# Найчастіші прикметники есперанто (з протилежностями)

Source: https://esperantopedia.org/uk/learn/common-adjectives/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> 120 прикметників серед 1 000 найчастіших слів есперанто: значення, протилежності та приклад до кожного. Прикметники становлять 3,2% усіх слів у реченнях.

Найчастіші прикметники есперанто — *bona* «добрий», *alia* «інший», *granda* «великий», *multa* «багато», *bela* «гарний» і *nova* «новий». У нашому [списку 1 000 найуживаніших слів](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/) є **120 прикметників**, і всі вони наведені нижче. Разом вони становлять **3,2% усіх слів** у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а десять найчастіших — 1,2%. Прикметник закінчується на *-a* і повторює *-j* та *-n* свого іменника, тож один короткий урок про [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/) охоплює всі 120.

## Одне закінчення, два закінчення узгодження

Кожен прикметник у списку закінчується на *-a*, крім *ambaŭ* «обидва». Додай *-j* для множини й *-n* для додатка, завжди в такому порядку.

| | Однина | Множина |
|---|---|---|
| **Підмет** | *nova libro* | *novaj libroj* |
| **Додаток (-n)** | *novan libron* | *novajn librojn* |

- **Після *esti* немає -n:** *La libro estas nova.* — «Книжка нова». *La libroj estas novaj.* — «Книжки нові».
- **Порядок вільний.** *Nova libro* і *libro nova* обидва правильні; PMEG зазначає, що прикметник після іменника часто підкреслюється.
- **Без іменника.** Назви мов опускають слово *lingvo*: *Ŝi parolas la francan.* — «Вона говорить французькою». Прикметники кількості часто стоять самі: *Multaj scias tion.* — «Багато хто знає це».
- ***Ambaŭ* — виняток.** Воно не приймає ні *-j*, ні *-n* і не поєднується з *la*: *ambaŭ knabinoj* — «обидві дівчинки», *Mi vidis ambaŭ knabinojn.* — «Я бачив обох дівчаток».

## 10 прикметників, які варто вивчити першими

Це наш власний вибір, а не офіційний список. Шість із десяти — це шість найчастіших прикметників узагалі: *bona*, *alia*, *granda*, *multa*, *bela* і *nova*. Наступні чотири за частотою, *tuta* «цілий», *kelka* «кілька», *sola* «єдиний» і *unua* «перший», працюють як дрібні слова для кількості й порядку й ідуть одразу за ними. Замість них ми беремо протилежності *malbona* і *malgranda*, а також *feliĉa* і *malfacila*, бо початківцю вони потрібні вже в перших розмовах.

| Прикметник | Українською | Протилежність | Чому першим |
|---|---|---|---|
| *bona* | добрий | *malbona* | Найчастіший прикметник, приблизно одне слово з 500: *Bonan tagon!* — «Добрий день!» |
| *malbona* | поганий | *bona* | Перше слово з *mal-*, яке трапляється |
| *granda* | великий | *malgranda* | Розмір; *grandega* «величезний» теж є в списку |
| *malgranda* | малий | *granda* | Завершує пару розмірів |
| *nova* | новий | *malnova* | Речі й новини; *malnova* означає «старий» |
| *bela* | гарний, красивий | *malbela* | Компліменти |
| *multa* | багато | *malmulta* | Кількість: *multan dankon* — «щиро дякую» |
| *alia* | інший | *sama* | Попросити щось інше |
| *feliĉa* | щасливий | *malfeliĉa* | Побажання: *Feliĉan naskiĝtagon!* — «З днем народження!» |
| *malfacila* | важкий, складний | *facila* | Розмова про навчання; *facila* «легкий» не потребує додаткового кореня |

## 120 найчастіших прикметників есперанто

*Ранг* — це місце прикметника серед усіх 1 000 слів списку, тож *bona* під номером 57 — перший прикметник, що з’являється. Стовпець «Протилежність» показує слово, яке слід вжити для протилежного значення: слово з *mal-*, якщо [ReVo](https://reta-vortaro.de/), Reta Vortaro, має його зі звичайним протилежним значенням, інакше — окреме слово, яке ReVo визначає через нього або наводить як його антонім, а **–** там, де природної пари не знайшли. Рідкісні слова з вузьким значенням, як-от *malpropra* чи *malpreta*, пропущено. Приклади наші власні; будь-який прикметник можна знайти в [словнику](https://esperantopedia.org/uk/dictionary/).

