# Дні тижня й місяці в есперанто

Source: https://esperantopedia.org/uk/phrases/days-months/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Дні тижня (lundo, mardo…), місяці (Januaro…Decembro) і пори року в есперанто з вимовою українськими літерами, а також як назвати дату й час на годиннику.

Дні тижня в есперанто — ***lundo, mardo, merkredo, ĵaŭdo, vendredo, sabato, dimanĉo*** (від понеділка до неділі). Місяці — ***Januaro, Februaro, Marto, Aprilo, Majo, Junio, Julio, Aŭgusto, Septembro, Oktobro, Novembro, Decembro***. Це іменники на *-o*, і більшість із них знайома кожному, хто знає європейські мови. Вимову записано українськими літерами по складах, наголошений склад виділено великими літерами.

## Дні тижня

| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| понеділок | *lundo* | ЛУН-до |
| вівторок | *mardo* | МАР-до |
| середа | *merkredo* | мер-КРЕ-до |
| четвер | *ĵaŭdo* | ЖАУ-до |
| п’ятниця | *vendredo* | вен-ДРЕ-до |
| субота | *sabato* | са-БА-то |
| неділя | *dimanĉo* | ді-МАН-чо |

Назви близькі до французьких (*lundi, mardi, mercredi, jeudi, vendredi, dimanche*), а *sabato* ближче до італійського *sabato*. Дні пишуть з малої літери, бо це не власні назви; так само й українською: «понеділок», «неділя». *Semajnfino* означає «вихідні». Перші п’ять назв сходять до латинських днів, присвячених Місяцю й планетам; українські ж «вівторок», «четвер» і «п’ятниця» просто лічать дні (другий, четвертий, п’ятий), а «середа» — середина тижня, тож есперантські назви доведеться запам’ятати окремо. Як і українська «субота», *sabato* сходить до слова «шабат».

**«У понеділок»** — *lundon* (із *-n*) або *en lundo*: *Mi venos lundon* — «Я прийду в понеділок». Прислівник *lunde* означає інше — «по понеділках», тобто регулярно, щопонеділка.

## Місяці року

| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| січень | *Januaro* | я-ну-А-ро |
| лютий | *Februaro* | фе-бру-А-ро |
| березень | *Marto* | МАР-то |
| квітень | *Aprilo* | а-ПРІ-ло |
| травень | *Majo* | МА-йо |
| червень | *Junio* | ю-НІ-о |
| липень | *Julio* | ю-ЛІ-о |
| серпень | *Aŭgusto* | ау-ҐУС-то |
| вересень | *Septembro* | сеп-ТЕМ-бро |
| жовтень | *Oktobro* | ок-ТО-бро |
| листопад | *Novembro* | но-ВЕМ-бро |
| грудень | *Decembro* | де-ЦЕМ-бро |

Українські назви місяців — власне слов’янські (січень, лютий, березень…), а есперантські походять із латинських, тож їх треба вивчити окремо; вони схожі на назви в англійській, німецькій чи французькій. Стеж за читанням *j* та за наголосом. Пам’ятай, що [*j* читається як «й»](https://esperantopedia.org/uk/learn/alphabet/): *Januaro* — я-ну-А-ро, *Junio* — ю-НІ-о, *Julio* — ю-ЛІ-о. Наголос припадає на передостанню голосну, тому в *Aŭgusto* він стоїть на *u* (ау-ГУС-то), а не на першому складі, як в англійському *August*. Тому ж *Junio* і *Julio* мають наголос на *i*.

**З великої чи з малої літери?** В українській назви місяців пишуть з малої літери. В есперанто у «Фундаменті» та в текстах Заменгофа назви місяців пишуться з великої, і довідкова граматика PMEG рекомендує те саме, бо місяці — власні назви. Багато хто сьогодні пише їх з малої (*januaro*): PMEG називає це дуже поширеним, але не рекомендованим. У будь-якому разі перед назвою місяця артикль *la* не ставиться.

## Пори року й слова про час

| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| весна | *printempo* | прін-ТЕМ-по |
| літо | *somero* | со-МЕ-ро |
| осінь | *aŭtuno* | ау-ТУ-но |
| зима | *vintro* | ВІН-тро |
| день / ніч | *tago / nokto* | ТА-ґо / НОК-то |
| ранок / вечір | *mateno / vespero* | ма-ТЕ-но / вес-ПЕ-ро |
| полудень / північ | *tagmezo / noktomezo* | таґ-МЕ-зо / нок-то-МЕ-зо |
| після обіду | *posttagmezo* | пост-таґ-МЕ-зо |
| тиждень / місяць / рік | *semajno / monato / jaro* | се-МАЙ-но / мо-НА-то / Я-ро |
| сьогодні | *hodiaŭ* | го-ДІ-ау |
| учора / завтра | *hieraŭ / morgaŭ* | гі-Е-рау / МОР-ґау |
| позавчора | *antaŭhieraŭ* | ан-тау-гі-Е-рау |
| післязавтра | *postmorgaŭ* | пост-МОР-ґау |

Додай *-e* — вийдуть прислівники «в…»: *somere* «влітку», *vintre* «взимку», *matene* «вранці». Із [знахідним *-n*](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/) іменник часу відповідає на запитання «коли?» без прийменника: *la pasintan semajnon* «минулого тижня», *la venontan monaton* «наступного місяця». Не плутай *jaro* «рік» з українським «яр» («видовжена западина в землі»): слово вимовляється «яро», а означає «рік».

