# -ig- та -iĝ- в есперанто: перехідні й неперехідні дієслова

Source: https://esperantopedia.org/uk/grammar/transitivity/
Language: uk
Updated: 2026-10-28

> Дієслова есперанто бувають перехідні й неперехідні: komenci і komenciĝi, fermi і fermiĝi. -ig- додає додаток, -iĝ- прибирає його. Понад 30 пар зі ReVo.

Кожне дієслово есперанто або бере прямий додаток (перехідне), або не бере (неперехідне), а суфікси *-ig-* та *-iĝ-* перемикають між цими двома станами. *-Ig-* додає виконавця й додаток: *sidi* — «сидіти» → *sidigi* — «садовити (когось)». *-Iĝ-* прибирає додаток: *fermi* — «зачиняти (щось)» → *fermiĝi* — «зачинятися (само)». Обидва — офіційні суфікси з *Fundamento* 1905 року.

Англійська приховує цю різницю, бо «open», «start», «change» і «break» працюють в обидва боки: «I opened the door» і «the door opened». Есперанто потребує двох форм: *Mi malfermis la pordon.* і *La pordo malfermiĝis.* Голе *La pordo malfermis* — помилка. Українській мові ця різниця знайома: «Я відчинив двері» і «Двері відчинилися» — тут допомагає «-ся».

З *-iĝ-* додаток стає підметом; з *-ig-* підмет стає додатком:

Mi malfermis la pordon. | Я відчинив двері.
La pordo malfermiĝis. | Двері відчинилися.

La infano dormas. | Дитина спить.
Ŝi dormigas la infanon. | Вона присипляє дитину.

## Перехідне чи неперехідне?

Перехідне дієслово може мати прямий додаток, який приймає *-n* (див. [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/)). Постав після дієслова питання «кого?» або «що?». *Mi fermas la pordon* — «Я зачиняю двері»: відповідь — *la pordon*, тож *fermi* перехідне. *Mi dormas* — «Я сплю» відповіді не має, тож *dormi* неперехідне.

За самим дієслівним коренем не видно, до якого типу він належить; це залежить від значення, і словники це фіксують. ReVo, безкоштовний словник есперанто, позначає більшість дієслів як *tr* (перехідне), *ntr* (неперехідне) або *x* (обидва). Кожне кореневе дієслово в таблицях нижче звірено там, і його позначку наведено.

Деякі дієслова працюють в обидва боки. ReVo позначає *paroli* як *x*: *Ŝi parolas.* — «Вона говорить» і *Ŝi parolas Esperanton.* — «Вона розмовляє мовою есперанто». Кілька неперехідних дієслів допускають додаток, що лише повторює дію: *Mi dancis valson.* — «Я танцював вальс».

## Перехідні корені: -iĝ- прибирає додаток

Додай *-iĝ-*, коли додаток стає підметом, а дія відбувається сама собою або нікого не цікавить, хто її виконав. Порівняй:

- *La infano rompis la glason.* — «Дитина розбила склянку.»
- *La glaso rompiĝis.* — «Склянка розбилася.»

| Дієслово | ReVo | Значення | З *-iĝ-* | Значення |
|---|---|---|---|---|
| *komenci* | tr | починати (щось) | *komenciĝi* | починатися (про подію) |
| *fini* | tr | закінчувати (щось) | *finiĝi* | закінчуватися |
| *fermi* | tr | зачиняти | *fermiĝi* | зачинятися |
| *malfermi* | tr | відчиняти | *malfermiĝi* | відчинятися |
| *veki* | tr | будити (когось) | *vekiĝi* | прокидатися |
| *movi* | tr | рухати (щось) | *moviĝi* | рухатися, ворушитися |
| *turni* | tr | повертати (щось) | *turniĝi* | повертатися, обертатися |
| *ŝanĝi* | tr | змінювати (щось) | *ŝanĝiĝi* | змінюватися |
| *rompi* | tr | ламати, розбивати | *rompiĝi* | ламатися, розбиватися |
| *levi* | tr | піднімати | *leviĝi* | підніматися |
| *trovi* | tr | знаходити | *troviĝi* | знаходитися |
| *detrui* | tr | руйнувати | *detruiĝi* | розвалюватися, руйнуватися |
| *naski* | tr | народжувати | *naskiĝi* | народжуватися |

