Фрази
Погода й пори року в есперанто: слова й фрази
Погоді в есперанто не потрібне «воно» — кажи Pluvas, Neĝas чи Estas varme й вивчай пори року та слова навколо них.
В есперанто дієслова погоди не мають підмета: Pluvas — «Іде дощ», Neĝas — «Іде сніг», Tondras — «Гримить». Для стану й температури після estas ставлять прислівник: Estas varme — «Тепло», Estas malvarme — «Холодно». Чотири пори року — printempo, somero, aŭtuno, vintro. Вимову подано з наголошеним складом великими літерами; він завжди передостанній (див. абетку).
Чотири пори року
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| весна | printempo | прін-ТЕМ-по |
| літо | somero | со-МЕ-ро |
| осінь | aŭtuno | ау-ТУ-но |
| зима | vintro | ВІН-тро |
| пора року | sezono | се-ЗО-но |
| сезон дощів | pluvsezono | плув-се-ЗО-но |
| посушливий сезон | seka sezono | СЕ-ка се-ЗО-но |
| погода | vetero | ве-ТЕ-ро |
Назви пір року — звичайні іменники, що пишуться з малої літери (місяці традиційно пишуть з великої). ReVo розглядає printempo як один корінь, хоча слово закінчується на tempo «час». Пори року він датує за григоріанським календарем: весна північної півкулі триває приблизно від 21 березня до 21 червня, весна південної — приблизно від 23 вересня до 21 грудня.
Як сказати «влітку»?
| Схема | Есперанто | Українською |
|---|---|---|
| іменник + -e | Somere mi naĝas en la maro. | Влітку я плаваю в морі. |
| en la + іменник | En la somero ni veturis al la maro. | Влітку ми їздили до моря. |
| dum la + іменник | Dum la vintro la tagoj estas mallongaj. | Взимку дні короткі. |
| ĉi- + іменник + -e | Ni havis malmulte da neĝo ĉi-vintre. | Цієї зими в нас було мало снігу. |
| прикметник + іменник + -n | Venontan someron mi vojaĝos. | Наступного літа я подорожуватиму. |
| tuta + іменник + -n | Neĝis la tutan vintron. | Усю зиму йшов сніг. |
Закінчення -e перетворює іменник на прислівник часу: somere, vintre, matene (див. прислівники). Правильні і somere, і en la somero. У вправах самого Fundamento, цитованих у ReVo, навіть вживають en somero і en vintro без артикля.
Іменник часу із знахідним відмінком -n і без прийменника позначає момент чи відрізок часу (PMEG): la sekvan dimanĉon «наступної неділі», тож і pasintan vintron «минулої зими», la tutan vintron «цілу зиму». Слово ĉi означає «цей, близький до мовця», і PMEG показує його в складних словах на кшталт ĉi-nokte «цієї ночі» та ĉi-jara «цьогорічний»; ĉi-vintre і ĉi-somere утворюються за тією самою схемою.
Слова про погоду
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| небо | ĉielo | чі-Е-ло |
| сонце | suno | СУ-но |
| сонячне сяйво | sunbrilo | сун-БРІ-ло |
| хмара | nubo | НУ-бо |
| туман | nebulo | не-БУ-ло |
| дощ | pluvo | ПЛУ-во |
| сніг | neĝo | НЕ-джо |
| град | hajlo | ГАЙ-ло |
| лід | glacio | ґла-ЦІ-о |
| мороз | frosto | ФРОС-то |
| веселка | ĉielarko | чі-е-ЛАР-ко |
| вітер | vento | ВЕН-то |
| вітерець | venteto | вен-ТЕ-то |
| шквал, дуже сильний вітер | ventego | вен-ТЕ-ґо |
| буря | ŝtormo | ШТОР-мо |
| ураган | uragano | у-ра-ҐА-но |
| блискавка | fulmo | ФУЛ-мо |
| грім | tondro | ТОН-дро |
| гроза | fulmotondro | фул-мо-ТОН-дро |
Відповідні прикметники закінчуються на -a: suna tago «сонячний день», nuba «хмарний», sennuba «безхмарний», pluva «дощовий», neĝa «сніговий», venta «вітряний», glacia «крижаний», seka «сухий», malseka «вологий», kota «брудний, у багнюці». З vetero вживай звичайний прикметник: bela vetero «гарна погода».
