Esperantopedia

Граматика

Прислівники есперанто: -e, напрямок -en і базові прислівники

Одне закінчення, -e, перетворює майже будь-який корінь на прислівник; решту роблять кілька десятків коротких слів.

Оновлено: 4 хв читання

Більшість прислівників есперанто утворюють додаванням -e до кореня: rapida «швидкий» → rapide «швидко» (правило 7 Fundamento). Українцеві це закінчення знайоме за прислівниками на «-о» та «-е»: «швидко», «добре». Якщо додати -n до прислівника місця, вийде напрямок: hejme «вдома» → hejmen «додому». Закритий набір приблизно з тридцяти коротких слів — ankaŭ, jam, nun, tre, tro та інші — працює як прислівники без жодного закінчення.

Прислівники на -e

Закінчення -e поєднується з коренями будь-якого типу, а не лише з прикметниками.

КоріньІнша формаПрислівник на -e
rapid-rapida «швидкий»rapide «швидко»
bon-bona «добрий, хороший»bone «добре»
hejm-hejmo «дім, домівка»hejme «вдома»
maten-mateno «ранок»matene «уранці»
vintr-vintro «зима»vintre «взимку»
ekzempl-ekzemplo «приклад»ekzemple «наприклад»
unuunua «перший»unue «по-перше»
antaŭприйменник «перед»antaŭe «раніше»
postприйменник «після»poste «пізніше, потім»
kunприйменник «з»kune «разом»
kompreni + -ebl-komprenebla «зрозумілий»kompreneble «звичайно»

Прислівник може описувати дієслово, прикметник, інший прислівник або ціле речення (PMEG):

  • La policano kuras rapide. — «Поліцейський біжить швидко.»
  • Ŝi sidas hejme. — «Вона сидить удома.»
  • Ĝi estas sufiĉe granda. — «Воно досить велике.»
  • Kompreneble mi iros. — «Звичайно, я піду.»

Прислівники в реченнях без підмета

Коли в реченні немає справжнього підмета, есперанто вживає прислівник, а не прикметник (PMEG). Українцеві це знайоме: у безособових реченнях українська теж ставить прислівник — «Темно», «Тепло», «Критикувати легко». Але дієслово estas опускати не можна: українське «Темно» мовою есперанто — Estas mallume.

  • Estas mallume. — «Темно.»
  • Estas varme hodiaŭ. — «Сьогодні тепло.»
  • Estas bone, ke vi venas. — «Добре, що ти приходиш.»
  • Kritiki estas facile. — «Критикувати легко.»

Порівняння

Прислівники порівнюються так само, як прикметники: pli rapide «швидше», plej rapide «найшвидше», malpli rapide «менш швидко». Li kuras pli rapide ol mi — «Він біжить швидше, ніж я». Конструкція «так само … як» — tiel … kiel: tiel rapide kiel vi — «так само швидко, як ти».

Напрямок із -en

Правило 13 Fundamento: прислівник місця приймає -n, щоб показати рух до місця. Це те саме -n, що й у знахідному відмінку.

місце (де?)

Mi restas hejme.

Я залишаюся вдома.

напрямок (куди?)

Mi iras hejmen.

Я йду додому.

Де?Куди?
hejme «вдома»hejmen «додому»
supre «нагорі, угорі»supren «угору, нагору»
malsupre «унизу, внизу»malsupren «униз»
antaŭe «попереду»antaŭen «уперед»
dekstre «праворуч, справа»dekstren «праворуч, управо»
ekstere «надворі, ззовні»eksteren «надвір, назовні»
tie «там»tien «туди»
kie «де»kien «куди»
  • Mi iras hejmen. — «Я йду додому.»
  • Rigardu supren! — «Дивись угору!»
  • Kien vi iras? — «Куди ти йдеш?»

Для українця ця пара звична: «вдома — додому», «угорі — угору», «там — туди». Тільки українська для цього використовує різні слова, а в есперанто досить одного закінчення. Tie, kie та інші слова місця на -e належать до корелятивів разом зі словами часу на кшталт tiam «тоді» і kiam «коли».

Базові прислівники без закінчення

Ці короткі слова офіційні й закінчення не мають. PMEG групує їх за значенням; список нижче охоплює найпоширеніші.

