Фрази
Місто, напрямки й транспорт в есперанто
Вивчи назви місць і транспорту, вибери між iri та veturi й додай -n, щоб перетворити «де ти» на «куди ти йдеш».
Місто — urbo, вулиця — strato, а пересуваються дієсловами iri «іти, їхати» і veturi «їхати транспортом». Напрямки — це прислівники: dekstre означає «справа», а dekstren — «направо», бо закінчення -n показує рух. Ця сторінка додає лексику про місто й напрямки до розділу про пересування на сторінці фрази для подорожей; там розглянуто квитки, вокзали й перші фрази про дорогу. Вимову записано українськими літерами по складах, наголошений склад виділено великими літерами.
Місця в місті
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| місто | urbo | УР-бо | |
| містечко | urbeto | ур-БЕ-то | -et- «маленький» |
| село | vilaĝo | ві-ЛА-джо | |
| столиця | ĉefurbo | че-ФУР-бо | ĉef- «головний» |
| центр міста | urbocentro, centro | ур-бо-ЦЕН-тро, ЦЕН-тро | |
| район, квартал | kvartalo | квар-ТА-ло | |
| вулиця | strato | СТРА-то | |
| площа | placo | ПЛА-цо | |
| міст | ponto | ПОН-то | |
| перехрестя | vojkruciĝo | вой-кру-ЦІ-джо | |
| світлофор | semaforo | се-ма-ФО-ро | ReVo подає також trafiklumo |
| парк | parko | ПАР-ко | |
| банк | banko | БАН-ко | |
| пошта | poŝtoficejo | пош-то-фі-ЦЕ-йо | |
| церква, місце молитви | preĝejo | пре-ДЖЕ-йо | preĝi «молитися» |
| музей | muzeo | му-ЗЕ-о | |
| лікарня | hospitalo | гос-пі-ТА-ло | |
| аптека | apoteko | а-по-ТЕ-ко | |
| супермаркет | superbazaro | су-пер-ба-ЗА-ро | super- + bazaro «ринок» |
Багато назв будується з -ej- «місце»: від preĝi виходить preĝejo, від halti «зупинятися» — haltejo, а buso + haltejo дає bushaltejo «автобусна зупинка». Flug- «політ» + haveno «гавань, порт» — це flughaveno, «аеропорт». Див. словотвір.
Транспортні засоби й громадський транспорт
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| автомобіль | aŭto | АУ-то | Скорочено від aŭtomobilo |
| автобус | buso | БУ-со | Скорочено від aŭtobuso |
| поїзд | trajno | ТРАЙ-но | |
| трамвай | tramo | ТРА-мо | |
| метро | metroo | ме-ТРО-о | |
| велосипед | biciklo | бі-ЦІ-кло | biciklisto «велосипедист» |
| таксі | taksio | так-СІ-о | |
| літак | aviadilo | а-ві-а-ДІ-ло | aviado «авіація» + -il- «знаряддя» |
| корабель | ŝipo | ШІ-по | |
| вокзал | stacidomo | ста-ці-ДО-мо |
Aŭtobuso, aviadilo і taksio походять з Офіційних доповнень Академії, а не з первісного списку слів «Фундаменту».
Дієслова руху
| Українською | Есперанто | Вимова | Приклад |
|---|---|---|---|
| іти, їхати | iri | І-рі | Mi iras al la parko. — Я йду до парку. |
| їхати транспортом | veturi | ве-ТУ-рі | Ni veturas per trajno. — Ми їдемо поїздом. |
| ходити пішки | piediri | пі-е-ДІ-рі | Mi iras piede. — Я йду пішки. |
| летіти | flugi | ФЛУ-ґі | Mia fratino flugas al Romo. — Моя сестра летить до Рима. |
| прибувати | alveni | ал-ВЕ-ні | Ni alvenos en Parizo je la deka. — Ми прибудемо до Парижа о десятій. |
| відходити, їхати геть | foriri | фо-РІ-рі | La buso foriras de la stacidomo. — Автобус відходить від вокзалу. |
| переходити, перетинати | transiri | тран-СІ-рі | Ni transiras la ponton. — Ми переходимо міст. |
| входити, виходити | eniri, eliri | е-НІ-рі, е-ЛІ-рі | Ŝi eniras en la muzeon. — Вона заходить у музей. |
Iri — загальне дієслово. ReVo визначає його як рух кінцівками або в транспорті, а veturi — як рух без ходьби, за допомогою якогось засобу. Тому правильно й Li iros per buso — «Він поїде автобусом»; veturi підкреслює саму поїздку. Транспорт називають із per: per buso, per trajno, per biciklo. Префікс al- дає прибуття, а for- — від’їзд; див. префікси.
