Вигуки есперанто: ho, ve, hura, nu та звуконаслідування

В есперанто дев’ять офіційних вигуків: adiaŭ, bis, fi, ha, he, ho, hura, nu і ve. Вигук — це коротке слово, що виражає почуття або привертає увагу. Він стоїть поза звичайною граматикою: не має закінчення, не приймає відмінка й не пов’язаний з іншими словами речення, але нерідко сам становить ціле висловлювання (PMEG). Усі інші — aha, hej, oj, hm і слова для голосів тварин та шумів — неофіційні, і, за словами PMEG, мовці вправі створювати такі слова вільно.

Привітання на кшталт Saluton! і Dankon! схожі на вигуки, але ними не є: це іменники в знахідному відмінку, про що йдеться нижче.

#Дев’ять офіційних вигуків

Шість із них були вже у Fundamento 1905 року (в Universala Vortaro або в Ekzercaro). Три додали пізніше Мовний комітет і Академія есперанто: he (1909), hura (1921) і bis (1929).

Приклади для fi, ha, ho і nu взято з Ekzercaro Заменгофа (§ 26). Статус і дати — за словником Академії Akademia Vortaro.

#Що знайоме українцеві

Майже кожен офіційний вигук має близького українського родича за змістом, тож запам’ятати їх неважко:

У ha, he, ho і hura літера h читається як легкий видих [h], близький до українського «г» (див. алфавіт); звук «х» передає окрема літера ĥ, як в aĥ.

#Nu: слово на всі випадки

Nu сповіщає, що далі йде щось варте уваги. PMEG наводить багато вживань, серед яких:

• нетерпіння: Nu, iru pli rapide! — «Ну, іди швидше!»
• згода: Nu, bone, mi venos. — «Ну, добре, я прийду.»
• вагання: Nu... mi ne scias. — «Ну... я не знаю.»
• змирення: Nu, tia estas la vivo. — «Ну, таке життя.»
• розрада: Nu, nu, ĉio estos bone. — «Ну-ну, усе буде добре.»

Кожне з цих вживань знайоме й українському «ну». ReVo додає, що nu має й значення сполучника; знак «!» або «...» після нього показує, що це вигук.

#Ho, ha, he та ve

Ho — найзагальніше. Воно поширене перед зверненням (ho, Dio!) і в сполученнях на кшталт ho ve та he ho. Ha ближче до подиву; подвоєне, ha ha імітує сміх. He привертає чиюсь увагу. Ve виражає смуток і може бути застереженням: Ve al vi, se vi tion faros! — «Горе тобі, якщо ти це зробиш!»

#Adiaŭ і bis на практиці

PMEG зауважує, що adiaŭ на практиці вживають мало. Зазвичай кажуть ĝis (la) revido! або ĝis!, що передбачає нову зустріч; див. привітання. Співвідношення схоже на українське: adiaŭ ближче до «прощавай», а ĝis revido — до «до побачення». Bis обмежене мистецькими й музичними ситуаціями й теж рідкісне; мовці частіше кажуть pli, plian або denove.

#Неофіційні вигуки

PMEG наводить понад сорок прикладів і додає, що форми й значення залежать від мовця та ситуації, тож тлумачення не слід сприймати надто буквально. Неофіційне не означає хибне: ці слова — звичайні в мовленні й на письмі.

Aŭ «ай» пишеться так само, як сполучник aŭ «або»; відрізнити їх допомагає контекст. Hej у списку PMEG не є привітанням: для «привіт» вживай Saluton!.

#Звуконаслідувальні слова й голоси тварин

Звуконаслідувальні слова — найвільніша частина мови. PMEG каже, що граматичні правила на них не поширюються, і вони можуть порушувати звичайні правила звучання: sss має три однакові приголосні й жодної голосної.

• Puf! La libro falis de la breto. — «Бух! Книжка впала з полиці.»
• La anaso diras “gik gak”, kaj la rano diras “kva”. — «Качка каже „gik gak“, а жаба — „kva“.»

Голоси тварин у різних мовах звучать по-різному, і це варто запам’ятати. Українська качка каже «кря-кря», курка — «ко-ко-ко», вівця — «бе-е», жаба — «ква-ква». Есперантська качка — gik gak, курка — kluk kluk; натомість be (вівця) і kva (жаба) нагадують українські.

Будь-який корінь може втратити закінчення й стати вигуком чи звуком. PMEG наводить halt! (від halti), ek! «уперед!», eks! «геть!» і help!. Дієслова дають звуки, якщо відкинути закінчення, іноді зі змінами: kraki → krak!, plaŭdi → plaŭ!, boji → boj!, tinti → tin tin!, pafi → pif, paf!. PMEG радить робити це рідко й лише з коренями з однією голосною, бо голе rapid! не показує, куди падає наголос.

#Слова, утворені від вигуків

Офіційний вигук не має закінчення, але від деяких утворено слова зі звичайними закінченнями (див. словотвір). Ці форми підтверджені в PMEG або ReVo:

• Ni adiaŭis niajn amikojn en la stacidomo. — «Ми попрощалися з нашими друзями на вокзалі.»
• La infanoj huraas. — «Діти кричать „ура“.»