## Неперехідні корені: -ig- додає додаток

Додай *-ig-*, щоб сказати, що хтось чи щось спричиняє дію. Колишній підмет стає додатком: *La infano dormas.* → *Ŝi dormigas la infanon.* — «Вона присипляє дитину». Кожне дієслово з *-ig-* бере додаток (PMEG).

| Дієслово | ReVo | Значення | З *-ig-* | Значення |
|---|---|---|---|---|
| *sidi* | ntr | сидіти | *sidigi* | садовити (когось) |
| *stari* | ntr | стояти | *starigi* | ставити прямо, встановлювати |
| *morti* | ntr | помирати | *mortigi* | убивати |
| *bruli* | ntr | горіти | *bruligi* | палити (щось) |
| *daŭri* | ntr | тривати | *daŭrigi* | продовжувати (щось) |
| *resti* | ntr | залишатися | *restigi* | залишати (щось) |
| *vivi* | ntr | жити | *vivigi* | оживляти |
| *fali* | ntr | падати | *faligi* | валити |
| *dormi* | ntr | спати | *dormigi* | присипляти |
| *kreski* | ntr | рости | *kreskigi* | вирощувати (рослину) |
| *boli* | ntr | кипіти | *boligi* | кип’ятити (рідину) |
| *okazi* | ntr | відбуватися | *okazigi* | проводити, організовувати (подію) |
| *ĉesi* | ntr | припинятися | *ĉesigi* | припиняти (щось) |

Корені, що вже беруть додаток, теж можуть приймати *-ig-* у значенні «змусити когось це робити»: *kompreni* — «розуміти» → *komprenigi* — «дати зрозуміти»; *manĝi* — «їсти» → *manĝigi* — «годувати»; *scii* — «знати» → *sciigi* — «повідомляти». Додатком стає або особа, або річ, але не обоє: *Mi sciigis lin pri la afero.* — «Я повідомив його про справу».

## Sidi, sidiĝi, sidigi: три дієслова від одного кореня

З неперехідним коренем можуть сполучатися обидва суфікси.

| Дієслово | Значення | Приклад |
|---|---|---|
| *sidi* | сидіти (перебувати в сидячому положенні) | *La infano sidas.* — «Дитина сидить.» |
| *sidiĝi* | сісти | *La infano sidiĝis.* — «Дитина сіла.» |
| *sidigi* | посадити когось | *Ŝi sidigis la infanon.* — «Вона посадила дитину.» |

Після неперехідного кореня *-iĝ-* позначає початок дії, майже як префікс *ek-* (див. [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/)): *sidiĝi* ≈ *eksidi*. *Sidiĝi* називає рух у сидяче положення, *sidi* — саме положення: *Bonvolu sidiĝi.* — «Сідайте, будь ласка». Зверни увагу: українське «сісти» не має «-ся», але відповідає саме *sidiĝi*.

## Корені-прикметники та іменники: обидва суфікси

Від прикметника *-ig-* означає «зробити таким», а *-iĝ-* — «стати таким»: *pura* — «чистий» → *purigi* — «чистити», *puriĝi* — «стати чистим». Іменники діють так само; логіку див. у статті про [словотвір](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).

| Корінь | З *-ig-* | З *-iĝ-* |
|---|---|---|
| *pura* — чистий | *purigi* — чистити, прибирати | *puriĝi* — ставати чистим |
| *ruĝa* — червоний | *ruĝigi* — червонити | *ruĝiĝi* — червоніти |
| *granda* — великий | *grandigi* — збільшувати | *grandiĝi* — збільшуватися, рости |
| *seka* — сухий | *sekigi* — сушити | *sekiĝi* — сохнути |
| *laca* — втомлений | *lacigi* — втомлювати | *laciĝi* — втомлюватися |
| *kolero* — гнів | *kolerigi* — розлютити | *koleriĝi* — розлютитися |
| *paco* — мир | *pacigi* — примиряти | *paciĝi* — миритися |
| *edzo* — чоловік | *edzigi* — одружити (чоловіка) | *edziĝi* — одружитися (про чоловіка) |
| *edzino* — дружина | *edzinigi* — видати заміж | *edziniĝi* — вийти заміж |

Для пари вживай *geedziĝi*: *Ili geedziĝis en Majo.* — «Вони побралися в травні». Від *amiko* — «друг» корисне дієслово — *amikiĝi*: *Mi amikiĝis kun ŝi.* — «Я подружився з нею».

