Фрази
Дні тижня й місяці в есперанто
Сім днів, дванадцять місяців, чотири пори року — і два маленькі правила для дат та годин на годиннику.
Дні тижня в есперанто — lundo, mardo, merkredo, ĵaŭdo, vendredo, sabato, dimanĉo (від понеділка до неділі). Місяці — Januaro, Februaro, Marto, Aprilo, Majo, Junio, Julio, Aŭgusto, Septembro, Oktobro, Novembro, Decembro. Це іменники на -o, і більшість із них знайома кожному, хто знає європейські мови. Вимову записано українськими літерами по складах, наголошений склад виділено великими літерами.
Дні тижня
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| понеділок | lundo | ЛУН-до |
| вівторок | mardo | МАР-до |
| середа | merkredo | мер-КРЕ-до |
| четвер | ĵaŭdo | ЖАУ-до |
| п’ятниця | vendredo | вен-ДРЕ-до |
| субота | sabato | са-БА-то |
| неділя | dimanĉo | ді-МАН-чо |
Назви близькі до французьких (lundi, mardi, mercredi, jeudi, vendredi, dimanche), а sabato ближче до італійського sabato. Дні пишуть з малої літери, бо це не власні назви; так само й українською: «понеділок», «неділя». Semajnfino означає «вихідні». Перші п’ять назв сходять до латинських днів, присвячених Місяцю й планетам; українські ж «вівторок», «четвер» і «п’ятниця» просто лічать дні (другий, четвертий, п’ятий), а «середа» — середина тижня, тож есперантські назви доведеться запам’ятати окремо. Як і українська «субота», sabato сходить до слова «шабат».
«У понеділок» — lundon (із -n) або en lundo: Mi venos lundon — «Я прийду в понеділок». Прислівник lunde означає інше — «по понеділках», тобто регулярно, щопонеділка.
Місяці року
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| січень | Januaro | я-ну-А-ро |
| лютий | Februaro | фе-бру-А-ро |
| березень | Marto | МАР-то |
| квітень | Aprilo | а-ПРІ-ло |
| травень | Majo | МА-йо |
| червень | Junio | ю-НІ-о |
| липень | Julio | ю-ЛІ-о |
| серпень | Aŭgusto | ау-ҐУС-то |
| вересень | Septembro | сеп-ТЕМ-бро |
| жовтень | Oktobro | ок-ТО-бро |
| листопад | Novembro | но-ВЕМ-бро |
| грудень | Decembro | де-ЦЕМ-бро |
Українські назви місяців — власне слов’янські (січень, лютий, березень…), а есперантські походять із латинських, тож їх треба вивчити окремо; вони схожі на назви в англійській, німецькій чи французькій. Стеж за читанням j та за наголосом. Пам’ятай, що j читається як «й»: Januaro — я-ну-А-ро, Junio — ю-НІ-о, Julio — ю-ЛІ-о. Наголос припадає на передостанню голосну, тому в Aŭgusto він стоїть на u (ау-ГУС-то), а не на першому складі, як в англійському August. Тому ж Junio і Julio мають наголос на i.
З великої чи з малої літери? В українській назви місяців пишуть з малої літери. В есперанто у «Фундаменті» та в текстах Заменгофа назви місяців пишуться з великої, і довідкова граматика PMEG рекомендує те саме, бо місяці — власні назви. Багато хто сьогодні пише їх з малої (januaro): PMEG називає це дуже поширеним, але не рекомендованим. У будь-якому разі перед назвою місяця артикль la не ставиться.
