Л. Л. Заменгоф: творець есперанто

Людвік Лазар Заменгоф (15 грудня 1859 — 14 квітня 1917) — польсько-єврейський офтальмолог, який створив есперанто. Народжений у Білостоці, що тоді входив до Російської імперії, він оприлюднив мову у Варшаві 1887 року під псевдонімом Doktoro Esperanto. Він також розробив гуманістичну філософію Homaranismo («гомаранізм») і 14 разів був номінований на Нобелівську премію миру. Він помер у Варшаві під час Першої світової війни; усіх трьох його дітей згодом убили під час Голокосту.

#Яке повне ім’я Заменгофа?

При народженні він отримав єврейське ім’я Еліезер, яке в російських документах записували як Лейзер, по батькові Маркович («син Марка»). В університеті він почав користуватися іменем Людвік (рос. Людовик). Від 1901 року підписувався «Dr L. L. Zamenhof». Порядок імен Людвік Лейзер — сучасна умовність; українською його зазвичай називають Людвіком Лазарем Заменгофом, а в есперанто він — Ludoviko Lazaro Zamenhof.

#Де виріс Заменгоф?

Він народився 15 грудня 1859 року в Білостоці — за юліанським календарем, яким тоді користувалася Росія, це 3 грудня. Його батько Маркус (Мордехай) Заменгоф викладав французьку й німецьку; мати — Розалія, уроджена Софер.

У Білостоці жили євреї, що розмовляли їдишем, польські католики, російські чиновники, білоруси й німці, які нерідко ворогували. Згодом Заменгоф казав, що це визначило справу його життя. Він дійшов висновку, що значна частина ненависті походить від нерозуміння й що допомогти могла б нейтральна мова, яка не належить жодному народові.

Він виріс, розмовляючи їдишем і російською; польська стала його обраною мовою, а німецьку він опанував досконало. Він добре читав латиною, івритом і французькою та трохи знав грецьку, англійську й італійську. Вивчивши англійську, він помітив, наскільки проста її граматика, і це переконало його, що міжнародна мова може бути простішою за латину.

#Як Заменгоф створював есперанто?

Родина переїхала до Варшави, коли він був підлітком. До 1878 року його проєкт Lingwe uniwersala був готовий, і 17 грудня 1878 року він показав його шкільним друзям. Потім він вивчав медицину в Москві (1879–1881) і у Варшаві та продовжував удосконалювати мову, переважно перекладаючи на неї літературу.

Перший підручник, відомий як Unua Libro, вийшов у Варшаві 26 липня 1887 року російською мовою, з підписом Doktoro Esperanto — «Доктор, що сподівається». Його видання оплатили гроші родини нареченої Заменгофа, Клари Сільбернік, на якій він одружився 9 серпня 1887 року. У книзі він відмовився від усіх особистих прав на мову: вона мала належати всім. Прочитай повну історію есперанто.

#Як Заменгоф працював лікарем-окулістом?

Після закінчення навчання він спеціалізувався з офтальмології, зокрема у Відні 1886 року. Він практикував лікарем у таких містах: Вейсеяй (нині Литва), Плоцьк, Гродно (від 1893 року) і, нарешті, Варшава, де жив і працював на вулиці Дзіка в єврейському кварталі міста. Він лікував до останніх років життя, а над есперанто працював у вільний час; після серцевого нападу наприкінці 1914 року приймав лише кількох пацієнтів.

#У що вірив Заменгоф?

Заменгоф був не лише лінгвістом. Мову він бачив частиною ширшого етичного проєкту.

• Сіонізм (1880-ті). Після погромів 1881–1882 років він долучився до раннього сіоністського руху Хіббат Ціон (Hibbat Zion) і заснував сіоністську студентську групу у Варшаві. До середини 1880-х він віддалився від нього; в есе про гілелізм 1901 року він навів кілька причин, серед них те, що в євреїв немає спільної мови.
• Гілелізм (1901). Під псевдонімом Homo sum він опублікував пропозицію, названу на честь рабина Гілеля Старшого, щоб євреї приєдналися до універсальної етичної спільноти.
• Гомаранізм (від 1906). Він розширив гілелізм до Homaranismo («людство-ізм»): людей слід оцінювати за вчинками, а не за етнічною чи релігійною належністю, а в контактах між громадами користуватися нейтральною мовою. Він називав це метою всього свого життя, але відокремлював її від руху есперанто, який лишався офіційно нейтральним.