## Типові помилки

Найчастіша помилка — вжити перехідне дієслово без додатка. Якщо додатка немає й річ просто відбувається, швидше за все, потрібне *-iĝ-*.

| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| *La filmo komencas je la oka.* | *La filmo komenciĝas je la oka.* | Додатка немає: фільм починається сам. |
| *La leciono finis.* | *La leciono finiĝis.* | *Fini* потребує додатка: *Ŝi finis la lecionon.* |
| *La pordo malfermas.* | *La pordo malfermiĝas.* | Додатка немає, тож *-iĝ-*. |
| *La vetero ŝanĝis.* | *La vetero ŝanĝiĝis.* | *Ŝanĝi* потребує додатка: *Mi ŝanĝis mian opinion.* |
| *Mi vekis je la sesa.* | *Mi vekiĝis je la sesa.* | *Veki* означає будити когось іншого. |
| *Li mortis la serpenton.* | *Li mortigis la serpenton.* | *Morti* ніколи не бере додатка. |
| *La libro vendas bone.* | *La libro vendiĝas bone.* | Книжка не є продавцем. |

*Komenci* з інфінітивом правильне, бо інфінітив і є додатком: *Komencis pluvi.* — «Почався дощ».

## Esti fermita чи fermiĝi?

Обидві форми можуть описувати зачинені двері, але кажуть різне.

| Форма | Акцент | Приклад |
|---|---|---|
| Активна | виконавець | *La gardisto fermis la pordon.* — «Охоронець зачинив двері.» |
| Пасив: *esti* + *-ita* | річ; виконавець існує, названий чи ні | *La pordo estas fermita.* — «Двері зачинено.» |
| *-iĝ-* | власна зміна речі | *La pordo fermiĝis.* — «Двері зачинилися.» |

За пасивом завжди стоїть виконавець, якого можна додати через *de*: *La pordo estis fermita de la gardisto.* Дієслово з *-iĝ-* каже, що дія відбувається більш-менш сама собою, тож виконавця зазвичай не називають. PMEG протиставляє *Li estis naskita en Januaro*, що підкреслює сам акт народження, і *Li naskiĝis en Januaro* («Він народився в січні»), що підкреслює новонародженого. Так само *Li estas nomata Petro* означає, що люди так його називають, а *Li nomiĝas Petro* просто повідомляє його ім’я. Більше про пасив — на сторінці про [дієприкметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/).

## Коли суфікс не потрібен

- Дієслово, що вже означає зміну, зазвичай не потребує *-iĝ-*. *Morti* вже означає «перейти від життя до смерті»; *mortiĝi* рідкісне й натякає на випадковість (PMEG).
- PMEG віддає перевагу *ĉesi* чи *ekĉesi* перед *ĉesiĝi*, *ektimi* — перед *timiĝi*, а *ekscii* — перед *sciiĝi*.
- Щоб сказати, що хтось спричиняє подію, яка вже виражена дієсловом на *-iĝ-*, вживай *igi* з інфінітивом замість нагромадження суфіксів: *La bruo igis ŝin vekiĝi.* — «Шум змусив її прокинутися». *Igi* — «спричиняти» і *iĝi* — «ставати» також є самостійними дієсловами.

## Пастки для українців

- **Українському «-ся» не завжди відповідає *-iĝ-*.** Багато українських дієслів на «-ся» в есперанто — прості дієслова: «боятися» — *timi*, «сміятися» — *ridi*, «сподіватися» — *esperi*, «вчитися» — *lerni*. «Митися» передають зворотом *lavi sin*. І навпаки, *-iĝ-* буває потрібне там, де в українській «-ся» немає: «червоніти» — *ruĝiĝi*, «сісти» — *sidiĝi*.
- **Для «зачинити», «відчинити», «почати» суфікс не потрібен.** Це звичайні перехідні корені: *fermi*, *malfermi*, *komenci*. Суфікс *-iĝ-* потрібен для форми на «-ся» («зачинитися», «початися»).
- **Українського керування не переноси в есперанто.** Українські дієслова вимагають родового чи орудного відмінка («боюся собаки», «користуюся словником»), а есперантські *timi*, *eviti* і *uzi* перехідні й беруть прямий додаток із *-n*: *timi la hundon*, *eviti problemojn*, *uzi vortaron*.

