# 100 найчастіших дієслів есперанто з прикладами

Source: https://esperantopedia.org/uk/learn/common-verbs/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> 100 найчастіших дієслів есперанто з 822 296 речень Tatoeba: значення, перехідність і приклад до кожного. Дієслова становлять 17,6% усіх слів.

Найчастіші дієслова есперанто — *esti* «бути», *povi* «могти», *havi* «мати», *fari* «робити», *diri* «казати» і *voli* «хотіти». 100 найчастіших дієслів із нашого [списку 1 000 найуживаніших слів](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/) становлять **14,2% усіх слів** у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а лише десять найчастіших — 8,1%. Кожне дієслово має однакові закінчення для всіх осіб, тож один короткий урок про [закінчення дієслів](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/) відкриває всю таблицю.

## Шість закінчень, одна форма для кожної особи

Кожне дієслово нижче подано інфінітивом на *-i*. Щоб його вжити, заміни *-i* на закінчення; воно однакове для «я», «ти», «він», «ми» й «вони».

| Закінчення | Вжиток | Приклад | Українською |
|---|---|---|---|
| *-i* | інфінітив | *iri* | іти |
| *-as* | теперішній час | *Mi iras. Ili iras.* | «Я йду. Вони йдуть». |
| *-is* | минулий час | *Mi iris.* | «Я йшов(-ла)». |
| *-os* | майбутній час | *Ni iros.* | «Ми підемо». |
| *-us* | умовний спосіб | *Ŝi irus.* | «Вона пішла б». |
| *-u* | наказ, побажання | *Iru!* | «Іди!» |

Неправильних дієслів немає, навіть *esti*: *mi estas, vi estas, ili estas*. Про складені часи та дієприкметники див. [дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/).

## 10 дієслів, які варто вивчити першими

Це наш власний вибір, а не офіційний список. Вісім із десяти входять до десяти найчастіших дієслів таблиці. Два інші дієслова з тієї десятки, *devi* і *ŝati*, ідуть далі: *devi* працює, як *povi* і *voli*, а *ŝati* вживається так само (*Mi ŝatas legi.* — «Я люблю читати»). *Kompreni* і *paroli* додано, бо початківцю вони потрібні вже в першій розмові.

| Дієслово | Українською | Чому першим | Приклад |
|---|---|---|---|
| *esti* | бути | Особа, місце й стан; найчастіше дієслово з великим відривом (4,1% усіх слів) | *Mi estas studento.* — «Я студент». |
| *havi* | мати | Володіння й родина | *Mi havas fraton.* — «У мене є брат». |
| *voli* | хотіти | Побажання й замовлення в крамницях і кафе | *Mi volas manĝi.* — «Я хочу їсти». |
| *povi* | могти, бути в змозі | Здатність, дозвіл і ввічливі запитання | *Ĉu mi povas sidi ĉi tie?* — «Чи можна мені сісти тут?» |
| *iri* | іти, ходити | Рух і напрямки | *Ni iras al la parko.* — «Ми йдемо до парку». |
| *fari* | робити | Утворює запитання *Kion vi faras?* | *Ŝi faras kukon.* — «Вона пече пиріг». |
| *diri* | казати, сказати | Дає змогу запитати, як сказати слово | *Kiel oni diras „dankon“ angle?* — «Як сказати „dankon“ англійською?» |
| *scii* | знати (факт) | Відповідати й не відповідати на запитання | *Ĉu vi scias, kie estas la banko?* — «Ти знаєш, де банк?» |
| *kompreni* | розуміти | Сказати, чи ти стежиш за розмовою | *Ĉu vi komprenas min?* — «Ти мене розумієш?» |
| *paroli* | говорити, розмовляти | Запитати, хто якою мовою говорить | *Ĉu vi parolas Esperanton?* — «Ти говориш мовою есперанто?» |

## 100 найчастіших дієслів есперанто

*Ранг* — це місце дієслова серед усіх 1 000 слів списку, тож *esti* під номером 3 іде одразу за *la* і *mi*. Стовпець «Перехідне?» відповідає позначкам ReVo, Reta Vortaro: **T** — перехідне (дієслово може мати прямий додаток з *-n*), **I** — неперехідне, **T/I** — ReVo відзначає обидва вжитки, **–** — ReVo позначки не дає. Приклади наші власні; будь-яке дієслово можна знайти в [словнику](https://esperantopedia.org/uk/dictionary/).

