# 100 найчастіших іменників есперанто з прикладами

Source: https://esperantopedia.org/uk/learn/common-nouns/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> 100 найчастіших іменників есперанто з 822 296 речень Tatoeba: значення, родини слів і приклади. Іменники становлять 8,7% усіх слів у реченнях.

Найчастіші іменники есперанто — *homo* «людина», *tempo* «час», *libro* «книга», *infano* «дитина», *jaro* «рік» і *lingvo* «мова». 100 найчастіших іменників із нашого [списку 1 000 найуживаніших слів](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/) становлять **5,2% усіх слів** у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а лише десять найчастіших — 1,3%. Кожен іменник закінчується на *-o*, тож його видно з першого погляду, а в таблиці нижче до кожного наведено ще два-три слова від того самого кореня.

## Кожен іменник закінчується на -o, у множині — -j, а як додаток — -n

Додай *-j* для кількох предметів і *-n* для прямого додатка. Якщо потрібні обидва, порядок завжди такий: спершу *-j*, потім *-n*. Винятків немає; див. [іменники й прикметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/nouns-adjectives/) та [знахідний відмінок](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/).

| Форма | Закінчення | Приклад | Українською |
|---|---|---|---|
| один | *-o* | *La libro estas sur la tablo.* | «Книжка лежить на столі». |
| кілька | *-oj* | *La libroj estas sur la tablo.* | «Книжки лежать на столі». |
| один, як додаток | *-on* | *Mi legas la libron.* | «Я читаю книжку». |
| кілька, як додаток | *-ojn* | *Mi legas la librojn.* | «Я читаю книжки». |

В есперанто є лише [артикль *la*](https://esperantopedia.org/uk/grammar/article/), «означений», і він ніколи не змінюється: *la libro*, *la libroj*, *la librojn*. Неозначеного артикля немає: *libro* означає і «книжка», і «якась книжка».

## Іменники для людей: -in- утворює жіночу форму

В есперанто немає граматичного роду. Більшість слів для людей, як-от *homo*, *infano*, *amiko*, *persono*, *instruisto*, *kuracisto* і *studento*, нічого не кажуть про стать. Кілька коренів чоловічі за значенням, і суфікс *-in-* утворює жіночу форму. Шість таких пар є серед 100 найчастіших іменників; числа — місця в списку.

| Чоловіче за значенням | Жіноче з *-in-* |
|---|---|
| *patro* «батько» (133) | *patrino* «мати» (173) |
| *frato* «брат» (221) | *fratino* «сестра» (261) |
| *filo* «син» (237) | *filino* «донька» (342) |
| *knabo* «хлопчик» (218) | *knabino* «дівчинка» (228) |
| *edzo* «чоловік у шлюбі» (402) | *edzino* «дружина» (230) |
| *viro* «чоловік» (156) | *virino* «жінка» (174) |

Префікс *ge-* називає обидві статі разом: *gepatroj* «батьки», *gefratoj* «брати й сестри», *gefiloj* «сини й доньки», *geedzoj* «чоловік і дружина». Див. [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/) і [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/).

## 10 іменників, які варто вивчити першими

Це наш власний вибір, а не офіційний список. Шість із десяти входять до 20 найчастіших іменників таблиці. *Nomo*, *akvo*, *demando* і *familio* стоять далі, але початківцю вони потрібні вже в першій розмові.

| Іменник | Українською | Чому першим | Приклад |
|---|---|---|---|
| *nomo* | ім’я | Щоб відрекомендуватися | *Mia nomo estas Anna.* — «Мене звати Анна». |
| *amiko* | друг | Щоб розповісти про знайомих | *Mi havas bonan amikon.* — «У мене є добрий друг». |
| *familio* | родина | Щоб розповісти про дім | *Ĉu vi havas grandan familion?* — «У тебе велика родина?» |
| *lingvo* | мова | Щоб сказати, якою мовою ти розмовляєш і вчишся | *Kiun lingvon vi parolas?* — «Якою мовою ти розмовляєш?» |
| *tago* | день | Привітання, дати й плани | *Kiu tago estas hodiaŭ?* — «Який сьогодні день?» |
| *tempo* | час | Плани, запрошення й ввічливі запитання | *Ĉu vi havas tempon?* — «У тебе є час?» |
| *akvo* | вода | Їжа, напої та перше, про що просять | *Unu glason da akvo, bonvolu.* — «Склянку води, будь ласка». |
| *mono* | гроші | Покупки й ціни | *Kiom da mono vi bezonas?* — «Скільки грошей тобі потрібно?» |
| *demando* | запитання | Запитувати й перевіряти | *Ĉu vi komprenas la demandon?* — «Ти розумієш запитання?» |
| *vorto* | слово | Вивчати нові слова | *Kion signifas tiu vorto?* — «Що означає це слово?» |

