Граматика
Дієслова есперанто: часи, відмінювання та esti
Шість закінчень, жодних особових форм і жодних неправильних дієслів: усю дієслівну систему вміщено в одну таблицю.
Дієслова есперанто мають шість закінчень і не змінюються за особою та числом. Mi parolas, vi parolas, ŝi parolas, ili parolas — «я говорю, ти говориш, вона говорить, вони говорять»: одна форма на кожен час. Неправильних дієслів немає, навіть esti — «бути».
В українській дієслово змінюється за особою (говорю, говориш, говорить), числом, у минулому часі ще й за родом (говорив, говорила), а до того ж має доконаний і недоконаний вид. В есперанто нічого з цього немає.
Шість дієслівних закінчень
| Закінчення | Назва | Приклад | Переклад |
|---|---|---|---|
| -i | інфінітив | paroli | «говорити» |
| -as | теперішній час | mi parolas | «я говорю» |
| -is | минулий час | mi parolis | «я говорив / говорила; я поговорив / поговорила» |
| -os | майбутній час | mi parolos | «я говоритиму; я поговорю» |
| -us | умовний спосіб | mi parolus | «я говорив би / говорила б» |
| -u | наказовий спосіб (наказ, побажання) | parolu! | «говори!» |
Голосні підкоряються закономірності: a — теперішній час, i — минулий, o — майбутній. Ті самі голосні повертаються в дієприкметниках -ant-, -int- і -ont-.
Повне відмінювання paroli — «говорити»
| Особа | Теперішній | Минулий | Майбутній | Умовний | Наказовий |
|---|---|---|---|---|---|
| я | mi parolas | mi parolis | mi parolos | mi parolus | mi parolu |
| ти | vi parolas | vi parolis | vi parolos | vi parolus | vi parolu |
| він, вона, воно | li, ŝi, ĝi parolas | li, ŝi, ĝi parolis | li, ŝi, ĝi parolos | li, ŝi, ĝi parolus | li, ŝi, ĝi parolu |
| ми | ni parolas | ni parolis | ni parolos | ni parolus | ni parolu |
| ви (множина) | vi parolas | vi parolis | vi parolos | vi parolus | vi parolu |
| вони | ili parolas | ili parolis | ili parolos | ili parolus | ili parolu |
| люди, хтось | oni parolas | oni parolis | oni parolos | oni parolus | oni parolu |
| Українською (він) | говорить | говорив | говоритиме | говорив би | хай говорить |
Кожне дієслово мови відмінюється за цією таблицею. Змінюється лише підмет, тому займенник потрібен: сам по собі parolas не каже, хто говорить. Див. займенники. В українській особу видно із закінчення («говорю» — «я»), тому «я» часто опускають; в есперанто mi зазвичай опускати не можна.
Esti — «бути»
| Форма | Есперанто | Українською |
|---|---|---|
| інфінітив | esti | бути |
| теперішній | estas | є (часто пропускається) |
| минулий | estis | був, була, були |
| майбутній | estos | буде, будуть |
| умовний | estus | був би, була б |
| наказовий | estu | будь!, хай буде |
| дієприкметники | estanta, estinta, estonta | який є, який був, який буде |
- Mi estas feliĉa. — «Я щасливий / щаслива.»
- Ili estis hejme. — «Вони були вдома.»
- Estu trankvila! — «Зберігай спокій!»
- Estas tri katoj en la ĝardeno. — «У саду є три коти.»
Слово після esti ніколи не приймає закінчення додатка -n: Mi estas instruisto — «Я вчитель». Див. знахідний відмінок. В українській у теперішньому часі «є» зазвичай пропускають («Я вчитель»), а в есперанто estas зазвичай не опускають.
Теперішній, минулий і майбутній час
-as охоплює те, що відбувається зараз, звички й загальні істини. Воно охоплює й стани, що почалися раніше й досі тривають: Mi loĝas ĉi tie tri jarojn. — «Я живу тут три роки».
-is охоплює будь-яке минуле: Mi jam manĝis. — «Я вже поїв». Hieraŭ mi laboris. — «Учора я працював». Воно не розрізняє ні роду, ні виду: mi manĝis — і «я їв», і «я поїв», і «я їла», і «я поїла».
-os — майбутній час: Morgaŭ mi vizitos vin. — «Завтра я відвідаю тебе». Українською про плани часто кажуть у теперішньому часі («Завтра їду до тебе»), а в есперанто зазвичай вживають -os.
У непрямій мові дієслово зберігає час оригінальних слів: Li diris, ke li volas manĝi. — «Він сказав, що хоче їсти» (дослівно «хоче»). В українській так само.
Умовний спосіб -us
-us описує уявне або нереальне, без жодного зв’язку з часом. У реченнях з «якби» про уявне обидві частини мають -us:
- Se mi havus tempon, mi venus. — «Якби я мав час, я б прийшов.»
- Mi ŝatus kafon. — «Я хотів би кави.»
- Ĉu vi povus helpi min? — «Чи не могли б ви мені допомогти?»