| Ранг | Дієслово | Українською | Перехідне? | Приклад |
|---|---|---|---|---|
| 3 | *esti* | бути | I | *La kato estas en la ĝardeno.* — «Кіт у саду.» |
| 19 | *povi* | могти, бути в змозі | T | *Mi povas veni morgaŭ.* — «Я можу прийти завтра.» |
| 21 | *havi* | мати | T | *Ŝi havas tri katojn.* — «У неї є три коти.» |
| 27 | *fari* | робити | T | *Kion vi faras?* — «Що ти робиш?» |
| 30 | *diri* | казати, сказати | T | *Li diris nenion.* — «Він нічого не сказав.» |
| 31 | *voli* | хотіти | T | *Mi volas kafon.* — «Я хочу кави.» |
| 35 | *scii* | знати (факт) | T | *Mi ne scias la respondon.* — «Я не знаю відповіді.» |
| 39 | *devi* | мусити, бути змушеним | T | *Ni devas iri hejmen.* — «Нам треба йти додому.» |
| 40 | *iri* | іти, ходити | I | *Ŝi iras al la lernejo.* — «Вона ходить до школи.» |
| 47 | *ŝati* | любити, цінувати (щось) | T | *Mi ŝatas muzikon.* — «Я люблю музику.» |
| 50 | *paroli* | говорити, розмовляти | T/I | *Ŝi parolas tri lingvojn.* — «Вона говорить трьома мовами.» |
| 52 | *vidi* | бачити | T | *Mi vidas hundon en la ĝardeno.* — «Я бачу в саду собаку.» |
| 61 | *veni* | приходити, приїжджати | I | *Mia amiko venos morgaŭ.* — «Мій друг прийде завтра.» |
| 67 | *kredi* | вірити, вважати | T/I | *Mi kredas vin.* — «Я вірю тобі.» |
| 80 | *pensi* | думати | T/I | *Mi pensas pri vi.* — «Я думаю про тебе.» |
| 83 | *manĝi* | їсти | T | *Ni manĝas pomojn.* — «Ми їмо яблука.» |
| 84 | *bezoni* | потребувати | T | *Mi bezonas helpon.* — «Мені потрібна допомога.» |
| 97 | *okazi* | траплятися, відбуватися | I | *Kio okazis?* — «Що трапилося?» |
| 99 | *trovi* | знаходити, знайти | T | *Mi trovis mian ŝlosilon.* — «Я знайшов свій ключ.» |
| 101 | *doni* | давати | T | *Li donas floron al ŝi.* — «Він дає їй квітку.» |
| 110 | *helpi* | допомагати | T/I | *Ĉu vi povas helpi min?* — «Ти можеш мені допомогти?» |
| 111 | *aĉeti* | купувати | T | *Ŝi aĉetis novan libron.* — «Вона купила нову книжку.» |
| 112 | *resti* | залишатися | I | *Mi restas hejme hodiaŭ.* — «Сьогодні я залишаюся вдома.» |
| 120 | *peti* | просити | T/I | *Li petis panon.* — «Він попросив хліба.» |
| 121 | *kompreni* | розуміти | T | *Mi ne komprenas la demandon.* — «Я не розумію запитання.» |
| 124 | *bonvoli* | виявити ласку (*bonvolu* «будь ласка») | I | *Bonvolu atendi minuton.* — «Зачекай хвилину, будь ласка.» |
| 126 | *labori* | працювати | I | *Li laboras en banko.* — «Він працює в банку.» |
| 129 | *vivi* | жити, бути живим | I | *La avo ankoraŭ vivas.* — «Дідусь ще живий.» |
| 131 | *atendi* | чекати | T | *Mi atendas la buson.* — «Я чекаю на автобус.» |
| 135 | *rigardi* | дивитися | T | *Ni rigardas filmon.* — «Ми дивимося фільм.» |
| 136 | *provi* | пробувати, намагатися | T | *Provu denove!* — «Спробуй ще раз!» |
| 137 | *lerni* | вчити(ся), вивчати | T | *Mi lernas Esperanton.* — «Я вивчаю есперанто.» |
| 140 | *legi* | читати | T | *Ŝi legas gazeton.* — «Вона читає газету.» |
| 144 | *aŭdi* | чути | T | *Mi aŭdas muzikon.* — «Я чую музику.» |
| 145 | *ami* | любити, кохати | T | *Li amas sian familion.* — «Він любить свою родину.» |