## 100 найчастіших іменників есперанто

*Ранг* — це місце іменника серед усіх 1 000 слів списку, тож *homo* під номером 55 — перший іменник: 54 слова перед ним — це 38 граматичних слів, 12 дієслів і 4 прислівники. У стовпці «Родина слів» наведено два-три слова від того самого кореня (менше, де в ReVo, Reta Vortaro, їх менше); значення скорочено за ReVo. Приклади наші власні. *Esperanto* і *Dio* за звичаєм пишуться з великої літери. Будь-який іменник можна знайти в [словнику](https://esperantopedia.org/uk/dictionary/).

| Ранг | Іменник | Українською | Родина слів | Приклад |
|---|---|---|---|---|
| 55 | *homo* | людина | *homa* «людський», *homaro* «людство», *homeco* «людяність» | *Ĉiu homo bezonas amikojn.* — «Кожній людині потрібні друзі.» |
| 78 | *tempo* | час | *libertempo* «вільний час», *nuntempo* «сучасність», *longtempe* «довго» | *Mi ne havas tempon hodiaŭ.* — «Сьогодні в мене немає часу.» |
| 88 | *libro* | книга | *librejo* «книгарня», *libreto* «книжечка», *taglibro* «щоденник» | *Ŝi legas interesan libron.* — «Вона читає цікаву книгу.» |
| 89 | *infano* | дитина | *infana* «дитячий», *infaneco* «дитинство», *infaneto* «малюк» | *La infanoj ludas en la parko.* — «Діти граються в парку.» |
| 90 | *jaro* | рік | *jardeko* «десятиліття», *jarcento* «століття», *Novjaro* «Новий рік» | *La jaro havas dek du monatojn.* — «У році дванадцять місяців.» |
| 91 | *lingvo* | мова | *lingva* «мовний», *lingvisto* «мовознавець», *gestolingvo* «жестова мова» | *Esperanto estas facila lingvo.* — «Есперанто — легка мова.» |
| 95 | *vivo* | життя | *vivi* «жити», *viva* «живий», *viveco* «жвавість» | *La vivo estas bela.* — «Життя прекрасне.» |
| 96 | *tago* | день | *tage* «удень», *ĉiutaga* «щоденний», *naskiĝtago* «день народження» | *Hodiaŭ estas bela tago.* — «Сьогодні гарний день.» |
| 103 | *domo* | будинок | *dometo* «будиночок», *domego* «величезний будинок», *stacidomo* «вокзал» | *Nia domo havas ruĝan pordon.* — «У нашому будинку червоні двері.» |
| 113 | *mono* | гроші | *monujo* «гаманець», *monero* «монета», *poŝmono* «кишенькові гроші» | *Mi ne havas sufiĉe da mono.* — «Мені не вистачає грошей.» |
| 114 | *afero* | справа, річ | *aferisto* «ділова людина», *amafero* «любовний зв’язок», *afereca* «діловий» | *Tio ne estas mia afero.* — «Це не моя справа.» |
| 116 | *amiko* | друг | *amika* «дружній», *amikino* «подруга», *amikeco* «дружба» | *Mia amiko loĝas en Berlino.* — «Мій друг живе в Берліні.» |
| 125 | *laboro* | робота | *labori* «працювати», *laboristo* «робітник», *kunlabori* «співпрацювати» | *Mi serĉas novan laboron.* — «Я шукаю нову роботу.» |
| 133 | *patro* | батько | *patrino* «мати», *bopatro* «тесть, свекор», *prapatro* «праотець» | *Mia patro laboras en banko.* — «Мій батько працює в банку.» |
| 138 | *aŭto* | автомобіль | *aŭtejo* «гараж», *aŭtisto* «водій», *ŝarĝaŭto* «вантажівка» | *Ni veturas per aŭto.* — «Ми їдемо автомобілем.» |
| 141 | *vorto* | слово | *vortaro* «словник», *pasvorto* «пароль», *vorta* «словесний» | *Kiel oni diras tiun vorton en Esperanto?* — «Як сказати це слово мовою есперанто?» |
| 147 | *horo* | година | *horaro* «розклад», *duonhoro* «півгодини», *kvaronhoro* «чверть години» | *La filmo daŭras du horojn.* — «Фільм триває дві години.» |
| 154 | *mondo* | світ | *tutmonda* «всесвітній», *mondoparto* «частина світу», *mondmilito* «світова війна» | *Esperanto estas parolata en la tuta mondo.* — «Мовою есперанто говорять у всьому світі.» |
| 155 | *problemo* | проблема | *problema* «проблемний» | *Ne estas problemo!* — «Не проблема!» |
| 156 | *viro* | чоловік | *vira* «чоловічий», *vireco* «мужність», *virkato* «кіт (самець)» | *Tiu viro estas kuracisto.* — «Цей чоловік — лікар.» |
| 157 | *hundo* | собака | *hundino* «самка собаки», *hundido* «цуценя», *hundejo* «буда» | *La hundo dormas sub la tablo.* — «Собака спить під столом.» |
| 165 | *lando* | країна | *eksterlando* «закордон», *tutlanda* «загальнонаціональний», *landnomo* «назва країни» | *Kiu estas la plej granda lando en la mondo?* — «Яка найбільша країна в світі?» |
| 173 | *patrino* | мати | *bopatrino* «теща, свекруха», *prapatrino* «праматір», *duonpatrino* «мачуха» | *Mia patrino kuiras vespermanĝon.* — «Моя мати готує вечерю.» |
