це дає 47 офіційних афіксів.

## Усі 31 офіційний суфікс

| Суфікс | Значення | Приклади | Переклад |
|---|---|---|---|
| *-aĉ-* | погана якість, зневага | *domaĉo, babilaĉi* | «халупа, теревенити» |
| *-ad-* | тривала або повторювана дія | *martelado, legadi* | «довге стукання молотком, читати й читати» |
| *-aĵ-* | конкретна річ; м’ясо тварини | *trinkaĵo, dolĉaĵo, porkaĵo* | «напій, солодощі, свинина» |
| *-an-* | член, мешканець, прихильник | *klubano, vilaĝano* | «член клубу, селянин» |
| *-ar-* | збірність однакових речей | *arbaro, vortaro* | «ліс, словник» |
| *-ĉj-* | пестлива форма чоловічого імені | *Joĉjo* (від *Johano*), *paĉjo* | «Івась, татусь» |
| *-ebl-* | те, що можна зробити | *manĝebla, videbla* | «їстівний, видимий» |
| *-ec-* | якість, абстрактний стан | *beleco, infaneco* | «краса, дитинство» |
| *-eg-* | більший, інтенсивніший | *domego, varmega* | «особняк, спекотний» |
| *-ej-* | місце для | *lernejo, kuirejo* | «школа, кухня» |
| *-em-* | схильність | *timema, laborema* | «боязкий, працьовитий» |
| *-end-* | те, що треба зробити | *pagenda* | «який слід сплатити» |
| *-er-* | окрема частка суцільного цілого | *neĝero, monero* | «сніжинка, монета» |
| *-estr-* | керівник, голова | *urbestro, ŝipestro* | «міський голова, капітан корабля» |
| *-et-* | менший, слабший | *dometo, rideti* | «будиночок, усміхатися» |
| *-id-* | потомство, дитинча | *katido, reĝido* | «кошеня, королевич» |
| *-ig-* | робити, спричиняти | *purigi, sidigi* | «чистити, садовити» |
| *-iĝ-* | ставати | *ruĝiĝi, sidiĝi* | «червоніти, сідати» |
| *-il-* | знаряддя, засіб | *tranĉilo, ŝlosilo* | «ніж, ключ» |
| *-in-* | жіноча стать | *patrino, reĝino* | «мати, королева» |
| *-ind-* | вартий чогось | *leginda, fidinda* | «вартий читання, надійний» |
| *-ing-* | оправа, у яку річ вставляють частково | *kandelingo, glavingo* | «свічник, піхви» |
| *-ism-* | вчення, система, рух | *komunismo, anglismo* | «комунізм, англіцизм» |
| *-ist-* | фахівець, прихильник | *instruisto, esperantisto* | «вчитель, есперантист» |
| *-nj-* | пестлива форма жіночого імені | *Manjo* (від *Mario*), *panjo* | «Марійка, матуся» |
| *-obl-* | кратність | *duobla, trioble* | «подвійний, утричі більше» |
| *-on-* | дріб | *duono, kvarono* | «половина, чверть» |
| *-op-* | група з | *duope, triopo* | «удвох, тріо» |
| *-uj-* | ємність | *monujo, sukerujo* | «гаманець, цукорниця» |
| *-ul-* | особа з якістю | *junulo, riĉulo* | «юнак, багач» |
| *-um-* | без сталого значення | *kolumo, plenumi* | «комір, виконувати» |

## Суфікси за значенням

Групи легше запам’ятати:

- **Люди:** *-an-* (член), *-ist-* (фахівець), *-ul-* (особа з якістю), *-estr-* (керівник), *-id-* (потомство), *-in-* (жіноча стать), *-ĉj-* і *-nj-* (пестливі імена)
- **Місця й ємності:** *-ej-* (місце), *-uj-* (ємність), *-ing-* (оправа)
- **Речі й набори:** *-aĵ-* (конкретна річ), *-il-* (знаряддя), *-er-* (одна частка), *-ar-* (збірність)
- **Ступінь і ставлення:** *-et-* (малий), *-eg-* (великий), *-aĉ-* (поганий), *-ec-* (якість), *-em-* (схильність)
- **Дія:** *-ad-* (тривала), *-ig-* (спричиняти), *-iĝ-* (ставати), *-ebl-* (можливий), *-ind-* (вартий), *-end-* (необхідний)
- **Числа:** *-obl-, -on-, -op-* (див. [числівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/numbers/))
- **Інше:** *-ism-* (вчення), *-um-* (без сталого значення)