| 146 | *loĝi* | жити, мешкати | T/I | *Ni loĝas en malgranda urbo.* — «Ми живемо в невеликому місті.» |
| 148 | *deziri* | бажати | T | *Mi deziras al vi feliĉon.* — «Я бажаю тобі щастя.» |
| 151 | *senti* | відчувати | T | *Li sentis doloron en la piedo.* — «Він відчув біль у стопі.» |
| 160 | *lasi* | залишати, дозволяти | T | *Lasu min paroli!* — «Дай мені сказати!» |
| 161 | *koni* | знати (людину, місце) | T | *Ĉu vi konas tiun viron?* — «Ти знаєш того чоловіка?» |
| 163 | *ŝajni* | здаватися | I | *Ŝajnas, ke pluvos.* — «Здається, піде дощ.» |
| 166 | *uzi* | користуватися, використовувати | T | *Mi uzas komputilon.* — «Я користуюся комп’ютером.» |
| 169 | *preni* | брати | T | *Li prenis sian ĉapelon.* — «Він узяв свій капелюх.» |
| 170 | *opinii* | вважати, мати думку | T | *Kion vi opinias pri tio?* — «Що ти про це думаєш?» |
| 172 | *ludi* | гратися, грати | T/I | *La infanoj ludas en la ĝardeno.* — «Діти граються в саду.» |
| 177 | *alveni* | прибувати, приїжджати | I | *La trajno alvenis je la tria.* — «Поїзд прибув о третій.» |
| 179 | *ekzisti* | існувати | I | *Tiu vorto ne ekzistas.* — «Цього слова не існує.» |
| 182 | *morti* | помирати | I | *La floroj mortis.* — «Квіти загинули.» |
| 183 | *skribi* | писати | T | *Mi skribas leteron.* — «Я пишу листа.» |
| 186 | *sukcesi* | вдаватися, мати успіх | I | *Mi sukcesis trovi la hotelon.* — «Мені вдалося знайти готель.» |
| 188 | *demandi* | запитувати, питати | T | *Li demandis, kie estas la stacidomo.* — «Він запитав, де вокзал.» |
| 190 | *foriri* | іти геть, відходити | I | *Ŝi foriris sen vorto.* — «Вона пішла без жодного слова.» |
| 191 | *forgesi* | забувати | T/I | *Mi forgesis lian nomon.* — «Я забув його ім’я.» |
| 192 | *trinki* | пити | T | *Li trinkas akvon.* — «Він п’є воду.» |
| 194 | *rajti* | мати право, могти (з дозволу) | I | *Ĉu mi rajtas eniri?* — «Чи можна мені зайти?» |
| 200 | *aspekti* | виглядати | I | *Ŝi aspektas feliĉa.* — «Вона виглядає щасливою.» |
| 203 | *iĝi* | ставати | I | *Li iĝis kuracisto.* — «Він став лікарем.» |
| 204 | *viziti* | відвідувати | T | *Ni vizitos la avinon dimanĉe.* — «У неділю ми відвідаємо бабусю.» |
| 205 | *kapabli* | бути здатним | T | *Ŝi kapablas solvi tiun problemon.* — «Вона здатна розв’язати цю проблему.» |
| 206 | *perdi* | губити, втрачати | T | *Mi perdis mian ombrelon.* — «Я загубив свою парасольку.» |
| 207 | *ricevi* | отримувати | T | *Ŝi ricevis leteron de amiko.* — «Вона отримала листа від друга.» |
| 209 | *reveni* | повертатися | I | *Li revenos je la sesa.* — «Він повернеться о шостій.» |
| 212 | *timi* | боятися | T | *La infano timas la hundon.* — «Дитина боїться собаки.» |
| 215 | *dormi* | спати | I | *La bebo dormas.* — «Немовля спить.» |
| 219 | *ĉesi* | припиняти(ся), переставати | I | *La pluvo ĉesis.* — «Дощ перестав.» |
| 220 | *plaĉi* | подобатися | I | *Tiu libro plaĉas al mi.* — «Ця книжка мені подобається.» |
| 222 | *esperi* | сподіватися | T/I | *Mi esperas, ke vi venos.* — «Я сподіваюся, що ти прийдеш.» |
