# Погода й пори року в есперанто: слова й фрази

Source: https://esperantopedia.org/uk/phrases/weather-seasons/
Language: uk
Updated: 2026-10-22

> Дієслова погоди в есперанто не мають підмета: Pluvas — «іде дощ», Neĝas — «іде сніг». Пори року, Estas varme, температура й корисні фрази з вимовою.

В есперанто дієслова погоди не мають підмета: ***Pluvas*** — «Іде дощ», ***Neĝas*** — «Іде сніг», ***Tondras*** — «Гримить». Для стану й температури після *estas* ставлять прислівник: ***Estas varme*** — «Тепло», ***Estas malvarme*** — «Холодно». Чотири пори року — ***printempo, somero, aŭtuno, vintro***. Вимову подано з наголошеним складом великими літерами; він завжди передостанній (див. [абетку](https://esperantopedia.org/uk/learn/alphabet/)).

## Чотири пори року

| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| весна | *printempo* | прін-ТЕМ-по |
| літо | *somero* | со-МЕ-ро |
| осінь | *aŭtuno* | ау-ТУ-но |
| зима | *vintro* | ВІН-тро |
| пора року | *sezono* | се-ЗО-но |
| сезон дощів | *pluvsezono* | плув-се-ЗО-но |
| посушливий сезон | *seka sezono* | СЕ-ка се-ЗО-но |
| погода | *vetero* | ве-ТЕ-ро |

Назви пір року — звичайні іменники, що пишуться з малої літери ([місяці](https://esperantopedia.org/uk/phrases/days-months/) традиційно пишуть з великої). ReVo розглядає *printempo* як один корінь, хоча слово закінчується на *tempo* «час». Пори року він датує за григоріанським календарем: весна північної півкулі триває приблизно від 21 березня до 21 червня, весна південної — приблизно від 23 вересня до 21 грудня.

## Як сказати «влітку»?

| Схема | Есперанто | Українською |
|---|---|---|
| іменник + *-e* | *Somere mi naĝas en la maro.* | Влітку я плаваю в морі. |
| *en la* + іменник | *En la somero ni veturis al la maro.* | Влітку ми їздили до моря. |
| *dum la* + іменник | *Dum la vintro la tagoj estas mallongaj.* | Взимку дні короткі. |
| *ĉi-* + іменник + *-e* | *Ni havis malmulte da neĝo ĉi-vintre.* | Цієї зими в нас було мало снігу. |
| прикметник + іменник + *-n* | *Venontan someron mi vojaĝos.* | Наступного літа я подорожуватиму. |
| *tuta* + іменник + *-n* | *Neĝis la tutan vintron.* | Усю зиму йшов сніг. |

Закінчення *-e* перетворює іменник на прислівник часу: *somere*, *vintre*, *matene* (див. [прислівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/adverbs/)). Правильні і *somere*, і *en la somero*. У вправах самого Fundamento, цитованих у ReVo, навіть вживають *en somero* і *en vintro* без артикля.

Іменник часу із [знахідним відмінком *-n*](https://esperantopedia.org/uk/grammar/accusative/) і без прийменника позначає момент чи відрізок часу (PMEG): *la sekvan dimanĉon* «наступної неділі», тож і *pasintan vintron* «минулої зими», *la tutan vintron* «цілу зиму». Слово *ĉi* означає «цей, близький до мовця», і PMEG показує його в складних словах на кшталт *ĉi-nokte* «цієї ночі» та *ĉi-jara* «цьогорічний»; *ĉi-vintre* і *ĉi-somere* утворюються за тією самою схемою.

## Слова про погоду

| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| небо | *ĉielo* | чі-Е-ло |
| сонце | *suno* | СУ-но |
| сонячне сяйво | *sunbrilo* | сун-БРІ-ло |
| хмара | *nubo* | НУ-бо |
| туман | *nebulo* | не-БУ-ло |
| дощ | *pluvo* | ПЛУ-во |
| сніг | *neĝo* | НЕ-джо |
| град | *hajlo* | ГАЙ-ло |
| лід | *glacio* | ґла-ЦІ-о |
| мороз | *frosto* | ФРОС-то |
| веселка | *ĉielarko* | чі-е-ЛАР-ко |
| вітер | *vento* | ВЕН-то |
| вітерець | *venteto* | вен-ТЕ-то |
| шквал, дуже сильний вітер | *ventego* | вен-ТЕ-ґо |
| буря | *ŝtormo* | ШТОР-мо |
| ураган | *uragano* | у-ра-ҐА-но |
| блискавка | *fulmo* | ФУЛ-мо |
| грім | *tondro* | ТОН-дро |
| гроза | *fulmotondro* | фул-мо-ТОН-дро |