## Есперантські й українські суфікси

Багато суфіксів есперанто мають українські аналоги, і це полегшує запам’ятовування:

| Есперанто | Українська паралель | Приклад |
|---|---|---|
| *-ist-* | -іст | *esperantisto* — «есперантист» |
| *-ism-* | -ізм | *komunismo* — «комунізм» |
| *-ec-* | -ість, -ство, -ота | *beleco* — «краса», *infaneco* — «дитинство» |
| *-et-* | -ик, -ок, -очк- | *dometo* — «будиночок» |
| *-eg-* | -ищ- | *domego* — «будинище, особняк» |
| *-id-* | -еня, -ча | *katido* — «кошеня» |
| *-er-* | -инка | *neĝero* — «сніжинка» |
| *-uj-* | -ниця | *sukerujo* — «цукорниця» |
| *-ebl-* | -мий, -ний | *videbla* — «видимий», *manĝebla* — «їстівний» |
| *-iĝ-* | -ся | *fermiĝi* — «зачинятися» |
| *-in-* | -к-, -иня | *instruisto* → *instruistino* — «вчитель» → «вчителька» |
| *-ej-* | -ня, -альня | *manĝejo* — «їдальня» |
| *-an-* | -ян-, -ець | *vilaĝano* — «селянин» |

Є й відмінність: в українській іменник має граматичний рід («друг» — «подруга»), а в есперанто багато коренів нейтральні за статтю, і *-in-* додають лише тоді, коли потрібно вказати жіночу стать: *amiko* — «друг, подруга», *amikino* — «подруга». Українське «-ся» часто, але не завжди відповідає *-iĝ-*: докладніше на сторінці про [-ig- та -iĝ-](https://esperantopedia.org/uk/grammar/transitivity/).

## Суфікси — теж слова

Кожен суфікс може прийняти закінчення й працювати як звичайний корінь: *ejo* «місце», *ilo* «знаряддя», *ano* «член», *aro* «група», *ero* «частка», *estro* «керівник», *eta* «крихітний», *ega* «величезний», *ege* «дуже», *ebla* «можливий», *inda* «гідний», *aĉa* «паскудний», *igi* «спричиняти», *iĝi* «ставати».

## Нарощування суфіксів

За одним коренем може йти кілька суфіксів — це серцевина [словотвору](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/) в есперанто. Кожен стосується всього, що стоїть перед ним:

| Слово | Частини | Значення |
|---|---|---|
| *malsanulejo* | mal·san·ul·ej·o | протилежність + здоровий + людина + місце = «лікарня» |
| *lernejestro* | lern·ej·estr·o | вчитися + місце + керівник = «директор школи» |
| *nekredebla* | ne·kred·ebl·a | не + вірити + можливий = «неймовірний» |
| *bopatrino* | bo·patr·in·o | спорідненість через шлюб + батько + жіноча стать = «теща або свекруха» |

lernejestro = директор школи | lern = вчитися
malsanulejo = лікарня | san = здоровий

## Примітки до складних суфіксів

**-ig- та -iĝ-.** *-Ig-* утворює дієслово, що бере додаток; *-iĝ-* — таке, що не бере. Результат залежить від кореня: *morti* «померти» → *mortigi* «убити»; *fermi* «зачиняти (щось)» → *fermiĝi* «зачинятися (само)». Докладніше — у розділі про [дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/).

**-et- і -eg- зі сталими значеннями.** Деякі слова мають усталене значення, що виходить за межі «малий» чи «великий»: *rideti* «усміхатися» (а не просто «трохи сміятися»), *pordego* «ворота», *ŝtrumpeto* «шкарпетка».

**-in- і стать.** *-In-* вживають лише для живих істот. Багато коренів нейтральні (*amiko* «друг», *instruisto* «вчитель»), але деякі за замовчуванням чоловічі (*patro* «батько», *frato* «брат»). PMEG описує неофіційний чоловічий суфікс *-iĉ-* (*katiĉo* «кіт»), запропонований у 1970-х роках і вживаний деякими мовцями.

**-ĉj- і -nj- скорочують корінь.** Від імені лишають від однієї до п’яти перших літер: *Johano* → *Joĉjo*, *Mario* → *Manjo*, *patrino* → *panjo*. Це єдині афікси, що обрізають корінь.

