Вивчення
1000 найчастіших слів есперанто: список, CSV і Anki
Вивчи перші 100 слів — і впізнаватимеш понад половину слів у повсякденних реченнях есперанто; перша тисяча охоплює близько 78%.
100 найчастіших слів есперанто становлять 55,2% усіх слів у корпусі з 5,8 мільйона слів у реченнях есперанто. 500 найчастіших становлять 72,2%, а 1 000 найчастіших — 78,4%. Нижче наведено перші 300 слів з українськими значеннями. Усі 1 000 слів є в безкоштовному файлі CSV і у файлі Anki для карток. Вчити їх зручно за допомогою карток.
Скільки слів треба знати?
Якщо знаєш 100 найчастіших слів, то впізнаєш 55,2% усіх слів у повсякденних реченнях есперанто; якщо знаєш 1 000 — 78,4%. Далі кожне нове слово дає дедалі менше, тому ми починаємо з найчастіших.
55,2%
усіх слів у повсякденних реченнях, якщо знаєш 100 найчастіших
Наступні слова для вивчення
Підраховано за реченнями з Tatoeba (CC BY 2.0 FR): речень — 822 296, слів — 5 831 657. Список слів: Esperantopedia, CC BY-SA 4.0.
Завантаж список із 1 000 слів
| Файл | Формат | Вміст |
|---|---|---|
| CSV | UTF-8, значення через коми, 1 000 рядків і рядок заголовків | rank, word, part_of_speech, ukrainian, per_million |
| Anki | UTF-8, значення через табуляцію, одне слово в рядку | слово, а за ним його українське значення |
У стовпці per_million указано, скільки разів слово трапляється на мільйон слів корпусу. Якщо в таблиці замість кирилиці чи літер на кшталт ĉ і ŝ з’являються «кракозябри», імпортуй файл CSV як UTF-8.
В Anki імпортуй текстовий файл у головному вікні. Anki сам визначить роздільник — табуляцію; потім ти обереш, який стовпець потрапить до якого поля картки, наприклад перший — на лицьовий бік, другий — на зворотний.
Обидва файли можна вільно копіювати, поширювати й змінювати за ліцензією CC BY-SA 4.0. Вкажи авторство «Esperantopedia (esperantopedia.org)» і поширюй свою версію на тих самих умовах. Файли ґрунтуються на реченнях із Tatoeba (CC BY 2.0 FR), значеннях із Вікісловника (CC BY-SA 4.0) та словнику ESPDIC Пола Денісовського (Paul Denisowski, CC BY 3.0); українські значення ми підготували й перевірили самі. Джерела наведено наприкінці сторінки.
Яку частину тексту охоплюють найчастіші слова?
Кілька слів виконують більшість роботи. Лише 10 найчастіших слів становлять понад чверть усіх слів корпусу.
Показати дані
| Найчастіші слова | Частка всіх слів корпусу |
|---|---|
| 10 | 26,9% |
| 25 | 38,4% |
| 50 | 47,3% |
| 100 | 55,2% |
| 200 | 63,2% |
| 300 | 67,4% |
| 500 | 72,2% |
| 750 | 75,9% |
| 1 000 | 78,4% |
| 1 500 | 81,8% |
| 2 000 | 84,0% |
| 3 000 | 86,6% |
Крива швидко вирівнюється. Перші 64 слова досягають 50%, 394 слова — 70%, 1 207 слів — 80%, а близько 2 300 слів — 85%.
Останні кілька відсотків розкидані по довгому хвосту рідкісних слів. Частину корпусу не охопить жоден список слів: 1,2% усіх слів — власні назви, які ми виключили, а ще 2,5% не вдалося розпізнати як слова есперанто (здебільшого імена на кшталт Tom і Mary, скорочення й описки).
Список писемних текстів на сторінці Лексика дає схожі результати: його 100 найчастіших слів охоплюють 52,7%, а 1 000 найчастіших — 76,2% іншого корпусу.