Українська мова змушує вибирати між «іти» й «їхати», а також між «іду» й «ходжу», «їду» й «їжджу». Есперанто цього не вимагає: Mi iras означає і «я йду», і «я їду», і «я ходжу», і «я їжджу». Щоб підкреслити, що йшли пішки, бери piediri, а що їхали транспортом, — veturi.
Ліворуч, праворуч і прямо
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| справа | dekstre | ДЕКС-тре | Місце: La banko estas dekstre. — Банк справа. |
| направо | dekstren | ДЕКС-трен | Рух: Iru dekstren. — Іди направо. |
| зліва | maldekstre | мал-ДЕКС-тре | mal- дає протилежне |
| наліво | maldekstren | мал-ДЕКС-трен | |
| прямо | rekte | РЕК-те | Без -n: Iru rekte. — Іди прямо. |
| уперед, назад | antaŭen, malantaŭen | ан-ТАУ-ен, ма-лан-ТАУ-ен | rekte antaŭen «прямо вперед» |
| назад (тією ж дорогою) | reen | РЕ-ен | tien kaj reen «туди й назад»; returne має те саме значення |
| угору, униз | supren, malsupren | СУ-прен, мал-СУ-прен | |
| близько, далеко | proksime, malproksime | прок-СІ-ме, мал-прок-СІ-ме | proksime de la parko «поблизу парку» |
Прикметники — dekstra і maldekstra: sur la dekstra flanko «з правого боку». У reen закінчення -n відкидати не можна, бо ree означає «знову». Така сама пара, з однією формою для місця й іншою для напрямку, є в tie і tien, kie і kien, hejme і hejmen; див. прислівники і корелятиви. Українському читачеві це знайоме: «справа — направо», «там — туди», «де — куди», «вдома — додому».
Північ, південь, схід і захід
| Українською | Іменник | Вимова | У, на (-e) | У напрямку (-en) |
|---|---|---|---|---|
| північ | nordo | НОР-до | norde | norden |
| південь | sudo | СУ-до | sude | suden |
| схід | oriento | о-рі-ЕН-то | oriente | orienten |
| захід | okcidento | ок-ці-ДЕН-то | okcidente | okcidenten |
Norde de означає «на північ від» (про розташування): La parko estas norde de la centro. — «Парк розташований на північ від центру.» Для руху бери -en: Ni veturas norden. — «Ми їдемо на північ.» Іменники називають області: en la nordo de la lando — «на півночі країни».
Поруч, навпроти, позаду
| Есперанто | Українською | Вимова | Приклад |
|---|---|---|---|
| apud | біля, поруч із | А-пуд | apud la parko |
| kontraŭ | навпроти | КОН-трау | kontraŭ la banko |
| antaŭ | перед | АН-тау | antaŭ la muzeo |
| malantaŭ | позаду, за | ма-ЛАН-тау | malantaŭ la preĝejo |
| inter | між | ІН-тер | inter la ponto kaj la placo |
| ĉe | біля, при | ЧЕ | ĉe la semaforo |
| ĝis | аж до | ДЖІС | ĝis la ponto |
Kontraŭ означає і «навпроти», і «проти». Докладніше — на сторінці про прийменники.
Як спитати дорогу
До незнайомих людей в Україні звертаються на «ви», а в есперанто є лише vi; у цих фразах подано «ви».
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Pardonu, kie estas la apoteko? | Перепрошую, де аптека? |
| Kiel mi iru al la muzeo? | Як мені пройти до музею? |
| Ĉu la banko estas proksime? | Банк поблизу? |
| Kien iras ĉi tiu tramo? | Куди їде цей трамвай? |
Kiel mi iru? буквально питає «Як мені йти?»: закінчення -u виражає волю, а PMEG зазначає, що запитання на кшталт Ĉu ni iru…? часто слугує ввічливою пропозицією. Українське «Як мені пройти?» влаштоване схоже.
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| Iru rekte antaŭen ĝis la ponto. | Ідіть прямо аж до мосту. |
| Turniĝu dekstren ĉe la dua strato. | Поверніть праворуч на другій вулиці. |
| Ĉe la semaforo turniĝu maldekstren. | На світлофорі поверніть ліворуч. |
| Transiru la straton kaj iru maldekstren. | Перейдіть вулицю й ідіть ліворуч. |
| La muzeo estas apud la parko, kontraŭ la banko. | Музей біля парку, навпроти банку. |
| Ĝi ne estas malproksime. Vi estos tie post kvin minutoj. | Це недалеко. Ви будете там за п’ять хвилин. |
Dua «другий» — порядковий числівник, утворений від du з -a; див. числівники. Для повороту ReVo наводить turniĝi і sin turni «повернутися» (про зміну напрямку), а просте turni означає повернути щось, наприклад ключ. Українське «повернути ліворуч» — це turniĝi maldekstren.
