# Почуття й емоції в есперанто: щасливий, сумний, втомлений

Source: https://esperantopedia.org/uk/phrases/feelings/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Щасливий — feliĉa або ĝoja, сумний — malĝoja, втомлений — laca. Як сказати Mi estas laca, Mi timas і Mi ĝojas, а ще mal-, -iĝ-, -ig-, -em- для почуттів.

Про свої почуття в есперанто кажуть через *esti* «бути» й прикметник — ***Mi estas feliĉa*** «Я щасливий (щаслива)», ***Mi estas laca*** «Я втомлений (втомлена)» — або через дієслово почуття: ***Mi ĝojas*** «Я радію», ***Mi timas*** «Я боюся», ***Mi enuas*** «Мені нудно». Кілька частин слів (*mal-, -iĝ-, -ig-, -em-*) перетворюють один корінь на цілу родину почуттів. Вимову записано по складах, наголошений склад виділено великими літерами; це завжди передостанній склад.

## Почуття як прикметники

Прикметники закінчуються на *-a* і мають *-j* у множині: *Ni estas feliĉaj* «Ми щасливі».

| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| щасливий | *feliĉa* | фе-ЛІ-ча | також «такий, кому щастить» |
| радий, радісний | *ĝoja* | ДЖО-я | глибше, ніж *gaja* |
| веселий | *gaja* | ҐА-я | виявляється назовні |
| задоволений | *kontenta* | кон-ТЕН-та | більше нічого не хоче |
| сумний | *malĝoja* | мал-ДЖО-я | глибокий смуток, наприклад після втрати |
| невеселий, пригнічений | *malgaja* | мал-ҐА-я | легший, швидкоплинний настрій |
| сумний | *trista* | ТРІС-та | часто вживане, коротке |
| нещасний | *malfeliĉa* | мал-фе-ЛІ-ча | також «такий, кому не щастить» |
| сердитий | *kolera* | ко-ЛЕ-ра | |
| боязкий, лякливий | *timema* | ті-МЕ-ма | |
| втомлений | *laca* | ЛА-ца | також «стомлений чимось, змучений» |
| сонливий | *dormema* | дор-МЕ-ма | |
| нервовий | *nervoza* | нер-ВО-за | |
| спокійний | *trankvila* | тран-КВІ-ла | |
| неспокійний, стривожений | *maltrankvila* | мал-тран-КВІ-ла | |
| самотній | *soleca* | со-ЛЕ-ца | |
| гордий | *fiera* | фі-Е-ра | *fiera pri vi* «гордий за тебе» |
| ревнивий | *ĵaluza* | жа-ЛУ-за | боїться втратити своє |
| засмучений | *ĉagrenita* | ча-ґре-НІ-та | |
| здивований | *surprizita* | сур-прі-ЗІ-та | |

**Відтінки значення.** Словник ReVo каже, що *gaja* відчувають і виявляють назовні, а *ĝoja* — глибше, більш внутрішнє почуття. Так само *malgaja* — легший, зовнішній настрій, а *malĝoja* — глибокий смуток. Часто вживається й *trista*: PMEG називає його частим варіантом для *malgaja* і *malĝoja*, хоча ReVo цитує настанову з уживання, яка радить форми з *mal-*. *Feliĉa* означає і «щасливий», і «удачливий»; для простої удачі скажи *bonŝanca*. *Ĵaluza* — це страх утратити щось своє; бажання мати те, що має інший, — *envii* «заздрити».

**Почуття на -ita.** *Ĉagrenita, surprizita* і *ravita* «захоплений» утворені від дієслів *ĉagreni* «засмучувати», *surprizi* «дивувати» і *ravi* «захоплювати». Закінчення *-ita* дає стан як результат, тож *Mi estas surprizita* — «Я здивований (здивована)» (чимось). Див. [дієприкметники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/participles/).