На першому Всесвітньому конгресі есперанто у Булонь-сюр-Мер 1905 року конгрес ухвалив його Булонську декларацію: есперанто нікому не належить, а будь-яка інша ідея, яку мовець пов’язує з ним, є приватною справою. На восьмому конгресі в Кракові 1912 року він відмовився від усіх офіційних ролей у русі (див. гомаранізм).

#Які почесті отримав Заменгоф?

Сотні вулиць, площ і парків у світі носять його ім’я — у Польщі, Литві, Ізраїлі, Бразилії та багатьох інших країнах. Його день народження, 15 грудня, відзначають як День Заменгофа.

#Як помер Заменгоф?

В останні роки життя Заменгоф мав проблеми з серцем. Він помер 14 квітня 1917 року в окупованій німцями Варшаві у віці 57 років, імовірно від серцевого нападу. Його поховали через два дні на Єврейському цвинтарі на вулиці Окопова у Варшаві, де його могила досі лишається місцем відвідин для мовців есперанто.

#Що сталося з родиною Заменгофа?

Його дружина Клара Заменгоф (1863–1924) підтримувала його справу від самого початку — гроші її родини оплатили перший підручник. Вона померла у Варшаві 6 грудня 1924 року. Усі троє їхніх дітей загинули під час Голокосту:

Син Адама, Луї-Крістоф Залеський-Заменгоф (1925–2019), пережив війну, переховуючись під іменем Кшиштоф Залеський. Він став цивільним і морським інженером і жив у Франції від 1960-х років до самої смерті.

#Часті запитання

#Хто винайшов есперанто?

Людвік Лазар Заменгоф, офтальмолог із Білостока, оприлюднив його у Варшаві 26 липня 1887 року під псевдонімом Doktoro Esperanto.

#Заменгоф — поляк чи єврей?

Використовують обидва означення. Він народився в єврейській родині в Білостоці, який тоді входив до Російської імперії, а нині перебуває в Польщі, і більшу частину життя провів у Варшаві. У листах він називав себе «російським євреєм» (ruslanda hebreo).

#Чому Заменгоф створив есперанто?

Він вірив, що конфлікти між народами підживлює нерозуміння, як він бачив це серед громад Білостока. Нейтральна, легка друга мова дала б усім змогу зустрічатися як рівним.

#Чи отримав Заменгоф Нобелівську премію миру?

Ні. Його номінували 14 разів між 1907 і 1917 роками, за даними архіву номінацій Нобелівської премії, але премії він не отримав.

#Де похований Заменгоф?

На Єврейському цвинтарі на вулиці Окопова у Варшаві, Польща.

#Чи розмовляли діти Заменгофа есперанто?

Так. Усі троє його вивчили, а Лідія стала відомою викладачкою есперанто. Усіх трьох убили нацисти в 1940–1942 роках.

#Джерела

• Wikipedia, L. L. Zamenhof; Vikipedio, Ludoviko Lazaro Zamenhof; Wikipedia (pl), Ludwik Zamenhof; Вікіпедія, Людвік Заменгоф
• Nobel Prize, архів номінацій: Lazarus Ludwig Zamenhof
• NASA JPL Small-Body Database, 1462 Zamenhof
• Wikipedia, Klara Zamenhof, Adam Zamenhof, Lidia Zamenhof, Louis-Christophe Zaleski-Zamenhof; Wikipedia (pl), Zofia Zamenhof
• Google Doodles, 150th birthday of L. L. Zamenhof
• Wikipedia (pl), Centrum im. Ludwika Zamenhofa w Białymstoku