| 224 | *komenci* | починати | T | *Ni komencas la lecionon.* — «Ми починаємо урок.» |
| 231 | *renkonti* | зустрічати | T | *Mi renkontis ŝin en la urbo.* — «Я зустрів її в місті.» |
| 236 | *necesi* | бути потрібним | – | *Ne necesas rapidi.* — «Поспішати не треба.» |
| 239 | *serĉi* | шукати | T | *Mi serĉas mian telefonon.* — «Я шукаю свій телефон.» |
| 240 | *studi* | вчитися (у виші), вивчати | T | *Ŝi studas medicinon.* — «Вона вивчає медицину.» |
| 243 | *meti* | класти, ставити | T | *Metu la libron sur la tablon.* — «Поклади книжку на стіл.» |
| 244 | *montri* | показувати | T | *Ŝi montris al ni la vojon.* — «Вона показала нам дорогу.» |
| 249 | *memori* | пам’ятати | T/I | *Mi memoras tiun tagon.* — «Я пам’ятаю той день.» |
| 250 | *ebli* | бути можливим | – | *Ĉu eblas pagi per karto?* — «Чи можна заплатити карткою?» |
| 258 | *atingi* | досягати | T/I | *Ni atingis la supron de la monto.* — «Ми досягли вершини гори.» |
| 259 | *troviĝi* | знаходитися | I | *La banko troviĝas apud la stacidomo.* — «Банк розташований поруч із вокзалом.» |
| 260 | *aŭskulti* | слухати | T | *Ni aŭskultas radion.* — «Ми слухаємо радіо.» |
| 264 | *scipovi* | уміти | T | *Ŝi scipovas naĝi.* — «Вона вміє плавати.» |
| 267 | *decidi* | вирішувати | T | *Ni decidis resti hejme.* — «Ми вирішили залишитися вдома.» |
| 270 | *eliri* | виходити | T/I | *Li eliris el la ĉambro.* — «Він вийшов із кімнати.» |
| 271 | *respondi* | відповідати | T/I | *Ŝi respondis al mia letero.* — «Вона відповіла на мій лист.» |
| 282 | *fariĝi* | ставати, робитися | I | *La vetero fariĝis malvarma.* — «Погода стала холодною.» |
| 287 | *sidi* | сидіти | I | *La kato sidas sur la seĝo.* — «Кіт сидить на стільці.» |
| 288 | *pagi* | платити | T | *Mi pagis dek eŭrojn.* — «Я заплатив десять євро.» |
| 289 | *eniri* | входити, заходити | T/I | *Bonvolu eniri.* — «Заходь, будь ласка.» |
| 291 | *ŝanĝi* | змінювати | T | *Mi ŝanĝis mian opinion.* — «Я змінив свою думку.» |
| 302 | *gravi* | мати значення, бути важливим | I | *Tio ne gravas.* — «Це не має значення.» |
| 308 | *rakonti* | розповідати | T | *La avino rakontas fabelon.* — «Бабуся розповідає казку.» |
| 309 | *forlasi* | покидати | T | *Li forlasis la urbon.* — «Він покинув місто.» |
| 311 | *akcepti* | приймати | T | *Ŝi akceptis la donacon.* — «Вона прийняла подарунок.» |
| 313 | *kanti* | співати | T | *Ŝi kantas belan kanton.* — «Вона співає гарну пісню.» |
| 314 | *pasigi* | проводити (час) | T | *Ni pasigis la feriojn ĉe la maro.* — «Ми провели канікули біля моря.» |
| 316 | *sendi* | надсилати | T | *Mi sendis mesaĝon al li.* — «Я надіслав йому повідомлення.» |
| 319 | *malfermi* | відчиняти, відкривати | T | *Bonvolu malfermi la fenestron.* — «Відчини, будь ласка, вікно.» |
| 320 | *manki* | бракувати | I | *Al mi mankas tempo.* — «Мені бракує часу.» |
| 321 | *naĝi* | плавати | I | *Ni naĝas en la maro.* — «Ми плаваємо в морі.» |
| 325 | *igi* | змушувати, спричиняти | T | *Tio igis ŝin ridi.* — «Це змусило її засміятися.» |
| 326 | *mortigi* | вбивати | T | *La malvarmo mortigis la florojn.* — «Холод убив квіти.» |

