Esperantopedia

Граматика

Шпаргалка з граматики есперанто: усе на одній сторінці

Усі закінчення, займенники, корелятиви, афікси й правила граматики есперанто в компактних таблицях.

Оновлено: 9 хв читання

Ця шпаргалка з граматики есперанто вміщує всю граматику на одній сторінці, бо мова регулярна: кожне слово має стале закінчення, корені ніколи не змінюються, неправильних дієслів і граматичного роду немає, а артикль лише один. Щоб надрукувати сторінку або зберегти її як PDF, скористайся командою друку в браузері (Ctrl+P, а на Mac — Cmd+P).

Алфавіт і вимова

В алфавіті 28 літер, кожна має один звук, і «німих» літер немає: a b c ĉ d e f g ĝ h ĥ i j ĵ k l m n o p r s ŝ t u ŭ v z. Літер q, w, x та y в ньому немає.

ЛітераМФАЯк звучить
a e i o u[a e i o u]чисті голосні, як в іспанській чи італійській, без дифтонгів; i — це «і», а не «и»
c[ts]«ц» у слові «цукор»
ĉ[tʃ]«ч» у слові «чай»
g[ɡ]«ґ» у слові «ґанок», ніколи не «г» і не «дж»
ĝ[dʒ]злите «дж» у слові «джем»
h[h]легкий видих, близький до українського «г»
ĥ[x]«х» у слові «хата»
j[j]«й» у слові «йод»
ĵ[ʒ]«ж» у слові «жаба»
ŝ[ʃ]«ш» у слові «шапка»
ŭ[w]«в» у кінці складу, як у слові «дав»
r[r]розкотисте, як в українській
  • Наголос падає на передостанній склад: fa-mi-LI-o «родина», es-pe-RAN-to. Літери j і ŭ голосними не вважаються, тому aj, ej, oj, uj, aŭ, eŭ утворюють один склад: ho-DI-aŭ «сьогодні».
  • Для українців. Ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ — це наші «ч, дж, х, ж, ш». Літера g завжди «ґ», а не «г». Приголосні перед i не пом’якшуй, як в українських «ні», «ті». Ненаголошені голосні вимовляй так само чітко, як наголошені: komencanto — «ко-мен-ЦАН-то», а не «ко-мин-ЦАН-то».
  • Немає ĉ, ĝ, ŝ на клавіатурі? Пиши x-системою (cx, gx, sx, hx, jx, ux). H-система з самого Fundamento: ch, gh, sh, hh, jh, u.

Докладніше: алфавіт і вимова.

Закінчення слів

Закінчення показує частину мови або форму дієслова, а корінь перед ним ніколи не змінюється. Усю роботу виконують одинадцять закінчень.

ЗакінченняФункціяПрикладПереклад
-oіменникlibro«книжка»
-aприкметникnova libro«нова книжка»
-eприслівникbone«добре»
-jмножинаlibroj«книжки»
-nдодаток, напрямок, час, міраMi legas libron.«Я читаю книжку.»
-iінфінітивlegi«читати»
-asтеперішній часmi legas«я читаю»
-isминулий часmi legis«я читав(ла), прочитав(ла)»
-osмайбутній часmi legos«я читатиму, прочитаю»
-usумовний спосібmi legus«я читав би»
-uнаказ, побажанняlegu!«читай!»
  • Порядок: закінчення частини мови, потім -j, потім -n. Прикметники повторюють -j і -n свого іменника: novajn librojn «нові книжки» (додаток).
  • Порівняння: pli granda ol «більший, ніж», la plej granda «найбільший», malpli «менш», tiel granda kiel «такий великий, як».
  • Без закінчення: jam «вже», nun «зараз», tre «дуже», tro «занадто», ankaŭ «також», nur «лише».
  • Для українців. В українській у теперішньому часі зв’язки «є» зазвичай немає («Я лікар»), а в есперанто вона обов’язкова: Mi estas kuracisto.

Докладніше: огляд граматики, іменники й прикметники, прислівники.

Артикль

В есперанто є один артикль, la «означений», для всіх родів, чисел і відмінків: la domo, la domoj, la domojn. Неозначеного артикля немає: domo — це «якийсь будинок».

  • La позначає щось відоме чи єдине: la suno «сонце».
  • Його не ставлять перед іменами (Petro, Esperanto) і перед вказівними словами: mia libro, tiu domo, зазвичай не la mia libro.
  • Назви мов на -a його приймають: la angla «англійська».
  • В українській артиклів немає, тому став la там, де співрозмовникові вже ясно, про що йдеться, — де українською можна сказати «цей» або «той самий».

