Фрази
Слова про природу мовою есперанто: дерево, річка, гора, небо
Вивчи слова про краєвид, рослини й небо, а потім кілька частин слова, що перетворюють дерево на ліс, а річку на струмок.
Мовою есперанто дерево — arbo, річка — rivero, гора — monto, квітка — floro, а сонце — suno. Слова про природу — звичайні іменники на -o, а кілька частин слова їх примножують: arbo плюс -ar- дає arbaro «ліс», а rivero плюс -et- — rivereto «струмок». У вимові наголошений склад виділено великими літерами; він завжди передостанній (див. алфавіт).
Краєвид і вода
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| природа | naturo | на-ТУ-ро |
| краєвид, пейзаж | pejzaĝo | пей-ЗА-джо |
| гора | monto | МОН-то |
| гірський хребет, гори | montaro | мон-ТА-ро |
| пагорб | monteto, altaĵo | мон-ТЕ-то, ал-ТА-жо |
| вулкан | vulkano | вул-КА-но |
| долина | valo | ВА-ло |
| рівнина | ebenaĵo | е-бе-НА-жо |
| поле | kampo | КАМ-по |
| луг | herbejo | гер-БЕ-йо |
| ліс | arbaro | ар-БА-ро |
| джунглі | ĝangalo | джан-ҐА-ло |
| пустеля | dezerto | де-ЗЕР-то |
| болото | marĉo | МАР-чо |
| стежка | pado | ПА-до |
| річка | rivero | рі-ВЕ-ро |
| струмок | rivereto | рі-ве-РЕ-то |
| джерело | fonto | ФОН-то |
| водоспад | akvofalo | ак-во-ФА-ло |
| озеро | lago | ЛА-ґо |
| море | maro | МА-ро |
| океан | oceano | о-це-А-но |
| узбережжя, берег моря | marbordo | мар-БОР-до |
| пляж | plaĝo | ПЛА-джо |
| пісок | sablo | СА-бло |
| острів | insulo | ін-СУ-ло |
| архіпелаг | insularo | ін-су-ЛА-ро |
| льодовик | glaĉero | ґла-ЧЕ-ро |
| скеля | roko | РО-ко |
ReVo визначає monteto як низьку невелику гору, зазвичай із плоскою чи круглою вершиною, а altaĵo — як місце, що значно піднесене над звичайним рівнем землі. Kampo — насамперед рівна земля, оброблена або придатна для обробітку, а herbejo — місце, де росте дика чи висіяна трава. Marĉo — багнисте місце під мілкою стоячою водою, а pado — немощена стежка, протоптана пішоходами, вершниками чи велосипедистами.
Рослини й дерева
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| дерево | arbo | АР-бо |
| кущ | arbusto | ар-БУС-то |
| квітка | floro | ФЛО-ро |
| трава | herbo | ГЕР-бо |
| листок | folio | фо-ЛІ-о |
| гілка | branĉo | БРАН-чо |
| стовбур | trunko | ТРУН-ко |
| корінь | radiko | ра-ДІ-ко |
| брунька | burĝono | бур-ДЖО-но |
| насінина | semo | СЕ-мо |
| плід | frukto | ФРУК-то |
| рослина | vegetaĵo, kreskaĵo | ве-ґе-ТА-жо, крес-КА-жо |
| мох | musko | МУС-ко |
| гриб | fungo | ФУН-ґо |
| троянда | rozo | РО-зо |
| дуб | kverko | КВЕР-ко |
| сосна | pino | ПІ-но |
| береза | betulo | бе-ТУ-ло |
| верба | saliko | са-ЛІ-ко |
| яблуня | pomarbo, pomujo | по-МАР-бо, по-МУ-йо |
ReVo визначає arbo як дерев’янисту багаторічну рослину з високим стовбуром, що розгалужується вгорі, а arbusto — як таку, що розгалужується від основи. Дерево можна назвати за плодом: за ReVo, дерево, на якому ростуть яблука, — pomujo або pomarbo. Kreskaĵo «те, що росте» — синонім vegetaĵo. Тварини мають окрему сторінку: див. тварини. Українське «дерево» означає і рослину, і матеріал (деревину); в есперанто arbo — лише живе дерево, а матеріал — ligno.