Відповідні прикметники закінчуються на *-a*: *suna tago* «сонячний день», *nuba* «хмарний», *sennuba* «безхмарний», *pluva* «дощовий», *neĝa* «сніговий», *venta* «вітряний», *glacia* «крижаний», *seka* «сухий», *malseka* «вологий», *kota* «брудний, у багнюці». З *vetero* вживай звичайний прикметник: *bela vetero* «гарна погода».

## Дієслова погоди: без підмета, без «воно»

Англійській потрібне порожнє *it* («it rains»); в есперанто його немає. PMEG прямо каже не вживати *ĝi* з такими дієсловами: *Hodiaŭ pluvas*, а не *Ĝi pluvas hodiaŭ*. Він додає, що зайве *ĝi* в реченні Заменгофа *Ĝi estis varmega posttagmezo* зникло й сьогодні вважається помилкою. Див. [займенники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/pronouns/). Українцеві тут легше: ми теж маємо безособові форми — «морозить», «світає», «вечоріє», — хоча про дощ і сніг зазвичай кажемо з підметом («іде дощ», «падає сніг»); в есперанто підмета немає ніколи: *Pluvas*, *Neĝas*.

| Есперанто | Українською | Інфінітив | Вимова |
|---|---|---|---|
| *Pluvas.* | Іде дощ. | *pluvi* | ПЛУ-вас |
| *Neĝas.* | Іде сніг. | *neĝi* | НЕ-джас |
| *Tondras.* | Гримить. | *tondri* | ТОН-драс |
| *Fulmas.* | Блискає. | *fulmi* | ФУЛ-мас |
| *Hajlas.* | Іде град. | *hajli* | ГАЙ-лас |
| *Ventas.* | Віє вітер. | *venti* | ВЕН-тас |
| *Frostas.* | Морозить. | *frosti* | ФРОС-тас |
| *Ŝtormas.* | Лютує буря. | *ŝtormi* | ШТОР-мас |
| *Sunas.* | Світить сонце. | *suni* | СУ-нас |
| *Tagiĝas.* | Світає. | *tagiĝi* | та-ҐІ-джас |

Звичайні закінчення дають часи (див. [дієслова](https://esperantopedia.org/uk/grammar/verbs/)): *Hieraŭ pluvis* «Учора йшов дощ», *Morgaŭ pluvos* «Завтра піде дощ». Прислівники підсилюють: *Pluvas forte* «Дощ іде сильно», *Neĝas multe* «Сніжить багато».

Якщо щось інше, ніж дощ, падає як дощ, це стає підметом, тож *-n* не має: *Pluvis ŝtonoj sur la tegmenton* «Каміння сипалося на дах». PMEG застерігає від *ŝtonojn* тут.

## «Тепло»: Estas varme

Коли *estas* не має справжнього підмета, слово, що описує ситуацію, — прислівник на *-e*, а не прикметник (PMEG): *Estas varme*, а не *Estas varma*. Власні приклади PMEG містять *Estas mallume* «Темно». Український безособовий присудок («тепло», «холодно», «темно») працює так само, як цей прислівник.

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Estas varme.* | Тепло. |
| *Estas malvarme.* | Холодно. |
| *Estas sune.* | Сонячно. |
| *Estas nube, sed ne pluvas.* | Хмарно, але дощу немає. |
| *Estas nebule.* | Туманно. |
| *Estas malseke.* | Волого. |
| *Estas tro malvarme por naĝi.* | Надто холодно, щоб плавати. |

З підметом прикметник повертається й узгоджується з ним: *La vetero estas varma* «Погода тепла» (підмет *vetero*), *Estas bela vetero* «Гарна погода» (прикметник належить до *vetero*).

Щоб сказати, як ти почуваєшся, вживай дієслова *varmi* й *malvarmi*, які ReVo визначає як бути чи відчувати тепло й холод: *Mi malvarmas* «Мені холодно», *Al mi varmas* «Мені тепло», *Ĉu tro varmas?* «Чи не надто тепло?». *Mi frostas* означає «я мерзну»; ReVo визначає *frosti* як відчувати сильний холод.

