Словник · іменник
infinitivo
infinitivo/in.fi.niˈti.vo/
Офіційний корінь infinitiv- (2. Oficiala Aldono, 1919)
infinitivo — іменник мови есперанто, що означає «інфінітив».
Значення
інфінітивнеозначена форма дієслова
Reta Vortaro (ReVo), GPL 2.0
Близькі значення: інфініти́в, дієйме́нник, невизна́чена фо́рма
Англійський Вікісловник (таблиці перекладів), CC BY-SA 4.0 · en.wiktionary.org
Визначення мовою есперанто
- Verba moduso esprimanta la agon aŭ staton en plej abstrakta, nedifina maniero: senrilate al la aganto (senpersone), sen verba modalo kaj sen verba tempo: , infinitivo povas roli kiel subjekto, objekto, predikativo aŭ epiteto
- kiel la nomoj5
- la vortoj „por“ kaj „anstataŭ“, uzataj antaŭ infinitivo, havas la sencon ne de pura prepozicio, sed preskaŭ de konjunkcio
Reta Vortaro (ReVo), GPL 2.0 · reta-vortaro.de
Вимова
- IPA
- /in.fi.niˈti.vo/
- Склади
- in·fi·ni·TI·vo
- Послухати
- Wikimedia Commons
Будова слова
- infinitivкоріньinfinitivo
- oзакінченняіменник
Форми
| однина | множина | |
|---|---|---|
| називний відмінок | infinitivo | infinitivoj |
| знахідний відмінок (-n) | infinitivon | infinitivojn |
Приклади речень
- La latina verbo havas ses infinitivojn.У латинського дієслова шість інфінітивів. #2889879
Tatoeba, CC BY 2.0 FR
Іншими мовами
| English | infinitive |
|---|---|
| Español | infinitivo |
| Português | infinitivo |
| Français | infinitif |
| Deutsch | Infinitiv, Nennform, Grundform |
| Polski | bezokolicznik |
| Русский | неопределённая форма глагола, инфинитив |
| Nederlands | infinitief, onbepaalde wijs |
| Čeština | infinitiv |
| Slovenčina | infinitív |
| Magyar | főnévi igenév, infinitivus |
| 中文 | 动词不定式 |
| 日本語 | 不定法 |
| Беларуская | інфінітыў, неазначальная форма дзеяслова |
Reta Vortaro (ReVo), GPL 2.0
Вимова, будова слова та форми: Esperantopedia, CC BY-SA 4.0
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.