СловоЗначенняПрикладПереклад
ankoraŭще, досіLi ankoraŭ dormas.«Він ще спить.»
baldaŭнезабаромĜis baldaŭ!«До скорої зустрічі!»
hieraŭучораHieraŭ pluvis.«Учора йшов дощ.»
hodiaŭсьогодніHodiaŭ estas lundo.«Сьогодні понеділок.»
morgaŭзавтраĜis morgaŭ!«До завтра!»
jamвжеMi jam manĝis.«Я вже поїв.»
ĵusщойноLi ĵus venis.«Він щойно прийшов.»
nunзараз, теперKie vi estas nun?«Де ти зараз?»
pluдалі, більшеMi ne plu fumas.«Я більше не курю.»
tujнегайно, відразуVenu tuj!«Прийди негайно!»
forгетьIru for!«Іди геть!»
treдужеtre bona«дуже хороший»
troзанадтоtro varma«занадто теплий»
pliбільшpli granda«більший»
plejнайбільшla plej bona«найкращий»
preskaŭмайжеpreskaŭ ĉiuj«майже всі»
apenaŭледве, ледьapenaŭ videbla«ледь видимий»
almenaŭпринаймніalmenaŭ unu«принаймні один»
nurлише, тількиnur unu«лише один»
eĉнавітьeĉ infano«навіть дитина»
ankaŭтакож, тежAnkaŭ mi.«Я теж.»
jaж, адже, таки (підсилення)Mi ja diris tion!«Я ж це казав!»
jenосьJen la libro.«Ось книжка.»
doотже, тож; не плутай із «до»Venu do!«Ну приходь же!»
tamenпроте, все жTamen mi iros.«Я все одно піду.»
kvazaŭненаче, нібиkvazaŭ infano«неначе дитина»
memсамmi mem«я сам»
ju … desчим … тимju pli, des pli bone«чим більше, тим краще»
ne, jesне, ні; такMi ne scias.«Я не знаю.»

Частка ja близька до українських «ж», «адже» і «таки». Слово do не має нічого спільного з українським прийменником «до»: «до» мовою есперанто — al або ĝis. Багато з цих слів приймають закінчення: hodiaŭa «сьогоднішній», nuna «теперішній», tuja «негайний», baldaŭa «скорий, найближчий». Ne і jes описано в статті про запитання й заперечення.

Значення має місце слова

Слова на кшталт nur, eĉ, ankaŭ і tre зазвичай стоять просто перед словом, до якого належать (PMEG). Якщо їх переставити, зміст може змінитися; так само поводиться й українське «лише»:

  • Nur mi vidis lin. — «Лише я бачив його.»
  • Mi vidis nur lin. — «Я бачив лише його.»

Приклади в реченнях

  • Ŝi kantas bele. — «Вона гарно співає.»
  • Li respondis tute ĝuste. — «Він відповів цілком правильно.»
  • Matene mi trinkas teon. — «Вранці я п’ю чай.»
  • Ni vojaĝis buse al Krakovo. — «Ми поїхали автобусом до Кракова.»
  • Estas malvarme ekstere. — «Надворі холодно.»
  • Ni iru eksteren! — «Ходімо надвір!»
  • Li ofte forgesas sian telefonon. — «Він часто забуває свій телефон.»
  • Mi preskaŭ falis. — «Я ледь не впав.»
  • Ŝi parolas Esperanton pli flue ol mi. — «Вона розмовляє есперанто вільніше, ніж я.»

Часті запитання

Як утворюються прислівники в есперанто?

Додай -e до кореня: rapida → rapide «швидко», mateno → matene «уранці». Короткий список базових прислівників, як-от jam і tre, закінчення не має.

Чому «Estas varme», а не «Estas varma»?

У реченні без справжнього підмета есперанто вживає прислівник. Estas varme означає «тепло» (безособово); varma потребує іменника, який воно описує, як у La teo estas varma «Чай теплий».

У чому різниця між hejme й hejmen?

Hejme означає «вдома» (місце); hejmen — «додому» (напрямок). Mi estas hejme — «Я вдома»; Mi iras hejmen — «Я йду додому».

Як сказати «ще не» і «більше не»?

«Ще не» — ankoraŭ ne: Li ankoraŭ ne venis — «Він ще не прийшов». «Більше не» — ne plu: Mi ne plu fumas — «Я більше не курю».

Чи можуть базові прислівники на кшталт hodiaŭ приймати закінчення?

Так. Hodiaŭa означає «сьогоднішній», nuna — «теперішній», tuja — «негайний».

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.