Фрази
Почуття й емоції в есперанто: щасливий, сумний, втомлений
Скажи, що ти відчуваєш, через «бути» й прикметник або через дієслово почуття, а відтінки додай кількома частинами слів.
Про свої почуття в есперанто кажуть через esti «бути» й прикметник — Mi estas feliĉa «Я щасливий (щаслива)», Mi estas laca «Я втомлений (втомлена)» — або через дієслово почуття: Mi ĝojas «Я радію», Mi timas «Я боюся», Mi enuas «Мені нудно». Кілька частин слів (mal-, -iĝ-, -ig-, -em-) перетворюють один корінь на цілу родину почуттів. Вимову записано по складах, наголошений склад виділено великими літерами; це завжди передостанній склад.
Почуття як прикметники
Прикметники закінчуються на -a і мають -j у множині: Ni estas feliĉaj «Ми щасливі».
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| щасливий | feliĉa | фе-ЛІ-ча | також «такий, кому щастить» |
| радий, радісний | ĝoja | ДЖО-я | глибше, ніж gaja |
| веселий | gaja | ҐА-я | виявляється назовні |
| задоволений | kontenta | кон-ТЕН-та | більше нічого не хоче |
| сумний | malĝoja | мал-ДЖО-я | глибокий смуток, наприклад після втрати |
| невеселий, пригнічений | malgaja | мал-ҐА-я | легший, швидкоплинний настрій |
| сумний | trista | ТРІС-та | часто вживане, коротке |
| нещасний | malfeliĉa | мал-фе-ЛІ-ча | також «такий, кому не щастить» |
| сердитий | kolera | ко-ЛЕ-ра | |
| боязкий, лякливий | timema | ті-МЕ-ма | |
| втомлений | laca | ЛА-ца | також «стомлений чимось, змучений» |
| сонливий | dormema | дор-МЕ-ма | |
| нервовий | nervoza | нер-ВО-за | |
| спокійний | trankvila | тран-КВІ-ла | |
| неспокійний, стривожений | maltrankvila | мал-тран-КВІ-ла | |
| самотній | soleca | со-ЛЕ-ца | |
| гордий | fiera | фі-Е-ра | fiera pri vi «гордий за тебе» |
| ревнивий | ĵaluza | жа-ЛУ-за | боїться втратити своє |
| засмучений | ĉagrenita | ча-ґре-НІ-та | |
| здивований | surprizita | сур-прі-ЗІ-та |
Відтінки значення. Словник ReVo каже, що gaja відчувають і виявляють назовні, а ĝoja — глибше, більш внутрішнє почуття. Так само malgaja — легший, зовнішній настрій, а malĝoja — глибокий смуток. Часто вживається й trista: PMEG називає його частим варіантом для malgaja і malĝoja, хоча ReVo цитує настанову з уживання, яка радить форми з mal-. Feliĉa означає і «щасливий», і «удачливий»; для простої удачі скажи bonŝanca. Ĵaluza — це страх утратити щось своє; бажання мати те, що має інший, — envii «заздрити».
Почуття на -ita. Ĉagrenita, surprizita і ravita «захоплений» утворені від дієслів ĉagreni «засмучувати», surprizi «дивувати» і ravi «захоплювати». Закінчення -ita дає стан як результат, тож Mi estas surprizita — «Я здивований (здивована)» (чимось). Див. дієприкметники.
Почуття як дієслова
| Дієслово | Вимова | Приклад | Українською |
|---|---|---|---|
| ami | А-мі | Mi amas mian familion. | Я люблю свою родину. |
| ŝati | ША-ті | Mi ŝatas tiun kanton. | Я люблю цю пісню. |
| plaĉi | ПЛА-чі | Tiu kanto plaĉas al mi. | Мені подобається ця пісня. |
| malami | мал-А-мі | Mi malamas atendi. | Я ненавиджу чекати. |
| ĝoji | ДЖО-йі | Mi ĝojas pri via sukceso. | Я радію твоєму успіхові. |
| timi | ТІ-мі | Mi timas la hundon. | Я боюся собаки. |
| koleri | ко-ЛЕ-рі | Li koleras pro la bruo. | Він сердиться через шум. |
| enui | е-НУ-і | Mi enuas. | Мені нудно. |
| honti | ГОН-ті | Mi hontas pri mia eraro. | Мені соромно за свою помилку. |
| esperi | ес-ПЕ-рі | Mi esperas, ke vi venos. | Я сподіваюся, що ти прийдеш. |
| bedaŭri | бе-ДАУ-рі | Mi bedaŭras, ke mi malfruis. | Шкодую, що я спізнився (спізнилася). |
| sopiri | со-ПІ-рі | Mi sopiras al la maro. | Я тужу за морем. |
Любити, кохати, ненавидіти. У сучасному вжитку ŝati — м’якше слово, а ami — сильніше; ReVo зазначає, що раніше було навпаки. PMEG пояснює, що ŝati і plaĉi означають майже те саме, але міняються ролями: Mi ŝatas la libron дорівнює La libro plaĉas al mi. Українське «любити» охоплює і ami, і ŝati, а «подобатися» відповідає plaĉi. Щоб сказати «мені це не подобається», вживай Mi ne ŝatas ĝin, а malami лишай для справжньої ненависті. Malŝati у деяких словниках перекладають як «не любити», але ReVo визначає його як вважати щось нікчемним чи неважливим, тож Mi ne ŝatas — безпечніша фраза. Про кохання між людьми — Я тебе кохаю.