Що містить список
У першій сотні переважають граматичні слова. З перших 100 слів 59 — граматичні: артикль, займенники, присвійні займенники, корелятиви, прийменники, сполучники, частки й числівники. У всьому списку їх 119, і разом вони становлять 44,4% усіх слів корпусу. Тридцять три з них — корелятиви, що походять з однієї таблиці з 45 слів (див. корелятиви).
Дієслова несуть багато тексту. 313 дієслів у списку становлять 17,6% усіх слів, а 359 іменників — лише 8,7%. Займенник mi «я» посідає 2-ге місце, а vi «ти, ви» — 4-те. У списку писемних текстів на сторінці Лексика mi лише сьоме.
Десять найчастіших слів кожного класу:
| Клас | Десять найчастіших слів |
|---|---|
| Дієслова | esti «бути», povi «могти», havi «мати», fari «робити», diri «казати», voli «хотіти», scii «знати», devi «мусити», iri «іти», ŝati «любити» |
| Іменники | homo «людина», tempo «час», libro «книга», infano «дитина», jaro «рік», lingvo «мова», vivo «життя», tago «день», domo «дім», mono «гроші» |
| Прикметники | bona «добрий», alia «інший», granda «великий», multa «численний», bela «гарний», nova «новий», tuta «весь», kelka «кілька», sola «єдиний», unua «перший» |
| Прислівники | pli «більше», tre «дуже», nur «лише», plej «найбільш», nun «тепер», jam «вже», bone «добре», ankoraŭ «ще», multe «багато», vere «справді» |
Як читати українські значення
В українській дієслово має вид, а в есперанто — ні, тому для багатьох частих дієслів ми подаємо обидві українські форми, спершу недоконану, потім доконану: doni «давати, дати» (див. дієслова); там, де друга форма очевидна, лишається одна, недоконана. Прийменники, які в есперанто передають те, що українською виражають відмінки, супроводжує позначка про відмінок: de «від, з; передає родовий відмінок». Після крапки з комою стоїть побічне чи особливе вживання, а в дужках — коротке пояснення або приклад. Біля слів, які виглядають по-українськи знайомо, але означають інше, у дужках є застереження, наприклад strato: вулиця (не «страта»).
Слова есперанто 1–100
| # | Esperanto | Значення |
|---|---|---|
| 1 | la | означений артикль (в українській його немає) |
| 2 | mi | я, мене, мені (не «ми»: те — ni) |
| 3 | esti | бути |
| 4 | vi | ти, ви (також ввічливе звертання) |
| 5 | ne | не, ні |
| 6 | li | він |
| 7 | de | від, з; передає родовий відмінок (не «де»: те — kie) |
| 8 | al | до; кому, чому (передає давальний відмінок) |
| 9 | en | в, у (всередині) |
| 10 | ke | що, щоб (сполучник) |
| 11 | kaj | і, й, та |
| 12 | tio | те, то (про річ; «це» — ĉi tio) |
| 13 | ĉu | чи (питання «так чи ні») |
| 14 | ni | ми, нас, нам |
| 15 | ŝi | вона |
| 16 | tiu | той, та, те |
| 17 | mia | мій |
| 18 | por | для, задля; щоб |
| 19 | povi | могти, змогти |
| 20 | kiu | хто; який, котрий |
| 21 | havi | мати |
| 22 | ili | вони |
| 23 | ĉi | частка близькості (tiu ĉi = цей) |
| 24 | ĝi | воно; він, вона (про речі й тварин) |
| 25 | sia | свій |
| 26 | pri | про, щодо (не «при»: те — ĉe) |
| 27 | fari | робити, зробити |
| 28 | kio | що |
| 29 | via | твій, ваш |
| 30 | diri | казати, сказати |
| 31 | voli | хотіти (не «воліти»: те — preferi) |
