Дієслова есперанто: часи, відмінювання та esti

Дієслова есперанто мають шість закінчень і не змінюються за особою та числом. Mi parolas, vi parolas, ŝi parolas, ili parolas — «я говорю, ти говориш, вона говорить, вони говорять»: одна форма на кожен час. Неправильних дієслів немає, навіть esti — «бути».

В українській дієслово змінюється за особою (говорю, говориш, говорить), числом, у минулому часі ще й за родом (говорив, говорила), а до того ж має доконаний і недоконаний вид. В есперанто нічого з цього немає.

#Шість дієслівних закінчень

Голосні підкоряються закономірності: a — теперішній час, i — минулий, o — майбутній. Ті самі голосні повертаються в дієприкметниках -ant-, -int- і -ont-.

зараз

-isparolisминулий час-asparolasтеперішній час-osparolosмайбутній час

поза часом-usparolusумовний спосіб-uparoluнаказовий спосіб-iparoliінфінітив

#Повне відмінювання paroli — «говорити»

Кожне дієслово мови відмінюється за цією таблицею. Змінюється лише підмет, тому займенник потрібен: сам по собі parolas не каже, хто говорить. Див. займенники. В українській особу видно із закінчення («говорю» — «я»), тому «я» часто опускають; в есперанто mi зазвичай опускати не можна.

#Esti — «бути»

• Mi estas feliĉa. — «Я щасливий / щаслива.»
• Ili estis hejme. — «Вони були вдома.»
• Estu trankvila! — «Зберігай спокій!»
• Estas tri katoj en la ĝardeno. — «У саду є три коти.»

Слово після esti ніколи не приймає закінчення додатка -n: Mi estas instruisto — «Я вчитель». Див. знахідний відмінок. В українській у теперішньому часі «є» зазвичай пропускають («Я вчитель»), а в есперанто estas зазвичай не опускають.

#Теперішній, минулий і майбутній час

-as охоплює те, що відбувається зараз, звички й загальні істини. Воно охоплює й стани, що почалися раніше й досі тривають: Mi loĝas ĉi tie tri jarojn. — «Я живу тут три роки».

-is охоплює будь-яке минуле: Mi jam manĝis. — «Я вже поїв». Hieraŭ mi laboris. — «Учора я працював». Воно не розрізняє ні роду, ні виду: mi manĝis — і «я їв», і «я поїв», і «я їла», і «я поїла».

-os — майбутній час: Morgaŭ mi vizitos vin. — «Завтра я відвідаю тебе». Українською про плани часто кажуть у теперішньому часі («Завтра їду до тебе»), а в есперанто зазвичай вживають -os.

У непрямій мові дієслово зберігає час оригінальних слів: Li diris, ke li volas manĝi. — «Він сказав, що хоче їсти» (дослівно «хоче»). В українській так само.

#Умовний спосіб -us

-us описує уявне або нереальне, без жодного зв’язку з часом. У реченнях з «якби» про уявне обидві частини мають -us:

• Se mi havus tempon, mi venus. — «Якби я мав час, я б прийшов.»
• Mi ŝatus kafon. — «Я хотів би кави.»
• Ĉu vi povus helpi min? — «Чи не могли б ви мені допомогти?»

Для реальних можливостей вживай звичайні часи: Se pluvos, mi restos hejme. — «Якщо буде дощ, я залишуся вдома». Есперанто вживає майбутній час в обох частинах. Українське «би» вживають із дієсловом у формі минулого часу, тож вона змінюється за родом («хотів би», «хотіла б»), а -us одне для всіх: mi ŝatus — і «я хотів би», і «я хотіла б».

#Наказовий спосіб -u: накази, побажання, «ходімо»

-u показує, чого хтось хоче, про що просить або що наказує:

• Venu! — «Прийди!»
• Ni iru! — «Ходімо!»
• Li atendu. — «Хай зачекає.»
• Mi volas, ke vi venu. — «Я хочу, щоб ви прийшли.»
• Ĉu ni iru? — «Підемо?»