## Температура

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Kiom da gradoj estas ekstere?* | Скільки градусів надворі? |
| *Estas dudek gradoj.* | Двадцять градусів. |
| *Estas dudek du gradoj celsiaj.* | 22 градуси за Цельсієм. |
| *Estas dek gradoj super nulo.* | Десять градусів вище нуля. |
| *Estis dek gradoj sub nulo ĉi-matene.* | Сьогодні вранці було десять градусів нижче нуля. |
| *La temperaturo nun estas minus dek gradoj.* | Температура зараз мінус десять градусів. |
| *Morgaŭ estos pli varme.* | Завтра буде тепліше. |

Спершу кажи число, потім *gradoj* («один градус» — *unu grado*); див. [числівники](https://esperantopedia.org/uk/grammar/numbers/). PMEG дає обидва способи прочитати знак температури: +10° — *plus dek gradoj* або *dek gradoj super nulo*, а −10° — *minus dek gradoj* або *dek gradoj sub nulo*.

Суфікси *-eg-* «сильніший» і *-et-* «слабший» утворюють шкалу: *malvarmega* «дуже холодний», *malvarma* «холодний», *malvarmeta* «прохолодний», *varma* «теплий», *varmega* «спекотний». Заміни *-a* на *-e* для речення про погоду: *Estas varmege* «Спекотно».

ReVo каже, що *varma* — це традиційно помірне, приємне тепло, а *varmega* означає неприємну спеку, навіть пекучу. Він додає, що словники PV і PIV втратили цей відтінок, який зберігають російсько- та німецькомовні есперантисти.

## Словотвір із коренями погоди

| Слово | Частини | Значення |
|---|---|---|
| *pluvego* | pluv·eg·o | злива |
| *pluveto* | pluv·et·o | мряка |
| *pluvero* | pluv·er·o | крапля дощу |
| *neĝero* | neĝ·er·o | сніжинка |
| *neĝulo*, *neĝhomo* | neĝ·ul·o, neĝ·hom·o | сніговик |
| *pluvneĝo* | pluv·neĝ·o | мокрий сніг (сніг, що тане на льоту) |
| *senpluveco* | sen·pluv·ec·o | посуха |
| *pluvombrelo*, *sunombrelo* | pluv·ombrel·o, sun·ombrel·o | парасолька від дощу, парасолька від сонця |
| *pluvmantelo* | pluv·mantel·o | дощовик |
| *fulmotondro* | fulm·o·tondr·o | гроза |
| *ĉielarko* | ĉiel·ark·o | веселка |
| *malvarmumo* | mal·varm·um·o | застуда |

Суфікс *-er-* називає одну частинку маси, тож *neĝero* — одна пластівка *neĝo*. Дієслівні форми такі: *pluveti* «мрячити», *pluvegi* «лити як з відра». ReVo визначає саму *ombrelo* як переносний захист від дощу чи сонця, а *pluvombrelo* й *sunombrelo* уточнюють, від чого. Обережно з «холодом»: *malvarmo* — низька температура, а *malvarmumo* — хвороба. Докладніше — у [словотворі](https://esperantopedia.org/uk/grammar/word-building/).

Дієслова з *-iĝ-* «ставати» також можуть стояти самостійно: *Aŭtune pli kaj pli malvarmiĝas* «Восени стає дедалі холодніше», *Vesperiĝas* «Вечоріє».

## Розмова про погоду

| Есперанто | Українською |
|---|---|
| *Kia estas la vetero en via urbo?* | Яка погода у твоєму місті? |
| *Kia bela tago!* | Який чудовий день! |
| *Pluvas, prenu ombrelon.* | Іде дощ, візьми парасольку. |
| *Surmetu mantelon, ĉar estas malvarme.* | Одягни пальто, бо холодно. |
| *Ĉu morgaŭ pluvos?* | Чи буде завтра дощ? |
| *Laŭ la veterprognozo morgaŭ neĝos.* | За прогнозом погоди, завтра піде сніг. |
| *Kiun sezonon vi plej ŝatas?* | Яку пору року ти любиш найбільше? |
| *Mi plej ŝatas la printempon.* | Найбільше я люблю весну. |

Останні два речення мають знахідний відмінок: пора року — додаток до *ŝatas*, тож закінчується на *-n*.

## Часті запитання

### Як сказати «іде дощ» есперанто?

*Pluvas.* Слова для «воно» немає: дієслова погоди не мають підмета, і PMEG каже не додавати *ĝi*. Минулий час: *Pluvis*; майбутній: *Pluvos*.

