Алфавіт і вимова есперанто: 28 літер та наголос

В алфавіті есперанто 28 літер: 5 голосних (a, e, i, o, u) і 23 приголосні. Кожна літера має один основний звук, вимовляється кожна літера, «німих» літер немає. Шість літер мають діакритичний знак — ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ, ŭ — а літер q, w, x і y в алфавіті немає. Для україномовного читача це добра новина: п’ять із цих шести літер відповідають українським «ч», «дж», «х», «ж» і «ш», а ŭ — це нескладове «у», яке українською ми пишемо літерою «в» наприкінці складу, наприклад у слові «авто».

#Усі 28 літер

Назви літер утворюються за простою схемою: голосна називається сама собою, а приголосна додає -o (bo, co, ĉo). Українські відповідники наближені; стовпець IPA взято з PMEG, стандартної довідкової граматики.

У Fundamento de Esperanto 1905 року для голосних наведено англійські ключові слова, наприклад «make» для e і «not» для o. У більшості сучасних вимов це дифтонги або інші голосні. Вимовляй голосні сталими, без ковзання. В українській ненаголошені голосні слабшають (зокрема «е» і «и» зближуються), а в есперанто кожну голосну вимовляй чітко, як наголошену: banano — це ба-НА-но. Чи голосна довга, чи коротка, значення не має (PMEG).

#Де наголос?

Наголос завжди падає на передостанню голосну слова. Літери j і ŭ голосними не є, тож їх не враховують.

kafo: KA-fokafo/ˈka.fo/

lernejo: ler-NE-jolernejo/lerˈne.jo/

ĉiutage: ĉi-u-TA-geĉiutage/tʃi.uˈta.ɡe/

Eŭropo: eŭ-RO-poEŭropo/ewˈro.po/

kiuj: KI-ujkiuj/ˈki.uj/

У слові ĉiutage «щодня» кожна i та u — окремий склад, тому наголос падає на ta. У словах Eŭropo «Європа» та kiuj «які (множина)» пари eŭ і uj утворюють по одному складу.

Кожна i чи u поруч з іншою голосною — повноцінний склад, тому кажуть fa-mi-LI-o, а не «фа-МІЛ-йо». Коли в поезії чи піснях закінчення іменника -o опускають і ставлять апостроф, наголос лишається на тому самому місці: famili' вимовляється fa-mi-LI.

#Пари голосних (дифтонги)

Шість поєднань голосної з j або ŭ утворюють один склад. PMEG описує їх як голосну плюс напівголосну; підручники часто називають їх дифтонгами.

У звичайних словах ŭ майже завжди стоїть після a або e, і 2023 року Академія есперанто рекомендувала зберігати цю звичку в нових словах. У поєднаннях kv і gv літера v — звичайна приголосна [v]: akvo «вода», kvin «п’ять», gvidi «вести». Деякі мовці вимовляють їх як «кŭ» і «ґŭ» (akŭo, kŭin); PMEG вважає таку вимову принципово неправильною.

#Як вимовляти есперантське r

PMEG рекомендує розкотисте (вібрантне) r, яке утворюють біля зубів, як в іспанській чи італійській. Українське «р» — вібрант або одинарний удар язика — цілком підходить. Не менш правильне й увулярне розкотисте r, яке трапляється в деяких французьких чи німецьких вимовах. На практиці мовці вживають і інші звуки r, і їх розуміють. Важливі дві речі: не змішуй r з l (revi «мріяти» і levi «піднімати») і не опускай його після голосної (parko «парк» не повинен звучати як pako «пакунок»).

#Письмо без ĉ, ĝ, ŝ: h-система та x-система

Якщо ти не можеш набрати літери з надрядковими знаками, існують два замінні способи запису. H-система походить із самого Fundamento: пишуть ch, gh, hh, jh, sh і просте u замість ŭ. Вона може бути неоднозначною: flughaveno «аеропорт» — це flug-haven-o, а не fluĝaveno. Пам’ятай: у h-системі ch — це ĉ, тобто українське «ч», а не «х». X-система додає x, якого в есперанто немає як літери: cx, gx, hx, jx, sx, ux. Вона неофіційна, але однозначна і поширена в інтернеті. Академія есперанто визнала замінні способи запису 2007 року для технічних потреб. Це не те саме, що українська латинка, де «ж» передають як zh, а «х» як kh: для ĵ пиши jx (або jh), для ĥ — hx (або hh).