| 32 | pli | більше |
| 33 | kun | з, із, зі |
| 34 | kiel | як |
| 35 | scii | знати (факт, інформацію) |
| 36 | oni | безособове «кажуть», «люди» (не «вони»: те — ili) |
| 37 | ĉiu | кожен, усі |
| 38 | da | прийменник кількості (kilo da… = кіло чого) |
| 39 | devi | мусити, бути повинним |
| 40 | iri | іти, їхати, ходити |
| 41 | tie | там |
| 42 | sed | але, проте |
| 43 | kiam | коли |
| 44 | tre | дуже |
| 45 | el | з, із (зсередини, зі складу) |
| 46 | se | якщо, якби |
| 47 | ŝati | любити, цінувати (mi ŝatas = мені подобається) |
| 48 | ol | ніж (у порівнянні) |
| 49 | lia | його |
| 50 | paroli | говорити, розмовляти |
| 51 | nur | лише, тільки |
| 52 | vidi | бачити |
| 53 | sur | на (поверхні) |
| 54 | plej | найбільш (найвищий ступінь) |
| 55 | homo | людина |
| 56 | per | за допомогою; передає орудний відмінок |
| 57 | bona | добрий, хороший |
| 58 | unu | один |
| 59 | je | загальний прийменник (je la tria = о третій; не «є»: те — estas) |
| 60 | nia | наш |
| 61 | veni | приходити, приїжджати |
| 62 | dum | під час; поки |
| 63 | alia | інший |
| 64 | kial | чому |
| 65 | io | щось |
| 66 | nun | тепер, зараз |
| 67 | kredi | вірити, гадати |
| 68 | tiel | так, таким чином |
| 69 | pro | через (причина); не «про»: те — pri |
| 70 | jam | вже |
| 71 | neniam | ніколи |
| 72 | bone | добре |
| 73 | kie | де |
| 74 | si | себе, собі (зворотний займенник) |
| 75 | iu | хтось, якийсь |
| 76 | ĉio | усе |
| 77 | ankoraŭ | ще, все ще |
| 78 | tempo | час (не «темп») |
| 79 | ĉiam | завжди |
| 80 | pensi | думати |
| 81 | granda | великий |
| 82 | multa | багато, численний |
| 83 | manĝi | їсти |
| 84 | bezoni | потребувати |
| 85 | aŭ | або, чи |
| 86 | antaŭ | перед; раніше ніж |
| 87 | neniu | ніхто, жоден |
| 88 | libro | книга |
| 89 | infano | дитина |
| 90 | jaro | рік |
| 91 | lingvo | мова (не «язик»: те — lango) |
| 92 | multe | багато |
| 93 | kiom | скільки |
| 94 | vere | справді, насправді |
| 95 | vivo | життя |
| 96 | tago | день |
| 97 | okazi | траплятися, відбуватися |
| 98 | ŝia | її |
| 99 | trovi | знаходити, знайти |
| 100 | du | два |
Слова есперанто 101–200
| # | Esperanto | Значення |
|---|---|---|
| 101 | doni | давати, дати |
| 102 | post | після; позаду |
| 103 | domo | дім, будинок |
| 104 | ĉe | біля, при, у (ĉe mi = у мене) |
| 105 | nenio | ніщо, нічого |
| 106 | hodiaŭ | сьогодні |
| 107 | tro | занадто, надто |
| 108 | ankaŭ | також, теж |
| 109 | plu | далі, ще (ne plu = вже не) |
| 110 | helpi | допомагати, допомогти |
| 111 | aĉeti | купувати, купити |
| 112 | resti | залишатися, лишатися |
| 113 | mono | гроші |
| 114 | afero | справа, річ (не «афера») |
| 115 | ĉar | тому що, бо |
| 116 | amiko | друг, приятель |
| 117 | bela | гарний, красивий (не «білий»: той — blanka) |
| 118 | nova | новий |
| 119 | tute | цілком, зовсім |
| 120 | peti | просити |
| 121 | kompreni | розуміти, зрозуміти |
| 122 | eĉ | навіть |
| 123 | tuta | весь, цілий |
| 124 | bonvoli | бути ласкавим (bonvolu = будь ласка) |
| 125 | laboro | робота, праця |
| 126 | labori | працювати |
| 127 | ĝis | до, аж до |
| 128 | jen | ось |
