Знахідний відмінок есперанто (-n): повний посібник

Знахідний відмінок (акузатив) в есперанто — це закінчення -n. Його головне завдання — позначати прямий додаток, тобто особу чи предмет, на які спрямована дія дієслова: Mi vidas la katon — «Я бачу кота». Воно ж показує напрямок (en la domon — «у будинок»), час (lundon — «у понеділок») і міру (du horojn — «дві години»).

В есперанто лише два відмінки — основна форма й знахідний; усі інші стосунки передають прийменники (правило 2). Українцеві зручно пам’ятати так: -n відповідає на запитання «кого? що?», «куди?», «коли?» і «скільки?».

PMEG пояснює це так: в есперантському реченні роль слова показує прийменник або закінчення -n, а іменник без прийменника і без -n зазвичай є підметом (або, після esti, описує підмет). Тому -n говорить «це не підмет» скрізь, де цього не говорить прийменник: у реченні La katon vidas la hundo — «Собака бачить кота» — слово la katon не може бути підметом, де б воно не стояло.

#П’ять завдань закінчення -n

#Які слова приймають -n

Закінчення додається до слів, що називають чи описують предмет, і завжди стоїть після -j:

-n ніколи не приймають дієслова, артикль la, прийменники, сполучники, числівники на кшталт du чи tri і корелятиви на -el, -am, -om, -al, -es (kiel, kiam, kiom, kial, kies). Тож Mi havas du katojn — «У мене два коти», але ніколи не dun katojn.

#1. Прямий додаток

Додаток відповідає на запитання «кого?» або «що?» після дієслова. Оскільки його позначає -n, порядок слів може змінюватися без зміни змісту; якщо поставити la katon на початок, зміститься лише акцент. А якщо перенести -n на la hundon, зміниться те, хто кого укусив:

La hundo підмет mordis дієслово la katon додаток

La katon додаток mordis дієслово la hundo підмет

Пес укусив кота.

La kato підмет mordis дієслово la hundon додаток

Кіт укусив пса.

-n отримує також усе, що описує додаток: Mi aĉetis tiun belan ruĝan aŭton. — «Я купив той гарний червоний автомобіль.» Див. іменники й прикметники та займенники.

#Додатки, які не можуть мати -n

Інфінітиви, підрядні речення з ke — «що» і цитати не мають місця для закінчення. Їхня роль і так зрозуміла:

• Mi volas dormi. — «Я хочу спати.»
• Mi scias, ke vi venos. — «Я знаю, що ти прийдеш.»

#Вітання й подяка

Багато повсякденних фраз закінчуються на -n: Saluton! — «Привіт!», Dankon! — «Дякую!», Bonan tagon! — «Добрий день!», Bonvenon! — «Ласкаво просимо!». Це додатки невисловленого дієслова: (Mi deziras al vi) bonan tagon — «(Бажаю тобі) доброго дня». Українське «Доброго дня!» (родовий відмінок від пропущеного «бажаю») пояснюється так само. Більше — у розділі про привітання.

#2. Напрямок: куди

Після прийменника місця -n перетворює «де» на «куди»:

Різниця важлива: La kato saltas sur la tablo — «Кіт стрибає на столі» (угору й униз, не залишаючи його), а La kato saltas sur la tablon — «Кіт стрибає на стіл».

місце (де?)

La kato saltas sur la tablo.

Кіт стрибає на столі (угору й униз).

напрямок (куди?)

La kato saltas sur la tablon.

Кіт стрибає на стіл.

Лише прийменники, які можуть позначати й місце, приймають -n напрямку: en, sur, sub, antaŭ, apud, inter, trans та інші. Прийменники al «до», el «з (зсередини)», de «від» і ĝis «аж до» ніколи не позначають місця, тому -n після них ніколи не ставиться. Кажи Mi iras al la urbo — «Я йду до міста», а не al la urbon. Закінчення -n напрямку завжди виражає рух до місця, ніколи не від нього (PMEG). Повний список — на сторінці про прийменники.