| Ранг | Прикметник | Українською | Протилежність | Приклад |
|---|---|---|---|---|
| 57 | *bona* | добрий, хороший | *malbona* «поганий» | *Ŝi estas bona instruistino.* — «Вона хороша вчителька.» |
| 63 | *alia* | інший | *sama* «той самий» | *Mi volas alian libron.* — «Я хочу іншу книжку.» |
| 81 | *granda* | великий | *malgranda* «малий» | *Ili havas grandan domon.* — «У них великий будинок.» |
| 82 | *multa* | багато, численний | *malmulta* «мало» | *En la ĉambro estas multaj homoj.* — «У кімнаті багато людей.» |
| 117 | *bela* | гарний, красивий | *malbela* «негарний» | *Kia bela tago!* — «Який гарний день!» |
| 118 | *nova* | новий | *malnova* «старий (про речі)» | *Mi havas novan telefonon.* — «У мене новий телефон.» |
| 123 | *tuta* | цілий, увесь | – | *Mi legis la tutan libron.* — «Я прочитав усю книжку.» |
| 143 | *kelka* | кілька, дехто | – | *Kelkaj infanoj ludas ekstere.* — «Кілька дітей граються надворі.» |
| 152 | *sola* | єдиний, самотній, сам | – | *Li loĝas sola.* — «Він живе сам.» |
| 180 | *unua* | перший | *lasta* «останній» | *Ĉi tio estas mia unua vizito.* — «Це мій перший візит.» |
| 185 | *franca* | французький | – | *Ŝi parolas la francan.* — «Вона розмовляє французькою.» |
| 193 | *angla* | англійський | – | *Tio estas angla vorto.* — «Це англійське слово.» |
| 229 | *malbona* | поганий | *bona* «добрий» | *Hodiaŭ la vetero estas malbona.* — «Сьогодні погана погода.» |
| 247 | *juna* | молодий | *maljuna* «старий (про людей)» | *Mia fratino estas ankoraŭ juna.* — «Моя сестра ще молода.» |
| 248 | *lasta* | останній | *unua* «перший» | *Ĉu tio estas la lasta trajno?* — «Це останній поїзд?» |
| 251 | *grava* | важливий | *malgrava* «неважливий» | *Ĉi tiu letero estas tre grava.* — «Цей лист дуже важливий.» |
| 252 | *longa* | довгий | *mallonga* «короткий» | *Ĝi estas longa rivero.* — «Це довга річка.» |
| 253 | *feliĉa* | щасливий | *malfeliĉa* «нещасний» | *La infanoj estas feliĉaj.* — «Діти щасливі.» |
| 268 | *malgranda* | малий, маленький | *granda* «великий» | *Mi havas malgrandan hundon.* — «У мене маленька собака.» |
| 274 | *propra* | власний | – | *Ŝi havas sian propran ĉambron.* — «У неї є своя власна кімната.» |
| 277 | *sama* | той самий, однаковий | *malsama* «різний» | *Ni havas la saman nomon.* — «У нас однакове ім’я.» |
| 278 | *vera* | правдивий, справжній | *malvera* «неправдивий» | *Tio estas vera rakonto.* — «Це правдива історія.» |
| 286 | *ambaŭ* | обидва | – | *Ambaŭ knabinoj ŝatas muzikon.* — «Обидві дівчинки люблять музику.» |
| 290 | *alta* | високий | *malalta* «низький» | *La monto estas tre alta.* — «Гора дуже висока.» |
| 300 | *ruĝa* | червоний | – | *Ŝi portas ruĝan robon.* — «Вона одягла червону сукню.» |
| 306 | *malnova* | старий (про речі) | *nova* «новий» | *Ni loĝas en malnova domo.* — «Ми живемо в старому будинку.» |
| 318 | *blanka* | білий | *nigra* «чорний» | *La neĝo estas blanka.* — «Сніг білий.» |
| 343 | *verda* | зелений | – | *La herbo estas verda.* — «Трава зелена.» |
| 346 | *dua* | другий | – | *Mi loĝas en la dua etaĝo.* — «Я живу на другому поверсі.» |
| 375 | *forta* | сильний | *malforta* «слабкий» | *Li estas forta viro.* — «Він сильний чоловік.» |
| 379 | *nigra* | чорний | *blanka* «білий» | *Mi havas nigran katon.* — «У мене чорний кіт.» |
| 386 | *plia* | додатковий, дальший | *malplia* «менший» | *Ĉu vi bezonas pliajn informojn?* — «Тобі потрібна додаткова інформація?» |
| 388 | *malfacila* | важкий, складний | *facila* «легкий» | *Tiu demando estas tro malfacila.* — «Це запитання занадто складне.» |
| 394 | *plena* | повний | *malplena* «порожній» | *La glaso estas plena.* — «Склянка повна.» |
| 400 | *germana* | німецький | – | *Li havas germanan aŭton.* — «У нього німецький автомобіль.» |
| 403 | *maljuna* | старий (про людей), літній | *juna* «молодий» | *Mia avo estas maljuna.* — «Мій дідусь старий.» |
| 410 | *japana* | японський | – | *Ni manĝis japanan manĝaĵon.* — «Ми їли японську їжу.» |
| 415 | *certa* | певний, упевнений | *malcerta* «непевний» | *Mi estas certa pri tio.* — «Я в цьому впевнений.» |
| 436 | *blua* | синій | – | *La ĉielo estas blua.* — «Небо синє.» |
| 441 | *riĉa* | багатий | *malriĉa* «бідний» | *Li estas riĉa, sed ne feliĉa.* — «Він багатий, але нещасний.» |
| 451 | *interesa* | цікавий | *enuiga* «нудний» | *Tio estas interesa libro.* — «Це цікава книжка.» |