| 129 | vivi | жити |
| 130 | iom | трохи |
| 131 | atendi | чекати |
| 132 | laŭ | відповідно до, за; уздовж |
| 133 | patro | батько |
| 134 | sen | без |
| 135 | rigardi | дивитися |
| 136 | provi | пробувати, спробувати |
| 137 | lerni | вчитися, вивчати (вчити когось — instrui) |
| 138 | aŭto | автомобіль, авто |
| 139 | tiom | стільки, настільки |
| 140 | legi | читати |
| 141 | vorto | слово |
| 142 | tri | три |
| 143 | kelka | кілька, декілька |
| 144 | aŭdi | чути |
| 145 | ami | любити, кохати |
| 146 | loĝi | мешкати, проживати |
| 147 | horo | година (не «гора»: те — monto) |
| 148 | deziri | бажати |
| 149 | ofte | часто |
| 150 | ajn | частка «будь-» (kiu ajn = будь-хто) |
| 151 | senti | відчувати |
| 152 | sola | єдиний, самотній |
| 153 | mem | сам (підсилення: mi mem = я сам) |
| 154 | mondo | світ |
| 155 | problemo | проблема |
| 156 | viro | чоловік (особа чоловічої статі; у шлюбі — edzo) |
| 157 | hundo | собака, пес |
| 158 | kia | який |
| 159 | eble | можливо |
| 160 | lasi | залишати; дозволяти, давати змогу |
| 161 | koni | знати (людину, місце), бути знайомим з |
| 162 | tia | такий |
| 163 | ŝajni | здаватися, видаватися |
| 164 | hejme | вдома |
| 165 | lando | країна |
| 166 | uzi | використовувати, вживати |
| 167 | morgaŭ | завтра |
| 168 | hieraŭ | вчора |
| 169 | preni | брати, взяти |
| 170 | opinii | вважати, мати думку |
| 171 | iam | колись, коли-небудь |
| 172 | ludi | грати, гратися |
| 173 | patrino | мати, мама |
| 174 | virino | жінка |
| 175 | ĉambro | кімната |
| 176 | inter | між, серед |
| 177 | alveni | прибувати, прибути |
| 178 | kontraŭ | проти; навпроти |
| 179 | ekzisti | існувати |
| 180 | unua | перший |
| 181 | akvo | вода |
| 182 | morti | помирати, померти |
| 183 | skribi | писати |
| 184 | lernejo | школа |
| 185 | franca | французький |
| 186 | sukcesi | вдаватися, мати успіх (mi sukcesis = мені вдалося) |
| 187 | ja | адже, ж (підсилення; не «я»: те — mi) |
| 188 | demandi | питати, запитати |
| 189 | urbo | місто |
| 190 | foriri | іти геть, відходити |
| 191 | forgesi | забувати, забути |
| 192 | trinki | пити |
| 193 | angla | англійський |
| 194 | rajti | мати право, мати дозвіл (mi rajtas = мені можна) |
| 195 | do | отже, тож (не «до»: те — al, ĝis) |
| 196 | frazo | речення, фраза |
| 197 | dek | десять |
| 198 | tuj | відразу, негайно |
| 199 | nomo | ім’я, назва |
| 200 | aspekti | виглядати |
Слова есперанто 201–300
| # | Esperanto | Значення |
|---|---|---|
| 201 | demando | питання |
| 202 | kato | кіт, кішка |
| 203 | iĝi | ставати, стати (кимось, чимось) |
| 204 | viziti | відвідувати, відвідати |
| 205 | kapabli | бути здатним (до чогось) |
| 206 | perdi | втрачати, губити |
| 207 | ricevi | отримувати, отримати |
| 208 | Dio | Бог, бог |
| 209 | reveni | повертатися, повернутися |
| 210 | rapide | швидко |
| 211 | preskaŭ | майже |
| 212 | timi | боятися |
| 213 | ilia | їхній |
| 214 | sufiĉe | досить, достатньо |
| 215 | dormi | спати |
| 216 | longe | довго |
| 217 | pordo | двері |
| 218 | knabo | хлопчик, хлопець |
| 219 | ĉesi | переставати, припиняти(ся) |