Прислівники місця й корелятиви місця приймають -n для напрямку без жодного прийменника: hejmen — «додому», supren — «угору», tien — «туди», Kien vi iras? — «Куди ти йдеш?». Українським парам «де? — куди?», «там — туди», «вдома — додому» в есперанто відповідає лише різниця в закінченні -n: kie — kien, tie — tien, hejme — hejmen. Назва місця може робити те саме (Mi veturos Parizon — «Я поїду до Парижа», з Ekzercaro у Fundamento), але PMEG зауважує, що на практиці цей «голий» -n вживають майже лише з назвами міст і країн, для руху всередину місця, а сьогодні він трапляється дуже рідко, майже архаїчно; звичайна форма — al Parizo.

Напрямок може бути й переносним, для зміни стану: La sorĉisto ŝanĝis la princon en ranon. — «Чаклун перетворив принца на жабу.»

#3. Час: коли

Вираз часу, який має -n і не має прийменника, каже, коли щось відбувається:

• lundon — «у понеділок»
• la 5-an de Majo — «5 травня»
• ĉiun tagon — «щодня»
• unu tagon — «одного дня»

Українська теж уживає тут знахідний відмінок («у понеділок», «кожен день»), тож переклад майже дослівний. Те саме значення можна передати й прийменником: en la sama tago = la saman tagon — «того самого дня». Для точного часу за годинником уживай je: je la deka — «о десятій годині», тоді як la dekan означає «десятого» (числа місяця).

#4. Міра: скільки часу, яка відстань, скільки

-n також передає тривалість, відстань, ціну, вагу й вік:

• Mi dormis ok horojn. — «Я спав вісім годин.»
• Ni marŝis dek kilometrojn. — «Ми йшли десять кілометрів.»
• La libro kostas dek eŭrojn. — «Книжка коштує десять євро.»
• Li estas dudek jarojn aĝa. — «Йому двадцять років.»

Для тривалості підходить і dum — «протягом»: dum ok horoj.

#5. Замість je

Правило 14 дозволяє ставити -n замість беззмістовного прийменника je: Mi ridas je lia naiveco = Mi ridas lian naivecon. PMEG зауважує, що сьогодні це доволі рідко й мовці віддають перевагу зрозумілому прийменнику.

#-n і сім українських відмінків

В українській сім відмінків, в есперанто — два, тому питання «чи ставити -n?» надійніше вирішувати за роллю слова в реченні, а не за українським відмінком. Ось як українські конструкції передаються в есперанто:

Чотири типові помилки українців:

1. Пропущене -n, бо в українській форма не змінилася. У багатьох українських іменників знахідний збігається з називним («бачу стіл», «бачу вікно», «їм хліб») або з родовим («бачу брата»), і за українським словом важко зрозуміти, що воно стоїть у знахідному. В есперанто -n видно завжди: Mi vidas tablon, Mi manĝas panon.
2. Підмет у називному, який в есперанто стає додатком. Українською «Мені подобається кава», «У мене є кіт», «Мені потрібна допомога»: слова «кава», «кіт», «допомога» стоять у називному відмінку. В есперанто це додатки при ŝati, havi і bezoni, тож -n обов’язкове: Mi ŝatas kafon, Mi havas katon, Mi bezonas helpon, а не Mi havas kato.
3. Українське керування, перенесене в есперанто. Українські «боятися», «уникати», «досягати», «допомагати» вимагають родового або давального відмінка, а їхні відповідники timi, eviti, atingi, helpi — перехідні дієслова з прямим додатком: Mi timas lin, Mi evitas problemon.
4. Зайве -n після esti та iĝi — через український орудний. «Вона стала лікаркою» — Ŝi iĝis kuracisto, а не kuraciston. «Він працює лікарем» — Li laboras kiel kuracisto.

