Корелятиви есперанто: таблиця всіх 45 слів

Корелятиви — це 45 основних питальних і вказівних слів, наприклад kiu «хто», tie «там» і neniam «ніколи». Кожне складається з одного з 5 початків і одного з 9 закінчень, тож 14 частин дають усі 45 слів. Есперантисти називають їх tabelvortoj — «табличні слова»; усі вони є у Fundamento 1905 року. Українцеві таблиця багато в чому знайома: в українській є схожі ряди — «хто, той, хтось, кожен, ніхто».

#Таблиця корелятивів

Стовпці — початки, рядки — закінчення.

ki- + -o = kio

Закінчення	ki- (запитання)	ti- (вказівка: «той»)	i- (невизначеність: «-сь»)	ĉi- (загальність: «кожен»)	neni- (заперечення: «ні-»)
-o річ	kio — що	tio — те, це	io — щось	ĉio — усе	nenio — ніщо, нічого
-u особа, окремий предмет	kiu — хто, який	tiu — той	iu — хтось	ĉiu — кожен, усі	neniu — ніхто, жоден
-a вид, якість	kia — який	tia — такий	ia — якийсь	ĉia — усілякий	nenia — жодний, ніякий
-e місце	kie — де	tie — там	ie — десь	ĉie — скрізь	nenie — ніде
-el спосіб, ступінь	kiel — як	tiel — так	iel — якось	ĉiel — усіма способами	neniel — ніяк
-am час	kiam — коли	tiam — тоді	iam — колись, коли-небудь	ĉiam — завжди	neniam — ніколи
-om кількість	kiom — скільки	tiom — стільки	iom — трохи, дещо	ĉiom — усе (скільки є)	neniom — нітрохи
-al причина	kial — чому	tial — тому	ial — чомусь	ĉial — з будь-якої причини	nenial — ні з якої причини
-es належність	kies — чий	ties — того, тієї	ies — чийсь	ĉies — усіх, кожного	nenies — нічий

#Як їх запам’ятати

Вивчай 14 частин, а не 45 слів. Тоді будь-який корелятив читається як «початок + закінчення»: neni- «ні-» + -am «час» = neniam — «ніколи».

Початки збігаються з українськими зразками:

• ki- питає або зв’язує, як українські питальні слова «хто, що, де, коли, як»: kio — «що», kie — «де», kiam — «коли».
• ti- вказує, як українські «т-»: tio — «те», tie — «там», tiam — «тоді», tiel — «так», tia — «такий».
• i- виражає невизначеність, як «-сь» і «-небудь»: iu — «хтось», ie — «десь», iam — «колись».
• ĉi- охоплює все, як «кожен», «усе», «скрізь»: ĉiam — «завжди», ĉie — «скрізь», ĉio — «усе».
• neni- заперечує, як «ні-»: neniu — «ніхто», neniam — «ніколи», nenie — «ніде».

Закінчення — важча частина. Допомагають такі опори (це прийоми запам’ятовування, а не етимологія):

• -e — місце: українські «де» й «ніде» теж закінчуються на «-е».
• -al — причина, як у слові «каузальний».
• -es — належність: kies — «чий».
• -u — людина або окремий предмет, -o — річ загалом.

Відпрацьовуй по одному рядку через усі п’ять стовпців: kiam? – tiam – iam – ĉiam – neniam. Питання й відповідь часто йдуть парами: Kie? — Tie. («Де?» — «Там.») Kiam? — Tiam. («Коли?» — «Тоді.»)

#Як вони вимовляються

Тут українці часто помиляються: у kiu, tiu, ĉiu, neniu, kio, tia літера i і наступна голосна — це два склади. Kiu читається «КІ-у», а не «кю»; tio — «ТІ-о», ĉia — «ЧІ-а», а не «чя»; neniam — «не-НІ-ам». Наголос, як завжди, падає на передостанній склад, тобто на i.

#Kiu чи kio, ĉiu чи ĉiuj

Kiu питає про людину або про один предмет із групи й може стояти перед іменником: kiu libro — «котра книжка», tiu domo — «той будинок». Kio питає про річ загалом і стоїть самостійно:

• Kio estas tio? — «Що це?»
• Kiu estas tiu? — «Хто це?»

Українцеві тут допомагає різниця між «котрий» і «який»: kiu відповідає «котрий» (вибір із групи), а kia — «який» (за якістю).

Ĉiu означає «кожен» і стоїть в однині; ĉiuj означає «усі» і стоїть у множині:

• Ĉiu infano ludas. — «Кожна дитина грає.»
• Ĉiuj infanoj ludas. — «Усі діти граються.»

#Додавання -n і -j

Закінчення приймають не всі корелятиви. Ті, що на -u та -a, узгоджуються зі своїм іменником так само, як прикметники. Ті, що на -e, -el, -am, -om і -al, працюють як прислівники і не змінюються, окрім слів на -e, які приймають -n для напрямку.