Дієслова погоди: без підмета, без «воно»
Англійській потрібне порожнє it («it rains»); в есперанто його немає. PMEG прямо каже не вживати ĝi з такими дієсловами: Hodiaŭ pluvas, а не Ĝi pluvas hodiaŭ. Він додає, що зайве ĝi в реченні Заменгофа Ĝi estis varmega posttagmezo зникло й сьогодні вважається помилкою. Див. займенники. Українцеві тут легше: ми теж маємо безособові форми — «морозить», «світає», «вечоріє», — хоча про дощ і сніг зазвичай кажемо з підметом («іде дощ», «падає сніг»); в есперанто підмета немає ніколи: Pluvas, Neĝas.
| Есперанто | Українською | Інфінітив | Вимова |
|---|---|---|---|
| Pluvas. | Іде дощ. | pluvi | ПЛУ-вас |
| Neĝas. | Іде сніг. | neĝi | НЕ-джас |
| Tondras. | Гримить. | tondri | ТОН-драс |
| Fulmas. | Блискає. | fulmi | ФУЛ-мас |
| Hajlas. | Іде град. | hajli | ГАЙ-лас |
| Ventas. | Віє вітер. | venti | ВЕН-тас |
| Frostas. | Морозить. | frosti | ФРОС-тас |
| Ŝtormas. | Лютує буря. | ŝtormi | ШТОР-мас |
| Sunas. | Світить сонце. | suni | СУ-нас |
| Tagiĝas. | Світає. | tagiĝi | та-ҐІ-джас |
Звичайні закінчення дають часи (див. дієслова): Hieraŭ pluvis «Учора йшов дощ», Morgaŭ pluvos «Завтра піде дощ». Прислівники підсилюють: Pluvas forte «Дощ іде сильно», Neĝas multe «Сніжить багато».
Якщо щось інше, ніж дощ, падає як дощ, це стає підметом, тож -n не має: Pluvis ŝtonoj sur la tegmenton «Каміння сипалося на дах». PMEG застерігає від ŝtonojn тут.
«Тепло»: Estas varme
Коли estas не має справжнього підмета, слово, що описує ситуацію, — прислівник на -e, а не прикметник (PMEG): Estas varme, а не Estas varma. Власні приклади PMEG містять Estas mallume «Темно». Український безособовий присудок («тепло», «холодно», «темно») працює так само, як цей прислівник.
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Estas varme. | Тепло. |
| Estas malvarme. | Холодно. |
| Estas sune. | Сонячно. |
| Estas nube, sed ne pluvas. | Хмарно, але дощу немає. |
| Estas nebule. | Туманно. |
| Estas malseke. | Волого. |
| Estas tro malvarme por naĝi. | Надто холодно, щоб плавати. |
З підметом прикметник повертається й узгоджується з ним: La vetero estas varma «Погода тепла» (підмет vetero), Estas bela vetero «Гарна погода» (прикметник належить до vetero).
Щоб сказати, як ти почуваєшся, вживай дієслова varmi й malvarmi, які ReVo визначає як бути чи відчувати тепло й холод: Mi malvarmas «Мені холодно», Al mi varmas «Мені тепло», Ĉu tro varmas? «Чи не надто тепло?». Mi frostas означає «я мерзну»; ReVo визначає frosti як відчувати сильний холод.
Температура
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Kiom da gradoj estas ekstere? | Скільки градусів надворі? |
| Estas dudek gradoj. | Двадцять градусів. |
| Estas dudek du gradoj celsiaj. | 22 градуси за Цельсієм. |
| Estas dek gradoj super nulo. | Десять градусів вище нуля. |
| Estis dek gradoj sub nulo ĉi-matene. | Сьогодні вранці було десять градусів нижче нуля. |
| La temperaturo nun estas minus dek gradoj. | Температура зараз мінус десять градусів. |
| Morgaŭ estos pli varme. | Завтра буде тепліше. |
Спершу кажи число, потім gradoj («один градус» — unu grado); див. числівники. PMEG дає обидва способи прочитати знак температури: +10° — plus dek gradoj або dek gradoj super nulo, а −10° — minus dek gradoj або dek gradoj sub nulo.
Суфікси -eg- «сильніший» і -et- «слабший» утворюють шкалу: malvarmega «дуже холодний», malvarma «холодний», malvarmeta «прохолодний», varma «теплий», varmega «спекотний». Заміни -a на -e для речення про погоду: Estas varmege «Спекотно».
ReVo каже, що varma — це традиційно помірне, приємне тепло, а varmega означає неприємну спеку, навіть пекучу. Він додає, що словники PV і PIV втратили цей відтінок, який зберігають російсько- та німецькомовні есперантисти.