Небо, сонце й стихії
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| небо | ĉielo | чі-Е-ло |
| сонце | suno | СУ-но |
| місяць | luno | ЛУ-но |
| зірка | stelo | СТЕ-ло |
| хмара | nubo | НУ-бо |
| обрій, горизонт | horizonto | го-рі-ЗОН-то |
| земля, ґрунт | tero | ТЕ-ро |
| вода | akvo | АК-во |
| вогонь | fajro | ФАЙ-ро |
| повітря | aero | а-Е-ро |
| світанок | aŭroro | ау-РО-ро |
| сутінки, присмерк | krepusko | кре-ПУС-ко |
| схід сонця | sunleviĝo | сун-ле-ВІ-джо |
| захід сонця | sunsubiro | сун-су-БІ-ро |
| сонячне сяйво | sunbrilo | сун-БРІ-ло |
| веселка | ĉielarko | чі-е-ЛАР-ко |
Tero охоплює три речі: планету, тверду землю (на відміну від води) і ґрунт. Українське «земля» теж має всі три значення. Для планети загалом ReVo додає terglobo «земна куля». Aŭroro — ранкові сутінки, krepusko — слабке світло після заходу або перед сходом сонця. Український «місяць» означає і небесне тіло, і одиницю календаря, а в есперанто це різні слова: luno і monato. Дощ, сніг, вітер і пори року — на сторінці про погоду й пори року.
Як утворюються слова про природу?
| Частина слова | Значення | Приклади |
|---|---|---|
| -ar- | група багатьох подібних речей | arbaro ліс, montaro гірський хребет, insularo архіпелаг, stelaro сузір’я, foliaro листя |
| -et- | малий, слабкий | monteto пагорб, rivereto струмок, lageto озерце, arbeto деревце |
| -eg- | великий, сильний | riverego велика, потужна річка, ŝtonego величезний, нерухомий камінь, ventego буря |
| -ej- | місце | herbejo луг, glaciejo льодовик (PMEG: приблизно glaĉero), promenejo місце для прогулянок, sablejo піщане місце |
| -aĵ- | конкретна річ | altaĵo височина, ebenaĵo рівнина, kreskaĵo рослина |
| sen- | без | sennuba безхмарний, senakva безводний |
| pra- | первісний | praarbaro первісний ліс |
PMEG бере arbo → arbaro як приклад для -ar- і зазначає, що -ej- може також позначати природне місце, де чогось багато: herbejo, sablejo, glaciejo. Докладніше — про суфікси і префікси.
Протилежності й складені слова
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| високий, низький | alta, malalta | АЛ-та, мал-АЛ-та |
| глибокий, мілкий | profunda, malprofunda | про-ФУН-да, мал-про-ФУН-да |
| широкий, вузький | larĝa, mallarĝa | ЛАР-джа, мал-ЛАР-джа |
| довгий, короткий | longa, mallonga | ЛОН-ґа, мал-ЛОН-ґа |
| близький, далекий | proksima, malproksima | прок-СІ-ма, мал-прок-СІ-ма |
| сухий, мокрий | seka, malseka | СЕ-ка, мал-СЕ-ка |
| підніматися, опускатися | leviĝi, malleviĝi | ле-ВІ-джі, мал-ле-ВІ-джі |
Префікс mal- дає протилежності, а багато слів про природу — складені, з головним словом наприкінці: akvofalo — «вода-падіння», sunleviĝo — «сонце-підняття», sunsubiro — «сонце-ходіння-під», ĉielarko — «небо-дуга», marbordo — «море-берег», sunbrilo — «сонце-сяйво» і pluvarbaro — «дощ-ліс». Akvofalo має сполучне -o-, а sunleviĝo — ні; коли його вживати, див. словотвір.