Чому «en la urbon»? Напрямок із -n
| Місце (без -n) | Напрямок (-n) |
|---|---|
| Mi estas en la urbo. — Я в місті. | Mi iras en la urbon. — Я йду в місто. |
| La infanoj kuras en la parko. — Діти бігають у парку. | La infanoj kuras en la parkon. — Діти вбігають у парк. |
| Li estas hejme. — Він удома. | Li iras hejmen. — Він іде додому. |
| Kie vi estas? — Де ти? | Kien vi iras? — Куди ти йдеш? |
Українська теж розрізняє місце й напрямок: «у парку» і «у парк», «де» і «куди». Есперанто для цього вживає закінчення -n. Сказати «Я йду до міста» можна чотирма способами:
| Есперанто | Як це працює |
|---|---|
| Mi iras al la urbo. | Прийменник al уже означає «до», тому без -n. Звичайний вибір. |
| Mi iras en la urbon. | У місто: прийменник місця плюс -n. |
| Mi iras urben. | Прислівник місця urbe «у місті» плюс -n. |
| Mi veturos Parizon. | Назва плюс -n, як у «Фундаменті». PMEG називає це рідкісним і майже архаїчним; звичайне al Parizo. |
Ніколи не став -n після al, ĝis, el і de: вони самі показують напрямок: ĝis la ponto, el la urbo. З alveni PMEG допускає і alveni en Parizo, і alveni en Parizon. Повні правила — на сторінці про знахідний відмінок.
Пастки для україномовних
- «Автобусом» — per buso, а не sur buso. Українське «на автобусі» передають прийменником per, коли мова про спосіб пересування: per trajno, per tramo, per biciklo. «В автобусі», тобто всередині, — en la buso.
- «Метро» — metroo, із двома o. В українському слові на кінці одне «о», а в есперанто пишуть metroo і читають ме-ТРО-о. ReVo зазначає, що metroo буває підземним, наземним і надземним.
- «Світлофор» і «семафор». ReVo описує semaforo як пристрій для оптичних сигналів на узбережжі, залізниці та в людних місцях, тож слово охоплює і «семафор», і «світлофор»; для світлофора є й trafiklumo.
- «Церква» — preĝejo, але ширше. ReVo визначає preĝejo як будівлю чи місце, де моляться: слово годиться для церкви та інших місць молитви.
- Наголос завжди на передостанньому складі. Українські «трамва́й», «вокза́л» і «світлофо́р» мають наголос на останньому складі, а в есперанто tramo — ТРА-мо, semaforo — се-ма-ФО-ро, urbo — УР-бо.
Часті запитання
Як сказати «місто» мовою есперанто?
Urbo. Містечко — urbeto, столиця — ĉefurbo, а село — vilaĝo.
У чому різниця між iri та veturi?
Iri — «йти» пішки або їхати транспортом. Veturi означає їхати, коли тебе везе транспортний засіб, наприклад авто, потяг чи корабель: veturi per trajno.
Як сказати «ліворуч» і «праворуч» мовою есперанто?
Maldekstre і dekstre кажуть, де щось розташоване; maldekstren і dekstren — куди йти. Прикметники — maldekstra і dekstra.
Як спитати дорогу мовою есперанто?
Скажи Pardonu, kiel mi iru al…? — «Перепрошую, як мені пройти до…?» Далі спитай Ĉu ĝi estas malproksime? — «Це далеко?»
Як сказати «північ, південь, схід і захід» мовою есперанто?
Nordo, sudo, oriento і okcidento. Додай -en для напрямку (norden «на північ») і -e для місця (norde de la urbo «на північ від міста»).
Джерела
- PMEG: N-finaĵo por direkto
- PMEG: Vola modo, U-finaĵo
- ReVo, місця: urbo, vilaĝo, kvartalo, strato, placo, ponto, semaforo, parko, banko, poŝto, preĝi, muzeo, hospitalo, apoteko, bazaro
- ReVo, транспорт: aŭto, buso, trajno, tramo, metroo, biciklo, taksio, aviadilo, ŝipo, haveno, stacio
- ReVo, дієслова й напрямки: iri, veturi, flugi, alveni, turni, dekstra, rekta, nordo, sudo, oriento, okcidento
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.