Є й приємна сторона: -n не залежить від порядку слів, так само як в українській «Мати любить дочку» і «Дочку любить мати» означають те саме. Тож Patrino amas filinon і Filinon amas patrino — це одне й те саме: любить мати.

#Коли -n не потрібне

Найбільше помилок трапляється саме тут. Опускай -n в таких випадках:

1. Після esti, iĝi та ŝajni. Слово після них описує підмет і додатком не є. Mi estas instruisto. — «Я вчитель.» Ŝi iĝis kuracisto. — «Вона стала лікаркою.» (В українській тут називний або орудний відмінок.)
2. Коли підмет стоїть після дієслова. Hieraŭ okazis grava afero. — «Учора сталася важлива подія.» У дієслів okazi — «відбуватися», manki — «бракувати», resti — «залишатися» та aperi — «з’являтися» підмет часто стоїть наприкінці, як і в українській.
3. Після більшості прийменників. kun mia amiko — «з моїм другом», pri la libro — «про книжку». Лише напрямок після прийменника місця додає -n.
4. Для результату чи опису додатка. Mi farbis la pordon verda. — «Я пофарбував двері в зелений колір.» Порівняй: Mi farbis la verdan pordon. — «Я пофарбував зелені двері.»
5. Для непрямого додатка. Уживай al: Mi donis libron al ŝi. — «Я дав їй книжку.»

#Типові помилки

#Знахідний відмінок і порядок слів

Оскільки додаток має -n, допустимі всі шість порядків підмета, дієслова й додатка: Petro amas Marian, Marian amas Petro, Amas Petro Marian і так далі. Нейтральний порядок — підмет, дієслово, додаток, як і в українській.

Додаток на початку речення виділяється: Kafon mi ne trinkas, sed teon mi ŝatas. — «Каву я не п’ю, а чай люблю.» Якщо додаток не може мати -n, наприклад іноземне ім’я, дотримуйся нейтрального порядку. Докладніше — про порядок слів.

#Швидка перевірка: -n чи ні

1. Рух до місця після en, sur, sub і подібних? Додай -n.
2. Додаток дієслова (не після esti, iĝi, ŝajni)? Додай -n до нього й до кожного слова, що його описує.
3. Дата чи міра без прийменника? Додай -n.
4. Будь-що інше після прийменника? Без -n.

#Часті запитання

#Що таке знахідний відмінок в есперанто?

Це закінчення -n, яке додається до іменників, прикметників, займенників і деяких корелятивів. Воно позначає прямий додаток, а також напрямок, дати й міри.

#Чому вітання в есперанто закінчуються на -n?

Це скорочені речення. Bonan tagon! означає (Mi deziras al vi) bonan tagon — «(Бажаю тобі) доброго дня», тож вітання — це додаток невисловленого дієслова.

#Чи вживають -n після прийменників?

Зазвичай ні: kun mi — «зі мною», al la urbo — «до міста». Виняток — напрямок після прийменника місця на кшталт en, sur чи sub: en la domon — «у будинок».

#Чи прикметник теж приймає -n?

Так. Кожен прикметник, присвійний займенник і корелятив, що описують додаток, приймають -n: Mi perdis mian novan telefonon. — «Я загубив свій новий телефон.»

#Чи потрібне -n у запереченні, де українська вживає родовий відмінок?

Так. Знахідний відмінок лишається й при запереченні: Mi ne vidas katon — «Я не бачу кішки». Родового відмінка заперечення в есперанто немає.

#Джерела

• Fundamento de Esperanto, правила 2, 8, 13 і 14 (англійською) — Akademio de Esperanto
• PMEG, розділ про закінчення N: огляд, основні правила, додаток, напрямок, момент часу, міра, замість je
• Граматика есперанто — Вікіпедія
• Esperanto grammar — Вікіпедія англійською мовою
• «Bonan matenon» і невисловлене дієслово — Usona Esperantisto, 2022