PMEG і ReVo не наводять похідних слів для he, ho чи nu, тож не вигадуй їх.

#Saluton і Dankon — не вигуки

Saluton! «Привіт!» і Dankon! «Дякую!» схожі на вигуки, але це іменники в знахідному відмінку. PMEG розглядає їх як скорочені речення: Saluton! = (Mi donas al vi) saluton «(я даю тобі) привітання», а Dankon! = (Mi donas al vi) dankon. Те саме стосується Bonan matenon! — «(Бажаю тобі) доброго ранку». Закінчення -n позначає додаток дієслова, якого вже не вимовляють. Українське «Доброго ранку!» (родовий відмінок від пропущеного «бажаю») пояснюється так само. Відповіді див. у розділі про ввічливі вирази.

Інші вислови, що лише схожі на вигуки:

• Jes, ne, jen — це частки, подібні до прислівників (прислівники).
• Pardonu!, Bonvolu!, Helpu! — наказові форми на -u.
• Kia bela tago! утворено за допомогою корелятива; PMEG відносить Kia ĝoja festo! до скорочених речень, а не до вигуків.

#Вимова й правопис

Зазвичай наголос падає на передостанню голосну (див. алфавіт): HU-ra, A-ha, HO-la. PMEG зауважує, що у вигуків наголос часто буває іншим, ніж підказує написання. Тоді радить розділити або переписати слово так, щоб написання збігалося зі звучанням.

Телефонний поклик — ha lo, його завжди кажуть «ха-ЛО». Написане halo, воно читалося б як звичайний іменник halo, з наголосом HA-lo. Літера ŭ зазвичай стоїть після a або e, але 2023 року Академія прийняла її й в інших позиціях у вигуках і звуконаслідувальних словах, як-от ŭa і kŭaks.

#Вживання й культура

• Багато цитат ReVo для ve, ho, nu і hura походять із перекладів Заменгофа з Андерсена, Шиллера та Старого Заповіту. У його Preĝo sub la Verda Standardo слово ho вживається в зверненні до «могутньої, безтілесної Таємниці».
• PMEG описує ha lo як поклик, що вживається особливо в телефонній розмові. ReVo, цитуючи посібник із вживання, віддає там перевагу saluton.

#Приклади в реченнях

• Ho, kia bela vespero! — «О, який гарний вечір!»
• Ha, jen vi estas! — «Ах, ось і ти!»
• He, atendu min! — «Гей, зачекай на мене!»
• Nu, kion ni faru nun? — «Ну, що нам тепер робити?»
• Ve, la lasta buso jam foriris! — «Ох, останній автобус уже поїхав!»
• Fi, kia malpura ĉambro! — «Фу, яка брудна кімната!»
• Hura, morgaŭ komenciĝas la ferioj! — «Ура, завтра починаються канікули!»
• Post la koncerto ĉiuj kriis: Bis! Bis! — «Після концерту всі кричали: Біс! Біс!»
• Adiaŭ, kara amiko! — «Прощавай, дорогий друже!»
• Aj, mi tranĉis mian fingron! — «Ай, я порізав палець!»

#Часті запитання

#Скільки вигуків в есперанто?

Дев’ять офіційних: adiaŭ, bis, fi, ha, he, ho, hura, nu, ve. Набагато більше неофіційних, а звуконаслідувальні слова мовці можуть вигадувати вільно.

#Чи є Saluton вигуком?

Ні. Це іменник saluto «привітання» в знахідному відмінку (-n), скорочення від Mi donas al vi saluton. Dankon працює так само.

#Як сказати «ай» від болю мовою есперанто?

Уживай aj! або aŭ! для болю. Oj! виражає гіркий жаль чи біль.

#Яке есперантське слово для «ура»?

Hura! Це офіційний вигук, доданий 1921 року. Вигукувати «ура» — hurai: La infanoj huraas.

#Чи можуть вигуки приймати закінчення?

Деякі можуть: veo, adiaŭi, bisi, fia, hurai. Інші, як-от ho і nu, стандартних похідних форм не мають.

#Куди падає наголос у hura та aha?

За правилом — на HU-ra і A-ha. Багато мовців кажуть hu-RA і a-HA; тоді PMEG радить писати hu ra та a ha.

#Джерела

• PMEG розд. 18 — Вигуки й звуконаслідування
• PMEG 18.1 — Офіційні вигуки
• PMEG 18.2 — Звичайні корені як вигуки
• PMEG 18.3 — Неофіційні вигуки й звуконаслідування
• PMEG 18.4 — Вимова й правопис
• PMEG 32.3 — Скорочені речення (Saluton!, Dankon!)
• Fundamento de Esperanto — Ekzercaro, § 26 і Universala Vortaro
• Akademia Vortaro — статус кожного елемента і примітки з датами Офіційних доповнень
• Akademio de Esperanto — Декларація щодо літери ŭ (9 квітня 2023)
• ReVo (Reta Vortaro): ve, hura, nu, bis, adiaŭ, hola