| 174 | *virino* | жінка | *virina* «жіночий», *virineco* «жіночність», *virinismo* «фемінізм» | *Tiu virino parolas kvar lingvojn.* — «Ця жінка розмовляє чотирма мовами.» |
| 175 | *ĉambro* | кімната | *dormoĉambro* «спальня», *banĉambro* «ванна кімната», *klasĉambro* «класна кімната» | *Mia ĉambro estas malgranda, sed bela.* — «Моя кімната мала, але гарна.» |
| 181 | *akvo* | вода | *akva* «водяний», *akvumi* «поливати», *marakvo* «морська вода» | *Mi trinkas glason da akvo.* — «Я п’ю склянку води.» |
| 184 | *lernejo* | школа | *lerni* «вчитися», *lernanto* «учень», *mezlernejo* «середня школа» | *Mia filino iras al la lernejo.* — «Моя донька ходить до школи.» |
| 189 | *urbo* | місто | *urbano* «городянин», *urbestro* «міський голова», *ĉefurbo* «столиця» | *Parizo estas bela urbo.* — «Париж — гарне місто.» |
| 196 | *frazo* | речення | *frazaro* «збірка речень», *frapfrazo* «гасло», *frazlibro* «розмовник» | *Ĉi tiu frazo estas tro longa.* — «Це речення занадто довге.» |
| 199 | *nomo* | ім’я | *nomi* «називати», *nomiĝi* «називатися», *familinomo* «прізвище» | *Kio estas via nomo?* — «Як тебе звати?» |
| 201 | *demando* | запитання | *demandi* «запитувати», *demandaro* «анкета», *demandosigno* «знак питання» | *Mi havas demandon pri la leciono.* — «У мене є запитання щодо уроку.» |
| 202 | *kato* | кіт, кішка | *katino* «кішка», *katido* «кошеня», *virkato* «кіт» | *Nia kato ŝatas dormi sur la lito.* — «Наш кіт любить спати на ліжку.» |
| 208 | *Dio* | Бог, бог | *dia* «божественний», *diino* «богиня», *sendia* «безбожний» | *Ŝi preĝas al Dio.* — «Вона молиться Богові.» |
| 217 | *pordo* | двері, ворота | *pordego* «ворота», *pordisto* «швейцар», *dompordo* «вхідні двері» | *Bonvolu fermi la pordon.* — «Будь ласка, зачини двері.» |
| 218 | *knabo* | хлопчик | *knabino* «дівчинка», *ŝipknabo* «юнга» | *La knabo havas ruĝan pilkon.* — «У хлопчика червоний м’яч.» |
| 221 | *frato* | брат | *fratino* «сестра», *gefratoj* «брати й сестри», *frateco* «братерство» | *Mia frato estas pli aĝa ol mi.* — «Мій брат старший за мене.» |
| 223 | *okulo* | око | *okula* «очний», *okulisto* «окуліст», *okulvitroj* «окуляри» | *Ŝi havas bluajn okulojn.* — «У неї сині очі.» |
| 225 | *mano* | рука | *dekstramana* «праворукий», *maldekstramana* «ліворукий», *manpleno* «жменя» | *Li tenas libron en la mano.* — «Він тримає книжку в руці.» |
| 226 | *vero* | правда | *vera* «правдивий», *vere* «справді», *malvera* «неправдивий» | *Ĉu tio estas la vero?* — «Це правда?» |
| 228 | *knabino* | дівчинка | *knabo* «хлопчик» | *La knabino legas fabelon.* — «Дівчинка читає казку.» |
| 230 | *edzino* | дружина | *edzo* «чоловік (у шлюбі)», *geedzoj* «подружжя», *edziniĝi* «вийти заміж» | *Lia edzino laboras en hospitalo.* — «Його дружина працює в лікарні.» |
| 232 | *ideo* | ідея | *idearo* «сукупність ідей», *samideano* «однодумець» | *Tio estas bona ideo!* — «Це гарна ідея!» |
| 233 | *instruisto* | учитель | *instrui* «навчати», *instruado* «навчання», *instruejo* «навчальний заклад» | *Nia instruisto parolas tre klare.* — «Наш учитель говорить дуже чітко.» |
| 234 | *loko* | місце | *loka* «місцевий», *loki* «розміщувати», *translokiĝi* «переселитися» | *Ĉi tiu loko estas tre trankvila.* — «Це місце дуже тихе.» |
| 237 | *filo* | син | *bofilo* «зять», *gefiloj* «сини й доньки», *duonfilo* «пасинок» | *Mia filo studas en la universitato.* — «Мій син навчається в університеті.» |
| 238 | *persono* | особа | *persona* «особистий», *personaro* «персонал», *personeco* «особистість» | *En la ĉambro estas dek personoj.* — «У кімнаті десять осіб.» |
| 241 | *gepatro* | один із батьків | *patro* «батько», *patrino* «мати», *bogepatroj* «тесть і теща, свекор і свекруха» | *Miaj gepatroj loĝas en vilaĝo.* — «Мої батьки живуть у селі.» |
| 242 | *vojo* | шлях, дорога | *vojeto* «стежка», *fervojo* «залізниця», *aŭtovojo* «автомагістраль» | *Ĉu vi konas la vojon al la stacidomo?* — «Ти знаєш дорогу до вокзалу?» |
| 254 | *eraro* | помилка | *erari* «помилятися», *erara* «помилковий», *senerara* «безпомилковий» | *En ĉi tiu frazo estas eraro.* — «У цьому реченні є помилка.» |