Для реальних можливостей вживай звичайні часи: Se pluvos, mi restos hejme. — «Якщо буде дощ, я залишуся вдома». Есперанто вживає майбутній час в обох частинах. Українське «би» вживають із дієсловом у формі минулого часу, тож вона змінюється за родом («хотів би», «хотіла б»), а -us одне для всіх: mi ŝatus — і «я хотів би», і «я хотіла б».
Наказовий спосіб -u: накази, побажання, «ходімо»
-u показує, чого хтось хоче, про що просить або що наказує:
- Venu! — «Прийди!»
- Ni iru! — «Ходімо!»
- Li atendu. — «Хай зачекає.»
- Mi volas, ke vi venu. — «Я хочу, щоб ви прийшли.»
- Ĉu ni iru? — «Підемо?»
Ввічливе «будь ласка» — це bonvolu плюс інфінітив: Bonvolu sidiĝi. — «Сідайте, будь ласка».
Форма на -u охоплює й українські «хай», «нехай», «давай(те)»: Li atendu — «Хай зачекає», Ni iru — «Давайте підемо».
Складені часи коротко
Esti плюс дієприкметник дає тонші часові відтінки та пасив:
| Форма | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| estas + -inta | Mi estas manĝinta. | «Я вже поїв (їсти закінчив).» |
| estis + -inta | Mi estis manĝinta, kiam li venis. | «Я вже поїв, коли він прийшов.» |
| estas + -ita | La pordo estas fermita. | «Двері зачинено.» |
| estis + -ita + de | La letero estis skribita de Anna. | «Лист було написано Анною.» |
PMEG радить у більшості випадків вживати прості форми. Подробиці — на сторінці про дієприкметники.
Перехідні й неперехідні дієслова: -ig- та -iĝ-
Кожен дієслівний корінь або перехідний (бере додаток), або неперехідний. Fermi — «зачиняти» перехідне: Mi fermas la pordon. — «Я зачиняю двері». Щоб сказати «двері зачиняються», додай -iĝ-: La pordo fermiĝas.
-ig- діє навпаки й означає «спричиняти»: morti — «помирати» → mortigi — «убивати». Обидва суфікси можуть приєднуватися до одного кореня: sidi — «сидіти», sidiĝi — «сісти», sidigi — «садовити (когось)». Докладніше — на сторінках про суфікси та -ig- та -iĝ-. Українське «-ся» часто відповідає -iĝ-, але не завжди.
Вид, рід і число: чого в есперанто немає
Українське «читав» і «прочитав» — це два види одного дієслова, а «читав» і «читала» — два роди. В есперанто mi legis означає все це водночас. Коли треба показати завершеність, початок чи тривалість, є окремі засоби:
- початок дії передає префікс ek-: ekdormi — «заснути»;
- тривалість — суфікс -ad-: legadi — «читати й читати»;
- завершений результат — слово jam «вже» або дієприкметник: Mi estas manĝinta — «Я вже поїв».
Приклади в реченнях
- Mi legas libron. — «Я читаю книжку.»
- Hieraŭ mi legis la tutan tagon. — «Учора я читав цілий день.»
- Morgaŭ mi legos la novan ĉapitron. — «Завтра я прочитаю новий розділ.»
- Kiam vi telefonis, mi kuiris. — «Коли ти зателефонував, я готував.»
- Mi ŝatus legi pli ofte. — «Я хотів би читати частіше.»
- Se mi estus vi, mi ne farus tion. — «Якби я був тобою, я б цього не зробив.»
- Legu laŭte, mi petas! — «Читай уголос, будь ласка!»
- Ni iru al la biblioteko! — «Ходімо до бібліотеки!»
- Mi deziras, ke vi estu feliĉa. — «Я хочу, щоб ти був щасливим.»
- Mi ne komprenas la demandon. — «Я не розумію запитання.»
Часті запитання
Скільки часів в есперанто?
Три прості часи: теперішній -as, минулий -is і майбутній -os. Додай умовний спосіб -us, наказовий -u та інфінітив -i — і маєш усі шість дієслівних закінчень.
Чи є в есперанто неправильні дієслова?
Ні. Кожне дієслово, зокрема esti — «бути», havi — «мати» й iri — «іти», має ті самі шість закінчень. На відміну від української («іду — ішов — піду», «є — був — буде»), корінь ніколи не змінюється.
Як сказати «ходімо» мовою есперанто?
Вживай ni з формою на -u: Ni iru! — «Ходімо!», Ni manĝu! — «Давайте поїмо!».
Як заперечити дієслово?
Постав ne перед ним: Mi ne komprenas. — «Я не розумію». Докладніше — на сторінці про запитання й заперечення.
Чи є в есперанто тривалий час на кшталт англійського «I am eating»?
Mi manĝas означає і «я їм», і «я зараз їм». Складена форма на кшталт mi estas manĝanta існує, але потрібна рідко. Українська теж обходиться одним «я їм».
Джерела
- Fundamento de Esperanto, правило 6 (англійською) — Akademio de Esperanto
- PMEG: Дієслова, I-дієслова, AS, IS, U, US
- PMEG: Складені дієслівні форми, Непряма мова: дієслівні форми
- PMEG: IG, IĜ
- Esperanto grammar — Вікіпедія англійською мовою
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.