Esperantopedia

Вивчення

100 найчастіших слів есперанто

Вивчи ці 100 слів — і ти впізнаватимеш приблизно половину слів у типовому тексті есперанто.

Оновлено: 4 хв читання

100 найчастіших слів есперанто становлять 52,7% усіх слів у Tekstaro, корпусі з понад 10 мільйонів слів. Більшість із них — короткі граматичні слова: la «означений артикль», de «від, з», kaj «і», — плюс кілька частих дієслів, іменників і прикметників. У таблиці нижче наведено всі 100 у порядку частотності, з українським перекладом і типом слова.

Як складено список

Рейтинг походить зі списку частотності Tekstaro de Esperanto, корпусу Esperantic Studies Foundation, який від 2002 року будує Бертіл Веннергрен (Bertilo Wennergren). Список складено за копією корпусу від 15 березня 2023 року й опубліковано у Вікісловнику за ліцензією CC BY-SA 4.0. Кожне слово враховано в основній формі: множину -j і знахідний відмінок -n відкинуто, а всі дієслівні форми пораховано під інфінітивом на -i. Тож estas, estis і estos усі рахуються як esti «бути».

Переклади й типи слів наші. Багато граматичних слів мають кілька значень; у таблиці наведено основні.

Список

№ЕсперантоУкраїнськоюТип
1laозначений артикль (в українській немає)артикль
2deвід, з; (родовий відмінок)прийменник
3kajі, й, тасполучник
4enв, у (де?); з -n — у, в (куди?)прийменник
5estiбутидієслово
6alдо, кому (напрямок, адресат)прийменник
7miязайменник
8neне, нічастка
9kiuхто, який, котрийкорелятив
10liвінзайменник
11keщо (як у «я знаю, що…»)сполучник
12porдля, щобприйменник
13tiuтойкорелятив
14priпроприйменник
15iliвонизайменник
16viти, визайменник
17sedалесполучник
18ĝiвонозайменник
19siaсвій (власний: його, її, їхній)присвійний займенник
20kunз, зіприйменник
21kielяккорелятив
22tioте (річ)корелятив
23elз, із (зсередини)прийменник
24niмизайменник
25pliбільшеприслівник
26ŝiвоназайменник
27poviмогти, мати змогудієслово
28oniхтось, люди (неозначено-особовий)займенник
29perза допомогою, шляхомприйменник
30diriказатидієслово
31ĉiuкоженкорелятив
32surнаприйменник
33aŭабосполучник
34miaмійприсвійний займенник
35da(після міри чи кількості: «склянка води»)прийменник
36nurлише, тількиприслівник
37haviматидієслово
38ankaŭтакож, тежприслівник
39aliaіншийприкметник
40ĉuчи; позначає запитання «так чи ні»частка
41liaйогоприсвійний займенник
42kiamколикорелятив
43dumпід час, покиприйменник
44seякщосполучник
45ĉiпозначає близькість: tiu ĉi «цей»частка
46ĉarбо, тому щосполучник
47unuодинчислівник
48siсебе, собі (зворотний)займенник
49kioщокорелятив
50plejнайбільшприслівник
51proчерез, з причиниприйменник
52jaroрікіменник
53postпісля, за (позаду)прийменник
54fariробитидієслово
55olніжсполучник
56deviмусити, бути змушенимдієслово
57tielтак, таким чиномкорелятив
58ĉeбіля, приприйменник
59grandaвеликийприкметник
60viaтвій, вашприсвійний займенник
61eĉнавітьприслівник
62jamвжеприслівник
63interміж, середприйменник
64homoлюдинаіменник
65nunзараз, теперприслівник
66lingvoмоваіменник
67niaнашприсвійний займенник
68landoкраїнаіменник
69laŭзгідно з, за; уздовжприйменник
70antaŭперед; (в часі) доприйменник
71treдужеприслівник
72Esperantoесперантоіменник
73tamenоднак, протеприслівник
74duдвачислівник
75tieтамкорелятив
76novaновийприкметник
77doотже, тож, тодічастка
78ĝisдо (межа), аж доприйменник
79kontraŭпроти, навпротиприйменник
80vidiбачитидієслово
81iliaїхнійприсвійний займенник
82jeзагальний прийменник (je la tria «о третій»)прийменник
83voliхотітидієслово
84multaбагато, численнийприкметник
85tiaтакийкорелятив
86sciiзнати (факт)дієслово
87unuaпершийприкметник (порядковий числівник)
88ĝiaйого, її (про річ, тварину)присвійний займенник
89tuteцілком, зовсімприслівник
90kelkaкілька, декілька (зазвичай kelkaj)прикметник
91veniприходитидієслово
92okaziтраплятися, відбуватисядієслово
93memсам (для підкреслення)частка
94tutaувесь, цілийприкметник
95kieдекорелятив
96iuхтось, якийськорелятив
97ankoraŭще, досіприслівник
98tiamтодікорелятив
99internaciaміжнароднийприкметник
100jaадже, ж, такичастка