Ввічливе «будь ласка» — це bonvolu плюс інфінітив: Bonvolu sidiĝi. — «Сідайте, будь ласка».

Форма на -u охоплює й українські «хай», «нехай», «давай(те)»: Li atendu — «Хай зачекає», Ni iru — «Давайте підемо».

#Складені часи коротко

Esti плюс дієприкметник дає тонші часові відтінки та пасив:

PMEG радить у більшості випадків вживати прості форми. Подробиці — на сторінці про дієприкметники.

#Перехідні й неперехідні дієслова: -ig- та -iĝ-

Кожен дієслівний корінь або перехідний (бере додаток), або неперехідний. Fermi — «зачиняти» перехідне: Mi fermas la pordon. — «Я зачиняю двері». Щоб сказати «двері зачиняються», додай -iĝ-: La pordo fermiĝas.

-ig- діє навпаки й означає «спричиняти»: morti — «помирати» → mortigi — «убивати». Обидва суфікси можуть приєднуватися до одного кореня: sidi — «сидіти», sidiĝi — «сісти», sidigi — «садовити (когось)». Докладніше — на сторінках про суфікси та -ig- та -iĝ-. Українське «-ся» часто відповідає -iĝ-, але не завжди.

#Вид, рід і число: чого в есперанто немає

Українське «читав» і «прочитав» — це два види одного дієслова, а «читав» і «читала» — два роди. В есперанто mi legis означає все це водночас. Коли треба показати завершеність, початок чи тривалість, є окремі засоби:

• початок дії передає префікс ek-: ekdormi — «заснути»;
• тривалість — суфікс -ad-: legadi — «читати й читати»;
• завершений результат — слово jam «вже» або дієприкметник: Mi estas manĝinta — «Я вже поїв».

#Приклади в реченнях

• Mi legas libron. — «Я читаю книжку.»
• Hieraŭ mi legis la tutan tagon. — «Учора я читав цілий день.»
• Morgaŭ mi legos la novan ĉapitron. — «Завтра я прочитаю новий розділ.»
• Kiam vi telefonis, mi kuiris. — «Коли ти зателефонував, я готував.»
• Mi ŝatus legi pli ofte. — «Я хотів би читати частіше.»
• Se mi estus vi, mi ne farus tion. — «Якби я був тобою, я б цього не зробив.»
• Legu laŭte, mi petas! — «Читай уголос, будь ласка!»
• Ni iru al la biblioteko! — «Ходімо до бібліотеки!»
• Mi deziras, ke vi estu feliĉa. — «Я хочу, щоб ти був щасливим.»
• Mi ne komprenas la demandon. — «Я не розумію запитання.»

#Часті запитання

#Скільки часів в есперанто?

Три прості часи: теперішній -as, минулий -is і майбутній -os. Додай умовний спосіб -us, наказовий -u та інфінітив -i — і маєш усі шість дієслівних закінчень.

#Чи є в есперанто неправильні дієслова?

Ні. Кожне дієслово, зокрема esti — «бути», havi — «мати» й iri — «іти», має ті самі шість закінчень. На відміну від української («іду — ішов — піду», «є — був — буде»), корінь ніколи не змінюється.

#Як сказати «ходімо» мовою есперанто?

Вживай ni з формою на -u: Ni iru! — «Ходімо!», Ni manĝu! — «Давайте поїмо!».

#Як заперечити дієслово?

Постав ne перед ним: Mi ne komprenas. — «Я не розумію». Докладніше — на сторінці про запитання й заперечення.

#Чи є в есперанто тривалий час на кшталт англійського «I am eating»?

Mi manĝas означає і «я їм», і «я зараз їм». Складена форма на кшталт mi estas manĝanta існує, але потрібна рідко. Українська теж обходиться одним «я їм».

#Джерела

• Fundamento de Esperanto, правило 6 (англійською) — Akademio de Esperanto
• PMEG: Дієслова, I-дієслова, AS, IS, U, US
• PMEG: Складені дієслівні форми, Непряма мова: дієслівні форми
• PMEG: IG, IĜ
• Esperanto grammar — Вікіпедія англійською мовою