| 453 | *stulta* | дурний, нерозумний | *inteligenta* «розумний» | *Tio estis stulta demando.* — «Це було дурне запитання.» |
| 454 | *stranga* | дивний | *normala* «нормальний» | *Mi aŭdis strangan bruon.* — «Я почув дивний шум.» |
| 457 | *homa* | людський | – | *Tio estas homa eraro.* — «Це людська помилка.» |
| 483 | *venonta* | наступний, майбутній | *pasinta* «минулий» | *Ni vizitos vin la venontan semajnon.* — «Наступного тижня ми завітаємо до тебе.» |
| 490 | *ĝusta* | правильний | *malĝusta* «неправильний» | *Ĉu tio estas la ĝusta vojo?* — «Це правильна дорога?» |
| 513 | *malsana* | хворий | *sana* «здоровий» | *Mia filo estas malsana.* — «Мій син хворий.» |
| 516 | *plura* | кілька, декілька | – | *Li havas plurajn amikojn en Berlino.* — «У нього кілька друзів у Берліні.» |
| 525 | *pasinta* | минулий | *venonta* «наступний» | *La pasinta semajno estis longa.* — «Минулий тиждень був довгим.» |
| 537 | *laca* | втомлений | *vigla* «жвавий, бадьорий» | *Mi estas tre laca hodiaŭ.* — «Сьогодні я дуже втомлений.» |
| 539 | *eta* | маленький, крихітний | – | *Ni havas etan kuirejon.* — «У нас маленька кухня.» |
| 541 | *preta* | готовий | – | *La vespermanĝo estas preta.* — «Вечеря готова.» |
| 547 | *libera* | вільний | *mallibera* «невільний» | *Ĉu tiu ĉi loko estas libera?* — «Це місце вільне?» |
| 593 | *simpla* | простий | *malsimpla* «складний» | *Mi serĉas simplan solvon.* — «Я шукаю просте рішення.» |
| 599 | *varma* | теплий, гарячий | *malvarma* «холодний» | *La kafo estas varma.* — «Кава гаряча.» |
| 612 | *farita* | зроблений | – | *La laboro jam estas farita.* — «Роботу вже зроблено.» |
| 613 | *okupata* | зайнятий | – | *Ŝi estas tre okupata hodiaŭ.* — «Сьогодні вона дуже зайнята.» |
| 617 | *ŝatata* | улюблений | – | *Ĉi tio estas mia plej ŝatata kanto.* — «Це моя улюблена пісня.» |
| 619 | *fama* | відомий, славетний | – | *Ŝi estas fama kantistino.* — «Вона відома співачка.» |
| 621 | *aĝa* | літній, у віці | *juna* «молодий» | *Kiom aĝa vi estas?* — «Скільки тобі років?» |
| 623 | *bonega* | чудовий, відмінний | *malbonega* «жахливий» | *La manĝaĵo estis bonega.* — «Їжа була чудова.» |
| 626 | *bruna* | коричневий | – | *Li havas brunajn okulojn.* — «У нього карі очі.» |
| 643 | *malvarma* | холодний | *varma* «теплий, гарячий» | *La akvo estas tro malvarma.* — «Вода занадто холодна.» |
| 644 | *usona* | американський (США) | – | *Mia amiko estas usona.* — «Мій друг — американець.» |
| 658 | *malmulta* | нечисленний, мало | *multa* «багато, численний» | *Malmultaj homoj scias tion.* — «Про це знає мало людей.» |
| 667 | *facila* | легкий, простий | *malfacila* «важкий, складний» | *Ĉi tiu ekzerco estas facila.* — «Ця вправа легка.» |
| 668 | *ĉina* | китайський | – | *Mi ŝatas ĉinan teon.* — «Я люблю китайський чай.» |
| 672 | *terura* | жахливий | *bonega* «чудовий» | *La vetero estis terura.* — «Погода була жахлива.» |
| 675 | *afabla* | привітний, люб’язний | *malafabla* «нелюб’язний» | *La vendisto estas tre afabla.* — «Продавець дуже привітний.» |
| 680 | *proksima* | близький | *malproksima* «далекий» | *La stacidomo estas proksima.* — «Вокзал близько.» |
| 681 | *malsama* | різний, інший | *sama* «однаковий» | *Ni havas malsamajn opiniojn.* — «У нас різні думки.» |
| 684 | *danĝera* | небезпечний | *sekura* «безпечний» | *Tiu strato estas danĝera nokte.* — «Ця вулиця вночі небезпечна.» |
| 704 | *malfermita* | відчинений, відкритий | *fermita* «зачинений» | *La pordo estas malfermita.* — «Двері відчинені.» |
| 705 | *inteligenta* | розумний | *stulta* «дурний» | *Ŝi estas tre inteligenta knabino.* — «Вона дуже розумна дівчинка.» |
| 728 | *flava* | жовтий | – | *Mi ŝatas flavajn florojn.* — «Я люблю жовті квіти.» |
| 732 | *rusa* | російський | – | *Li legas rusan libron.* — «Він читає російську книжку.» |
| 741 | *mallonga* | короткий | *longa* «довгий» | *Mi skribis mallongan leteron.* — «Я написав короткого листа.» |
| 743 | *fremda* | чужий, іноземний | – | *Ŝi lernas fremdan lingvon.* — «Вона вивчає іноземну мову.» |
| 752 | *tria* | третій | – | *Tio estas mia tria taso da teo.* — «Це моя третя чашка чаю.» |
| 756 | *amuza* | кумедний, веселий | – | *Tiu filmo estas tre amuza.* — «Цей фільм дуже кумедний.» |