З 100 дієслів 57 мають позначку T, 27 — I і 14 — T/I, а для *necesi* і *ebli* ReVo позначки не дає. Три примітки до позначок:

- **Модальні дієслова вважаються перехідними.** Після *povi*, *voli* і *devi* інфінітив є прямим додатком (PMEG), і ReVo каже це про *devi*. З трьох лише *voli* приймає ще й звичайний іменник у додатку: *Mi volas kafon.*
- **Дієслова з суфіксом підпорядковуються суфіксу.** У ReVo немає позначки для *troviĝi* і *fariĝi*; ми показуємо I, бо дієслово з *-iĝ-* ніколи не має додатка. *Pasigi*, *igi* і *mortigi* з *-ig-* мають його завжди.
- **Складені дієслова можуть відрізнятися від основи.** *Alveni*, *reveni* і *foriri* — це *veni* та *iri* з прийменником або префіксом (див. [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/)) і лишаються неперехідними. ReVo позначає *eliri* й *eniri* як T/I, бо місце може бути додатком (*eniri la ĉambron*, приклад у ReVo) або стояти після прийменника (*eniri en la ĉambron*).

## Пари на кшталт komenci і komenciĝi

Англійські «start», «end» і «change» вживаються з додатком і без нього. Есперанто розділяє їх: *komenci* приймає додаток, *komenciĝi* — ні. Нижче наведено шість пар зі списку. Повне правило з понад 30 парами — на сторінці [-ig- і -iĝ-](https://esperantopedia.org/uk/grammar/transitivity/).

| Пара (ранг) | Зміна | Приклад |
|---|---|---|
| *komenci* (224) → *komenciĝi* (534) | T → I | *Ni komencis la lecionon.* — «Ми почали урок». / *La leciono komenciĝis.* — «Урок почався». |
| *fini* (339) → *finiĝi* (467) | T → I | *Ŝi finis la laboron.* — «Вона закінчила роботу». / *La laboro finiĝis.* — «Робота закінчилася». |
| *trovi* (99) → *troviĝi* (259) | T → I | *Mi trovis la libron.* — «Я знайшов книжку». / *La libro troviĝas sur la breto.* — «Книжка лежить на полиці». |
| *fari* (27) → *fariĝi* (282) | T → I | *Mi faris teon.* — «Я зробив чай». / *La teo fariĝis malvarma.* — «Чай охолов». |
| *ŝanĝi* (291) → *ŝanĝiĝi* (637) | T → I | *Mi ŝanĝis la planon.* — «Я змінив план». / *La plano ŝanĝiĝis.* — «План змінився». |
| *morti* (182) → *mortigi* (326) | I → T | *La floroj mortis.* — «Квіти загинули». / *La malvarmo mortigis la florojn.* — «Холод убив квіти». |

*La leciono komencis* без додатка — помилка; кажи *La leciono komenciĝis*. Обидва суфікси є й дієсловами: *iĝi* «ставати» та *igi* «змушувати», як у *Tio igis ŝin ridi.* — «Це змусило її засміятися».

## Esti, havi, povi, voli і devi з інфінітивом

Коли далі йде друге дієслово, воно лишається в інфінітиві, без «щоб» і без прийменника.

| Дієслово | З інфінітивом | Приклад |
|---|---|---|
| *esti* | Інфінітив може бути підметом | *Paroli Esperanton estas agrable.* — «Говорити мовою есперанто приємно». |
| *havi* | Не вживається для обов’язку; «мусити» — це *devi* | *Mi devas iri.* — «Мені треба йти». |
| *povi* | Здатність або дозвіл | *Ŝi povas legi.* — «Вона вміє читати». |
| *voli* | Бажання | *Mi volas dormi.* — «Я хочу спати». |
| *devi* | Необхідність | *Ni devas atendi.* — «Нам треба чекати». |

З *povi*, *voli* і *devi* особа, яка може, хоче чи мусить, є й особою, що виконує дію (PMEG). Якщо виконавець інший, вживай підрядне речення з *ke*: *Mi volas, ke vi venu.* — «Я хочу, щоб ти прийшов». Багато інших дієслів таблиці теж приймають інфінітив: *ŝati*, *bezoni*, *deziri*, *provi*, *komenci*, *lerni*, *decidi*, *scipovi* і *sukcesi*.

## Що врахувати україномовному учневі

**Немає «-ся».** Українські дієслова на «-ся» в есперанто передаються трьома способами. Одні отримують суфікс *-iĝ-*: «початися» — *komenciĝi*, «знаходитися» — *troviĝi*, «ставати» — *iĝi* і *fariĝi*. В інших нічого не додається: «здаватися» — *ŝajni*, «подобатися» — *plaĉi*, «сподіватися» — *esperi*, «боятися» — *timi*, «намагатися» — *provi*, «вчитися» — *lerni*, «залишатися» — *resti*, «повертатися» — *reveni*. Треті беруть слово *sin* (див. [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/)). Додавати зворотний суфікс за українською звичкою не треба.