| 220 | plaĉi | подобатися (la libro plaĉas al mi = мені подобається книга) |
| 221 | frato | брат |
| 222 | esperi | сподіватися |
| 223 | okulo | око |
| 224 | komenci | починати, почати |
| 225 | mano | рука (кисть; від плеча — brako) |
| 226 | vero | правда, істина |
| 227 | tiam | тоді |
| 228 | knabino | дівчинка, дівчина |
| 229 | malbona | поганий, недобрий |
| 230 | edzino | дружина |
| 231 | renkonti | зустрічати, зустріти |
| 232 | ideo | ідея, думка |
| 233 | instruisto | вчитель |
| 234 | loko | місце |
| 235 | simple | просто |
| 236 | necesi | бути необхідним (necesas = потрібно) |
| 237 | filo | син |
| 238 | persono | особа, людина |
| 239 | serĉi | шукати |
| 240 | studi | вивчати, навчатися (в закладі) |
| 241 | gepatro | один із батьків (gepatroj = батьки) |
| 242 | vojo | дорога, шлях |
| 243 | meti | класти, покласти, ставити |
| 244 | montri | показувати, показати |
| 245 | baldaŭ | незабаром, скоро |
| 246 | denove | знову |
| 247 | juna | молодий |
| 248 | lasta | останній |
| 249 | memori | пам’ятати |
| 250 | ebli | бути можливим (eblas = можна) |
| 251 | grava | важливий |
| 252 | longa | довгий |
| 253 | feliĉa | щасливий |
| 254 | eraro | помилка |
| 255 | amo | любов, кохання |
| 256 | tra | крізь, через (наскрізь) |
| 257 | letero | лист |
| 258 | atingi | досягати, досягти |
| 259 | troviĝi | знаходитися |
| 260 | aŭskulti | слухати |
| 261 | fratino | сестра |
| 262 | arbo | дерево |
| 263 | apud | біля, поряд з |
| 264 | scipovi | вміти (mi scipovas naĝi = я вмію плавати) |
| 265 | nek | ні, ані (nek… nek… = ні… ні…) |
| 266 | antaŭe | раніше, перед тим |
| 267 | decidi | вирішувати, вирішити |
| 268 | malgranda | малий, маленький |
| 269 | nokto | ніч |
| 270 | eliri | виходити, вийти |
| 271 | respondi | відповідати, відповісти |
| 272 | vespere | ввечері |
| 273 | semajno | тиждень |
| 274 | propra | власний |
| 275 | certe | звичайно, напевно |
| 276 | fojo | раз (unu fojo = один раз) |
| 277 | sama | той самий, однаковий (не «сам»: те — mem) |
| 278 | vera | справжній, правдивий |
| 279 | poste | потім, пізніше |
| 280 | sub | під |
| 281 | familio | сім’я, родина (прізвище — familia nomo) |
| 282 | fariĝi | ставати, робитися |
| 283 | frue | рано |
| 284 | Esperanto | есперанто (мова) |
| 285 | ĵus | щойно |
| 286 | ambaŭ | обидва, обидві |
| 287 | sidi | сидіти |
| 288 | pagi | платити, заплатити |
| 289 | eniri | входити, увійти |
| 290 | alta | високий |
| 291 | ŝanĝi | змінювати, міняти |
| 292 | kafo | кава |
| 293 | kvin | п’ять |
| 294 | kuracisto | лікар |
| 295 | facile | легко |
| 296 | ekde | з, від (про час) |
| 297 | malpli | менше |
| 298 | helpo | допомога |
| 299 | tablo | стіл (не «табло») |
| 300 | ruĝa | червоний |
Слова есперанто 301–1 000
Файли CSV і Anki продовжуються до слова 1 000. Слова 301–1 000 — переважно повсякденні іменники, дієслова й прикметники, наприклад fenestro «вікно» (301), trajno «поїзд» (307), ĝardeno «сад» (352) і flughaveno «аеропорт» (984). Слово на 1 000-му місці, fingro «палець», трапляється приблизно 86 разів на кожен мільйон слів, тобто 503 рази в усьому корпусі.