| 759 | *diversa* | різний, різноманітний | – | *Ili vendas diversajn fruktojn.* — «Вони продають різні фрукти.» |
| 763 | *saĝa* | мудрий | *malsaĝa* «нерозумний» | *Mia avino estas saĝa virino.* — «Моя бабуся — мудра жінка.» |
| 764 | *dika* | товстий | *maldika* «тонкий» | *La libro estas tre dika.* — «Ця книжка дуже товста.» |
| 768 | *agrabla* | приємний | *malagrabla* «неприємний» | *Ĉi tiu ĉambro estas agrabla.* — «Ця кімната приємна.» |
| 774 | *multekosta* | дорогий (за ціною) | *malmultekosta* «дешевий» | *Tiu robo estas tro multekosta.* — «Ця сукня занадто дорога.» |
| 776 | *pura* | чистий | *malpura* «брудний» | *Mia ĉambro estas pura.* — «Моя кімната чиста.» |
| 784 | *mortinta* | мертвий | *viva* «живий» | *Mortinta birdo kuŝas en la ĝardeno.* — «У саду лежить мертвий птах.» |
| 796 | *konata* | відомий, знайомий | – | *Tiu kanto estas tre konata.* — «Ця пісня дуже відома.» |
| 798 | *kioma* | який за порядком, котрий | – | *Kioma horo estas?* — «Котра година?» |
| 802 | *hispana* | іспанський | – | *Mi trinkis hispanan vinon.* — «Я пив іспанське вино.» |
| 806 | *freneza* | шалений, божевільний | – | *Tio estas freneza ideo.* — «Це божевільна ідея.» |
| 812 | *kontenta* | задоволений | *malkontenta* «незадоволений» | *Ni estas kontentaj pri la rezulto.* — «Ми задоволені результатом.» |
| 823 | *ĉarma* | чарівний | – | *Vi havas ĉarman ĝardenon.* — «У тебе чарівний сад.» |
| 835 | *belega* | розкішний, чудовий | – | *La vido estas belega.* — «Краєвид розкішний.» |
| 846 | *griza* | сірий | – | *Hodiaŭ la ĉielo estas griza.* — «Сьогодні небо сіре.» |
| 865 | *okupita* | зайнятий | – | *Ĉu ĉi tiu seĝo estas okupita?* — «Цей стілець зайнятий?» |
| 869 | *bongusta* | смачний | – | *La supo estas bongusta.* — «Суп смачний.» |
| 875 | *mirinda* | дивовижний, чудовий | – | *Ĝi estis mirinda vojaĝo.* — «Це була дивовижна подорож.» |
| 878 | *ĉefa* | головний | – | *Tio estas la ĉefa problemo.* — «Це головна проблема.» |
| 879 | *fermita* | зачинений, закритий | *malfermita* «відчинений» | *La vendejo estas fermita hodiaŭ.* — «Магазин сьогодні зачинений.» |
| 887 | *antikva* | давній, античний | *moderna* «сучасний» | *Ni vizitis antikvan urbon.* — «Ми відвідали давнє місто.» |
| 897 | *malriĉa* | бідний | *riĉa* «багатий» | *Ili estis malriĉaj, sed feliĉaj.* — «Вони були бідні, але щасливі.» |
| 898 | *rapida* | швидкий | *malrapida* «повільний» | *Ŝi estas rapida kuristino.* — «Вона швидка бігунка.» |
| 905 | *sekva* | наступний | *antaŭa* «попередній» | *La sekva trajno foriras je la deka.* — «Наступний поїзд відходить о десятій.» |
| 919 | *grandega* | величезний | – | *Ni vidis grandegan elefanton.* — «Ми бачили величезного слона.» |
| 927 | *komuna* | спільний | – | *Ni havas komunan amikon.* — «У нас є спільний друг.» |
| 930 | *kara* | дорогий (любий) | *malkara* «дешевий» | *Kara amiko, mi skribas al vi el Parizo.* — «Любий друже, пишу тобі з Парижа.» |
| 942 | *serioza* | серйозний | *malserioza* «несерйозний» | *Li estas serioza homo.* — «Він серйозна людина.» |
| 952 | *internacia* | міжнародний | – | *Esperanto estas internacia lingvo.* — «Есперанто — міжнародна мова.» |
| 954 | *perfekta* | досконалий | – | *Neniu estas perfekta.* — «Ніхто не досконалий.» |
| 959 | *malplena* | порожній | *plena* «повний» | *La botelo estas malplena.* — «Пляшка порожня.» |
| 961 | *freŝa* | свіжий | *malfreŝa* «несвіжий» | *Mi aĉetis freŝan panon.* — «Я купив свіжий хліб.» |
| 970 | *sesa* | шостий | – | *Mi leviĝas je la sesa horo.* — «Я встаю о шостій годині.» |
| 976 | *utila* | корисний | *malutila* «шкідливий» | *Via konsilo estis tre utila.* — «Твоя порада була дуже корисною.» |
| 977 | *itala* | італійський | – | *Mi ŝatas italan kafon.* — «Я люблю італійську каву.» |
| 989 | *eŭropa* | європейський | – | *Ŝi vojaĝas tra eŭropaj landoj.* — «Вона подорожує європейськими країнами.» |
| 991 | *antaŭa* | попередній, колишній | *sekva* «наступний» | *Ni parolis pri tio en la antaŭa leciono.* — «Про це ми говорили на попередньому уроці.» |
| 996 | *natura* | природний | *malnatura* «неприродний» | *Tio estas tute natura.* — «Це цілком природно.» |
| 997 | *necesa* | необхідний | – | *La bileto ne estas necesa.* — «Квиток не потрібен.» |
| 998 | *taŭga* | придатний, відповідний | *maltaŭga* «непридатний» | *Tiu ĉambro estas taŭga por ni.* — «Ця кімната нам підходить.» |