### Як сказати «холодно» чи «спекотно» есперанто?

*Estas malvarme* і *Estas varme*; для дуже спекотного — *Estas varmege*. Слово після *estas* — прислівник на *-e*.

### Які є пори року в есперанто?

*Printempo* (весна), *somero* (літо), *aŭtuno* (осінь) і *vintro* (зима), усі з малої літери.

### Як сказати «взимку» есперанто?

*Vintre* або *en la vintro*. Для «цієї зими» кажи *ĉi-vintre*, а для «минулої зими» — *pasintan vintron*.

### Як назвати температуру есперанто?

Скажи число й *gradoj*: *Estas dek gradoj*. Для температури нижче нуля вживай *minus dek gradoj* або *dek gradoj sub nulo*.

## Джерела

- [PMEG: Sensubjektaj verboj (pluvi, neĝi, hajli, ŝtormi, frosti, fulmi, tondri)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/verboj_frazroloj/sensubjektaj.html)
- [PMEG: Tria persono (без *ĝi* при безсуб’єктних дієсловах)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/pronomoj/tria.html)
- [PMEG: Uzo de E-vortoj (Estas mallume, Kritiki estas facile)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortoj/uzo.html)
- [PMEG: N por tempopunkto](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/tempopunkto.html) і [N por mezuro](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/n/mezuro.html)
- [PMEG: Dum](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/rolmontriloj/rolvortetoj/aliaj_rolvortetoj/dum.html)
- [PMEG: Ĉi (чі-нокте, ла чі-яра сомеро)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/e-vortecaj_vortetoj/lokaj/chi.html)
- [PMEG: Plus kaj minus (plus dek gradoj, dek gradoj sub nulo)](https://bertilow.com/pmeg/gramatiko/kunligaj_vortetoj/plus_minus.html)
- [ReVo: printempo](https://reta-vortaro.de/revo/art/printe.html), [somero](https://reta-vortaro.de/revo/art/somer.html), [aŭtuno](https://reta-vortaro.de/revo/art/auxtun.html), [vintro](https://reta-vortaro.de/revo/art/vintr.html), [sezono](https://reta-vortaro.de/revo/art/sezon.html)
- [ReVo: pluvo і похідні слова](https://reta-vortaro.de/revo/art/pluv.html), [neĝo](https://reta-vortaro.de/revo/art/negx.html), [vento](https://reta-vortaro.de/revo/art/vent.html), [nebulo](https://reta-vortaro.de/revo/art/nebul.html), [fulmo](https://reta-vortaro.de/revo/art/fulm.html), [tondri](https://reta-vortaro.de/revo/art/tondr.html), [hajlo](https://reta-vortaro.de/revo/art/hajl.html)
- [ReVo: ŝtormo](https://reta-vortaro.de/revo/art/sxtorm.html), [uragano](https://reta-vortaro.de/revo/art/uragan.html), [frosto](https://reta-vortaro.de/revo/art/frost.html), [glacio](https://reta-vortaro.de/revo/art/glaci.html), [nubo](https://reta-vortaro.de/revo/art/nub.html), [vetero](https://reta-vortaro.de/revo/art/veter.html), [suno](https://reta-vortaro.de/revo/art/sun.html)
- [ReVo: varma, malvarma і похідні слова](https://reta-vortaro.de/revo/art/varm.html), [grado](https://reta-vortaro.de/revo/art/grad.html), [ombrelo](https://reta-vortaro.de/revo/art/ombrel.html)
- [Tatoeba](https://tatoeba.org/), речення (CC BY 2.0 FR), використано без змін: [#2127737](https://tatoeba.org/en/sentences/show/2127737), [#980568](https://tatoeba.org/en/sentences/show/980568), [#557222](https://tatoeba.org/en/sentences/show/557222), [#583328](https://tatoeba.org/en/sentences/show/583328); скорочено чи адаптовано й використано для перевірки вживання: [#13090664](https://tatoeba.org/en/sentences/show/13090664), [#12313539](https://tatoeba.org/en/sentences/show/12313539), [#2652792](https://tatoeba.org/en/sentences/show/2652792), [#639494](https://tatoeba.org/en/sentences/show/639494), [#870840](https://tatoeba.org/en/sentences/show/870840), [#6380476](https://tatoeba.org/en/sentences/show/6380476)