#Поради для україномовних

Більшість літер читається майже так, як в українській. Звертай увагу лише на кілька місць:

• ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ = «ч, дж, х, ж, ш». Знак над ними — «дашок» (циркумфлекс). Самі звуки ти знаєш з української, тож залишається лише запам’ятати літери: ĉokolado «шоколад», ĝardeno «сад», ŝipo «корабель».
• ŭ — нескладове «у». Це той самий звук, який в українській ми позначаємо літерою «в» наприкінці складу («авто», «дав»). Вживай ŭ лише після a чи e (aŭto, Eŭropo), а перед голосною завжди пиши v.
• g — завжди «ґ», а не «г». Українське «г» [ɦ] ближче до h, тому granda «великий» читай «ҐРАН-да», geografio — «ґе-о-ґра-ФІ-о», а hodiaŭ «сьогодні» — «го-ДІ-ау». Навіть перед e та i літера g залишається «ґ».
• i — це «і», а не «и». Minuto читай «мі-НУ-то», а не «ми-НУ-то». В українській приголосні перед «і» злегка пом’якшуються («ті», «ні», «лі»). В есперанто вимовляй їх твердо, як перед іншими голосними: diri «казати», tiu «той», nigra «чорний».
• Наголос не такий, як в українській. Український наголос вільний і рухомий, а в есперанто він завжди на передостанньому складі. Не переноси його зі знайомих слів: українське «ра́діо» має наголос на «ра», а в есперанто radio — це ra-DI-o; українське «істо́рія» має наголос на «то», а historio читається «гіс-то-РІ-о».
• Схожі літери читаються по-іншому. Латинська c виглядає як кирилична «с», але читається «ц»; h схожа на «н», але це легкий видих; p схожа на «р», а читається «п».
• c — завжди «ц», а j — завжди «й». Слово centro читай «ЦЕН-тро» (не «СЕН-тро» і не «КЕН-тро»), а jaro «рік» — «Я-ро».
• h і ĥ — дві різні літери. H — легкий видих, ĥ — «х» у «хата». Ĥ — найрідкісніша літера, і в багатьох словах з нею є форми з k: ĥemio = kemio «хімія».

Наступний крок: вивчи слова, які ти почуєш першими, на сторінці «Основні фрази есперанто».

#Часті запитання

#Скільки літер в алфавіті есперанто?

28 літер: латинка без q, w, x і y плюс шість літер із надрядковими знаками: ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ та ŭ.

#Чи читається есперанто так, як пишеться?

Так. Кожна літера означає один звук, і вимовляється кожна літера. Коли ти знаєш 28 літер і правило наголосу, ти прочитаєш уголос будь-яке слово.

#Чи читаються літери есперанто так само, як українські?

Здебільшого так: b, d, f, k, l, m, n, p, r, s, t, v, z читаються як українські «б, д, ф, к, л, м, н, п, р, с, т, в, з», c — як «ц», j — як «й», а ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ — як «ч, дж, х, ж, ш». Відрізняються g («ґ», а не «г»), h (легкий видих), i («і», а не «и»), наголос (завжди на передостанньому складі) і нескладове ŭ.

#Де наголос у словах есперанто?

Завжди на передостанній голосній: ta-BLO — неправильно, TA-blo «стіл» — правильно. Літери j і ŭ голосними не вважаються.

#Навіщо в есперанто літери на кшталт ĉ та ŝ?

Кожному звуку потрібна рівно одна літера. Замість пар на зразок ch чи sh есперанто вживає одну літеру з надрядковим знаком, тож правопис ніколи не буває неоднозначним.

#Як набрати ĉ, ĝ та ŝ?

На телефоні додай есперанто до клавіатури (Gboard підтримує його на Android та iPhone) і затисни літеру, наприклад c для ĉ. На комп’ютері встанови розкладку клавіатури для есперанто або пиши x-системою (cx, gx, sx); наш словник і вправи курсу перетворюють її під час введення.

#Джерела

• PMEG: Literoj (алфавіт і назви літер)
• PMEG: Bazaj elparolaj reguloj (вимова, наголос, r, ĥ)
• Fundamento de Esperanto — граматика англійською (1905)
• Akademio de Esperanto: Pri apartaj teknikaj bezonoj (2007)
• Akademio de Esperanto: Deklaro pri la Esperanta litero ŭ (2023)
• Vikipedio: X-sistemo (мовою есперанто)
• Вікіпедія: Есперанто (розділ про літери й вимову)
• Ukrainian phonology — Вікіпедія англійською мовою (вільний наголос, вимова «г» [ɦ], пом’якшення приголосних перед «і», вимова «р»)