| 255 | *amo* | любов | *ami* «любити», *amanto* «той, хто любить; коханець», *malamo* «ненависть» | *Amo estas pli forta ol timo.* — «Любов сильніша за страх.» |
| 257 | *letero* | лист | *retletero* «електронний лист», *novaĵletero* «інформаційний бюлетень», *leteri* «писати листа» | *Mi skribas leteron al mia avino.* — «Я пишу листа бабусі.» |
| 261 | *fratino* | сестра | *frato* «брат», *fratina* «сестринський», *fratineco* «сестринство» | *Mia fratino ludas pianon.* — «Моя сестра грає на фортепіано.» |
| 262 | *arbo* | дерево | *arba* «деревний», *arbeto* «деревце, кущ», *arbaro* «ліс» | *Sur la arbo sidas birdo.* — «На дереві сидить птах.» |
| 269 | *nokto* | ніч | *nokte* «уночі», *noktiĝi* «смеркатися», *tranokti* «ночувати» | *Dum la nokto la urbo estas silenta.* — «Уночі місто тихе.» |
| 273 | *semajno* | тиждень | *semajna* «щотижневий», *semajnfino* «вихідні» | *La semajno havas sep tagojn.* — «У тижні сім днів.» |
| 276 | *fojo* | раз | *foje* «іноді», *unuafoje* «уперше», *ĉiufoje* «щоразу» | *Mi vidis tiun filmon du fojojn.* — «Я двічі бачив цей фільм.» |
| 281 | *familio* | родина, сім’я | *familia* «родинний», *familiano* «член родини», *familiestro* «голова родини» | *Nia familio estas malgranda.* — «Наша родина невелика.» |
| 284 | *Esperanto* | есперанто (мова) | *esperanta* «есперантський», *esperantisto* «есперантист», *esperante* «мовою есперанто» | *Mi parolas Esperanton ĉiutage.* — «Я щодня розмовляю мовою есперанто.» |
| 292 | *kafo* | кава | *kafejo* «кав’ярня», *kafumi* «пити каву в компанії», *kafkruĉo* «кавник» | *Ĉu vi volas kafon aŭ teon?* — «Хочеш кави чи чаю?» |
| 294 | *kuracisto* | лікар | *kuraci* «лікувати», *bestkuracisto* «ветеринар», *infankuracisto* «дитячий лікар» | *Li iris al la kuracisto, ĉar li estis malsana.* — «Він пішов до лікаря, бо був хворий.» |
| 298 | *helpo* | допомога | *helpi* «допомагати», *helpanto* «помічник», *malhelpi* «заважати» | *Mi bezonas vian helpon.* — «Мені потрібна твоя допомога.» |
| 299 | *tablo* | стіл | *tableto* «столик», *skribtablo* «письмовий стіл», *labortablo* «робочий стіл» | *La libro estas sur la tablo.* — «Книжка лежить на столі.» |
| 301 | *fenestro* | вікно | *fenestreto* «віконце», *montrofenestro* «вітрина» | *El mia fenestro mi vidas la maron.* — «З мого вікна видно море.» |
| 305 | *filmo* | фільм | *filmi* «знімати фільм», *filmeto* «короткий відеоролик», *desegnofilmo* «мультфільм» | *Ni rigardas interesan filmon.* — «Ми дивимося цікавий фільм.» |
| 307 | *trajno* | поїзд | *trajni* «їхати поїздом», *rapidtrajno* «швидкий поїзд», *eltrajniĝi* «вийти з поїзда» | *La trajno al Varsovio foriras je la kvina.* — «Поїзд до Варшави відходить о п’ятій.» |
| 310 | *koro* | серце | *kora* «сердечний», *bonkora* «добросердий», *senkora* «безсердечний» | *Mia koro batas rapide.* — «Моє серце швидко б’ється.» |
| 312 | *tero* | земля | *tera* «земний», *terpomo* «картопля», *alteriĝi* «приземлитися» | *La infanoj sidas sur la tero.* — «Діти сидять на землі.» |
| 317 | *sinjoro* | пан, добродій | *sinjorino* «пані», *gesinjoroj* «пані й панове» | *Pardonu, sinjoro, kie estas la stacidomo?* — «Перепрошую, пане, де вокзал?» |
| 323 | *opinio* | думка | *opinii* «вважати», *miaopinie* «на мою думку», *samopinii* «поділяти думку» | *Kia estas via opinio pri tiu libro?* — «Яка твоя думка про цю книжку?» |
| 328 | *morto* | смерть | *morti* «помирати», *morta* «смертельний», *mortinto* «померлий» | *Li ne timas la morton.* — «Він не боїться смерті.» |
| 331 | *minuto* | хвилина | *minute* «протягом хвилини», *ĉiuminute* «щохвилини», *lumminuto* «світлова хвилина» | *Atendu minuton, bonvolu.* — «Зачекай хвилину, будь ласка.» |
| 332 | *strato* | вулиця | *ĉefstrato* «головна вулиця», *sakstrato* «глухий кут», *stratangulo* «ріг вулиці» | *Mi loĝas en trankvila strato.* — «Я живу на тихій вулиці.» |
| 335 | *floro* | квітка | *flori* «цвісти», *florejo* «квітник», *sunfloro* «соняшник» | *Ŝi donis al mi ruĝan floron.* — «Вона подарувала мені червону квітку.» |
| 342 | *filino* | донька | *filo* «син», *bofilino* «невістка», *duonfilino* «падчерка» | *Nia filino lernas naĝi.* — «Наша донька вчиться плавати.» |