Що йде після дієслова. Причину подавай через pri або pro: ReVo має і ĝoji pri la bonaĵo, і mi ĝojas pro via helpo. Ціле підрядне речення бере ke: Mi ĝojas, ke vi venis; Mi timas, ke pluvos «Боюся, що піде дощ». Ті самі елементи йдуть і після esti з прикметником: Mi estas ĝoja, ke vi venis. Голод і спрагу описано в розділі їжа й напої, а холод і спеку — у розділі погода й пори року.
Чотири способи сказати, як ти почуваєшся
| Зразок | Приклад | Українською |
|---|---|---|
| esti + прикметник | Mi estas laca. | Я втомлений (втомлена). |
| дієслово почуття | Mi timas. | Я боюся. |
| senti sin + прикметник | Mi sentas min sola. | Я почуваюся самотнім (самотньою). |
| Estas al mi + прислівник | Estas al mi malvarme. | Мені холодно. |
У senti sin «відчувати себе» слово min — додаток, а прикметник після нього описує тебе, тож -n він не має: Ni sentas nin solaj «Ми почуваємося самотніми». PMEG називає це описом, приєднаним через дієслово. Для того, наскільки добре ти почуваєшся, вживай прислівник: Mi sentas min bone «Я почуваюся добре». Останній зразок — з PMEG, який цитує Estas al mi malvarme з Заменгофового перекладу казок Андерсена; al mi називає того, хто це відчуває.
Частини слів, що творять почуття
| Частина | Дія | Приклади |
|---|---|---|
| mal- | протилежність | feliĉa → malfeliĉa «нещасний», kontenta → malkontenta «незадоволений», ĝoji → malĝoji «сумувати», espero → malespero «відчай», ami → malami «ненавидіти» |
| -iĝ- | ставати | kolera → koleriĝi «розсердитися», laca → laciĝi «втомитися», trankvila → trankviliĝi «заспокоїтися», enui → enuiĝi «занудьгувати», ĉagreni → ĉagreniĝi «засмутитися» |
| -ig- | викликати почуття в когось | ĝoji → ĝojigi «радувати», timi → timigi «лякати», koleri → kolerigi «сердити», trankvila → trankviligi «заспокоювати когось», enui → enuigi «наганяти нудьгу» |
| -ig- + -a | який викликає почуття | enuiga «нудний», laciga «виснажливий», timiga «страшний», ĝojiga «втішний» |
| -em- | схильний до | timema «боязкий», kolerema «запальний», hontema «сором’язливий», plorema «плаксивий», enviema «заздрісний» |
| -eg- | дуже сильний | feliĉega «безмежно щасливий», kolerega «розлючений», lacega «знесилений» |
| -et- | слабкий | kolereta «трохи роздратований», rideti «усміхатися» (від ridi «сміятися») |
| ek- | раптово | ektimi «злякатися», ekridi «раптом засміятися», ekami «покохати» |
Більше про префікси та суфікси. На що звернути увагу:
- Протилежність чи просто «не». Mal- — протилежне поняття, а ne лише заперечує. Пара з PMEG — ami → malami: Mi ne amas lin «Я його не люблю», але Mi malamas lin «Я його ненавиджу».
- Немає ĝojiĝi. ReVo не наводить ĝojiĝi, бо ĝoji вже означає «відчувати радість».
- Страх. Timiĝi існує, але PMEG радить ektimi для «злякатися».