**Інші відмінки й прийменники.** Керування українських дієслів часто не збігається з есперантським. Ось приклади з таблиці:

| Українською | Мовою есперанто |
|---|---|
| допомагати *кому?* (давальний) | *Ĉu vi povas helpi min?* — прямий додаток з *-n*; ReVo наводить і форму з *al*, наприклад *helpi al ŝi* |
| вірити *кому?* (давальний) | *Mi kredas vin.* |
| боятися *кого?* (родовий) | *La infano timas la hundon.* |
| просити *чого?* (родовий) | *Li petis panon.* |
| користуватися *чим?* (орудний) | *Mi uzas komputilon.* |
| зустріти *кого?* | *Mi renkontis ŝin.* — без прийменника |
| дивитися *на що?* | *Ni rigardas filmon.* — без прийменника |
| відповісти *на що?* | *Ŝi respondis al mia letero.* — прийменник *al* |
| думати *про кого?* | *Mi pensas pri vi.* — прийменник *pri* |

**Після iĝi, fariĝi, esti і aspekti — без -n.** Українське «став лікарем», «виглядає щасливою» (орудний відмінок) мовою есперанто виглядає так: *Li iĝis kuracisto*, *Ŝi aspektas feliĉa*, *La vetero fariĝis malvarma*. Закінчення *-n* тут немає.

**Дієслово «бути» не опускається.** Українською в теперішньому часі «бути» опускають: «Я студент». В есперанто *esti* потрібне завжди: *Mi estas studento*. «У мене є брат» мовою есперанто — *Mi havas fraton* (дослівно «я маю брата»), а «У мене немає брата» — *Mi ne havas fraton*.

**Виду немає.** «Читати» і «прочитати», «писати» і «написати», «робити» і «зробити» мовою есперанто мають одну форму: *legi*, *skribi*, *fari*. Минуле *Mi legis* відповідає і «читав», і «прочитав». Докладніше — на сторінці [дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/).

**Одне українське дієслово — два есперантські.** «Жити»: *vivi* (бути живим: *La avo ankoraŭ vivas*) і *loĝi* (мешкати: *Ni loĝas en malgranda urbo*). «Знати»: *scii* (факт) і *koni* (людину, місце), а «вміти» — *scipovi*. «Любити»: *ami* (*Li amas sian familion*) і *ŝati* (*Mi ŝatas muzikon*). «Слухати» і «чути»: *aŭskulti* і *aŭdi*. «Вчити(ся)» і «вивчати»: *lerni* і *studi*. «Залишити»: *lasi* (залишити, дозволити) і *forlasi* (покинути).

**Одне есперантське дієслово — кілька українських.** *Iri* — і «іти», і «їхати». *Meti* — і «класти», і «ставити», і «поміщати».

**Префіксні дієслова.** Українські «увійти», «вийти», «піти», «повернутися», «прибути» мовою есперанто — *eniri*, *eliri*, *foriri*, *reveni*, *alveni*.

**Безособові слова.** «Треба», «можна», «важливо» в есперанто — дієслова: *Ne necesas rapidi* «Поспішати не треба», *Ĉu eblas pagi per karto?* «Чи можна заплатити карткою?», *Tio ne gravas* «Це не має значення». Для дозволу є *rajti*: *Ĉu mi rajtas eniri?* «Чи можна мені зайти?» Дієслова *plaĉi* і *manki* керують так само, як українські «подобатися» й «бракувати»: особа, якій щось подобається чи якої чогось бракує, стоїть після *al* — там, де українська ставить давальний відмінок: *Tiu libro plaĉas al mi* — «Ця книжка мені подобається», *Al mi mankas tempo* — «Мені бракує часу».

**Наголос.** В інфінітиві він завжди падає на склад перед *-i*: *paroli* па-РО-лі, *komenci* ко-МЕН-ці, *foriri* фо-РІ-рі.

## Як ми рахували

Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі [esperanto-1000-common-words.csv](/downloads/esperanto-1000-common-words.csv). Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів, а кожна форма дієслова рахується під інфінітивом; метод описано на сторінці [найуживаніші слова](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/).