Чотири примітки до таблиці:

- **Протилежності.** 71 зі 120 прикметників мають протилежність: 52 — через *mal-* і 19 — через окреме слово. 49 прочерків припадає на кольори, національності та порядкові числівники, що протилежності не мають, а також на прикметники на кшталт *amuza* чи *freneza*, де жодне окреме слово не є природною протилежністю. Для простого заперечення вживай *ne*: *nekonata* «невідомий», *nenecesa* «непотрібний». Це не протилежності; різницю пояснено на сторінці [протилежності в есперанто](https://esperantopedia.org/uk/phrases/opposites/).
- **Дієприкметники.** Десять записів — це дієприкметники в ролі прикметників: *venonta*, *pasinta*, *farita*, *okupata*, *ŝatata*, *mortinta*, *malfermita*, *okupita*, *fermita* і *konata*. Див. [дієприкметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/).
- ***Okupata* і *okupita*.** Обидва — пасивні дієприкметники від *okupi*, і обидва означають «зайнятий». Заменгоф писав, що за вживанням треба казати *mi estas okupita* (*Lingvaj Respondoj*, цитує ReVo). PMEG теж вважає *okupita* звичнішою формою, але каже, що для зайнятості роботою годиться кожна з них і практичної різниці немає. У нашому списку частіше трапляється *okupata* (617). Зайняте місце — це *okupita*.
- **Кольори.** Вісім кольорів — *ruĝa*, *blanka*, *verda*, *nigra*, *blua*, *bruna*, *flava* і *griza*; більше відтінків і вживання *hel-* та *mal-hel-* — на сторінці [кольори](https://esperantopedia.org/uk/phrases/colors/).