## Почуття як дієслова

| Дієслово | Вимова | Приклад | Українською |
|---|---|---|---|
| *ami* | А-мі | *Mi amas mian familion.* | Я люблю свою родину. |
| *ŝati* | ША-ті | *Mi ŝatas tiun kanton.* | Я люблю цю пісню. |
| *plaĉi* | ПЛА-чі | *Tiu kanto plaĉas al mi.* | Мені подобається ця пісня. |
| *malami* | мал-А-мі | *Mi malamas atendi.* | Я ненавиджу чекати. |
| *ĝoji* | ДЖО-йі | *Mi ĝojas pri via sukceso.* | Я радію твоєму успіхові. |
| *timi* | ТІ-мі | *Mi timas la hundon.* | Я боюся собаки. |
| *koleri* | ко-ЛЕ-рі | *Li koleras pro la bruo.* | Він сердиться через шум. |
| *enui* | е-НУ-і | *Mi enuas.* | Мені нудно. |
| *honti* | ГОН-ті | *Mi hontas pri mia eraro.* | Мені соромно за свою помилку. |
| *esperi* | ес-ПЕ-рі | *Mi esperas, ke vi venos.* | Я сподіваюся, що ти прийдеш. |
| *bedaŭri* | бе-ДАУ-рі | *Mi bedaŭras, ke mi malfruis.* | Шкодую, що я спізнився (спізнилася). |
| *sopiri* | со-ПІ-рі | *Mi sopiras al la maro.* | Я тужу за морем. |

**Любити, кохати, ненавидіти.** У сучасному вжитку *ŝati* — м’якше слово, а *ami* — сильніше; ReVo зазначає, що раніше було навпаки. PMEG пояснює, що *ŝati* і *plaĉi* означають майже те саме, але міняються ролями: *Mi ŝatas la libron* дорівнює *La libro plaĉas al mi*. Українське «любити» охоплює і *ami*, і *ŝati*, а «подобатися» відповідає *plaĉi*. Щоб сказати «мені це не подобається», вживай *Mi ne ŝatas ĝin*, а *malami* лишай для справжньої ненависті. *Malŝati* у деяких словниках перекладають як «не любити», але ReVo визначає його як вважати щось нікчемним чи неважливим, тож *Mi ne ŝatas* — безпечніша фраза. Про кохання між людьми — [Я тебе кохаю](https://esperantopedia.org/uk/phrases/i-love-you/).

**Що йде після дієслова.** Причину подавай через *pri* або *pro*: ReVo має і *ĝoji pri la bonaĵo*, і *mi ĝojas pro via helpo*. Ціле підрядне речення бере *ke*: *Mi ĝojas, ke vi venis*; *Mi timas, ke pluvos* «Боюся, що піде дощ». Ті самі елементи йдуть і після *esti* з прикметником: *Mi estas ĝoja, ke vi venis.* Голод і спрагу описано в розділі [їжа й напої](https://esperantopedia.org/uk/phrases/food-drink/), а холод і спеку — у розділі [погода й пори року](https://esperantopedia.org/uk/phrases/weather-seasons/).

## Чотири способи сказати, як ти почуваєшся

| Зразок | Приклад | Українською |
|---|---|---|
| *esti* + прикметник | *Mi estas laca.* | Я втомлений (втомлена). |
| дієслово почуття | *Mi timas.* | Я боюся. |
| *senti sin* + прикметник | *Mi sentas min sola.* | Я почуваюся самотнім (самотньою). |
| *Estas al mi* + прислівник | *Estas al mi malvarme.* | Мені холодно. |

У *senti sin* «відчувати себе» слово *min* — додаток, а прикметник після нього описує тебе, тож *-n* він не має: *Ni sentas nin solaj* «Ми почуваємося самотніми». PMEG називає це описом, приєднаним через дієслово. Для того, наскільки добре ти почуваєшся, вживай прислівник: *Mi sentas min bone* «Я почуваюся добре». Останній зразок — з PMEG, який цитує *Estas al mi malvarme* з Заменгофового перекладу казок Андерсена; *al mi* називає того, хто це відчуває.