**-uj- і назви країн.** У *Fundamento* *-uj-* вживали також для плодових дерев (*pomujo* «яблуня») і країн (*Francujo* «Франція»). Сьогодні частіше кажуть *pomarbo*, а багато мовців вживають *Francio* з неофіційним суфіксом *-i-*. Академія підтвердила 2023 року, що *-i-* досі не є офіційним. Для назви «Україна» і ReVo, і Вікіпедія мовою есперанто наводять обидві форми: *Ukrainujo* і *Ukrainio*.

**-um-** не має власного значення. Вчи кожне слово окремо: *kolumo* «комір», *aerumi* «провітрювати», *plenumi* «виконувати».

## Неофіційні суфікси

Ці суфікси **не є офіційними афіксами**. Їх немає ні у *Fundamento*, ні в рішеннях Академії, проте слова з ними поширені в медицині, науці й повсякденних текстах, і багато з них є в словниках. PMEG описує 36 таких суфіксів. Таблиця дотримується алфавітного порядку PMEG. PMEG позначає найрідкісніші, здебільшого експериментальні суфікси, як-от *-ab-*, *-iĉ-*, *-ip-* і *-uk-*, як такі, яких немає в словнику PIV.

Не плутай їх з офіційними суфіксами. Офіційні: *-ism-* (Друге офіційне доповнення, 1919), *-end-* (рішення Академії, 1953) і *-aĉ-* (Перше офіційне доповнення, 1909). Неофіційні: *-i-*, *-iv-* і *-oz-*.

Кілька неофіційних суфіксів збігаються за формою з офіційними елементами, тож зважай на контекст:

- медичний *-it-* «запалення» і дієприкметниковий *-it-*
- *-al-* і *-en-* у біології та прийменники *al* і *en*
- *-ol-* у музиці та сполучник *ol* «ніж»
- *-e-* і закінчення прислівника, *-i-* і закінчення інфінітива, *-j-* і закінчення множини

