Займенники есперанто: mi, vi, li, ŝi, si та інші

Особові займенники есперанто: mi — «я», vi — «ти, ви», li — «він», ŝi — «вона», ĝi — «воно», ni — «ми», ili — «вони», oni — «люди, хтось» (неозначено-особовий) і зворотний si. Додай -n для додатка (min — «мене») і -a для присвійного (mia — «мій»). Інших форм учити не треба.

Ці дев’ять займенників названо в правилі 5 16 правил. Десятий, ci, є лише в словнику Fundamento і майже не вживається.

#Усі особові займенники

mi + -n = min

Займенник	Українською	Додаток (-n)	Присвійний (-a)
mi	я	min — мене	mia — мій, моя, моє, мої
vi	ти, ви (один або багато)	vin — тебе, вас	via — твій, ваш
li	він	lin — його	lia — його
ŝi	вона	ŝin — її	ŝia — її
ĝi	воно	ĝin — його, її (про річ, тварину)	ĝia — його, її (про річ)
ni	ми	nin — нас	nia — наш
ili	вони	ilin — їх	ilia — їхній
oni	люди, хтось	onin — когось (рідко)	onia — чийсь (рідко)
si	(зворотний)	sin — себе	sia — свій (власний: його, її, їхній)

• vi — однина й множина, офіційне й неофіційне. Одне слово покриває «ти», «ви» і ввічливе «Ви». Українська розрізняє «ти» і «ви», а в есперанто vi — одне слово для всіх випадків; ввічливість передають звертаннями sinjoro «пане», sinjorino «пані».
• ĝi — для речей, тварин і немовлят. В українській речі мають рід (стіл — «він», книжка — «вона», вікно — «воно»), а в есперанто про будь-яку річ кажуть ĝi: La tablo estas nova. Ĝi estas granda. — «Стіл новий. Він великий.»
• ili — для будь-якої групи людей чи речей, без роду.
• oni означає людей загалом: Oni diras, ke… — «Кажуть, що…». Воно відповідає українському неозначено-особовому реченню: Oni parolas Esperanton tie. — «Там розмовляють есперанто.» Форми onin і onia правильні, але потрібні рідко.

Форма додатка підпорядковується правилам знахідного відмінка: Ŝi amas lin. — «Вона любить його». Ĉu vi vidis min? — «Чи бачили ви мене?»

#Присвійні узгоджуються, як прикметники

Присвійні займенники — це прикметники, тож вони беруть -j і -n від свого іменника:

Українські присвійні змінюються за родом, числом і відмінком («мій брат», «моя сестра», «мої брати», «мого брата»). Присвійні есперанто мають лише -j і -n, а роду не мають: mia frato, mia fratino.

Присвійний займенник вже робить іменник означеним, тому перед іменником його ніколи не поєднують з la: mia libro, а не la mia libro. Самостійно la mia означає «мій»: Tiu ĉambro estas la mia. — «Ця кімната моя». Див. артикль.

#Si, sin, sia: зворотний займенник

Si вказує назад на підмет свого ж речення, і лише тоді, коли цей підмет — третя особа: li, ŝi, ĝi, ili, oni або іменник.

Два правила запобігають більшості помилок:

1. Лише третя особа. Для mi, vi, ni вживай їхні власні форми: Mi lavas min. — «Я миюся». Ni amas nian urbon. — «Ми любимо наше місто». Українське «свій» працює в усіх особах («я люблю своє місто», «ми любимо своє місто»), а sia — лише в третій: Mi amas mian urbon, Ni amas nian urbon.
2. Ніколи в підметі. Anna kaj ŝia fratino venis. — «Анна і її сестра прийшли». Тут sia було б помилкою, бо ця фраза сама є підметом. З kun воно стає правильним: Anna kun sia fratino venis.

#Ci: старе «ти»

У словнику Fundamento є ci — інтимне «ти» в однині, але в 16 правилах його не згадано. PMEG зазначає, що ci на практиці ніколи не вживалося по-справжньому й багато мовців його б не зрозуміли. Звичайне есперанто завжди вживає vi.