Чим цей список відрізняється від сторінки «Лексика»
Сторінка Лексика ранжує слова за Tekstaro, корпусом писемних текстів есперанто. Ця сторінка ранжує їх за короткими повсякденними реченнями. Ядро спільне: 75 зі 100 слів зі списку на сторінці Лексика є й серед перших 100 тут, а всі 100 — серед перших 1 000.
| Ця сторінка | Лексика | |
|---|---|---|
| Корпус | Tatoeba: 822 296 речень, 5,8 мільйона слів | Tekstaro: понад 10 мільйонів слів |
| Вид тексту | Короткі повсякденні речення, багато з них перекладені | Твори Заменгофа, інші класичні й новіші тексти |
| Слів у списку | 1 000 (300 на цій сторінці) | 100 |
| Перші 100 охоплюють | 55,2% | 52,7% |
| Перші 1 000 охоплюють | 78,4% | 76,2% |
Слова, що є лише в сотні з Tekstaro, — здебільшого малі граматичні слова трохи нижче нашої сотні, як-от ankaŭ «також» (108), ĉar «тому що» (115) і eĉ «навіть» (122), та слова, типові для писемного есперанто: Esperanto (284) і internacia «міжнародний» (952). Слова, що є лише в нашій сотні, — повсякденні дієслова й іменники: iri «іти», ŝati «любити», paroli «говорити», pensi «думати», manĝi «їсти», libro «книга» та infano «дитина».
Як вивчати список
Вивчай слова в реченнях, а не як голий список. Безкоштовний курс навчає граматики й лексики в контексті, а словник до багатьох слів показує приклади речень.
Корелятиви вивчай як систему. Таблиця з 45 слів (kiu, tiu, iu, ĉiu, neniu та їхні родичі kio, kia, kie, kiam…) дає 33 позиції цього списку. Швидше запам’ятати схему, ніж 33 окремі слова; див. корелятиви.
Користуйся афіксами, щоб знати більше слів, ніж у списку. За нашим аналізатором словотвору 881 позиція, що не є граматичним словом, складена приблизно з 640 коренів, а 42 позиції починаються на mal- (bona «добрий» — malbona «поганий»). Знаючи корінь і поширені афікси, багато слів поза списком можна вгадати. Див. словотвір.
Оцінки часу, потрібного для опанування робочої лексики, шукай на сторінці Скільки часу потрібно, щоб вивчити есперанто?. Наведені там цифри приблизні й походять зі старих досліджень.
Що варто знати україномовному учневі
Схожі короткі слова з іншим значенням. Кілька малих слів із першої тисячі звучать або виглядають по-українськи, але означають інше. Mi (№ 2) — «я», а не «ми» («ми» — ni, № 14). De (№ 7) — «від, з» і родовий відмінок, а не «де» («де» — kie, № 73). Do (№ 195) — «отже, тож», а не «до»: «до» залежно від значення — al (№ 8) чи ĝis (№ 127). Pri (№ 26) — «про, щодо», а не «при» (це ĉe або apud, № 104 і 263). Pro (№ 69) — «через» (причина), а не «про». Oni (№ 36) — безособове «кажуть, люди», а не «вони» (ili, № 22). Voli (№ 31) — «хотіти», а не «воліти» (це preferi, № 327). Ja (№ 187) читається як «я», але це підсилювальна частка «адже, ж»; je (№ 59) читається як «є», але це загальний прийменник, а «є» — estas. Докладніше — у типових помилках.