| 344 | *monato* | місяць (у календарі) | *monata* «щомісячний», *mielmonato* «медовий місяць» | *Septembro estas la naŭa monato.* — «Вересень — дев’ятий місяць.» |
| 345 | *kapo* | голова | *kapdoloro* «головний біль», *kapkuseno* «подушка», *kapjesi* «кивати» | *Mi havas doloron en la kapo.* — «У мене болить голова.» |
| 351 | *muziko* | музика | *muzika* «музичний», *muzikisto* «музикант», *muzikilo* «музичний інструмент» | *Ŝi aŭskultas muzikon ĉiuvespere.* — «Вона слухає музику щовечора.» |
| 352 | *ĝardeno* | сад | *ĝardenisto* «садівник», *infanĝardeno* «дитячий садок», *bestoĝardeno* «зоопарк» | *En nia ĝardeno kreskas pomarbo.* — «У нашому саду росте яблуня.» |
| 354 | *besto* | тварина | *bestaro* «фауна», *dombesto* «свійська тварина», *rabobesto* «хижак» | *Kiun beston vi plej ŝatas?* — «Яка тварина тобі подобається найбільше?» |
| 355 | *festo* | свято | *festi* «святкувати», *festa* «святковий» | *Ĉiuj amikoj venis al la festo.* — «Усі друзі прийшли на свято.» |
| 357 | *historio* | історія | *historia* «історичний», *historiisto* «історик», *prahistorio* «передісторія» | *Mi ŝatas legi pri la historio de Eŭropo.* — «Я люблю читати про історію Європи.» |
| 358 | *ĉielo* | небо | *ĉielarko* «веселка», *ĉielblua* «небесно-блакитний», *ĉielskrapanto* «хмарочос» | *La ĉielo estas hodiaŭ tre blua.* — «Сьогодні небо дуже синє.» |
| 363 | *manĝaĵo* | їжа | *manĝi* «їсти», *manĝo* «трапеза», *matenmanĝo* «сніданок» | *Ĉi tiu manĝaĵo estas tre bongusta.* — «Ця їжа дуже смачна.» |
| 367 | *rivero* | річка | *rivereto* «струмок», *riverego* «велика річка» | *La rivero fluas tra la urbo.* — «Річка тече через місто.» |
| 368 | *respondo* | відповідь | *respondi* «відповідати», *respondeci* «відповідати (нести відповідальність)», *respondeco* «відповідальність» | *Via respondo estas ĝusta.* — «Твоя відповідь правильна.» |
| 371 | *maniero* | спосіб | *sammaniere* «так само», *alimaniere* «по-іншому», *vivmaniero* «спосіб життя» | *Ĉiu havas sian manieron lerni.* — «У кожного свій спосіб навчання.» |
| 374 | *studento* | студент | *studi* «вивчати», *studado* «навчання», *kunstudento* «колега-студент» | *Mi estas studento en Vieno.* — «Я студент у Відні.» |
| 376 | *milito* | війна | *militi* «воювати», *milita* «воєнний», *militisto* «вояк» | *Nenio estas pli malbona ol milito.* — «Немає нічого гіршого за війну.» |
| 378 | *birdo* | птах | *birdido* «пташеня», *birdaro* «зграя птахів», *kortobirdo* «свійська птиця» | *La birdoj kantas en la arbo.* — «Птахи співають на дереві.» |
| 380 | *situacio* | ситуація | *situacia* «ситуаційний» | *La situacio estas tre malfacila.* — «Ситуація дуже складна.» |
| 381 | *vetero* | погода | *misvetero* «негода», *veterprognozo* «прогноз погоди» | *Kia estas la vetero hodiaŭ?* — «Яка сьогодні погода?» |
| 383 | *suno* | сонце | *sunsubiro* «захід сонця», *sunleviĝo* «схід сонця», *sunumi* «засмагати» | *La suno brilas, kaj ni iras al la maro.* — «Сонце світить, і ми їдемо до моря.» |
| 389 | *arbaro* | ліс | *arbo* «дерево», *pluvarbaro* «дощовий ліс», *praarbaro* «праліс» | *Ni promenas tra la arbaro.* — «Ми гуляємо лісом.» |
| 391 | *momento* | мить | *momenta* «миттєвий», *momente* «на мить», *lastmomente* «в останню мить» | *Atendu momenton, mi tuj revenos.* — «Зачекай мить, я зараз повернуся.» |
| 392 | *danko* | подяка | *danki* «дякувати», *dankema* «вдячний», *sendanka* «невдячний» | *Mil dankojn por via helpo!* — «Тисяча подяк за твою допомогу!» |
| 396 | *parto* | частина | *parte* «частково», *partopreni* «брати участь», *plejparte* «здебільшого» | *Ĉi tiu parto de la urbo estas tre malnova.* — «Ця частина міста дуже стара.» |
| 398 | *plano* | план | *plani* «планувати», *laborplano* «робочий план» | *Kio estas via plano por morgaŭ?* — «Який у тебе план на завтра?» |
| 402 | *edzo* | чоловік (у шлюбі) | *edzino* «дружина», *geedzoj* «подружжя», *edziĝi* «одружитися (про чоловіка)» | *Ŝia edzo estas inĝeniero.* — «Її чоловік — інженер.» |
| 405 | *celo* | мета | *celi* «цілитися», *sencela* «безцільний», *vivcelo* «мета життя» | *Mia celo estas lerni Esperanton.* — «Моя мета — вивчити есперанто.» |
| 411 | *vizaĝo* | обличчя | *vizaĝesprimo* «вираз обличчя», *vizaĝalvizaĝe* «віч-на-віч» | *Li lavis sian vizaĝon.* — «Він умив обличчя.» |