Докладніше: артикль la.

Особові й присвійні займенники

ЗайменникЗначенняДодаток (-n)Присвійний (-a)
miяminmia «мій»
viти, ви (один чи кілька)vinvia «твій, ваш»
liвінlinlia «його»
ŝiвонаŝinŝia «її»
ĝiвоно (річ, тварина, немовля)ĝinĝia «його, її (про річ, тварину)»
niмиninnia «наш»
iliвониilinilia «їхній»
oniхтось, люди (неозначено-особовий)onin (рідко)onia «чийсь»
siсебе (про третю особу)sinsia «свій»
  • Присвійні займенники — це прикметники: miaj libroj, mian libron. З la вони стоять самостійно: la mia «моє».
  • Si і sia повертають до підмета свого речення, і лише в третій особі: Li lavas sin «Він миє себе», Li lavas lin «Він миє його (іншого чоловіка)».
  • Неофіційне: ri «він чи вона» (нейтральне щодо статі). Давнє ci «ти» майже не вживається.
  • Для українців. Vi — і «ти», і «ви»: поділу на ввічливу й невимушену форми немає. Mi — це «я», а не «ми» (ми — ni), а ni не має нічого спільного з «ні» (ne). Речі називай ĝi, а не li чи ŝi, хоч би яким був рід в українській: «книжка — вона», але la libro — ĝi.

Докладніше: займенники.

Знахідний відмінок -n

Закінчення -n позначає те, на що спрямована дія дієслова, а також показує напрямок, час і міру.

ВживанняПрикладПереклад
Прямий додатокMi vidas la katon.«Я бачу кота.»
Напрямок (куди)Ŝi iras en la ĉambron.«Вона йде в кімнату.»
Момент часуNi venos lundon.«Ми прийдемо в понеділок.»
МіраĜi kostas dek eŭrojn.«Це коштує десять євро.»
  • Прикметники, присвійні займенники та корелятиви на -u і -a його повторюють: tiujn belajn katojn «тих гарних кішок» (додаток).
  • Після esti «бути», iĝi «ставати» і ŝajni «здаватися» -n немає: Mi estas instruisto. «Я вчитель.»
  • Після прийменника -n немає, окрім напрямку після прийменника місця: en la domo «у будинку», en la domon «у будинок». Al, el, de і ĝis його не приймають ніколи.
  • Позначений додаток робить порядок слів вільним.
  • Для українців. Замість семи відмінків — два (основна форма й знахідний), решту беруть на себе прийменники: родовий — de (la libro de Ana «книжка Ани»), давальний — al (Mi donis libron al Ana «Я дав книжку Ані»), орудний — per або kun (per krajono «олівцем»), місцевий — en, sur, ĉe та інші. Кличного відмінка немає: «Привіт, Джумо!» — Saluton, Juma! Українські «мені подобається кава», «у мене є кіт» мають в есперанто додаток: Mi ŝatas kafon, Mi havas katon. А орудний після «бути» і «стати» («Вона стала лікаркою») — просто Ŝi iĝis kuracisto.

Докладніше: знахідний відмінок.

Дієслова

Дієслово має одну форму для всіх осіб і чисел: mi, vi, li, ni, ili parolas. Усі форми дає шість закінчень, і жодне дієслово не є винятком.

ФормаЗакінченняparoli «говорити»esti «бути»
Інфінітив-iparoliesti
Теперішній час-asmi parolas «я говорю»estas «є»
Минулий час-ismi parolis «я говорив(ла)»estis «був, була, були»
Майбутній час-osmi parolos «я говоритиму»estos «буде, будуть»
Умовний спосіб-usmi parolus «я говорив би»estus «був би»
Наказ, побажання-uparolu! «говори!»estu «будь!»
  • Нереальне речення з «якби» має -us в обох частинах: Se mi havus tempon, mi venus. «Якби я мав час, я б прийшов.»
  • Після дієслів бажання й прохання ke вимагає -u: Mi volas, ke vi venu. «Я хочу, щоб ви прийшли.»
  • Пасив — це esti плюс пасивний дієприкметник, а виконавець вводиться через de: La letero estas skribita de Anna. «Лист написаний Анною.»
  • -ig- утворює дієслово, що має додаток, -iĝ- — таке, яке його не має: sidi «сидіти», sidigi «садовити», sidiĝi «сідати».
  • Для українців. Виду дієслова в есперанто немає: mi legis передає і «читав», і «прочитав», а mi legos — і «буду читати», і «прочитаю». Роду в минулому часі теж немає: mi legis — і «читав», і «читала». Різницю дає контекст, а за потреби — префікс ek- («почати») і суфікс -ad- («тривало, багаторазово»). Закінчення -us відповідає українській частці «би».