Схожі повнозначні слова з іншим значенням. Afero (№ 114) — «справа, річ», а не «афера». Bela (№ 117) — «гарний», а не «білий» («білий» — blanka, № 318). Dika (№ 764) — «товстий», а не «дикий» («дикий» — sovaĝa). Robo (№ 669) — «сукня, плаття», а не «роба» (робочий одяг). Strato (№ 332) — «вулиця», а не «страта». Tablo (№ 299) — «стіл», а не «табло». Besto (№ 354) — «тварина», а не «бестія». Pano (№ 424) — «хліб», а не «пан» («пан» — sinjoro, № 317). Leciono (№ 710) — «урок», а «лекція» — lekcio. Ĵurnalo (№ 972) — «газета», а «журнал» — revuo. Familio (№ 281) — «сім’я, родина», а «прізвище» — familia nomo. Tempo (№ 78) — «час», а не «темп» (швидкість — rapideco). Horo (№ 147) — «година», а «гора» — monto (№ 522). Sama (№ 277) — «той самий, однаковий», а не «сам» (підсилення — mem, № 153). Українське «замок» розпадається на два слова: kastelo (№ 698) — споруда, а замок на дверях — seruro. Так само «рука»: mano (№ 225) — кисть, brako (№ 716) — уся рука від плеча.
Знати: scii, koni, scipovi. Українське «знати» в есперанто має три відповідники. Scii (№ 35) — знати факт чи інформацію, koni (№ 161) — бути знайомим з людиною чи місцем, а scipovi (№ 264) — уміти щось робити: Mi scias, ke li venos. — «Я знаю, що він прийде.» Mi konas lin. — «Я його знаю» (я з ним знайомий). Mi scipovas naĝi. — «Я вмію плавати.»
Ти й ви. В есперанто одне слово vi (№ 4) відповідає і «ти», і «ви», тому в списку воно перекладено «ти, ви». Окремої ввічливої форми немає; див. займенники.
Свій. Українське «свій» вживається з будь-якою особою («я люблю своє місто»), а sia (№ 25) — лише тоді, коли підмет у третій особі: Li amas sian urbon. — «Він любить своє місто.» Для першої й другої особи вживай mia, via, nia: Mi amas mian urbon.
Знайомі слова. Чимало слів списку впізнаєш за українськими: problemo «проблема» (155), muziko «музика» (351), komputilo «комп’ютер» (414), telefono «телефон» (556), hotelo «готель» (585), sistemo «система» (908). Запам’ятовувати їх майже не треба, але вимовляти слід за правилами есперанто, з наголосом на передостанньому складі (див. алфавіт і вимову).
Як складено список
- Корпус. Ми використали всі 822 296 речень есперанто з експорту Tatoeba, який завантажили 7 жовтня 2026 року, і кожне речення рахували один раз. Tatoeba — це спільнотний збірник речень, багато з яких перекладено з інших мов. Речення есперанто походять від 947 учасників, а три речення не мають указаного власника.
- Слова. Кожен рядок літер — одне слово, це дає 5 831 657 слів. Написання з cx, gx тощо ми перетворили на ĉ, ĝ; скорочення на кшталт s-ro розкрили до sinjoro.
- Основні форми. Ми відкинули множину -j і знахідний відмінок -n. Усі дієслівні форми (-as, -is, -os, -us, -u) рахуються під інфінітивом на -i, а форми на кшталт min і miajn — під mi і mia. Слова, утворені афіксами, лишаються окремо: bona, bone і malbona — це три позиції.
- Лише справжні слова. Форма враховується, тільки якщо її основна форма є в списках заголовків ESPDIC, Reta Vortaro чи Вікісловника або якщо наш аналізатор словотвору може розкласти її на відомі корені й афікси.
- Без власних назв. Слова, які всередині речення частіше пишуться з великої літери, ніж з малої (Maria, Bostono, Japanio), ми вилучили як власні назви. Лишилися чотири звичайні слова, що за традицією пишуться з великої: Esperanto, Dio «Бог», Kristnasko «Різдво» й Interreto «інтернет».