Дієслова про природу
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| рости (про рослини, живе) | kreski | КРЕС-кі |
| цвісти | flori | ФЛО-рі |
| зацвітати | ekflori | ек-ФЛО-рі |
| проростати | ĝermi | ДЖЕР-мі |
| текти | flui | ФЛУ-і |
| світити, сяяти | brili | БРІ-лі |
| сходити (про сонце, місяць) | leviĝi | ле-ВІ-джі |
| заходити (про сонце, місяць) | subiri | су-БІ-рі |
| дути (про вітер) | blovi | БЛО-ві |
| падати | fali | ФА-лі |
| висихати | sekiĝi | се-КІ-джі |
| червоніти | ruĝiĝi | ру-ДЖІ-джі |
Kreski не має додатка. Щоб щось вирощувати самому, вживай kultivi «вирощувати»: Mi kultivas florojn «Я вирощую квіти». ReVo визначає flori як мати квітки, а subiri про сонце й зірки — як іти за горизонт.
Для прогулянки на природі потрібно ще кілька дієслів: promeni «гуляти», piediri «іти пішки», ekskursi «їхати на екскурсію», grimpi «лізти, видиратися», tendumi «жити в наметі», naĝi «плавати» й ripozi «відпочивати». Див. також фрази для подорожей.
Природа в реченнях
| Esperanto | Українською |
|---|---|
| Ni promenis en la arbaro. | Ми гуляли в лісі. |
| Ni iris en la arbaron. | Ми пішли в ліс. |
| La rivero fluas al la maro. | Річка тече до моря. |
| Ni tendumis apud la lago. | Ми таборували біля озера. |
| Kiom alta estas tiu monto? | Яка висота цієї гори? |
| La lago estas profunda, sed la rivero estas malprofunda. | Озеро глибоке, а річка мілка. |
| Printempe la arboj ekfloras kaj la herbo kreskas. | Навесні дерева починають цвісти, а трава росте. |
| Vespere la suno subiras kaj la ĉielo ruĝiĝas. | Увечері сонце заходить, а небо червоніє. |
| Nokte la luno brilas, kaj ni vidas multajn stelojn. | Уночі світить місяць, і ми бачимо багато зірок. |
| Mi ŝatas promeni en la naturo. | Я люблю гуляти на природі. |
Порівняй перші два речення. En la arbaro називає, де відбувається прогулянка, а en la arbaron із знахідним -n показує рух у ліс (PMEG). Слово al вже вказує напрямок, тому al la maro -n не потребує. В українській так само: «гуляли в лісі» (місцевий відмінок), але «пішли в ліс» (знахідний).
Часті запитання
Як сказати «дерево» мовою есперанто?
Arbo, множина arboj. Багато дерев разом — це arbaro «ліс», а маленьке дерево — arbeto. Яблуня — pomarbo або pomujo.
Як сказати «природа» мовою есперанто?
Naturo. Прикметник — natura «природний», а sovaĝa означає «дикий», близький до природи.
Як сказати «ліс» мовою есперанто?
Arbaro, від arbo «дерево» плюс -ar- «група багатьох». Первісний ліс — praarbaro, а густий тропічний — ĝangalo або pluvarbaro.
Як сказати «земля» мовою есперанто?
Tero означає планету, тверду землю й ґрунт. Планета як куля — також terglobo.
Як сказати «схід сонця» і «захід сонця» мовою есперанто?
Sunleviĝo і sunsubiro. Дієсловами: La suno leviĝas «Сонце сходить» і La suno subiras «Сонце заходить».
Джерела
- PMEG: AR (arbo → arbaro), ET, EG, EJ (herbejo, sablejo, glaciejo, promenejo)
- PMEG: N por direkto
- ReVo: monto, montaro, monteto, valo, rivero, rivereto, riverego, lago, lageto, maro, insulo, insularo
- ReVo: arbo, arbaro, arbeto, praarbaro, arbusto, pomujo, kampo, herbo, herbejo, dezerto, plaĝo
- ReVo: marĉo, ĝangalo, pado, fonto, sablo, glaĉero, glaciejo
- ReVo: folio, branĉo, radiko, kverko, pino, rozo, betulo, saliko
- ReVo: suno, sunsubiro, luno, stelo, stelaro, ĉielo, nubo, tero, terglobo, aŭroro, krepusko, sunleviĝo, leviĝi, malleviĝi, akvofalo
- ReVo: kreski, kreskaĵo, flori, flui, brili, sunbrilo, subiri, kultivi
- Wiktionary (англійською), CC BY-SA 4.0, використано для перевірки значень слів tero, herbejo, marĉo та інших
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.