- Минущий стан. PMEG каже, що -em- може називати й мить: dormema — «відчувати сонливість», а не «багато спати».
Запитання про почуття й відповіді
| Есперанто | Вимова | Українською |
|---|---|---|
| Kiel vi fartas? | КІ-ел ві ФАР-тас | Як справи? |
| Kiel vi sentas vin? | КІ-ел ві СЕН-тас він | Як ти почуваєшся? |
| Kio estas al vi? | КІ-о ЕС-тас ал ві | Що з тобою? |
| Kio okazis? | КІ-о о-КА-зіс | Що сталося? |
| Kio ĝenas vin? | КІ-о ДЖЕ-нас він | Що тебе турбує? |
| Kial vi estas malĝoja? | КІ-ал ві ЕС-тас мал-ДЖО-я | Чому ти сумуєш? |
| Nenio, mi nur estas laca. | не-НІ-о, мі нур ЕС-тас ЛА-ца | Нічого, я просто втомлений (втомлена). |
ReVo визначає farti як перебування в доброму чи поганому стані щодо функцій тіла, а Kiel vi fartas? досі лишається стандартним «як справи?»; відповіді — у розділі привітання. Kiel vi sentas vin? питає про твій теперішній настрій.
Втішити й відреагувати
| Есперанто | Вимова | Українською |
|---|---|---|
| Ne ploru. | не ПЛО-ру | Не плач. |
| Ne timu. | не ТІ-му | Не бійся. |
| Ne zorgu. | не ЗОР-ґу | Не турбуйся. |
| Trankviliĝu. | тран-кві-ЛІ-джу | Заспокойся. |
| Ĉio estos en ordo. | ЧІ-о ЕС-тос ен ОР-до | Усе буде гаразд. |
| Mi kunsentas kun vi. | мі кун-СЕН-тас кун ві | Я співчуваю тобі. |
| Mi kondolencas. | мі кон-до-ЛЕН-цас | Висловлюю співчуття. |
| Kia domaĝo! | КІ-а до-МА-джо | Яка шкода! |
| Mi ĝojas pri vi. | мі ДЖО-яс прі ві | Я радію за тебе. |
| Mi fieras pri vi. | мі фі-Е-рас прі ві | Я пишаюся тобою. |
Накази закінчуються на -u (наказовий спосіб), а ne робить їх заперечними. Короткі вигуки, як-от Ve! «горе!» і Hura! «ура!», — це вигуки.
Часті запитання
Як сказати «я щасливий» в есперанто?
Mi estas feliĉa або Mi estas ĝoja. Саме Mi ĝojas означає «я радію», зазвичай із приводу чогось конкретного.
Як сказати «я втомився» в есперанто?
Mi estas laca. «Я виснажений» — Mi estas lacega, а «я втомлююся» — Mi laciĝas.
Як сказати «мені сумно» в есперанто?
Mi estas malĝoja, Mi estas malgaja або Mi estas trista. Усі три в ужитку, а malĝoja — найглибше.
Як сказати «я боюся» в есперанто?
Mi timas — з додатком (Mi timas la hundon) або підрядним реченням (Mi timas, ke pluvos). «Не бійся» — Ne timu.
У чому різниця між feliĉa і ĝoja?
Feliĉa — звичайне «щасливий», а також «удачливий». Ĝoja — «радий, радісний», а ĝoji — «радіти» чомусь.
Джерела
- ReVo: feliĉa, ĝoji, ĝoja, malĝoja, gaja, malgaja, kontenta, trista, kolera, timi, laca, enui
- ReVo: esperi, bedaŭri, sopiri, honti, envii, ŝati, ami, malami, plaĉi, ĉagreni, ravi
- ReVo: trankvila, soleca, fiera, ĵaluza, nervoza, kondolenci, kunsenti, farti, okazi
- PMEG: EM, IĜ, ET, MAL, EK
- PMEG: IĜ-verboj (timiĝi, ektimi), priskribaj verboj (esti, fariĝi), similsignifaj verboj (ŝati, plaĉi)
- Tatoeba (CC BY 2.0 FR), фрази, підтверджені як засвідчені: #1150510 Kio estas al vi?, #435657 Kio okazis?, #3952972 Kio ĝenas vin?, #656588 Kiel vi sentas vin?, #1840821 Mi sentas min sola, #12091947 Kial vi estas malĝoja?, #4810793 Mi kondolencas, #550822 Kia domaĝo, #1015630 Ne ploru, #429408 Ne timu, #466730 Trankviliĝu, #470078 Mi enuas
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.