## Приклади в реченнях

- *Mi fermis la pordon.* — «Я зачинив двері.»
- *La pordo fermiĝis pro la vento.* — «Двері зачинилися через вітер.»
- *La orkestro komencis la koncerton akurate.* — «Оркестр почав концерт учасно.»
- *La koncerto komenciĝis je la oka.* — «Концерт почався о восьмій.»
- *La infano sidiĝis apud la fenestro.* — «Дитина сіла біля вікна.»
- *La patro sidigis la bebon sur la seĝon.* — «Батько посадив малюка на стілець.»
- *La akvo jam bolas.* — «Вода вже кипить.»
- *Mi boligas akvon por teo.* — «Я кип’ячу воду для чаю.»
- *Liaj vortoj ĝojigis ĉiujn.* — «Його слова всіх порадували.»
- *La prezoj altiĝis dum la jaro.* — «Ціни зросли протягом року.»

## Часті запитання

### Яка різниця між -ig- та -iĝ-?
*-Ig-* означає «спричиняти»: воно додає виконавця й додаток (*bruli* → *bruligi*). *-Iĝ-* означає «ставати» або «відбуватися само»: воно ніколи не бере додатка (*fermi* → *fermiĝi*). Усі суфікси перелічено на сторінці про [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/).

### Чи перехідне komenci в есперанто?
Так, ReVo позначає його *tr*. Воно бере те, що починають (*Mi komencis la laboron* — «Я почав роботу»), або інфінітив (*Li komencis paroli* — «Він почав говорити»). Для події, що починається сама, вживай *komenciĝi*: *La koncerto komenciĝis.* — «Концерт почався».

### Як сказати «крамниця відчиняється о дев’ятій»?
*La butiko malfermiĝas je la naŭa.* Якщо відчиняє людина, вживай просте дієслово: *La vendisto malfermas la butikon je la naŭa.* — «Продавець відчиняє крамницю о дев’ятій».

### Як дізнатися, чи дієслово есперанто перехідне?
Подивись у ReVo, який позначає дієслова як *tr*, *ntr* або *x* (обидва), або постав після дієслова питання «кого?» чи «що?». Дієслова з *-ig-* завжди перехідні, а дієслова з *-iĝ-* — ніколи.

### Чи завжди українському «-ся» відповідає -iĝ-?
Ні. Часто так («зачинятися» — *fermiĝi*, «народжуватися» — *naskiĝi*), але «боятися» — *timi*, «сміятися» — *ridi*, а «митися» — *lavi sin*.

### Як набрати -iĝ- без літери з «дашком»?
У x-системі пиши *igx*: *komencigxi* стає *komenciĝi*.

### Sidi чи sidiĝi для «сісти»?
*Sidiĝi* називає сам акт сідання: *Ŝi sidiĝis apud mi.* — «Вона сіла поруч зі мною». *Sidi* — стан сидіння: *Mi sidas.* — «Я сиджу». *Sidigi* означає садовити когось іншого.

## Джерела

- PMEG: [IG-verboj (дієслова з IG)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/ig.html), [IĜ-verboj (дієслова з IĜ)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/igh.html), [Objektaj verboj (перехідні дієслова)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/objektaj.html), [Senobjektaj verboj (неперехідні дієслова)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/senobjektaj.html)
- PMEG: [IG](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ig.html) і [IĜ](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/igh.html) (зокрема порівняння дієслів на IĜ з пасивними)
- PMEG: [Pasivo — основні правила](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/pasivo/bazaj_reguloj.html), [Pasivigeblaj frazoj (речення, які можна зробити пасивними)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/pasivo/pasivigeblaj_frazoj.html)
- [Reta Vortaro](https://reta-vortaro.de/) (ReVo): [скорочення *tr*, *ntr*, *x*](https://reta-vortaro.de/revo/dok/mallongigoj.html); статті, зокрема [komenci](https://reta-vortaro.de/revo/art/komenc.html), [fini](https://reta-vortaro.de/revo/art/fin.html), [fermi](https://reta-vortaro.de/revo/art/ferm.html), [sidi](https://reta-vortaro.de/revo/art/sid.html), [morti](https://reta-vortaro.de/revo/art/mort.html), [veki](https://reta-vortaro.de/revo/art/vek.html), [bruli](https://reta-vortaro.de/revo/art/brul.html)
- [Fundamento de Esperanto](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/) — Akademio de Esperanto