| Суфікс | Значення | Приклад | Примітка |
|---|---|---|---|
| *-ab-* | стаціонарна установка | *trinkabo* «питний фонтанчик» | Експериментальний. PMEG радить уникати: вживай *trinkilo* або *trinkfontano*. |
| *-ac-* | родина рослин (лат. *-aceae*) | *rozacoj* «родина розових» | Лише ботанічні назви. |
| *-al-* | порядок рослин (лат. *-ales*) | *rozaloj* «порядок розоцвітих» | Лише ботанічні назви. Слова на кшталт *speciala* «особливий» — окремі корені. |
| *-anc-* | фізична величина | *impedanco* «імпеданс» | PMEG радше сприймає такі слова як окремі корені, як-от *substanco* «субстанція». |
| *-ari-* | система числення | *duaria* «двійковий» | На практиці не вживається. Звичайна форма — *duuma* з *-um-*. |
| *-ator-*, *-ador-* | апарат | *kalkulatoro* «калькулятор» | Слова на *-ator-* здебільшого запозичені окремі корені. PMEG віддає перевагу *-il-* або *aparato*. *-Ador-* збігається з *adori* «поклонятися». |
| *-e-* | триба рослин (лат. *-eae*); запропоновано: колір | *asklepiadeoj* «триба ваточникових», *rozea* «рожевий за кольором» | Значення «колір» запропоновано 1986 року, і майже не вживається. Кажи *rozkolora*. |
| *-ed-* | родина тварин (лат. *-idae*) | *cervedoj* «родина оленевих» | Лише зоологічні назви. |
| *-en-* | підродина тварин (лат. *-inae*) | *lutrenoj* «підродина видрових» | Лише зоологічні назви. |
| *-enz-* | речовина, що діє | *solvenzo* «розчинник» | Експериментальний, головно в хімії. Зазвичай *-il-* або *-aĵ-*. |
| *-esk-* | схожий на, у стилі | *japaneska* «в японському стилі» | Рідкісний. Звичайніше *-ec-*, *ŝajn-* або *simil-*. |
| *-i-* | країна (від назви народу) | *Francio* «Франція», *Japanio* «Японія» | Дуже поширений, паралельний до офіційного *-uj-* (*Francujo*). Усе ще неофіційний; див. примітку про *-uj-* вище. |
| *-iĉ-* | чоловічий | *katiĉo* «кіт», *najbariĉo* «сусід-чоловік» | Найпопулярніша така пропозиція (приблизно з 1976 року). Більшість мовців досі вживає *vira* або *vir-*. |
| *-if-* | перетворюватися на | *varmifi* «перетворитися на тепло» | Запропонований технічний суфікс, майже не вживається. Звичайний — *-ig-*. |
| *-ik-* | галузь, наука, ремесло | *matematiko* «математика», *fiziko* «фізика» | PMEG здебільшого вважає такі слова окремими коренями. |
| *-ilion-* | дуже великі числа | *duiliono* «10¹², мільйон мільйонів» | Вживається здебільшого математиками. Для повсякденного мовлення досить *miliono* і *miliardo*. |
| *-iliard-* | у тисячу разів більше за число на *-ilion-* | *duiliardo* «10¹⁵» | Те саме застосування, що й *-ilion-*. |
| *-ip-* | небінарна особа | *amikipo* «небінарний друг» | Запропоновано 2019 року, лише експериментальний. |
| *-istan-* | країна (від міжнародного *-stan*) | *Afganistano* «Афганістан» | Вживай лише там, де є міжнародна форма на *-stan*. PMEG віддає перевагу *Afganujo* або *Afganio*. |
| *-it-* | запалення | *bronkito* «бронхіт», *nefrito* «нефрит» | Медицина. Поза нею PMEG радить окреме слово *inflamo*. |
| *-iv-* | здатний до, спроможний на | *produktiva* «продуктивний», *kreiva* «творчий» | Досить поширений. Означає активну здатність, на відміну від *-ebl-*. Де потрібна ясність, PMEG радить *-em-*, *-pov-* або *-kapabl-*. |
| *-iz-* | покривати чимось; обробляти методом | *kuprizi* «покрити міддю», *pasteŭrizi* «пастеризувати» | PMEG вважає більшість таких слів окремими коренями. Прості дієслова часто кращі. |
| *-j-*, *-pj-* | пестлива форма без роду; пестлива форма для небінарної особи | *Alejo*, *Alepjo* (від *Alekso*) | Експериментальні. Працюють як офіційні *-ĉj-* і *-nj-*. *-J-* походить з 1932 року й відродився близько 2010-го; *-pj-* — з 2019 року. |
| *-nomial-* | вираз із n членами | *dunomialo* «біном» | Уникай його. Кажи *dutermo*. |
| *-ofon-* | носій мови | *esperantofono* «есперантомовець» | Зайвий. Слово — *esperantisto*. |
| *-oid-*, *-ojd-* | подібний до | *asteroido* «астероїд», *elipsoido* «еліпсоїд» | Наука. Більшість таких слів — окремі корені. |
| *-ol-* | музична ритмічна група | *triolo* «тріоль» | Лише музика. |
| *-olog-* | фахівець | *psikologo* «психолог» | Лише коли є відповідне міжнародне слово. Інакше *-ist-*. |
| *-ologi-* | наука, галузь вивчення | *psikologio* «психологія», *kancerologio* «вивчення раку, онкологія» | Те саме правило, що й *-olog-*. |
| *-ometr-* | вимірювальний прилад | *barometro* «барометр» | Часто окремі корені. Нові слова ризикують збігтися з *metro*, тому PMEG віддає перевагу *mezurilo*: *pluvomezurilo* «дощомір». |
| *-ometri-* | наукове вимірювання | *fotometrio* «фотометрія» | Для нових слів PMEG віддає перевагу *mezurado*: *altomezurado* «вимірювання висоти». |
| *-otek-* | колекція, місце для колекції | *biblioteko* «бібліотека» | Справжні слова такого роду — окремі корені, і *biblioteko* не має нічого спільного з *Biblio*. Для нових кажи *kolekto*: *librokolekto*. |
| *-oz-* | хвороба, розлад; «повний чогось» | *sklerozo* «склероз», *mikozo* «грибкова інфекція» | Медицина й ботаніка. Значення «повний чогось» менш стандартне. PMEG віддає перевагу складеним словам із *malsano*, як-от *virusmalsano*. |
| *-t-* | музичний інтервал | *kvinto* «квінта», *okto* «октава» | Музика. Стоїть після числівника. |
| *-tet-* | твір для n виконавців | *kvarteto* «квартет» | Багато таких слів існують як окремі корені. PMEG віддає перевагу *-op-* для групи (*kvaropo*) і *-aĵ-* для твору (*kvaropaĵo*). |
| *-uk-* | кастрований самець тварини | *bovuko* «вол» | Мало вживається. Зазвичай *eks-*: *eksvirkato* «кастрований кіт». |