## Протилежності: mal- і окремі слова

Тринадцять прикметників у списку починаються з *mal-*, і дванадцять пар є в списку з обома словами: *bona* і *malbona*, *granda* і *malgranda*, *multa* і *malmulta*, *nova* і *malnova*, *juna* і *maljuna*, *longa* і *mallonga*, *sama* і *malsama*, *plena* і *malplena*, *riĉa* і *malriĉa*, *varma* і *malvarma*, *facila* і *malfacila*, *fermita* і *malfermita*. Один корінь дає обидва кінці шкали; див. [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/) і 74 пари на [сторінці протилежностей](https://esperantopedia.org/uk/phrases/opposites/).

Інші протилежності — це два окремі слова, тож *mal-* не допомагає. Ці пари є в таблиці вище:

| Пара | Українською | Чому ми їх поєднуємо |
|---|---|---|
| *nigra – blanka* | чорний — білий | ReVo наводить *blanka* як антонім до *nigra* |
| *unua – lasta* | перший — останній | Перше й останнє місце в ряду |
| *venonta – pasinta* | наступний — минулий | ReVo визначає кожне через інше |
| *sekva – antaŭa* | наступний — попередній | Порядок у ряду або в часі |
| *laca – vigla* | втомлений — жвавий | ReVo визначає *laca* як *malvigla* |
| *stulta – inteligenta* | дурний — розумний | ReVo визначає *malinteligenta* як *stulta* |
| *interesa – enuiga* | цікавий — нудний | ReVo визначає *enui* як почуватися незадоволеним через брак інтересу |
| *danĝera – sekura* | небезпечний — безпечний | *Sekura* означає перебувати в ситуації без небезпеки |
| *antikva – moderna* | давній — сучасний | ReVo визначає *moderna* «на противагу давньому» |
| *alia – sama* | інший — той самий | ReVo визначає *alia* як *malsama* |
| *terura – bonega* | жахливий — чудовий | ReVo в одному значенні визначає *terura* як *malbonega* |
| *stranga – normala* | дивний — нормальний | ReVo визначає *stranga* як незвичайне; *nenormala* — серед споріднених слів |

## Порівняння: pli, plej, ol

Прикметники не мають ступеня порівняння у вигляді закінчення. *Pli* означає «більше», *plej* «найбільше», *ol* «ніж», а *tiel … kiel* «так … як». Неправильних форм немає: «кращий» — це *pli bona*, а «гірший» — *pli malbona*. Повні правила — на сторінці [порівняння](https://esperantopedia.org/uk/grammar/comparison/).

| Значення | Зразок | Приклад |
|---|---|---|
| більше … ніж | *pli … ol* | *Tiu libro estas pli interesa ol ĉi tiu.* — «Та книжка цікавіша за цю». |
| найбільше | *la plej … el* | *Ŝi estas la plej juna el la infanoj.* — «Вона наймолодша з дітей». |
| менше … ніж | *malpli … ol* | *Ĉi tiu ekzerco estas malpli malfacila ol la alia.* — «Ця вправа менш складна, ніж інша». |
| так … як | *tiel … kiel* | *La libro estas tiel dika kiel la vortaro.* — «Книжка така товста, як словник». |
| дуже, занадто | *tre*, *tro* | *tre bela*, *tro multekosta* — «дуже гарний», «занадто дорогий» |

Прикметники на кшталт *unua* «перший» чи *franca* «французький» називають сталу позицію або походження, тож їх рідко порівнюють. Щоб змінити силу всередині слова, вживай суфікс *-eg-*: *bona* → *bonega* «чудовий», *bela* → *belega* «розкішний» і *granda* → *grandega* «величезний» — усі вони є в списку.

## Прикметники з інших слів

Закінчення *-a* додає думку «який має те, що каже корінь, або пов’язаний із ним» (PMEG): *homa* — «пов’язаний із людьми», *longa* — «який має довжину». Точне значення залежить від кореня й контексту, тож незнайомі слова перевіряй у [словнику](https://esperantopedia.org/uk/dictionary/). Більшість прикметників, які тобі трапляться, утворено з інших слів за допомогою [словотвору](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).

| Джерело | Зразок | Приклад | Значення |
|---|---|---|---|
| іменник | корінь + *-a* | *danĝero* → *danĝera* (684) | «небезпека» → «небезпечний» |
| іменник | корінь + *-a* | *homo* → *homa* (457) | «людина» → «людський» |
| іменник | корінь + *-a* | *domo* → *doma* | «будинок» → «домашній» |
| іменник | корінь + *-a* | *somero* → *somera* | «літо» → «літній» |
| дієслово | дієприкметник | *fermi* → *fermita* (879) | «зачиняти» → «зачинений» |
| дієслово | дієприкметник | *morti* → *mortinta* (784) | «помирати» → «мертвий» |
| дієслово | суфікс *-em-*, *-ebl-*, *-ind-* | *lerni* → *lernema*, *manĝi* → *manĝebla*, *legi* → *leginda* | «охочий до навчання», «їстівний», «вартий читання» |
| прикметник | префікс *mal-* | *bona* → *malbona* (229) | «добрий» → «поганий» |
| прикметник | суфікс *-eg-* | *bela* → *belega* (835) | «гарний» → «розкішний» |
| словосполучення | *inter nacioj* | → *internacia* (952) | «між націями» → «міжнародний» |

## Що врахувати україномовному учневі

**Узгодження простіше, ніж в українській.** В українській прикметник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: «новий дім», «нова книжка», «нове слово», «нових книжок». В есперанто основа одна, *nova*, для будь-якого роду й будь-якого відмінка; змінюються лише число (*-j*) і додаток (*-n*): *nova domo*, *nova libro*, *nova vorto*, *novaj libroj*, *novan libron*. Після прийменника відмінкової форми не потрібно: *kun nova libro* «з новою книжкою», *pri nova libro* «про нову книжку»; *-n* ставлять лише для напрямку (див. [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/)).

