Словник · іменник
finaĵo
finaĵo/fiˈna.ʒo/
Офіційний корінь fin- (Fundamento, 1905)
finaĵo — іменник мови есперанто, що означає «закінчення».
Значення
закінчення (граматичне)
Reta Vortaro (ReVo), GPL 2.0
Близькі значення: закі́нчення
Англійський Вікісловник (таблиці перекладів), CC BY-SA 4.0 · en.wiktionary.org
Визначення мовою есперанто
- Fino
- kiam la finaĵo estas finita, mi ĉiam reludas la unuan parton
- ŝi liberigis siajn harojn, kiuj en molaj ondoj disŝutiĝis sur ŝia dorso kaj la oraj finaĵoj iliaj obeeme kuŝiĝis sur la littukon
- Lasta parto de vorto, varianta laŭ ties gramatika rolo (deklinacio aŭ konjugacio)
- la tri ĉefaj finaĵoj -o, -a, -i, kune kun siaj signifoj, difinas tri ĉefajn signifo-kategoriojn, al kiuj apartenas almenaŭ ĉiu negramatika radiko
- enkapigi, kiel funkcias la Esperantaj finaĵoj -ita, -ata, -ota, -inta, -anta, -onta
ширші поняття: fleksiilo
Reta Vortaro (ReVo), GPL 2.0 · reta-vortaro.de
Вимова
- IPA
- /fiˈna.ʒo/
- Склади
- fi·NA·ĵo
- Послухати
- Wikimedia Commons
Будова слова
- finкоріньfino
- aĵсуфіксконкретна річ
- oзакінченняіменник
Форми
| однина | множина | |
|---|---|---|
| називний відмінок | finaĵo | finaĵoj |
| знахідний відмінок (-n) | finaĵon | finaĵojn |
Споріднені слова
Іншими мовами
| English | end, (grammatical) ending |
|---|---|
| Français | terminaison |
| Deutsch | Ende, Schluss, Zipfel, Endung |
| Polski | końcówka, końcówka gramatyczna |
| Русский | конец, окончание, наконечник |
| Nederlands | einde, uiteinde, uitgang |
| Magyar | végződés, rag |
| 中文 | 尾巴 |
| 日本語 | 終端, 語尾 |
| Română | capăt, terminație |
| Català | fi (fem), final, terminació (d'un mot) |
| Bahasa Indonesia | akhiran |
| ไทย | ตัวลงท้าย |
| Беларуская | канец, кончык, наканечнік, канчатак |
Reta Vortaro (ReVo), GPL 2.0
Вимова, будова слова та форми: Esperantopedia, CC BY-SA 4.0
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.