Більшість родин утворюється суфіксом або префіксом при корені: *dom·et·o* «будиночок» — це «будинок + малий», а *bo·patr·o* «тесть, свекор» — «свояцтво + батько». Інші поєднують два корені: *dormo·ĉambro* «спальня». Той самий корінь дає й слова інших частин мови, як-от дієслово *vivi* та прикметник *viva* поряд із *vivo*. Правила — на сторінці [словотвір](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).

## Іменники від дієслів і прикметників

Корінь не має власної частини мови; її визначає закінчення. Тож вісім із 100 іменників мають спільний корінь з одним зі [100 найчастіших дієслів](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-verbs/):

| Іменник | Дієслово з тим самим коренем |
|---|---|
| *vivo* «життя» (95) | *vivi* «жити» (129) |
| *laboro* «робота» (125) | *labori* «працювати» (126) |
| *demando* «запитання» (201) | *demandi* «запитувати» (188) |
| *amo* «любов» (255) | *ami* «любити» (145) |
| *helpo* «допомога» (298) | *helpi* «допомагати» (110) |
| *opinio* «думка» (323) | *opinii* «вважати, мати думку» (170) |
| *morto* «смерть» (328) | *morti* «помирати» (182) |
| *respondo* «відповідь» (368) | *respondi* «відповідати» (271) |

Ще кілька пар стоять далі в списку: *nomo* і *nomi* «називати» (372), *eraro* і *erari* «помилятися» (633), *danko* і *danki* «дякувати» (635), *celo* і *celi* «цілитися» (706), *plano* і *plani* «планувати» (721).