Що каже нам цей список

Домінують граматичні слова. Приблизно дві третини списку становлять граматичні слова: прийменники, займенники, присвійні займенники, сполучники, частки, корелятиви, числівники й артикль. Ці закриті групи малі: в есперанто всього 33 прийменники та 45 корелятивів. Вивчити їх рано — швидко окупається. Див. прийменники, займенники і корелятиви.

Перші повнозначні слова базові. Найчастіші дієслова — esti, povi, diri, havi, fari, devi, vidi, voli, scii, veni і okazi. Найчастіші іменники — jaro, homo, lingvo і lando.

Після перших кількох сотень слів покриття зростає повільно. У цьому самому списку 500 слів охоплюють 68,8% корпусу, 1 000 слів — 76,2%, 2 000 слів — 83,5%, а 10 000 слів — 96,1%.

Частка корпусу, яку охоплюють найчастіші слова
Показати дані
Найчастіші словаЧастка корпусу
10052,7%
20059,6%
50068,8%
1 00076,2%
2 00083,5%
5 00091,7%
10 00096,1%

Словотвір примножує те, що ти знаєш. З одного кореня виходить багато слів: san- дає sana «здоровий», malsana «хворий», malsanulo «хворий (людина)» та malsanulejo «лікарня». Список коренів тому навчає більше, ніж стільки ж українських слів. Див. словотвір.

Що з цього варто знати україномовним?

Є два приємні збіги: ĉu працює як українське «чи», а vi збігається з «ви». Кілька коротких слів, навпаки, на слух нагадують українські, але означають інше (за ReVo та PMEG; докладніше — у типових помилках):

  • mi — «я», а не «ми» («ми» — ni); ni — «ми», а не «ні» («ні» — ne).
  • de — «від, з» і родовий відмінок, а не «де» («де» — kie).
  • do — «отже, тож», а не «до»: «до» (напрямок) — al, «до» (межа) — ĝis.
  • pri — «про», а pro — «через, з причини»; українському «при, біля» відповідає ĉe.
  • oni — «люди, хтось» (неозначено-особове), а не «вони» («вони» — ili).
  • voli — «хотіти»; українське «воліти» здебільшого відповідає preferi.
  • ja читається як «я», але це частка «адже, ж, таки»; «я» — це mi.
  • je читається як «є», але це загальний прийменник; «є» у значенні «існує» — estas.

Межі цього списку

Tekstaro — лише писемна мова: твори Заменгофа (зокрема його переклад Біблії), інші класики й новіші тексти. Це пояснює, чому серед 100 найчастіших є слова на кшталт internacia, а у другій сотні — s-ro (скорочення від sinjoro «пан»), UEA та Eternulo «Вічний». Слова повсякденної розмови стоять значно далі: danki «дякувати» має номер 1 041, а saluto «привітання» (як у Saluton!) — 1 870. Про розмовні фрази див. «Основні фрази есперанто». Довший список, складений із повсякденних речень, із завантаженням у CSV й Anki, — на сторінці 1000 найчастіших слів есперанто.

Корисні ще два довідники. Baza Radikaro Oficiala (1974) Академії есперанто розподіляє близько 2 500 основних елементів, переважно коренів, на дев’ять груп, порівнюючи попередні частотні списки. Загребський метод, розроблений у Загребі з кінця 1970-х років, будує свій курс для початківців навколо приблизно 500 найчастіших морфем (коренів і афіксів).

Часті запитання

Яке найчастіше слово в есперанто?

Артикль la «означений артикль». За ним ідуть de «від, з», kaj «і», en «в, у» та esti «бути».

Скільки слів потрібно, щоб говорити мовою есперанто?

Курси для початківців за загребським методом навчають близько 500 частих морфем (коренів і афіксів) для простих розмов. Оскільки корені й афікси поєднуються, вони дають набагато більше за 500 слів.

Скільки слів в есперанто?

Тисячі коренів і необмежена кількість слів, утворених від них. Офіційний словник Академії налічує близько 5 000 елементів, а лише частотний список Вікісловника ранжує 15 000 словоформ.

Де завантажити частотний список есперанто?

Список Tekstaro є у Вікісловнику, а зручнішу для обробки версію з англійськими перекладами — на GitHub (Vanege). Обидва за ліцензією CC BY-SA 4.0.

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.