## Приклади в реченнях

- *La lernejo troviĝas apud la preĝejo.* — «Школа розташована поруч із церквою.»
- *Mia fratino estas instruistino.* — «Моя сестра — вчителька.»
- *Tio estis vera domego!* — «Це був справжній особняк!»
- *Ni loĝas en dometo apud la lago.* — «Ми живемо в будиночку біля озера.»
- *Ĉi tiu akvo ne estas trinkebla.* — «Ця вода непридатна для пиття.»
- *Mi ne manĝas dolĉaĵojn.* — «Я не їм солодощів.»
- *La pluvo malsekigis niajn vestojn.* — «Дощ намочив наш одяг.»
- *La akvo varmiĝas.* — «Вода нагрівається.»
- *Ŝia beleco surprizis ĉiujn.* — «Її краса вразила всіх.»
- *La kantado de la birdoj vekis min.* — «Спів птахів розбудив мене.»

## Часті запитання

### Скільки суфіксів в есперанто?
31 офіційний суфікс плюс шість суфіксів дієприкметників (*-ant-, -int-, -ont-, -at-, -it-, -ot-*). PMEG описує також 36 неофіційних.

### Що означає -ej- в есперанто?
*-Ej-* означає «місце для»: *lernejo* «школа», *kuirejo* «кухня», *preĝejo* «церква» (місце для молитви). Українське «-альня» («їдальня») працює за тим самим принципом.

### Яка різниця між -ig- та -iĝ-?
*-Ig-* означає «спричиняти щось із чимось»: *purigi la ĉambron* «прибрати кімнату». *-Iĝ-* означає «ставати»: *la ĉambro puriĝis* «кімната стала чистою».

### Які суфікси з’явилися після 1905 року?
Три: *-aĉ-* (Перше офіційне доповнення, 1909), *-ism-* (Друге офіційне доповнення, 1919) і *-end-* (рішення Академії, 1953).

### Чи є -i- у слові Francio офіційним суфіксом?
Ні. Його широко вживають для назв країн, але Академія не зробила його офіційним і повторила це 2023 року.

### Чи є -iv- офіційним суфіксом есперанто?
Ні. *-iv-* «здатний до» (*produktiva* «продуктивний», *kreiva* «творчий») неофіційний, але досить поширений. Де потрібна ясність, PMEG радить *-em-*, *-pov-* або *-kapabl-*.

### Що означають -oz- і -it- у медичних словах?
*-oz-* позначає хворобу чи розлад (*sklerozo* «склероз»), а *-it-* — запалення (*bronkito* «бронхіт»). Обидва неофіційні й вживаються переважно в технічній мові. Медичний *-it-* — не те саме, що дієприкметниковий *-it-*.

## Джерела

- [PMEG — суфікси (список із 31)](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/index.html)
- [PMEG — AĈ (офіційний з 1909 року)](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ach.html)
- [PMEG — ISM (офіційний з 1919 року)](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ism.html)
- [PMEG — END](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/end.html)
- [PMEG — IG](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ig.html) і [IĜ](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/igh.html)
- [PMEG — неофіційні афікси](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/neoficialaj_afiksoj/index.html)
- [PMEG — неофіційні суфікси (список із 36)](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/neoficialaj_afiksoj/sufiksoj/index.html)
- [PMEG — IV](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/neoficialaj_afiksoj/sufiksoj/iv.html), [OZ](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/neoficialaj_afiksoj/sufiksoj/oz.html), [IT](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/neoficialaj_afiksoj/sufiksoj/it.html) і [IĈ](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/neoficialaj_afiksoj/sufiksoj/ich.html)
- [ReVo — -iv-](https://reta-vortaro.de/revo/art/iv.html)
- [Команда ReVo — офіційні й неофіційні афікси](https://revuloj.github.io/temoj/afiksoj.html)
- [Akademio de Esperanto — Akademia Vortaro, пояснення (END 1953)](https://www.akademio-de-esperanto.org/akademia_vortaro/klarigoj.html)
- [Akademio de Esperanto — 10-те офіційне доповнення (про -io і -ujo)](https://www.akademio-de-esperanto.org/decidoj/10oa.html)
- [Universala Vortaro (Fundamento)](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/universala_vortaro.html)
- [lernu — Sufiksoj](https://lernu.net/gramatiko/sufiksoj)
- [Vikipedio — Ukrainio](https://eo.wikipedia.org/wiki/Ukrainio) (мовою есперанто)