Ці закінчення утворюють нові іменники від дієслів і прикметників:

| Закінчення | Що називає | Приклади | Українською |
|---|---|---|---|
| *-o* на дієслівному корені | саму дію | *labori* → *laboro* | «працювати» → «робота» |
| *-ado* | дію, що триває або повторюється | *skribi* → *skribado* | «писати» → «писання (процес)» |
| *-aĵo* | конкретну річ, пов’язану з дією або якістю | *skribi* → *skribaĵo*; *manĝi* → *manĝaĵo*; *nova* → *novaĵo* | «написане»; «їжа»; «новина» |
| *-eco* | якість або стан, що описує прикметник | *bela* → *beleco*; *libera* → *libereco* | «гарний» → «краса»; «вільний» → «свобода» |
| *-ulo* | особу з такою якістю | *riĉa* → *riĉulo*; *blinda* → *blindulo* | «багатий» → «багач»; «сліпий» → «сліпець» |

PMEG дає практичне правило: *-eco* завжди називає якість або стан, а *-aĵo* зазвичай — конкретну річ. Тож *beleco* — це «гарність» (стан), а *belaĵo* — «щось гарне». Усі суфікси — на сторінці [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/).

## Що врахувати україномовному учневі

Українцеві найбільше відмінностей доведеться опанувати в роді, відмінках і множині. Український іменник має рід, сім відмінків (разом із кличним) і чимало особливих форм множини; іменник есперанто має єдине закінчення *-o* і єдине *-j*.

| В українській | В есперанто | Приклад |
|---|---|---|
| Три роди (батько, мати, дитя) | Граматичного роду немає. Стать виражає суфікс *-in-* | *patro* — «батько», *patrino* — «мати», *infano* — «дитина» |
| Закінчення *-o* нагадує середній рід («вікно», «місто») | *-o* — лише ознака іменника й нічого не каже про рід | *knabo* — «хлопчик», *kato* — «кіт», *libro* — «книга» |
| Нерідко окремі слова: син — донька, брат — сестра, чоловік — дружина | Один корінь і *-in-* | *filo* — *filino*, *frato* — *fratino*, *edzo* — *edzino* |
| Особливі форми множини: людина — люди, дитина — діти, друг — друзі, око — очі | Завжди *-j* | *homo* — *homoj*, *infano* — *infanoj*, *amiko* — *amikoj*, *okulo* — *okuloj* |
| Лише множина: двері, гроші | Звичайна однина | *Bonvolu fermi la pordon.* — «Зачини, будь ласка, двері». *Mi ne havas sufiĉe da mono.* — «Мені не вистачає грошей». |
| Професії з жіночою формою: учитель — учителька, актор — акторка | Одна основна форма, *-in-* для жінки | *instruisto* — *instruistino*, *kuracisto* — *kuracistino* |
| Сім відмінків: кіт, кота, коту, кота, котом, коті, коте | Лише *-n* (знахідний); решту виражають прийменники | *Mi vidas katon.* — «Я бачу кота». *Mi parolas pri kato.* — «Я говорю про кота». |
| Артикля немає | Одне *la* для речей, відомих обом сторонам; неозначеного артикля немає | *Mi havas hundon.* — «У мене є собака». *La hundo estas granda.* — «Собака велика». |

Займенник вибирають за особою, а не за граматичним родом іменника: українське «особа» — жіночого роду, але про чоловіка, названого словом *persono*, скажеш *li*, а про жінку — *ŝi*. Див. [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/). Дієслова за статтю не змінюються зовсім: *Li iris* — «Він ішов», *Ŝi iris* — «Вона йшла».

Кілька іменників виглядають знайомо, але означають інше або розрізняються інакше:

- ***Tempo* — це передусім «час»,** а не «темп» у значенні швидкості. Швидкість — *rapideco*, а *Mi ne havas tempon* означає «У мене немає часу».
- ***Strato* — це «вулиця»,** а не «страта» (виконання смертного вироку). Страта — *ekzekuto*.
- ***Letero* — це «лист»** у значенні письмового повідомлення, а не «літера» й не «лист дерева». Літера алфавіту — *litero*, лист дерева — *folio*. Різниця в одній голосній вирішує зміст: *Mi skribas leteron* — «Я пишу листа», але *la litero ĉ* — «літера ĉ».
- ***Familio* — це «родина, сім’я»,** а не «фамілія»: прізвище — *familinomo*. Слово *afero* — «справа, річ», а не «афера».
- ***Tablo* — це «стіл»,** а не «табло» й не «таблиця». Таблиця — *tabelo*: *La libro estas sur la tablo* — «Книжка лежить на столі».
- ***Studento* — це «студент вишу»** (ReVo: *lernanto en supera lernejo*, тобто в університеті, академії тощо), так само як в українській. Учень школи — *lernanto*.