## Частини слів, що творять почуття

| Частина | Дія | Приклади |
|---|---|---|
| *mal-* | протилежність | *feliĉa → malfeliĉa* «нещасний», *kontenta → malkontenta* «незадоволений», *ĝoji → malĝoji* «сумувати», *espero → malespero* «відчай», *ami → malami* «ненавидіти» |
| *-iĝ-* | ставати | *kolera → koleriĝi* «розсердитися», *laca → laciĝi* «втомитися», *trankvila → trankviliĝi* «заспокоїтися», *enui → enuiĝi* «занудьгувати», *ĉagreni → ĉagreniĝi* «засмутитися» |
| *-ig-* | викликати почуття в когось | *ĝoji → ĝojigi* «радувати», *timi → timigi* «лякати», *koleri → kolerigi* «сердити», *trankvila → trankviligi* «заспокоювати когось», *enui → enuigi* «наганяти нудьгу» |
| *-ig-* + *-a* | який викликає почуття | *enuiga* «нудний», *laciga* «виснажливий», *timiga* «страшний», *ĝojiga* «втішний» |
| *-em-* | схильний до | *timema* «боязкий», *kolerema* «запальний», *hontema* «сором’язливий», *plorema* «плаксивий», *enviema* «заздрісний» |
| *-eg-* | дуже сильний | *feliĉega* «безмежно щасливий», *kolerega* «розлючений», *lacega* «знесилений» |
| *-et-* | слабкий | *kolereta* «трохи роздратований», *rideti* «усміхатися» (від *ridi* «сміятися») |
| *ek-* | раптово | *ektimi* «злякатися», *ekridi* «раптом засміятися», *ekami* «покохати» |

Більше про [префікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/prefixes/) та [суфікси](https://esperantopedia.org/uk/grammar/suffixes/). На що звернути увагу:

- **Протилежність чи просто «не».** *Mal-* — протилежне поняття, а *ne* лише заперечує. Пара з PMEG — *ami → malami*: *Mi ne amas lin* «Я його не люблю», але *Mi malamas lin* «Я його ненавиджу».
- **Немає ĝojiĝi.** ReVo не наводить *ĝojiĝi*, бо *ĝoji* вже означає «відчувати радість».
- **Страх.** *Timiĝi* існує, але PMEG радить *ektimi* для «злякатися».
- **Минущий стан.** PMEG каже, що *-em-* може називати й мить: *dormema* — «відчувати сонливість», а не «багато спати».

## Запитання про почуття й відповіді

| Есперанто | Вимова | Українською |
|---|---|---|
| *Kiel vi fartas?* | КІ-ел ві ФАР-тас | Як справи? |
| *Kiel vi sentas vin?* | КІ-ел ві СЕН-тас він | Як ти почуваєшся? |
| *Kio estas al vi?* | КІ-о ЕС-тас ал ві | Що з тобою? |
| *Kio okazis?* | КІ-о о-КА-зіс | Що сталося? |
| *Kio ĝenas vin?* | КІ-о ДЖЕ-нас він | Що тебе турбує? |
| *Kial vi estas malĝoja?* | КІ-ал ві ЕС-тас мал-ДЖО-я | Чому ти сумуєш? |
| *Nenio, mi nur estas laca.* | не-НІ-о, мі нур ЕС-тас ЛА-ца | Нічого, я просто втомлений (втомлена). |

ReVo визначає *farti* як перебування в доброму чи поганому стані щодо функцій тіла, а *Kiel vi fartas?* досі лишається стандартним «як справи?»; відповіді — у розділі [привітання](https://esperantopedia.org/uk/phrases/greetings/). *Kiel vi sentas vin?* питає про твій теперішній настрій.

## Втішити й відреагувати

| Есперанто | Вимова | Українською |
|---|---|---|
| *Ne ploru.* | не ПЛО-ру | Не плач. |
| *Ne timu.* | не ТІ-му | Не бійся. |
| *Ne zorgu.* | не ЗОР-ґу | Не турбуйся. |
| *Trankviliĝu.* | тран-кві-ЛІ-джу | Заспокойся. |
| *Ĉio estos en ordo.* | ЧІ-о ЕС-тос ен ОР-до | Усе буде гаразд. |
| *Mi kunsentas kun vi.* | мі кун-СЕН-тас кун ві | Я співчуваю тобі. |
| *Mi kondolencas.* | мі кон-до-ЛЕН-цас | Висловлюю співчуття. |
| *Kia domaĝo!* | КІ-а до-МА-джо | Яка шкода! |
| *Mi ĝojas pri vi.* | мі ДЖО-яс прі ві | Я радію за тебе. |
| *Mi fieras pri vi.* | мі фі-Е-рас прі ві | Я пишаюся тобою. |

Накази закінчуються на *-u* (наказовий спосіб), а *ne* робить їх заперечними. Короткі вигуки, як-от *Ve!* «горе!» і *Hura!* «ура!», — це [вигуки](https://esperantopedia.org/uk/grammar/interjections/).