Докладніше: дієслова.

Дієприкметники

Шість суфіксів дієприкметників показують фазу дії. Голосна позначає фазу (a — триває, i — завершено, o — попереду), а n позначає активний стан.

Триває (a)Завершено (i)Попереду (o)
Активний-ant-: leganta «який читає»-int-: leginta «який прочитав»-ont-: legonta «який збирається читати»
Пасивний-at-: legata «який читається»-it-: legita «прочитаний»-ot-: legota «який буде прочитаний»
  • Закінчення: -a — прикметник (la dormanta infano «дитина, що спить»), -e — прислівник, у перекладі дієприслівник (Legante, mi lernas. «Читаючи, я вчуся.»), -o — особа (lernanto «учень», Esperanto «той, хто сподівається»).
  • Складені часи: esti плюс дієприкметник: Mi estis manĝanta «я саме їв», Mi estas manĝinta «я вже поїв», La pordo estas fermita «двері зачинені».

Докладніше: дієприкметники.

Корелятиви: 45 слів таблиці

П’ять початків, поєднаних із дев’ятьма закінченнями, дають 45 слів. Читай кожне як початок плюс закінчення: neni- + -am = neniam «ніколи».

Закінченняki- (запитання)ti- («той»)i- («-сь»)ĉi- («кожен, усі»)neni- («ні-»)
-o річkio щоtio те, цеio щосьĉio усеnenio ніщо, нічого
-u особа, один із багатьохkiu хто, якийtiu тойiu хтосьĉiu кожен, усіneniu ніхто
-a якістьkia якийtia такийia якийсьĉia усілякийnenia жодний, ніякий
-e місцеkie деtie тамie десьĉie скрізьnenie ніде
-el спосібkiel якtiel такiel якосьĉiel усіма способамиneniel ніяк
-am часkiam колиtiam тодіiam колисьĉiam завждиneniam ніколи
-om кількістьkiom скількиtiom стількиiom трохиĉiom усе (скільки є)neniom нітрохи
-al причинаkial чомуtial томуial чомусьĉial з будь-якої причиниnenial ні з якої причини
-es належністьkies чийties того, тієїies чийсьĉies усіх, кожногоnenies нічий
  • -j і -n: слова на -u та -a приймають обидва (kiujn, tian), слова на -o — лише -n (kion), слова на -e — -n тільки для напрямку (kien), а решта не змінюється ніколи.
  • Слова на ki- відкривають також підрядні означальні речення й непрямі запитання: la viro, kiu venis «чоловік, який прийшов».
  • ĉi додає «цей»: tiu ĉi або ĉi tiu, ĉi tie «тут». ajn додає «будь-» або «завгодно»: kiu ajn «хто завгодно, будь-хто». da стоїть після кількості: kiom da mono «скільки грошей».

Докладніше: усі 45 корелятивів.

Числівники

Основних слів тринадцять, і вони не приймають -j чи -n (крім unu у значенні «деякі»: unuj … aliaj): nul 0, unu 1, du 2, tri 3, kvar 4, kvin 5, ses 6, sep 7, ok 8, naŭ 9, dek 10, cent 100, mil 1 000. Числа, написані разом, множаться, а числа, написані окремо, додаються.

ЧислоЕсперантоЛогіка
12dek du10 + 2
20dudek2 × 10
23dudek tri2 × 10 + 3
1987mil naŭcent okdek sep1 000 + 9 × 100 + 8 × 10 + 7
2 000du milтисячі пишуться окремо
1 000 000unu milionoіменник; miliardo — це 10⁹
ФормаЗначенняПриклад
-aпорядковийunua «перший», tria «третій», dudek-unua «двадцять перший»
-eприслівникunue «по-перше»
-obl-кратністьduobla «подвійний»
-on-дрібduono «половина», kvarono «чверть»
-op-групаduope «удвох, парами»
poпоpo tri «по три»
fojoразdufoje «двічі»

Десятковий знак — кома, як і в українській: 3,5 — це tri komo kvin.

Докладніше: числівники, конвертер чисел.