- **313 із 1000 записів — дієслова** (31,3%). У сумі їхні значення `per_million` дають 175 641 на мільйон, тож дієслова становлять **17,6% усіх слів** корпусу.
- **19 зі 100 найчастіших слів — дієслова**, а серед перших 300 — 88.
- **100 найчастіших дієслів** стоять на місцях від 3 до 326 у списку. У сумі їхні значення `per_million` дають 141 900, а це **14,2% усіх слів** і 80,8% усіх уживань дієслів, охоплених списком.
- **Перші 10, 20 і 50 дієслів** становлять 8,1%, 9,7% і 12,1% усіх слів. Лише *esti* — 4,1%.

Частину мови визначено за закінченнями: запис на *-i* вважається дієсловом, а похідна форма рахується окремо, тож *komenci* і *komenciĝi* — два дієслова. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці [лексика](https://esperantopedia.org/uk/learn/vocabulary/).

## Часті запитання

### Які дієслова в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших дієслів — *esti*, *povi*, *havi*, *fari*, *diri*, *voli*, *scii*, *devi*, *iri* і *ŝati*. Разом вони становлять 8,1% усіх слів корпусу Tatoeba; лише *esti* — 4,1%.

### Скільки дієслів есперанто треба знати?

20 найчастіших дієслів охоплюють 9,7% усіх слів нашого корпусу, 50 найчастіших — 12,1%, а 100 найчастіших — 14,2%. Кожне дієслово приймає ті самі закінчення, тож кожне нове дієслово — це лише новий корінь. Про інші частини мови див. [список 1 000 слів](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/).

### Чи є в есперанто неправильні дієслова?

Ні. Усі дієслова, зокрема *esti* «бути», вживають закінчення *-i*, *-as*, *-is*, *-os*, *-us* і *-u*, а форма не змінюється за особою й числом: *mi iras, ili iras*.

### Як дізнатися, чи приймає дієслово есперанто додаток?

Подивися в ReVo, де дієслова позначено як перехідні, неперехідні або обидва. Можна й запитати «що?» або «кого?» після дієслова. Дієслово з *-ig-* завжди приймає додаток, а з *-iĝ-* — ніколи; див. [-ig- і -iĝ-](https://esperantopedia.org/uk/grammar/transitivity/).

### Як сказати «мені треба» мовою есперанто?

Вживай *devi*: *Mi devas iri.* — «Мені треба йти». Дієслово *havi* означає «володіти» (*Mi havas libron*) і не вживається для обов’язку.

## Джерела

- Esperantopedia: [1000 найуживаніших слів есперанто](/downloads/esperanto-1000-common-words.csv) (CSV, ранг, частина мови, значення англійською, частота на мільйон), пораховано 8 жовтня 2026 року; метод — на [цій сторінці](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/)
- [Tatoeba: downloads](https://tatoeba.org/en/downloads) — речення мовою есперанто, завантажено 7 жовтня 2026 року; ліцензія [CC BY 2.0 FR](https://creativecommons.org/licenses/by/2.0/fr/)
- [Reta Vortaro](https://reta-vortaro.de/) (ReVo): [скорочення *tr*, *ntr*, *x*](https://reta-vortaro.de/revo/dok/mallongigoj.html); статті, як-от [esti](https://reta-vortaro.de/revo/art/est.html), [povi](https://reta-vortaro.de/revo/art/pov.html), [devi](https://reta-vortaro.de/revo/art/dev.html), [paroli](https://reta-vortaro.de/revo/art/parol.html), [komenci](https://reta-vortaro.de/revo/art/komenc.html) і [troviĝi](https://reta-vortaro.de/revo/art/trov.html), прочитано 8 жовтня 2026 року
- PMEG: [I-verboj kune kun povi, devi kaj voli](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/i-verboj/aliaj_frazroloj/kun_povi_devi_voli.html), [I-verboj kiel subjekto](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/i-verboj/subjekto.html), [I-verboj kune kun aliaj verboj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/i-verboj/aliaj_frazroloj/kun_aliaj_verboj.html), [IĜ-verboj](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/igh.html)
- [Wiktionary: Esperanto lemmas](https://en.wiktionary.org/wiki/Category:Esperanto_lemmas) (CC BY-SA 4.0) та [ESPDIC](http://www.denisowski.org/Esperanto/ESPDIC/espdic_readme.html) Paul Denisowski (CC BY 3.0), джерела англійських значень у списку