#Ri та займенники, нейтральні за статтю

В есперанто немає офіційного займенника для однієї особи невідомої чи не вказаної статі. Традиційно вживали li, що тепер дедалі частіше критикують як сексистське. Заменгоф також допускав ĝi для людей невідомої статі, але PMEG застерігає, що стосовно дорослих воно може звучати так, ніби людину зводять до речі. В українській нейтрального займенника для людини теж немає: кажуть «він» або «вона», а коли стать невідома, — «ця людина», «хтось».

Неофіційний займенник ri (rin, ria) означає «він або вона» стосовно однієї особи, незалежно від статі. PMEG позначає його як неофіційний і зауважує, що він досить поширився, особливо серед молодих мовців. За даними англійської Вікіпедії, станом на 2019 рік це була найпопулярніша пропозиція нейтрального за статтю займенника; Академія есперанто його не ухвалила.

• Mia amiko diris, ke ri venos. — «Мій друг (або подруга) сказав(ла), що ця особа прийде.»

#Займенники після прийменників

Після прийменника займенники залишаються в основній формі: kun mi — «зі мною», por vi — «для тебе», al ŝi — «їй» (дослівно «до неї»). Одержувач дії приймає al: Donu al mi la libron. — «Дай мені книжку». Див. прийменники. Українському давальному відмінку («мені», «тобі») зазвичай відповідає al mi, al vi; проте «допомагати мені» можна сказати і helpi min, і helpi al mi.

#Приклади в реченнях

• Mi amas vin. — «Я люблю тебе.»
• Ni parolis pri vi hieraŭ. — «Ми вчора говорили про тебе.»
• Ŝi donis al li sian libron. — «Вона дала йому свою книжку.»
• Ŝi donis al li lian libron. — «Вона дала йому його книжку.»
• Ili vizitis siajn gepatrojn. — «Вони відвідали своїх батьків.»
• Li lavas sin ĉiumatene. — «Він миється щоранку.»
• La hundo ludas kun sia pilko. — «Собака грається зі своїм м’ячем.»
• Ĉu tiu ombrelo estas via aŭ mia? — «Та парасолька твоя чи моя?»
• Oni diras, ke la vintro estos malvarma. — «Кажуть, що зима буде холодною.»

#Часті запитання

#Як ввічливо сказати «Ви» мовою есперанто?

Вживай vi — для однієї особи чи багатьох, офіційно чи неофіційно. Для додаткової ввічливості додай звертання, як-от sinjoro «пане» чи sinjorino «пані».

#Яка різниця між sia і lia?

Sia вказує назад на підмет речення: Li legas sian libron — «Він читає свою книжку». Lia означає чиєсь інше: Li legas lian libron — «Він читає його (чужу) книжку».

#Як сказати «свій», якщо йдеться про першу чи другу особу?

Вживай звичайний присвійний: mia, via, nia. Si і sia — лише для третьої особи: Mi amas mian urbon — «Я люблю своє місто».

#Чи є в есперанто займенник, нейтральний за статтю?

Офіційно ні. Неофіційне ri — найпоширеніший варіант; традиційно для людей невідомої статі вживали li та ĝi.

#Чи ще вживається ci в есперанто?

Майже ніколи. Воно є лише в словнику Fundamento, а PMEG радить завжди вживати vi.

#Як сказати «мій» і «твій» без іменника?

Вживай присвійний із la: la mia — «мій», la via — «твій». Він узгоджується, як прикметник: Viaj ŝuoj estas novaj, la miaj estas malnovaj. — «Твої черевики нові, мої старі».

#Джерела

• Fundamento de Esperanto, правило 5 (англійською) — Akademio de Esperanto
• PMEG: Особові займенники, Присвійні займенники, Друга особа (vi, ci), Третя особа (li, ŝi, ĝi, ri), Si в простих реченнях
• Esperanto grammar і Gender reform in Esperanto — Вікіпедія англійською мовою