## Як назвати дату

Для дати вживають порядковий числівник (він закінчується на *-a*) для дня, далі *de* і місяць:

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Kiu dato estas hodiaŭ?* | Яке сьогодні число? |
| *Hodiaŭ estas la sepa de Oktobro.* | Сьогодні сьоме жовтня. |
| *Hodiaŭ estas merkredo, la 7-a de Oktobro 2026.* | Сьогодні середа, 7 жовтня 2026 року. |
| *Mi naskiĝis la 3-an de Majo.* | Я народився 3 травня. |
| *Esperanto aperis en 1887.* | Есперанто з’явилося 1887 року. |

Важливі дві деталі. *De* між числом і місяцем потрібне завжди, бо числівник насправді описує несказане слово *tago* «день»: *la unua de Majo* — «перше (число) травня». В українській влаштовано так само: «перше [число] травня». Щоб сказати, що щось відбувається **в** цей день, додай до числівника *-n*: *la 3-an de Majo* «3 травня» (українська для цього вживає родовий відмінок: «третього травня»). Письмово PMEG рекомендує міжнародний формат 2026-10-07 або місяць словами, бо 7.10 і 10/7 у різних країнах читають по-різному; в Україні звично писати день перед місяцем (07.10.2026).

## Як назвати час

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Kioma horo estas?* | Котра година? |
| *Estas la tria (horo).* | Третя година. |
| *Estas la tria kaj dek kvin.* | Третя п’ятнадцять. |
| *Estas la tria kaj duono.* | Пів на четверту. |
| *Estas kvarono antaŭ la kvara.* | За чверть четверта. |
| *Je la oka.* | О восьмій. |
| *Je la dek-kvina kaj tridek.* | О п’ятнадцятій тридцять. |
| *Je kioma horo komenciĝas la koncerto?* | О котрій годині починається концерт? |

Час на годиннику, як і дати, виражають порядковими числівниками: *la tria* буквально «третя (година)». Щоб сказати, що подія відбувається **о** такій-то годині, вживають *je*, а не *-n*: PMEG попереджає, що *la trian* означало б «третього числа місяця». Пастка для україномовних: українське «пів на четверту» — це 3:30 (лічать до наступної години), а «пів на третю» — 2:30. В есперанто половину години лічать від попередньої: *la tria kaj duono* буквально «третя й половина». Уживають і 12-годинну, і 24-годинну системи; за потреби додай *antaŭtagmeze* («до полудня») або *posttagmeze* («по полудні»). Про самі числа — на сторінці [числівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/numbers/); про квитки й бронювання — на сторінці [фрази для подорожей](https://esperantopedia.org/uk/phrases/travel/).

## Часті запитання

### Які дні тижня в есперанто?

*Lundo, mardo, merkredo, ĵaŭdo, vendredo, sabato, dimanĉo* — від понеділка до неділі. Їх пишуть з малої літери.

### Чи пишуть місяці в есперанто з великої літери?

Традиційно так: *Januaro, Februaro…* У «Фундаменті» та в PMEG вживають великі літери, але написання з малої (*januaro*) сьогодні дуже поширене.

### Як сказати «у понеділок» мовою есперанто?

*Lundon* або *en lundo* — для конкретного понеділка. Для регулярної звички вживай *lunde* — «по понеділках».

### Як записати дату мовою есперанто?

*La 7-a de Oktobro 2026* — день порядковим числівником, далі *de* і місяць. Якщо треба сказати «цього дня», додай *-n*: *la 7-an de Oktobro*.

## Джерела

- [PMEG: Datoj (dates)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/nombroj/datoj.html)
- [PMEG: Horoj (clock times)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/nombroj/horoj.html)
- [PMEG: Majuskloj ĉe propraj nomoj (months and weekdays)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/propraj_nomoj/majuskloj.html)
- [PMEG: N-finaĵo por tempopunkto (lundon, la sekvantan dimanĉon)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/tempopunkto.html)
- [PMEG: Uzo de E-vortoj (lunde, matene)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortoj/uzo.html)
- [PMEG: Bazaj elparolaj reguloj (наголос)](https://bertilow.com/pmeg/skribo_elparolo/elparolo/bazaj_reguloj.html)