# 100 найчастіших слів есперанто

Source: https://esperantopedia.org/uk/learn/vocabulary/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> 100 найчастіших слів есперанто охоплюють 52,7% корпусу з 10 мільйонів слів. Повний список із Tekstaro з українськими перекладами та типами слів.

100 найчастіших слів есперанто становлять **52,7% усіх слів** у Tekstaro, корпусі з понад 10 мільйонів слів. Більшість із них — короткі граматичні слова: *la* «означений артикль», *de* «від, з», *kaj* «і», — плюс кілька частих дієслів, іменників і прикметників. У таблиці нижче наведено всі 100 у порядку частотності, з українським перекладом і типом слова.

## Як складено список

Рейтинг походить зі списку частотності **Tekstaro de Esperanto**, корпусу Esperantic Studies Foundation, який від 2002 року будує Бертіл Веннергрен (Bertilo Wennergren). Список складено за копією корпусу від 15 березня 2023 року й опубліковано у Вікісловнику за ліцензією CC BY-SA 4.0. Кожне слово враховано в основній формі: множину *-j* і знахідний відмінок *-n* відкинуто, а всі дієслівні форми пораховано під інфінітивом на *-i*. Тож *estas, estis* і *estos* усі рахуються як *esti* «бути».

Переклади й типи слів наші. Багато граматичних слів мають кілька значень; у таблиці наведено основні.

## Список

| № | Есперанто | Українською | Тип |
|---|---|---|---|
| 1 | *la* | означений артикль (в українській немає) | артикль |
| 2 | *de* | від, з; (родовий відмінок) | прийменник |
| 3 | *kaj* | і, й, та | сполучник |
| 4 | *en* | в, у (де?); з *-n* — у, в (куди?) | прийменник |
| 5 | *esti* | бути | дієслово |
| 6 | *al* | до, кому (напрямок, адресат) | прийменник |
| 7 | *mi* | я | займенник |
| 8 | *ne* | не, ні | частка |
| 9 | *kiu* | хто, який, котрий | корелятив |
| 10 | *li* | він | займенник |
| 11 | *ke* | що (як у «я знаю, що…») | сполучник |
| 12 | *por* | для, щоб | прийменник |
| 13 | *tiu* | той | корелятив |
| 14 | *pri* | про | прийменник |
| 15 | *ili* | вони | займенник |
| 16 | *vi* | ти, ви | займенник |
| 17 | *sed* | але | сполучник |
| 18 | *ĝi* | воно | займенник |
| 19 | *sia* | свій (власний: його, її, їхній) | присвійний займенник |
| 20 | *kun* | з, зі | прийменник |
| 21 | *kiel* | як | корелятив |
| 22 | *tio* | те (річ) | корелятив |
| 23 | *el* | з, із (зсередини) | прийменник |
| 24 | *ni* | ми | займенник |
| 25 | *pli* | більше | прислівник |
| 26 | *ŝi* | вона | займенник |
| 27 | *povi* | могти, мати змогу | дієслово |
| 28 | *oni* | хтось, люди (неозначено-особовий) | займенник |
| 29 | *per* | за допомогою, шляхом | прийменник |
| 30 | *diri* | казати | дієслово |
| 31 | *ĉiu* | кожен | корелятив |
| 32 | *sur* | на | прийменник |
| 33 | *aŭ* | або | сполучник |
| 34 | *mia* | мій | присвійний займенник |
| 35 | *da* | (після міри чи кількості: «склянка води») | прийменник |
| 36 | *nur* | лише, тільки | прислівник |
| 37 | *havi* | мати | дієслово |
| 38 | *ankaŭ* | також, теж | прислівник |
| 39 | *alia* | інший | прикметник |
| 40 | *ĉu* | чи; позначає запитання «так чи ні» | частка |
| 41 | *lia* | його | присвійний займенник |
| 42 | *kiam* | коли | корелятив |
| 43 | *dum* | під час, поки | прийменник |
| 44 | *se* | якщо | сполучник |
| 45 | *ĉi* | позначає близькість: *tiu ĉi* «цей» | частка |
| 46 | *ĉar* | бо, тому що | сполучник |
| 47 | *unu* | один | числівник |
| 48 | *si* | себе, собі (зворотний) | займенник |
| 49 | *kio* | що | корелятив |
| 50 | *plej* | найбільш | прислівник |
| 51 | *pro* | через, з причини | прийменник |
| 52 | *jaro* | рік | іменник |
| 53 | *post* | після, за (позаду) | прийменник |
| 54 | *fari* | робити | дієслово |
| 55 | *ol* | ніж | сполучник |
| 56 | *devi* | мусити, бути змушеним | дієслово |
| 57 | *tiel* | так, таким чином | корелятив |
| 58 | *ĉe* | біля, при | прийменник |
| 59 | *granda* | великий | прикметник |
| 60 | *via* | твій, ваш | присвійний займенник |
| 61 | *eĉ* | навіть | прислівник |
| 62 | *jam* | вже | прислівник |
| 63 | *inter* | між, серед | прийменник |
| 64 | *homo* | людина | іменник |
| 65 | *nun* | зараз, тепер | прислівник |
| 66 | *lingvo* | мова | іменник |
| 67 | *nia* | наш | присвійний займенник |
| 68 | *lando* | країна | іменник |
| 69 | *laŭ* | згідно з, за; уздовж | прийменник |
| 70 | *antaŭ* | перед; (в часі) до | прийменник |
| 71 | *tre* | дуже | прислівник |
| 72 | *Esperanto* | есперанто | іменник |
| 73 | *tamen* | однак, проте | прислівник |
| 74 | *du* | два | числівник |
| 75 | *tie* | там | корелятив |
| 76 | *nova* | новий | прикметник |
| 77 | *do* | отже, тож, тоді | частка |
| 78 | *ĝis* | до (межа), аж до | прийменник |
| 79 | *kontraŭ* | проти, навпроти | прийменник |
| 80 | *vidi* | бачити | дієслово |
| 81 | *ilia* | їхній | присвійний займенник |
| 82 | *je* | загальний прийменник (*je la tria* «о третій») | прийменник |
| 83 | *voli* | хотіти | дієслово |
| 84 | *multa* | багато, численний | прикметник |
| 85 | *tia* | такий | корелятив |
| 86 | *scii* | знати (факт) | дієслово |
| 87 | *unua* | перший | прикметник (порядковий числівник) |
| 88 | *ĝia* | його, її (про річ, тварину) | присвійний займенник |
| 89 | *tute* | цілком, зовсім | прислівник |
| 90 | *kelka* | кілька, декілька (зазвичай *kelkaj*) | прикметник |
| 91 | *veni* | приходити | дієслово |
| 92 | *okazi* | траплятися, відбуватися | дієслово |
| 93 | *mem* | сам (для підкреслення) | частка |
| 94 | *tuta* | увесь, цілий | прикметник |
| 95 | *kie* | де | корелятив |
| 96 | *iu* | хтось, якийсь | корелятив |
| 97 | *ankoraŭ* | ще, досі | прислівник |
| 98 | *tiam* | тоді | корелятив |
| 99 | *internacia* | міжнародний | прикметник |
| 100 | *ja* | адже, ж, таки | частка |

