Іменники й прикметники в есперанто: -o, -a і множина -j

Кожен іменник в есперанто закінчується на -o, а кожен прикметник — на -a. Обидва беруть -j для множини й -n для додатка, а прикметник завжди збігається зі своїм іменником: bona kato, bonaj katoj, bonan katon, bonajn katojn — «добрий кіт», «добрі коти». Граматичного роду й неправильної множини немає.

Українському прикметникові потрібні закінчення для трьох родів, двох чисел і семи відмінків. В есперанто залишаються лише чотири форми.

#Іменники: закінчення -o

Іменник — це будь-яке слово на -o: domo — «будинок», amiko — «друг, подруга», kuro — «біг, пробіжка». Закінчення показує частину мови, тому один корінь дає кілька слів: bela — «гарний», bele — «гарно», belo — «краса». На цьому ґрунтується словотвір в есперанто.

beloіменник

-obeloіменник-abelaприкметник-ebeleприслівник-ibeliінфінітив

Граматичного роду іменники не мають. Більшість слів для людей, як-от amiko «друг, подруга» чи instruisto «вчитель, вчителька», нічого не кажуть про стать. Кілька коренів чоловічі за змістом, а суфікс -in- утворює жіночу форму: patro — «батько», patrino — «мати». Див. суфікси.

Тому в есперанто не треба пам’ятати, якого роду слово: прикметник той самий для всіх трьох українських родів — bela domo, bela kato, bela fenestro («гарний будинок, гарна кішка, гарне вікно»). Закінчення -a не означає жіночого роду, як в українському «гарна».

#Множина: -j

Додай -j після закінчення: domo → domoj — «будинки», bela → belaj. Закінчення -oj звучить як українське «ой», а -aj — як «ай».

Після будь-якого числа, більшого за одиницю, іменник стоїть у множині: du katoj — «два коти», tri grandaj domoj — «три великі будинки». З unu — «один» він лишається в однині: unu tago — «один день». Українські «два будинки, п’ять будинків» вимагають різних форм, а в есперанто завжди просто -j: du domoj, kvin domoj. Немає й таких форм, як «друг — друзі», «людина — люди», «дитина — діти»: amikoj, homoj, infanoj.

#Узгодження: прикметник повторює іменник

Прикметник приймає ті самі -j і -n, що й іменник, який він описує. Ось повна схема:

• La bonaj katoj dormas. — «Хороші коти сплять.»
• Mi vidas bonajn katojn. — «Я бачу хороших котів.»

Порядок ніколи не змінюється: закінчення, потім -j, потім -n. Тому katojn, а не katonj. Закінчення множини додатка -ojn читається «ойн». Коли додавати -n, пояснено на сторінці про знахідний відмінок.

Слова, що працюють як прикметники, узгоджуються так само. Це присвійні займенники на кшталт mia — «мій» і корелятиви на кшталт tiu — «той»: miajn amikojn — «моїх друзів» (додаток), tiujn librojn — «ті книжки» (додаток). Див. займенники та корелятиви.

#Місце прикметника

Прикметник зазвичай стоїть перед іменником, але можливе й після нього: bela domo або domo bela — «гарний будинок». Закінчення показують, до якого іменника він належить, навіть коли порядок слів змінюється.

#Прикметники після esti

Після esti — «бути», iĝi — «ставати» і ŝajni — «здаватися» прикметник узгоджується в числі, але ніколи не приймає -n:

• La katoj estas bonaj. — «Коти хороші.»
• La domo ŝajnas malnova. — «Будинок здається старим.»

В українській після «здаватися» і «ставати» зазвичай стоїть орудний відмінок («здається старим», «став лікарем»), а в есперанто прикметник має звичайну форму без -n.

Один прикметник при двох іменниках в однині, з’єднаних kaj — «і», стоїть у множині: La tablo kaj la seĝo estas novaj. — «Стіл і стілець нові.»

#Порівняння: pli, plej, ol

В есперанто немає закінчень вищого ступеня й неправильних форм на зразок «хороший — кращий — найкращий». Завдання виконують короткі слова:

Bona не має особливих форм: pli bona — «кращий», la plej bona — «найкращий». Ті самі слова порівнюють і прислівники: pli rapide — «швидше». Замість українського «за» + знахідний відмінок («вищий за Петра») в есперанто потрібне ol: pli alta ol Petro, і опускати його не можна. Докладніше — на сторінці про ступені порівняння.

Після ol та kiel слово зберігає ту роль, яку мало б у повному реченні:

• Mi amas vin pli ol li. — «Я люблю тебе більше, ніж він (любить тебе).»
• Mi amas vin pli ol lin. — «Я люблю тебе більше, ніж (люблю) його.»

Українське «ніж» працює так само: «більше, ніж він» і «більше, ніж його».

Для «дуже» й «занадто» вживай tre і tro: tre granda — «дуже великий», tro granda — «занадто великий». Суфікси -eg- та -et- змінюють силу просто всередині слова: granda → grandega — «величезний», domo → dometo — «будиночок».

#Типові помилки

#Часті запитання

#Чи узгоджуються прикметники з іменниками в есперанто?

Так, у числі й відмінку. Якщо іменник має -j або -n, то їх має й кожен прикметник, що його описує: grandajn domojn — «великі будинки» (додаток). Узгодження за родом немає, бо немає граматичного роду.

#Як утворюється множина в есперанто?

Додай -j до іменника та його прикметників: nova libro → novaj libroj — «нові книжки». Винятків немає.

#Як сказати «кращий» і «найкращий» мовою есперанто?

Pli bona — «кращий», la plej bona — «найкращий». Для прислівників: pli bone — «краще», plej bone — «найкраще».

#Чи може прикметник стояти після іменника?

Так. Domo bela і bela domo правильні; закінчення показують, які слова належать одне до одного.

#Джерела

• Fundamento de Esperanto, правила 2 і 3 (англійською) — Akademio de Esperanto
• Seksa signifo de O-vortoj — PMEG
• A-vortoj: bazaj reguloj — PMEG
• Nombro: bazaj reguloj і Nombro ĉe A-vortoj — PMEG
• N-finaĵo: bazaj reguloj — PMEG
• Kiel kaj ol: uzado і kun rolmontriloj — PMEG
• Граматика есперанто — Вікіпедія
• Esperanto grammar — Вікіпедія англійською мовою