# Урок есперанто 6: минулий і майбутній час, дні тижня

Source: https://esperantopedia.org/uk/learn/course/lesson-06/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> В есперанто три закінчення часу: -is для минулого, -as для теперішнього, -os для майбутнього. Вивчи їх зі словами «учора», «завтра» й днями тижня.

У цьому уроці ти навчишся говорити про минуле й майбутнє. В есперанто три закінчення часу — *-is* для минулого, *-as* для теперішнього й *-os* для майбутнього, — і вони однакові для всіх дієслів. Ти також вивчиш дні тижня, слова *hieraŭ* «учора» і *morgaŭ* «завтра» та дізнаєшся, як сказати «у понеділок».

## Діалог

У Ани є новина. У вівторок увечері вона телефонує Томо.

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| **Ana:** Tomo! Mi havas grandan novaĵon! | Томо! У мене велика новина! |
| **Tomo:** Kio okazis? | Що сталося? |
| **Ana:** Hieraŭ mi aĉetis flugbileton. En Julio mi iros al la Universala Kongreso! | Учора я купила авіаквиток. У липні я їду на Всесвітній конгрес! |
| **Tomo:** Vere? Bonege! | Справді? Чудово! |
| **Ana:** Kaj vi? Vi ankaŭ venos, ĉu ne? | А ти? Ти теж приїдеш, чи не так? |
| **Tomo:** Mi ankoraŭ ne decidis. Mi devos peti feriojn. | Я ще не вирішив. Мені доведеться попросити відпустку. |
| **Ana:** Vi devas veni! Ni finfine renkontiĝos! | Ти мусиш приїхати! Ми нарешті зустрінемося! |
| **Tomo:** Vi pravas. Lundon mi parolos kun mia ĉefo. | Ти маєш рацію. У понеділок поговорю з начальником. |
| **Ana:** Bone! Kaj kion vi faris dum la semajnfino? | Добре! А що ти робив на вихідних? |
| **Tomo:** Sabaton mi vizitis mian avinon. Dimanĉon mi dormis la tutan tagon! | У суботу я провідав бабусю. А в неділю спав цілий день! |
| **Ana:** Ha ha! Mi ne dormis multe. Mi kantis kun la koruso en du koncertoj. | Ха-ха! А я спала небагато. Співала з хором на двох концертах. |
| **Tomo:** Kaj kion vi faros morgaŭ? | А що ти робитимеш завтра? |
| **Ana:** Morgaŭ mi havos ekzamenon pri biologio. Hodiaŭ mi devas studi! | Завтра в мене буде іспит із біології. Сьогодні мушу вчитися! |
| **Tomo:** Bonŝancon! Mi skribos al vi lundon, post la renkontiĝo kun la ĉefo. | Успіху! Я напишу тобі в понеділок, після зустрічі з начальником. |

*Ĉu ne?* у кінці речення означає «чи не так?», «правда ж?» — і теж починається з *ĉu*, як українське «чи».

## Нові слова

| Есперанто | Українською | Примітки |
|---|---|---|
| *hieraŭ* | учора | |
| *hodiaŭ* | сьогодні | |
| *morgaŭ* | завтра | |
| *ankoraŭ ne* | ще не | *ankoraŭ* «ще, досі» |
| *finfine* | нарешті | |
| *havi* | мати | *Mi havas…* «Я маю…, у мене є…» |
| *aĉeti* | купувати | |
| *iri* | іти, їхати | будь-який рух: пішки, автобусом, літаком |
| *okazi* | відбуватися, траплятися | |
| *decidi* | вирішувати | |
| *peti* | просити | |
| *paroli* | говорити, розмовляти | |
| *viziti* | відвідувати, провідувати | |
| *dormi* | спати | |
| *skribi* | писати | |
| *renkontiĝi* | зустрічатися | *renkontiĝo* «зустріч»; *-iĝ-* тут як українське «-ся» |
| *pravi* | мати рацію | *Vi pravas.* «Ти маєш рацію.» |
| *novaĵo* | новина | від *nova* «новий» |
| *flugbileto* | авіаквиток | *flugi* «летіти» + *bileto* «квиток» |
| *ferioj* | відпустка, канікули | зазвичай у множині; *ferio* «вихідний день» |
| *ekzameno* | іспит, екзамен | |
| *semajnfino* | вихідні | *semajno* «тиждень» + *fino* «кінець» |
| *dum* | під час, протягом | |
| *pri* | про | *ekzameno pri biologio* «іспит із біології» |
| *post* | після | *post la renkontiĝo* «після зустрічі» |
| *multe* | багато | *Mi ne dormis multe.* |
| *tuta* | цілий, весь | *la tutan tagon* «цілий день» |
| *kongreso* | конгрес | *la Universala Kongreso* «Всесвітній конгрес есперанто» |
| *bonŝancon!* | успіху!, щасти! | |