Пори року й слова про час
| Українською | Есперанто | Вимова |
|---|---|---|
| весна | printempo | прін-ТЕМ-по |
| літо | somero | со-МЕ-ро |
| осінь | aŭtuno | ау-ТУ-но |
| зима | vintro | ВІН-тро |
| день / ніч | tago / nokto | ТА-ґо / НОК-то |
| ранок / вечір | mateno / vespero | ма-ТЕ-но / вес-ПЕ-ро |
| полудень / північ | tagmezo / noktomezo | таґ-МЕ-зо / нок-то-МЕ-зо |
| після обіду | posttagmezo | пост-таґ-МЕ-зо |
| тиждень / місяць / рік | semajno / monato / jaro | се-МАЙ-но / мо-НА-то / Я-ро |
| сьогодні | hodiaŭ | го-ДІ-ау |
| учора / завтра | hieraŭ / morgaŭ | гі-Е-рау / МОР-ґау |
| позавчора | antaŭhieraŭ | ан-тау-гі-Е-рау |
| післязавтра | postmorgaŭ | пост-МОР-ґау |
Додай -e — вийдуть прислівники «в…»: somere «влітку», vintre «взимку», matene «вранці». Із знахідним -n іменник часу відповідає на запитання «коли?» без прийменника: la pasintan semajnon «минулого тижня», la venontan monaton «наступного місяця». Не плутай jaro «рік» з українським «яр» («видовжена западина в землі»): слово вимовляється «яро», а означає «рік».
Як назвати дату
Для дати вживають порядковий числівник (він закінчується на -a) для дня, далі de і місяць:
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Kiu dato estas hodiaŭ? | Яке сьогодні число? |
| Hodiaŭ estas la sepa de Oktobro. | Сьогодні сьоме жовтня. |
| Hodiaŭ estas merkredo, la 7-a de Oktobro 2026. | Сьогодні середа, 7 жовтня 2026 року. |
| Mi naskiĝis la 3-an de Majo. | Я народився 3 травня. |
| Esperanto aperis en 1887. | Есперанто з’явилося 1887 року. |
Важливі дві деталі. De між числом і місяцем потрібне завжди, бо числівник насправді описує несказане слово tago «день»: la unua de Majo — «перше (число) травня». В українській влаштовано так само: «перше [число] травня». Щоб сказати, що щось відбувається в цей день, додай до числівника -n: la 3-an de Majo «3 травня» (українська для цього вживає родовий відмінок: «третього травня»). Письмово PMEG рекомендує міжнародний формат 2026-10-07 або місяць словами, бо 7.10 і 10/7 у різних країнах читають по-різному; в Україні звично писати день перед місяцем (07.10.2026).
Як назвати час
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Kioma horo estas? | Котра година? |
| Estas la tria (horo). | Третя година. |
| Estas la tria kaj dek kvin. | Третя п’ятнадцять. |
| Estas la tria kaj duono. | Пів на четверту. |
| Estas kvarono antaŭ la kvara. | За чверть четверта. |
| Je la oka. | О восьмій. |
| Je la dek-kvina kaj tridek. | О п’ятнадцятій тридцять. |
| Je kioma horo komenciĝas la koncerto? | О котрій годині починається концерт? |
Час на годиннику, як і дати, виражають порядковими числівниками: la tria буквально «третя (година)». Щоб сказати, що подія відбувається о такій-то годині, вживають je, а не -n: PMEG попереджає, що la trian означало б «третього числа місяця». Пастка для україномовних: українське «пів на четверту» — це 3:30 (лічать до наступної години), а «пів на третю» — 2:30. В есперанто половину години лічать від попередньої: la tria kaj duono буквально «третя й половина». Уживають і 12-годинну, і 24-годинну системи; за потреби додай antaŭtagmeze («до полудня») або posttagmeze («по полудні»). Про самі числа — на сторінці числівники; про квитки й бронювання — на сторінці фрази для подорожей.
Часті запитання
Які дні тижня в есперанто?
Lundo, mardo, merkredo, ĵaŭdo, vendredo, sabato, dimanĉo — від понеділка до неділі. Їх пишуть з малої літери.
Чи пишуть місяці в есперанто з великої літери?
Традиційно так: Januaro, Februaro… У «Фундаменті» та в PMEG вживають великі літери, але написання з малої (januaro) сьогодні дуже поширене.
Як сказати «у понеділок» мовою есперанто?
Lundon або en lundo — для конкретного понеділка. Для регулярної звички вживай lunde — «по понеділках».
Як записати дату мовою есперанто?
La 7-a de Oktobro 2026 — день порядковим числівником, далі de і місяць. Якщо треба сказати «цього дня», додай -n: la 7-an de Oktobro.
Джерела
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.