• Kiun vi vidis? — «Кого ви бачили?»
• Mi aĉetis tiujn librojn. — «Я купив ті книжки.»
• Kion vi diris? — «Що ви сказали?»
• Kien vi iras? — «Куди ти йдеш?» Порівняй: Kie vi estas? — «Де ти?» Українські «де?» і «куди?» передаються парою kie — kien.
• Mi vidis neniun. — «Я нікого не бачив.» Слово на neni- вже містить заперечення, тому ne не додають.

Правила для -n ті самі, що й скрізь: див. знахідний відмінок.

#Ĉi tiu і tiu ĉi: «цей»

Слова на ti- нейтральні щодо відстані, тому tiu може означати і «той», і «цей». Українцеві це непривично: українська розрізняє «цей» і «той». Щоб показати близькість, додають ĉi: ĉi tiu або tiu ĉi — «цей (тут)», ĉi tie або tie ĉi — «тут». Обидва порядки означають те саме.

Пиши їх двома словами, без дефіса. Дефіс з’являється лише в словах, утворених від них: ĉi-jare — «цього року», ĉi-nokte — «цієї ночі».

#Ajn: «завгодно»

Ajn після корелятива означає «будь-» чи «завгодно»: kiu ajn — «хто завгодно, будь-хто», kio ajn — «що завгодно», kie ajn — «де завгодно», iam ajn — «коли завгодно». Воно завжди стоїть відразу після корелятива. Nenion ajn означає «взагалі нічого». Kiu ajn venos, mi ĝojos — «Хто б не прийшов, я радітиму». Українському «-небудь» ajn не відповідає: для «хто-небудь» використовують iu.

#Корелятиви, що з’єднують речення

Слова на ki- вводять також підрядні означальні речення й непрямі запитання, як українські «який», «хто» та «де»:

• La viro, kiu venis, estas mia patro. — «Чоловік, який прийшов, — мій батько.»
• La libro, kiun mi legas, estas bona. — «Книжка, яку я читаю, хороша.»
• Mi faris tion, kion vi petis. — «Я зробив те, про що ви просили.»
• Mi ne scias, kie li loĝas. — «Я не знаю, де він живе.»

Українське «який» змінюється за родом, числом і відмінком («який», «яка», «яку»), а kiu отримує лише -j та -n. Для кількості чогось додають da: Kiom da mono vi havas? — «Скільки в тебе грошей?» (da відповідає українському родовому відмінку після слів кількості). Запитання зі словами на ki- розібрано в статті про запитання й заперечення.

#Приклади в реченнях

• Kiu estas tiu viro? — «Хто той чоловік?»
• Kio estas en la skatolo? — «Що в коробці?»
• Kian veteron vi havas tie? — «Яка в тебе там погода?»
• Ĉiu infano ricevis donacon. — «Кожна дитина отримала подарунок.»
• Ĉiuj ĝojis pri la neĝo. — «Усі раділи снігу.»
• Iu frapas ĉe la pordo. — «Хтось стукає в двері.»
• Mi serĉis la ŝlosilon ĉie, sed trovis ĝin nenie. — «Я шукав ключ скрізь, але ніде його не знайшов.»
• Kiam vi alvenos, telefonu al mi. — «Коли приїдеш, зателефонуй мені.»
• Ĉi tiu domo estas pli granda ol tiu. — «Цей будинок більший за той.»
• Prenu kiun ajn libron vi volas. — «Бери будь-яку книжку, яку хочеш.»

#Часті запитання

#Скільки корелятивів в есперанто?

45: п’ять початків (ki-, ti-, i-, ĉi-, neni-), помножені на дев’ять закінчень (-o, -u, -a, -e, -el, -am, -om, -al, -es). Форми на кшталт aliu з початком ali- («інший») неофіційні, і PMEG їх не рекомендує.

#У чому різниця між kiu та kio?

Kiu — для людей і для одного предмета з кількох («хто», «котрий»); воно може стояти перед іменником. Kio — для речей загалом («що»); воно стоїть самостійно.

#Як правильно: ĉi tiu чи tiu ĉi?

Обидва варіанти правильні й означають те саме: «цей». Ĉi може стояти перед корелятивом або після нього.

#Чи приймають корелятиви -n?

Ті, що на -u, -a та -o, приймають -n у ролі додатка: kiun, tian, tion. Ті, що на -e, приймають його лише для напрямку: tien. Решта не змінюються ніколи.

#Чому їх називають корелятивами?

Тому що вони утворюють відповідні одне одному набори: у кожного питального слова є вказівний, невизначений, узагальнювальний і заперечний «партнер». Мовою есперанто їх називають tabelvortoj — за таблицею, в якій їх зазвичай вивчають.

#Як вимовляються kiu і tiu?

У два склади: ki-u «КІ-у», ti-u «ТІ-у». Не «кю» і не «тю»: i та u вимовляються окремо, а наголос падає на i.

#Джерела

• PMEG: Tabelvortoj — основні правила, Postpartoj kaj finaĵoj, ALI-vortoj
• PMEG: Ĉi, Ajn, N для напрямку
• Fundamento de Esperanto — Akademio de Esperanto
• Граматика есперанто — Вікіпедія
• Esperanto vocabulary — Вікіпедія англійською мовою