## Граматика

### Три часи — три закінчення

Дієслова есперанто мають одне закінчення для кожного часу, однакове для всіх осіб. Заміни *-as* на *-is*, щоб отримати минулий час, або на *-os* — майбутній. Більше — на сторінці про [дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/).

| Інфінітив | Минулий *-is* | Теперішній *-as* | Майбутній *-os* |
|---|---|---|---|
| *esti* — бути | *estis* — був, була, були | *estas* — є | *estos* — буде, будуть |
| *labori* — працювати | *laboris* — працював | *laboras* — працює | *laboros* — працюватиме |
| *iri* — іти | *iris* — ішов | *iras* — іде | *iros* — піде |
| *havi* — мати | *havis* — мав | *havas* — має | *havos* — матиме |

Минулий час на *-is* не має ні роду, ні числа: *mi laboris* — і «я працював», і «я працювала», а *ili laboris* — «вони працювали». Він також не розрізняє доконаного й недоконаного виду: *Mi aĉetis* — і «я купувала», і «я купила»; що саме мають на увазі, видно з контексту. *Mi jam manĝis* — «Я вже поїв».

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Hieraŭ mi aĉetis flugbileton.* | Учора я купила авіаквиток. |
| *Mi ankoraŭ ne decidis.* | Я ще не вирішив. |
| *En Julio mi iros al la kongreso.* | У липні я поїду на конгрес. |
| *Morgaŭ mi havos ekzamenon.* | Завтра в мене буде іспит. |

Українською про плани часто кажемо в теперішньому часі — «У липні я їду на конгрес», — а в есперанто зазвичай вживають *-os*: *En Julio mi iros al la kongreso*.

:::ending Минулий, теперішній чи майбутній?
- is as os
? Учора я купила авіаквиток.
= Hieraŭ mi aĉet[is] flugbileton.
? Завтра в мене буде іспит.
= Morgaŭ mi hav[os] ekzamenon.
? Зараз я навчаюся.
= Nun mi stud[as].
? У неділю я спав цілий день.
= Dimanĉon mi dorm[is] la tutan tagon.
? У липні я поїду на конгрес.
= En Julio mi ir[os] al la kongreso.
:::

### Слова часу

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *antaŭhieraŭ* | позавчора |
| *hieraŭ* | учора |
| *hodiaŭ* | сьогодні |
| *morgaŭ* | завтра |
| *postmorgaŭ* | післязавтра |
| *nun* | зараз, тепер |
| *baldaŭ* | незабаром, скоро |
| *jam* | вже |
| *ankoraŭ* | ще, досі; *ankoraŭ ne* — ще не |
| *poste* | пізніше, потім |

*Postmorgaŭ* побудоване так само, як українське «післязавтра»: *post* «після» + *morgaŭ* «завтра». А *antaŭhieraŭ* — це *antaŭ* «перед» + *hieraŭ* «учора», тобто «позавчора».

### Дні тижня

Дні тижня — іменники, які пишуть із малої літери, як і в українській. На сторінці [«Дні й місяці»](https://esperantopedia.org/uk/phrases/days-months/) є також місяці й дати.

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *lundo* | понеділок |
| *mardo* | вівторок |
| *merkredo* | середа |
| *ĵaŭdo* | четвер |
| *vendredo* | п’ятниця |
| *sabato* | субота |
| *dimanĉo* | неділя |

:::match Дні тижня
lundo = понеділок
mardo = вівторок
merkredo = середа
ĵaŭdo = четвер
vendredo = п’ятниця
sabato = субота
dimanĉo = неділя
:::

### «У понеділок», «по понеділках»

Щоб сказати «у понеділок», використай *-n* або *en*: *lundon* чи *en lundo*. Українською тут теж знахідний відмінок — «у понеділок», «у суботу», — і есперанто так само ставить *-n*. Прислівник *lunde* означає «по понеділках» — щопонеділка або в якийсь понеділок. Те саме *-n* показує, скільки щось триває: *la tutan tagon* «цілий день» (пор. українське «спав цілий день»).