Прийменники й сполучники

В есперанто 33 прийменники. Вони не змінюються, а іменник після них зберігає основну форму: kun mi «зі мною».

ГрупаПрийменники
Місцеen у, в, sur на, sub під, super над, antaŭ перед, apud поруч із, inter між, ekster поза, ĉe біля, при, ĉirkaŭ навколо, tra крізь, trans через, по той бік, preter повз, kontraŭ проти
Напрямок, джерелоal до, el з (зсередини), de від, ĝis аж до
Часantaŭ перед, post після, dum під час, ĝis до
Відношенняkun з, per за допомогою, sen без, por для, pro через, pri про, laŭ згідно з, krom окрім, malgraŭ попри, anstataŭ замість, de (родовий відмінок), від
Кількістьda після кількості: glaso da akvo «склянка води»; po по
Без сталого значенняje, лише коли жоден інший не підходить: je la tria «о третій годині»

Сполучники теж не змінюються:

ТипСлова
З’єднання рівноправнихkaj і, aŭ або, sed але, nek ані
Початок підрядного реченняke що, ĉu чи, se якщо, ĉar бо, kvankam хоча, dum поки, ĝis поки не, kvazaŭ ніби, apenaŭ щойно, ol ніж
  • Для українців. Не плутай з українськими словами: pri — «про» (а не «при»), pro — «через» (а не «про»), de — «від» (а не «де»), а «до» мовою есперанто — al або ĝis, бо do — це «отже».

Докладніше: прийменники, сполучники.

Словотвір

Слово — це (префікс) + корінь + (суфікс) + закінчення: mal·san·ul·ej·o «лікарня» (протилежне + здоровий + особа + місце + іменник). У складних словах головне слово стоїть останнім: vapor·ŝip·o «пароплав» — це різновид корабля. Кожен афікс є також коренем: ejo «місце», ilo «знаряддя».

Офіційні префікси

ПрефіксЗначенняПриклад
bo-родич по шлюбуbopatro «тесть, свекор»
ĉef-головнийĉefurbo «столиця»
dis-нарізно, у різні бокиdisdoni «роздавати»
ek-початок, раптова діяekdormi «заснути»
eks-колишнійeksedzo «колишній чоловік»
ge-обидві статіgepatroj «батьки»
mal-точна протилежністьmalbona «поганий»
mis-помилковоmiskompreni «неправильно зрозуміти»
pra-первісний; на покоління даліpraavo «прадід»
re-знову; назадrelegi «перечитати»

PMEG налічує десять офіційних префіксів; у деяких списках є ще fi-.

Офіційні суфікси

СуфіксЗначенняПриклад
-aĉ-зневагаdomaĉo «халупа»
-ad-тривала або повторювана діяlegadi «читати довго, знову й знову»
-aĵ-конкретна річtrinkaĵo «напій»
-an-член, мешканецьklubano «член клубу»
-ar-збірністьvortaro «словник»
-ĉj-чоловіче пестливе ім’яJoĉjo «Івась»
-ebl-можна зробитиmanĝebla «їстівний»
-ec-якістьbeleco «краса»
-eg-більший, сильнішийdomego «особняк»
-ej-місце дляlernejo «школа»
-em-схильністьtimema «боязкий»
-end-має бути зробленоpagenda «який слід сплатити»
-er-окрема частка цілогоmonero «монета»
-estr-керівникurbestro «міський голова»
-et-менший, слабшийdometo «будиночок»
-id-нащадокkatido «кошеня»
-ig-робити, спричинятиpurigi «очищати»
-iĝ-ставатиruĝiĝi «червоніти»
-il-знаряддяtranĉilo «ніж»
-in-жіноча статьpatrino «мати»
-ind-вартийleginda «вартий прочитання»
-ing-тримачkandelingo «свічник»
-ism-вчення, системаkomunismo «комунізм»
-ist-фахівець, прихильникinstruisto «вчитель»
-nj-жіноче пестливе ім’яpanjo «мамуся»
-obl-кратністьduobla «подвійний»
-on-дрібduono «половина»
-op-групаduope «удвох»
-uj-ємністьsukerujo «цукорниця»
-ul-особа з якістюriĉulo «багач»
-um-без сталого значенняplenumi «виконувати»

З шістьма суфіксами дієприкметників офіційних афіксів разом 47. Інші, як-от kilo-, tele- і -i- у Francio, неофіційні.

Докладніше: словотвір, префікси, суфікси.