## Як ми рахували

Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі [esperanto-1000-common-words.csv](/downloads/esperanto-1000-common-words.csv). Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів. Множину *-j* і знахідний *-n* відкинуто, тож *libro*, *libroj* і *libron* рахуються разом під *libro*; метод описано на сторінці [найуживаніші слова](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/).

- **359 із 1000 записів — іменники** (35,9%). У сумі їхні значення `per_million` дають 86 593 на мільйон, тож іменники становлять **8,7% усіх слів** корпусу. Дієслова становлять 17,6%.
- **8 зі 100 найчастіших слів — іменники**, а серед перших 300 — 62.
- **100 найчастіших іменників** стоять на місцях від 55 до 411 у списку. У сумі їхні значення `per_million` дають 52 217, а це **5,2% усіх слів** і 60,3% усіх уживань іменників, охоплених списком.
- **Перші 10, 20 і 50 іменників** становлять 1,3%, 2,2% і 3,8% усіх слів. Лише *homo* — 0,2%.

Частину мови визначено за закінченнями: запис на *-o* вважається іменником, крім граматичних слів на кшталт *kio* і *tio*, які вважаються корелятивами. Похідний іменник рахується окремо, тож *patro* і *patrino* — два іменники. Імена з великої літери (*Maria*, *Parizo*) не враховано, окрім *Esperanto* і *Dio*. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці [лексика](https://esperantopedia.org/uk/learn/vocabulary/).

## Часті запитання

### Які іменники в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших іменників — *homo*, *tempo*, *libro*, *infano*, *jaro*, *lingvo*, *vivo*, *tago*, *domo* і *mono*. Разом вони становлять 1,3% усіх слів корпусу Tatoeba.

### Скільки іменників есперанто треба знати?

20 найчастіших іменників охоплюють 2,2% усіх слів нашого корпусу, 50 найчастіших — 3,8%, а 100 найчастіших — 5,2%. Іменники загалом становлять 8,7% усіх слів, бо в кожному реченні повторюються ті самі кілька граматичних слів і дієслів: самі граматичні слова становлять 44,4%. Про інші частини мови див. [список 1 000 слів](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/).

### Як утворити множину іменника в есперанто?

Додай до іменника *-j*: *libro* → *libroj*. Для додатка додай після нього *-n*: *librojn*. Усі іменники підпорядковуються цьому правилу, а артикль *la* не змінюється.

### Чи мають іменники есперанто рід?

Ні. В есперанто немає граматичного роду. Більшість слів для людей, як-от *amiko* «друг», нічого не кажуть про стать, а суфікс *-in-* утворює жіночу форму коренів, чоловічих за значенням: *patro* «батько» → *patrino* «мати».

### Як в есперанто утворити іменник від дієслова чи прикметника?

Зміни закінчення: *labori* «працювати» → *laboro* «робота». Для дії, що триває, додай *-ad-* (*skribado*), для конкретної речі — *-aĵ-* (*manĝaĵo*), для якості — *-ec-* (*beleco*), а для особи з якістю — *-ul-* (*riĉulo*). Див. [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/).

## Джерела

- Esperantopedia: [1000 найуживаніших слів есперанто](/downloads/esperanto-1000-common-words.csv) (CSV, ранг, частина мови, значення англійською, частота на мільйон), пораховано 8 жовтня 2026 року; метод — на [цій сторінці](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/)
- [Tatoeba: downloads](https://tatoeba.org/en/downloads) — речення мовою есперанто, завантажено 7 жовтня 2026 року; ліцензія [CC BY 2.0 FR](https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/fr/)
- [Reta Vortaro](https://reta-vortaro.de/) (ReVo): статті, як-от [domo](https://reta-vortaro.de/revo/art/dom.html), [patro](https://reta-vortaro.de/revo/art/patr.html), [knabo](https://reta-vortaro.de/revo/art/knab.html), [studi](https://reta-vortaro.de/revo/art/stud.html) і [skribi](https://reta-vortaro.de/revo/art/skrib.html), прочитано 8 жовтня 2026 року; значення слів родин скорочено за ReVo
- PMEG: [Bazaj reguloj por O-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/o-vortoj/bazaj_reguloj.html), [Seksa signifo de O-vortoj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/o-vortoj/seksa_signifo.html) і сторінки суфіксів [AD](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ad.html), [AĴ](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ajh.html) і [EC](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/ec.html)
- [Wiktionary: Esperanto lemmas](https://en.wiktionary.org/wiki/Category:Esperanto_lemmas) (CC BY-SA 4.0) та [ESPDIC](http://www.denisowski.org/Esperanto/ESPDIC/espdic_readme.html) Paul Denisowski (CC BY 3.0), джерела англійських значень у списку