Словотвір із коренями погоди
| Слово | Частини | Значення |
|---|---|---|
| pluvego | pluv·eg·o | злива |
| pluveto | pluv·et·o | мряка |
| pluvero | pluv·er·o | крапля дощу |
| neĝero | neĝ·er·o | сніжинка |
| neĝulo, neĝhomo | neĝ·ul·o, neĝ·hom·o | сніговик |
| pluvneĝo | pluv·neĝ·o | мокрий сніг (сніг, що тане на льоту) |
| senpluveco | sen·pluv·ec·o | посуха |
| pluvombrelo, sunombrelo | pluv·ombrel·o, sun·ombrel·o | парасолька від дощу, парасолька від сонця |
| pluvmantelo | pluv·mantel·o | дощовик |
| fulmotondro | fulm·o·tondr·o | гроза |
| ĉielarko | ĉiel·ark·o | веселка |
| malvarmumo | mal·varm·um·o | застуда |
Суфікс -er- називає одну частинку маси, тож neĝero — одна пластівка neĝo. Дієслівні форми такі: pluveti «мрячити», pluvegi «лити як з відра». ReVo визначає саму ombrelo як переносний захист від дощу чи сонця, а pluvombrelo й sunombrelo уточнюють, від чого. Обережно з «холодом»: malvarmo — низька температура, а malvarmumo — хвороба. Докладніше — у словотворі.
Дієслова з -iĝ- «ставати» також можуть стояти самостійно: Aŭtune pli kaj pli malvarmiĝas «Восени стає дедалі холодніше», Vesperiĝas «Вечоріє».
Розмова про погоду
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Kia estas la vetero en via urbo? | Яка погода у твоєму місті? |
| Kia bela tago! | Який чудовий день! |
| Pluvas, prenu ombrelon. | Іде дощ, візьми парасольку. |
| Surmetu mantelon, ĉar estas malvarme. | Одягни пальто, бо холодно. |
| Ĉu morgaŭ pluvos? | Чи буде завтра дощ? |
| Laŭ la veterprognozo morgaŭ neĝos. | За прогнозом погоди, завтра піде сніг. |
| Kiun sezonon vi plej ŝatas? | Яку пору року ти любиш найбільше? |
| Mi plej ŝatas la printempon. | Найбільше я люблю весну. |
Останні два речення мають знахідний відмінок: пора року — додаток до ŝatas, тож закінчується на -n.
Часті запитання
Як сказати «іде дощ» есперанто?
Pluvas. Слова для «воно» немає: дієслова погоди не мають підмета, і PMEG каже не додавати ĝi. Минулий час: Pluvis; майбутній: Pluvos.
Як сказати «холодно» чи «спекотно» есперанто?
Estas malvarme і Estas varme; для дуже спекотного — Estas varmege. Слово після estas — прислівник на -e.
Які є пори року в есперанто?
Printempo (весна), somero (літо), aŭtuno (осінь) і vintro (зима), усі з малої літери.
Як сказати «взимку» есперанто?
Vintre або en la vintro. Для «цієї зими» кажи ĉi-vintre, а для «минулої зими» — pasintan vintron.
Як назвати температуру есперанто?
Скажи число й gradoj: Estas dek gradoj. Для температури нижче нуля вживай minus dek gradoj або dek gradoj sub nulo.
Джерела
- PMEG: Sensubjektaj verboj (pluvi, neĝi, hajli, ŝtormi, frosti, fulmi, tondri)
- PMEG: Tria persono (без ĝi при безсуб’єктних дієсловах)
- PMEG: Uzo de E-vortoj (Estas mallume, Kritiki estas facile)
- PMEG: N por tempopunkto і N por mezuro
- PMEG: Dum
- PMEG: Ĉi (чі-нокте, ла чі-яра сомеро)
- PMEG: Plus kaj minus (plus dek gradoj, dek gradoj sub nulo)
- ReVo: printempo, somero, aŭtuno, vintro, sezono
- ReVo: pluvo і похідні слова, neĝo, vento, nebulo, fulmo, tondri, hajlo
- ReVo: ŝtormo, uragano, frosto, glacio, nubo, vetero, suno
- ReVo: varma, malvarma і похідні слова, grado, ombrelo
- Tatoeba, речення (CC BY 2.0 FR), використано без змін: #2127737, #980568, #557222, #583328; скорочено чи адаптовано й використано для перевірки вживання: #13090664, #12313539, #2652792, #639494, #870840, #6380476
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.