- Щонайменше 30 учасників. Слово має траплятися в реченнях принаймні 30 різних учасників. Це відсіює слова, які одна людина повторює в шаблонних реченнях: 478 із 511 речень із формою слова kaleŝo «карета» написав один учасник.
- Порядок. Слова ранжуються за кількістю вживань.
per_million— це ця кількість, поділена на 5 831 657 і помножена на мільйон. - Значення. Англійські значення походять з англійського Вікісловника й ESPDIC, ми їх скоротили й відредагували; значення граматичних слів наші. Українські значення ми підготували самі: виходили із самого слова есперанто, англійське значення слугувало перевіркою, а українські переклади статей Reta Vortaro й таблиці перекладів англійського Вікісловника використали для порівняння.
Межі списку
- Tatoeba — корпус речень, а не живого мовлення есперанто. Речення писемні, короткі й здебільшого про повсякденне життя, а багато з них — переклади. Романи, новини й усне мовлення дали б інший порядок.
- Значну частину написало кілька авторів. Троє найактивніших авторів написали 44,9% речень. Правило 30 учасників обмежує їхній вплив на окремі слова, але не усуває його.
- Значення — це короткі пояснення, а не визначення. Багато слів мають кілька значень; повну картину дає словник.
- Кожна форма — окреме слово. bono «добро», bona «добрий» і bone «добре» — три позиції. Підрахунок за коренями дав би коротший список.
- Імена й числа не охоплено. Імена вилучено, а цифри в цьому підрахунку не вважаються словами.
Часті запитання
Скільки слів потрібно знати в есперанто?
Перші 500 слів охоплюють 72,2% слів у повсякденних реченнях есперанто, 1 000 слів — 78,4%, а 2 000 слів — 84,0%. Оскільки есперанто утворює багато слів із коренів і афіксів, ти можеш розуміти більше слів, ніж запам’ятав. Див. словотвір.
Скільки слів в есперанто?
Офіційного підрахунку немає, бо мовці можуть утворювати нові слова з коренів і афіксів. У словнику ESPDIC — 63 895 заголовків (файл від 6 жовтня 2024 року). У Reta Vortaro 7 жовтня 2026 року було 13 094 статті з 32 762 похідними словами. Використаний корпус Tatoeba містить 157 389 різних словоформ ще до зведення їх до основних форм.
Чи є список слів есперанто у форматі PDF або CSV?
Так, у вигляді CSV і файлу Anki: CSV та Anki з 1 000 слів, українськими значеннями й частотністю. PDF ми не пропонуємо. CSV відкривається в будь-якій програмі для роботи з таблицями, звідки його можна надрукувати.
Які слова в есперанто найчастіші?
Десять найчастіших — la «означений артикль», mi «я», esti «бути», vi «ти, ви», ne «не, ні», li «він», de «від, з», al «до», en «в, у» і ke «що, щоб». Разом вони становлять 26,9% усіх слів корпусу.
Які слова есперанто вивчати першими?
Почни з граматичних слів першої сотні: займенників, артикля, прийменників, сполучників і корелятивів. Граматичні слова становлять 44,4% усіх слів корпусу. Потім додай найчастіші дієслова та іменники з таблиць вище. Сторінка «Основні фрази есперанто» показує поширені слова в коротких повсякденних зворотах.
Джерела
- Tatoeba: downloads — файл
epo_sentences_detailed.tsv.bz2, експорт за мовою, завантажено 7 жовтня 2026 року - Creative Commons Attribution 2.0 France (речення Tatoeba)
- Wiktionary: Esperanto lemmas (CC BY-SA 4.0)
- Kaikki.org: Esperanto dictionary from Wiktionary data
- ESPDIC: Esperanto-English dictionary by Paul Denisowski (CC BY 3.0)
- Reta Vortaro — значення слів і застереження про схожі слова; статистика
- Wiktionary: Frequency lists/Esperanto/Tekstaro 2023
- Anki manual: importing text files
- Горох: тлумачення слова «роба» (Словник української мови в 11 томах)
- Вікісловник: афера, бестія і дикий; Wiktionary: страта — англійською мовою
- Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.