## Що каже нам цей список

**Домінують граматичні слова.** Приблизно дві третини списку становлять граматичні слова: прийменники, займенники, присвійні займенники, сполучники, частки, корелятиви, числівники й артикль. Ці закриті групи малі: в есперанто всього 33 прийменники та 45 корелятивів. Вивчити їх рано — швидко окупається. Див. [прийменники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prepositions/), [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/) і [корелятиви](https://esperantopedia.org/uk/grammar/correlatives/).

**Перші повнозначні слова базові.** Найчастіші дієслова — *esti, povi, diri, havi, fari, devi, vidi, voli, scii, veni* і *okazi*. Найчастіші іменники — *jaro, homo, lingvo* і *lando*.

**Після перших кількох сотень слів покриття зростає повільно.** У цьому самому списку 500 слів охоплюють 68,8% корпусу, 1 000 слів — 76,2%, 2 000 слів — 83,5%, а 10 000 слів — 96,1%.

| Найчастіші слова | Частка корпусу |
|---|---|
| 100 | 52,7% |
| 200 | 59,6% |
| 500 | 68,8% |
| 1 000 | 76,2% |
| 2 000 | 83,5% |
| 5 000 | 91,7% |
| 10 000 | 96,1% |

Словотвір примножує те, що ти знаєш. З одного кореня виходить багато слів: *san-* дає *sana* «здоровий», *malsana* «хворий», *malsanulo* «хворий (людина)» та *malsanulejo* «лікарня». Список коренів тому навчає більше, ніж стільки ж українських слів. Див. [словотвір](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).