Запитання й заперечення

ТипСхемаПриклад
Запитання «так чи ні»ĉu + твердженняĈu vi parolas Esperanton? «Чи ти розмовляєш есперанто?»
Запитання про детальслово на ki- спершуKie vi loĝas? «Де ти живеш?»
Запереченняne перед словом, яке заперечуєтьсяMi ne komprenas. «Я не розумію.»
Заперечне словослово на neni-Neniu venis. «Ніхто не прийшов.»
Ані … аніnek … nekMi volas nek kafon, nek teon. «Я не хочу ні кави, ні чаю.»
  • Відповіді — jes «так» і ne «ні». Дієслово ніколи не змінює місця, а допоміжного дієслова для запитань, як англійське «do», немає. Ĉu відповідає українському «чи».
  • Одне заперечення на речення: Mi vidis nenion. «Я нічого не бачив.» Два заперечення скасовують одне одного: Mi ne vidis nenion означає «Я щось бачив».
  • Для українців. Головна пастка: в українській подвійне заперечення обов’язкове («Ніхто не прийшов», «Я нічого не бачу»), а в есперанто потрібне одне: Neniu venis, Mi vidas nenion, але не Neniu ne venis.

Докладніше: запитання й заперечення.

Порядок слів

Звичайний порядок — підмет, дієслово, додаток. Оскільки додаток має -n, порядок може змінюватися: La hundo mordis la katon і La katon mordis la hundo означають одне й те саме: «Пес укусив кота».

ЕлементПравилоПриклад
Прийменникперед своїм іменникомsur la tablo «на столі»
Прикметникперед іменником або після ньогоbela domo або domo bela
ne, nur, eĉ, ankaŭперед словом, до якого належатьNur mi vidis lin. «Лише я бачив його.»
ĉu, слова на ki-початок запитанняĈu vi venos? «Ти прийдеш?»
ajnвідразу після свого корелятиваkiu ajn «хто завгодно»

Докладніше: порядок слів.

16 правил: по одному реченню на кожне

16 правил Fundamento (1905) — це офіційне ядро граматики.

  1. Артикль. Існує лише означений la; неозначеного артикля немає.
  2. Іменники. Закінчуються на -o, мають -j для множини й -n для додатка; прийменники замінюють інші відмінки.
  3. Прикметники. Закінчуються на -a, узгоджуються зі своїм іменником і порівнюються за допомогою pli, plej, ol.
  4. Числівники. Основні числа не змінюються; решту утворюють складанням, із -a, -obl-, -on-, -op- і po.
  5. Займенники. Mi, vi, li, ŝi, ĝi, si, ni, ili, oni; -a дає присвійні, -n — додаток.
  6. Дієслова. Не змінюються за особою й числом: -as, -is, -os, -us, -u, -i, шість дієприкметників, пасив з esti.
  7. Прислівники. Закінчуються на -e й порівнюються, як прикметники.
  8. Прийменники. Беруть основну форму іменника.
  9. Читання. Кожне слово читається так, як написано.
  10. Наголос. Падає на передостанній склад.
  11. Складні слова. З’єднуй корені; головне слово стоїть останнім.
  12. Заперечення. Одного заперечного слова на речення досить.
  13. Напрямок. -n показує рух до місця: kie — kien.
  14. Je. Коли жоден прийменник не підходить, уживай je, що власного значення не має.
  15. Іноземні слова. Міжнародні слова мають одну форму в есперантському правописі, а споріднені слова утворюються есперантськими закінченнями.
  16. Апостроф. Кінцеве -o та -a в la можна відкинути: de l' mondo.

Докладніше: 16 правил із поясненнями.

Часті запитання

Як надрукувати цю шпаргалку або зберегти її як PDF?

Натисни Ctrl+P (Windows, Linux) або Cmd+P (Mac), а потім обери принтер чи «Зберегти як PDF». У друкованій версії меню й нижній колонтитул приховано.

Скільки в есперанто закінчень, корелятивів і афіксів?

Є 11 граматичних закінчень, 45 корелятивів, 33 прийменники, 10 офіційних префіксів, 31 офіційний суфікс і 6 суфіксів дієприкметників.

Чи справді граматика есперанто регулярна?

Так. Неправильних дієслів немає (навіть esti відповідає таблиці), неправильної множини й граматичного роду теж, а відмінків лише два: основна форма й знахідний.

Чого ця шпаргалка не охоплює?

Вигуків, неофіційних афіксів, дат, часу за годинником і тонкощів складених часів. Див. вигуки, префікси, суфікси і числівники.

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.