**Орудного після «бути» й «стати» немає.** Українському «став багатим», «виглядає втомленою» відповідає основна форма без закінчення: «він став багатим» — *Li fariĝis riĉa*, «вона виглядає втомленою» — *Ŝi aspektas laca*, без закінчення *-n*.

**«Синій», «блакитний» і «карий».** Українська розрізняє «синій» і «блакитний»; в есперанто для обох є одне *blua* (див. [кольори](https://esperantopedia.org/uk/phrases/colors/)). Колір очей «карий» передається словом *bruna*: *brunaj okuloj*.

**Одне українське — кілька есперантських.** Деякі часті українські прикметники розпадаються на кілька слів:

| Українською | Мовою есперанто | Приклад |
|---|---|---|
| «старий» (про річ) | *malnova* | *malnova domo* — «старий будинок» |
| «старий» (про людину) | *maljuna* | *maljuna viro* — «літній чоловік» |
| «старий» (за віком) | *aĝa* | *Kiom aĝa vi estas?* — «Скільки тобі років?» |
| «сам» (на самоті) | *sola* | *Li loĝas sola.* — «Він живе сам». |
| «сам» (особисто) | *mem* | *Mi faris tion mem.* — «Я зробив це сам». |
| «один» (число) | *unu* | *unu libro* — «одна книжка» |
| «увесь» | *tuta* | *la tuta tago* — «увесь день» |
| «усі» | *ĉiuj* | *ĉiuj homoj* — «усі люди» |
| «свій» (щодо підмета) | *sia* | *Li amas sian patrinon.* — «Він любить свою матір». |
| «власний» | *propra* | *mia propra domo* — «мій власний будинок» |
| «дорогий» (за ціною) | *multekosta*, *kara* | *multekosta robo* — «дорога сукня» |
| «дорогий» (любий) | *kara* | *kara amiko* — «дорогий друже» |

Слово *kara* — рідкісний випадок повного збігу: як і українське «дорогий», воно означає і «любий», і «такий, що коштує великих грошей».

**Дієприкметники знайомі.** Українські «зачинений», «відчинений», «зроблений», «улюблений» — дієприкметники, і в есперанто вони влаштовані подібно: *fermita*, *malfermita*, *farita*, *ŝatata*. Суфікс *-it-* називає завершений стан («зачинений, уже зачинили»), а *-at-* — дію в процесі («зачиняється»); докладніше — на сторінці [дієприкметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/). У дієприкметників є й форма на *-ont-*, якої в українській немає: *venonta* «майбутній, наступний» — буквально «той, що прийде».

**«Американський» — *usona*.** Від *Usono* «США» утворено *usona* «американський (США)», а *amerika* стосується Америки як частини світу.

**Хибні друзі серед прикметників.** Кілька слів схожі на українські, але значать інше (більше — на сторінці [хибні друзі](https://esperantopedia.org/uk/phrases/false-friends/)):

- *bela* — «гарний», а не «білий»; «білий» — *blanka*.
- *dika* — «товстий», а не «дикий»; «дикий» — *sovaĝa*.
- *sama* — «той самий, такий самий», а не «сам»; «сам» — *mem*.
- *inteligenta* — «розумний, тямущий»; українське «інтелігентний» (вихований, освічений) сюди не підходить.
- *diversa* — «різний, різноманітний», з «диверсією» нічого спільного.
- *komuna* — «спільний» (*komuna amiko* «спільний друг»), а не «комунальний».

## Як ми рахували

Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі [esperanto-1000-common-words.csv](/downloads/esperanto-1000-common-words.csv). Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів. Кожна форма прикметника рахується під формою на *-a*, без множини *-j* і знахідного *-n*. Метод описано на сторінці [найуживаніші слова](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/).

- **120 із 1000 записів — прикметники** (12,0%). Їхні значення `per_million` у сумі дають 31 786 на мільйон, тож прикметники становлять **3,2% усіх слів** корпусу, або 4,1% слів, які охоплює список із 1000 слів.
- **Дієслова, іменники й прислівники** в тому самому списку становлять 17,6% (313 записів), 8,7% (359) і 4,6% (89). Прикметників багато, але кожен рідкісний: найчастіший, *bona*, трапляється 1 958 разів на мільйон слів, а *esti* — 40 934 рази. Див. [найчастіші дієслова](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-verbs/).
- **Лише 4 зі 100 найчастіших слів — прикметники** (*bona* 57, *alia* 63, *granda* 81, *multa* 82). Серед перших 300 слів їх 25, серед перших 500 — 46.
- **10, 20, 50 і 100 найчастіших прикметників** становлять 1,2%, 1,6%, 2,4% і 3,0% усіх слів, а це 37%, 51%, 74% і 94% усіх уживань прикметників у списку.