## Що з цього варто знати україномовним?

Є два приємні збіги: *ĉu* працює як українське «чи», а *vi* збігається з «ви». Кілька коротких слів, навпаки, на слух нагадують українські, але означають інше (за ReVo та PMEG; докладніше — у [типових помилках](https://esperantopedia.org/uk/grammar/common-mistakes/)):

- *mi* — «я», а не «ми» («ми» — *ni*); *ni* — «ми», а не «ні» («ні» — *ne*).
- *de* — «від, з» і родовий відмінок, а не «де» («де» — *kie*).
- *do* — «отже, тож», а не «до»: «до» (напрямок) — *al*, «до» (межа) — *ĝis*.
- *pri* — «про», а *pro* — «через, з причини»; українському «при, біля» відповідає *ĉe*.
- *oni* — «люди, хтось» (неозначено-особове), а не «вони» («вони» — *ili*).
- *voli* — «хотіти»; українське «воліти» здебільшого відповідає *preferi*.
- *ja* читається як «я», але це частка «адже, ж, таки»; «я» — це *mi*.
- *je* читається як «є», але це загальний прийменник; «є» у значенні «існує» — *estas*.

## Межі цього списку

Tekstaro — лише писемна мова: твори Заменгофа (зокрема його переклад Біблії), інші класики й новіші тексти. Це пояснює, чому серед 100 найчастіших є слова на кшталт *internacia*, а у другій сотні — *s-ro* (скорочення від *sinjoro* «пан»), *UEA* та *Eternulo* «Вічний». Слова повсякденної розмови стоять значно далі: *danki* «дякувати» має номер 1 041, а *saluto* «привітання» (як у *Saluton!*) — 1 870. Про розмовні фрази див. [«Основні фрази есперанто»](https://esperantopedia.org/uk/phrases/basic/). Довший список, складений із повсякденних речень, із завантаженням у CSV й Anki, — на сторінці [1000 найчастіших слів есперанто](https://esperantopedia.org/uk/learn/common-words/).

Корисні ще два довідники. *Baza Radikaro Oficiala* (1974) Академії есперанто розподіляє близько 2 500 основних елементів, переважно коренів, на дев’ять груп, порівнюючи попередні частотні списки. Загребський метод, розроблений у Загребі з кінця 1970-х років, будує свій курс для початківців навколо приблизно 500 найчастіших морфем (коренів і афіксів).

## Часті запитання

### Яке найчастіше слово в есперанто?

Артикль *la* «означений артикль». За ним ідуть *de* «від, з», *kaj* «і», *en* «в, у» та *esti* «бути».

### Скільки слів потрібно, щоб говорити мовою есперанто?

Курси для початківців за загребським методом навчають близько 500 частих морфем (коренів і афіксів) для простих розмов. Оскільки корені й афікси поєднуються, вони дають набагато більше за 500 слів.

### Скільки слів в есперанто?

Тисячі коренів і необмежена кількість слів, утворених від них. Офіційний словник Академії налічує близько 5 000 елементів, а лише частотний список Вікісловника ранжує 15 000 словоформ.

### Де завантажити частотний список есперанто?

Список Tekstaro є у Вікісловнику, а зручнішу для обробки версію з англійськими перекладами — на GitHub (Vanege). Обидва за ліцензією CC BY-SA 4.0.

## Джерела

- [Wiktionary: Frequency lists/Esperanto/Tekstaro 2023 (CC BY-SA 4.0)](https://en.wiktionary.org/wiki/Wiktionary:Frequency_lists/Esperanto/Tekstaro_2023)
- [Vanege: esperanto-frequency-list-tekstaro (GitHub)](https://github.com/Vanege/esperanto-frequency-list-tekstaro)
- [Tekstaro de Esperanto: опис проєкту](https://tekstaro.com/tekstaro.html)
- [Akademio de Esperanto: Baza Radikaro Oficiala](https://www.akademio-de-esperanto.org/aktoj/aktoj2/bro.html)
- [Akademio de Esperanto: Akademia Vortaro – пояснення](https://www.akademio-de-esperanto.org/akademia_vortaro/klarigoj.html)
- [PMEG: Rolvortetoj (прийменники)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/rolvortetoj/index.html)
- [Esperanto – The Zagreb method](https://en.wikipedia.org/wiki/Esperanto#The_Zagreb_method) — Вікіпедія англійською мовою
- [ReVo](https://reta-vortaro.de/) і [PMEG](https://bertilow.com/pmeg/) (значення слів *mi, ni, de, do, pri, pro, oni, voli, ja, je* для розділу про україномовних)