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Lundon mi parolos kun la ĉefo.* | У понеділок я поговорю з начальником. |
| *Sabate mi kantas en koruso.* | По суботах я співаю в хорі. |
| *Mi dormis la tutan tagon.* | Я спав цілий день. |

:::write Коли?
? «у п’ятницю» (одним словом)
= vendredon
! vendrede → *Vendrede* зазвичай означає «по п’ятницях». Для однієї конкретної п’ятниці додай -n: *vendredon*.
? «по п’ятницях», щоп’ятниці (одним словом)
= vendrede
! vendredon → *Vendredon* — це одна п’ятниця. «По п’ятницях» — це прислівник: *vendrede*.
? «цілий день» (трьома словами)
= la tutan tagon
? «післязавтра» (одним словом)
= postmorgaŭ
:::

## Вправи

:::quiz Вправи до уроку 6
? Яке закінчення позначає майбутній час?
- -is
- -as
- -os *
? Переклади на есперанто: «Учора я працював.»
= {Hieraŭ} {mi} {laboris}
? Постав у минулий час: *Mi dormas.*
= Mi dormis
? Переклади на есперанто, з артиклем: «Завтра ми поїдемо на конгрес.»
= {Morgaŭ} {ni} {iros} {al la kongreso}
? Який день іде після *merkredo*?
- *mardo*
- *ĵaŭdo* *
- *vendredo*
? Що означає *Lunde mi laboras*?
- «Я працюю по понеділках.» *
- «Я працював у понеділок.»
- «Я працюватиму в понеділок.»
? Встав *esti*: *Hieraŭ la vetero ___ bela.*
= estis
? Переклади на есперанто: «Я ще не вирішив.»
= Mi ankoraŭ ne decidis
? Переклади на есперанто: «У суботу я провідав мою бабусю.»
= Sabaton mi vizitis mian avinon | En sabato mi vizitis mian avinon | Mi vizitis mian avinon sabaton | Mi vizitis mian avinon en sabato
:::

## Куточок культури

Найпопулярніше свято есперантистів — **День Заменгофа**, 15 грудня: день народження творця мови, який народився 1859 року в Білостоці. З 1920-х років це також День есперантської книжки, коли есперантисти купують або дарують книжку мовою есперанто. Місцеві клуби збираються на лекції, вечері або зі святковим тортом. Більше — про [День Заменгофа](https://esperantopedia.org/uk/about/zamenhof-day/).

## Часті запитання

### Як передати доконаний вид — «робив» і «зробив»?

Здебільшого окремої форми немає: *Mi faris* означає і «я робив», і «я зробив». Що дію завершено, показує контекст або слова на кшталт *jam* «вже»: *Mi jam manĝis* — «Я вже поїв». Для точніших відтінків є складені форми з [дієприкметниками](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/), але на початку вони не потрібні; ти коротко побачиш їх в [уроці 12](https://esperantopedia.org/uk/learn/course/lesson-12/).

### Як сказати «свій» мовою есперанто?

Для «я», «ти» й «ми» вживай звичайні *mia, via, nia*: *Mi vizitis mian avinon* — «Я провідав свою бабусю». Окреме слово *sia* «свій» є лише для третьої особи: *Li vizitis sian avinon* — «Він провідав свою (власну) бабусю». Тож українське «свій» після «я» чи «ти» перекладай як *mia* чи *via*. Детальніше — на сторінці про [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/).

### Чи пишуть дні тижня з великої літери?

Ні. Дні тижня пишуть із малої, як і в українській: *lundo, sabato*. Назви місяців традиційно писали з великої — *Julio*, — і довідкова граматика PMEG радить так робити й далі, хоча багато хто тепер пише їх із малої. Тут есперанто відрізняється від української, де місяці завжди пишуть із малої літери.

### Як сказати «наступного тижня» й «минулого тижня»?

*La venontan semajnon* — «наступного тижня», *la pasintan semajnon* — «минулого тижня». Обидва вирази мають *-n*, бо кажуть, коли щось відбувається. Українською тут родовий відмінок, а в есперанто — завжди *-n*.

## Джерела

- [Fundamento de Esperanto — граматика англійською (правило 6, дієслова)](https://www.akademio-de-esperanto.org/fundamento/gramatiko_angla.html)
- [PMEG: IS (минулий час)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj/reala/pasinta_tempo.html)
- [PMEG: Venonta tempo – OS-finaĵo (майбутній час)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj/reala/venonta_tempo.html)
- [PMEG: N-finaĵo por tempopunkto (lundon)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/tempopunkto.html)
- [PMEG: Bazaj reguloj por E-vortoj (lunde, matene)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortoj/bazaj_reguloj.html)
- [PMEG: Majuskloj ĉe propraj nomoj (місяці й дні тижня)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/propraj_nomoj/majuskloj.html)
- [PMEG: Si en simplaj frazoj (зворотний займенник si, sia)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/pronomoj/si/simplaj_frazoj.html)
- [Wikipedia: Zamenhof Day (англійською)](https://en.wikipedia.org/wiki/Zamenhof_Day)