Частину мови визначено за закінченням: запис на *-a* є прикметником. Присвійні слова (*mia*, *via*) і корелятиви *kia*, *tia*, *ia*, *ĉia* та *nenia* рахуються в своїх класах, а *kioma*, що питає про число в ряду, й *ambaŭ* рахуються прикметниками. Виділяється п’ять груп:

| Група | Прикметники | На мільйон слів | Приклади |
|---|---|---|---|
| З *mal-* | 13 | 2 658 | *malbona*, *malgranda*, *malnova* |
| Національність і регіон | 10 | 2 352 | *franca*, *angla*, *germana*, *japana* |
| Кольори | 8 | 1 736 | *ruĝa*, *blanka*, *verda*, *nigra* |
| Дієприкметники | 10 | 1 370 | *venonta*, *pasinta*, *fermita* |
| Порядкові числівники | 4 | 1 121 | *unua*, *dua*, *tria*, *sesa* |

*Malfermita* — це й слово з *mal-*, й дієприкметник. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці [лексика](https://esperantopedia.org/uk/learn/vocabulary/).

## Часті запитання

### Які прикметники в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших — *bona*, *alia*, *granda*, *multa*, *bela*, *nova*, *tuta*, *kelka*, *sola* і *unua*. Разом вони становлять 1,2% усіх слів корпусу Tatoeba; лише *bona* «добрий» — приблизно одне слово з 500.

### Як утворити прикметник в есперанто?

Постав *-a* після кореня: *danĝer-* дає *danĝera* «небезпечний». Додай *-j* для множини й *-n* для додатка: *danĝeraj stratoj*, *danĝerajn stratojn*. Див. [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/).

### Як сказати протилежність прикметника в есперанто?

Постав спереду *mal-*: *granda* «великий» → *malgranda* «малий». Деякі протилежності — окремі слова, як *nigra – blanka* «чорний — білий»; див. [протилежності](https://esperantopedia.org/uk/phrases/opposites/).

### Як сказати «кращий» і «найкращий» в есперанто?

Вживай *pli bona* для «кращий» і *la plej bona* для «найкращий». Нічого неправильного немає; ті самі *pli* і *plej* працюють з кожним прикметником ([порівняння](https://esperantopedia.org/uk/grammar/comparison/)).

### Чи стоїть прикметник перед іменником, чи після нього?

Зазвичай перед, але обидва порядки правильні: *granda domo* і *domo granda* означають те саме. Після іменника прикметник часто підкреслюється (PMEG).

## Джерела

- Esperantopedia: [1000 найуживаніших слів есперанто](/downloads/esperanto-1000-common-words.csv) (CSV, ранг, частина мови, значення англійською, частота на мільйон), пораховано 8 жовтня 2026 року; метод — на [цій сторінці](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/)
- [Tatoeba: downloads](https://tatoeba.org/en/downloads) — речення мовою есперанто, завантажено 7 жовтня 2026 року; ліцензія [CC BY 2.0 FR](https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/fr/)
- [Reta Vortaro](https://reta-vortaro.de/) (ReVo), прочитано 8 жовтня 2026 року: статті [bona](https://reta-vortaro.de/revo/art/bon.html), [alia](https://reta-vortaro.de/revo/art/ali.html), [juna](https://reta-vortaro.de/revo/art/jun.html), [nigra](https://reta-vortaro.de/revo/art/nigr.html), [laca](https://reta-vortaro.de/revo/art/lac.html), [vigla](https://reta-vortaro.de/revo/art/vigl.html), [enui](https://reta-vortaro.de/revo/art/enu.html), [sekura](https://reta-vortaro.de/revo/art/sekur.html), [moderna](https://reta-vortaro.de/revo/art/modern.html), [terura](https://reta-vortaro.de/revo/art/terur.html), [kara](https://reta-vortaro.de/revo/art/kar.html), [okupi](https://reta-vortaro.de/revo/art/okup.html), [venonta](https://reta-vortaro.de/revo/art/ven.html), [pasinta](https://reta-vortaro.de/revo/art/pas.html) і [mal-](https://reta-vortaro.de/revo/art/mal.html)
- PMEG: [Bazaj reguloj por A-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/a-vortoj/bazaj_reguloj.html), [Uzo de A-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/a-vortoj/uzo.html), [Ambaŭ](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/oa-vortecaj_vortetoj/ambau.html), [Kvantaj A-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/kvantaj_vortoj/a-vortoj.html), [Specialaj okazoj de participelekto](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/pasivo/participelekto/specialaj_okazoj.html), [MAL](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/prefiksoj/mal.html)
- [Wiktionary: Esperanto lemmas](https://en.wiktionary.org/wiki/Category:Esperanto_lemmas) (CC BY-SA 4.0) та [ESPDIC](http://www.denisowski.org/Esperanto/ESPDIC/espdic_readme.html) Paul Denisowski (CC BY 3.0), джерела англійських значень у списку