## Часті запитання

### Як сказати «я щасливий» в есперанто?

*Mi estas feliĉa* або *Mi estas ĝoja*. Саме *Mi ĝojas* означає «я радію», зазвичай із приводу чогось конкретного.

### Як сказати «я втомився» в есперанто?

*Mi estas laca*. «Я виснажений» — *Mi estas lacega*, а «я втомлююся» — *Mi laciĝas*.

### Як сказати «мені сумно» в есперанто?

*Mi estas malĝoja*, *Mi estas malgaja* або *Mi estas trista*. Усі три в ужитку, а *malĝoja* — найглибше.

### Як сказати «я боюся» в есперанто?

*Mi timas* — з додатком (*Mi timas la hundon*) або підрядним реченням (*Mi timas, ke pluvos*). «Не бійся» — *Ne timu*.

### У чому різниця між feliĉa і ĝoja?

*Feliĉa* — звичайне «щасливий», а також «удачливий». *Ĝoja* — «радий, радісний», а *ĝoji* — «радіти» чомусь.

## Джерела

- ReVo: [feliĉa](https://reta-vortaro.de/revo/art/felicx.html), [ĝoji, ĝoja, malĝoja](https://reta-vortaro.de/revo/art/gxoj.html), [gaja, malgaja](https://reta-vortaro.de/revo/art/gaj.html), [kontenta](https://reta-vortaro.de/revo/art/konten.html), [trista](https://reta-vortaro.de/revo/art/trist.html), [kolera](https://reta-vortaro.de/revo/art/koler.html), [timi](https://reta-vortaro.de/revo/art/tim.html), [laca](https://reta-vortaro.de/revo/art/lac.html), [enui](https://reta-vortaro.de/revo/art/enu.html)
- ReVo: [esperi](https://reta-vortaro.de/revo/art/esper.html), [bedaŭri](https://reta-vortaro.de/revo/art/bedaux.html), [sopiri](https://reta-vortaro.de/revo/art/sopir.html), [honti](https://reta-vortaro.de/revo/art/hont.html), [envii](https://reta-vortaro.de/revo/art/envi.html), [ŝati](https://reta-vortaro.de/revo/art/sxat.html), [ami, malami](https://reta-vortaro.de/revo/art/am.html), [plaĉi](https://reta-vortaro.de/revo/art/placx.html), [ĉagreni](https://reta-vortaro.de/revo/art/cxagre.html), [ravi](https://reta-vortaro.de/revo/art/rav.html)
- ReVo: [trankvila](https://reta-vortaro.de/revo/art/trankv.html), [soleca](https://reta-vortaro.de/revo/art/sol.html), [fiera](https://reta-vortaro.de/revo/art/fier.html), [ĵaluza](https://reta-vortaro.de/revo/art/jxaluz.html), [nervoza](https://reta-vortaro.de/revo/art/nervoz.html), [kondolenci](https://reta-vortaro.de/revo/art/kondol.html), [kunsenti](https://reta-vortaro.de/revo/art/sent.html), [farti](https://reta-vortaro.de/revo/art/fart.html), [okazi](https://reta-vortaro.de/revo/art/okaz.html)
- [PMEG: EM](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/em.html), [IĜ](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/igh.html), [ET](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/sufiksoj/et.html), [MAL](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/prefiksoj/mal.html), [EK](https://bertilow.com/pmeg/vortfarado/afiksoj/prefiksoj/ek.html)
- [PMEG: IĜ-verboj (timiĝi, ektimi)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/igh.html), [priskribaj verboj (esti, fariĝi)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/priskribaj.html), [similsignifaj verboj (ŝati, plaĉi)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/similsignifaj.html)
- [Tatoeba](https://tatoeba.org/en/sentences/show/1150510) (CC BY 2.0 FR), фрази, підтверджені як засвідчені: #1150510 *Kio estas al vi?*, #435657 *Kio okazis?*, #3952972 *Kio ĝenas vin?*, #656588 *Kiel vi sentas vin?*, #1840821 *Mi sentas min sola*, #12091947 *Kial vi estas malĝoja?*, #4810793 *Mi kondolencas*, #550822 *Kia domaĝo*, #1015630 *Ne ploru*, #429408 *Ne timu*, #466730 *Trankviliĝu*, #470078 *Mi enuas*