Де розмовляють есперанто? Країни та дані

Есперанто розмовляють у понад 120 країнах, але ніде воно не є головною мовою. Найбільше мовців в Європі та Східній Азії, помітні спільноти є в Бразилії та Сполучених Штатах. 2023 року Всесвітня асоціація есперанто мала індивідуальних членів у 130 країнах і територіях, на чолі з Францією, Німеччиною, Бразилією, США та Японією. Африка — найновіша зона зростання: перший Всесвітній конгрес на цьому континенті відбувся в Танзанії 2024 року.

Загальносвітового підрахунку мовців за країнами немає. Наведені нижче дані походять зі списків членів, кількох національних переписів, мережі гостинності Pasporta Servo та історії Всесвітнього конгресу. Загальні цифри див. на сторінці скільки людей розмовляє есперанто.

#У яких країнах найбільше мовців есперанто?

Жодне джерело не може впорядкувати країни за загальною кількістю мовців. Найзручніший для порівняння показник — індивідуальне членство у Всесвітній асоціації есперанто (UEA). 2023 року вона мала 4 700 індивідуальних членів у 130 країнах і територіях. Перша п’ятірка:

Франція401

Німеччина394

Бразилія279

Сполучені Штати248

Японія209

Показати дані

Місце	Країна	Індивідуальні члени UEA (2023)
1	Франція	401
2	Німеччина	394
3	Бразилія	279
4	Сполучені Штати	248
5	Японія	209

Якщо рахувати й тих, хто вступає через національні асоціації, мережа UEA 2023 року налічувала близько 12 800 членів. Багато мовців вступають лише до національної асоціації чи місцевого клубу або не належать до жодної організації, тож ці цифри показують, де сильний організований рух, а не де живуть усі мовці.

#Що кажуть переписи?

Про есперанто в переписі питає лише кілька країн. Цифри, якими користуються статистики:

Угорська цифра висока, бо есперанто зараховували до державних мовних іспитів, яких вимагали угорські університети. У 2000-х роках воно стало там однією з найпопулярніших мов для іспитів, а в Будапештському університеті імені Лоранда Етвеша 1966–2006 років діяла кафедра есперанто та інтерлінгвістики.

#Де можна зупинитися в мовців есперанто?

Pasporta Servo — мережа гостинності, яку від 1974 року веде молодіжна організація TEJO, — показує, як широко розсіяні мовці. 2026 року вона налічувала понад 2 400 господарів у 121 країні й близько 1 800 містах. Господарі безкоштовно надають нічліг мандрівникам, які розмовляють есперанто.

#Які країни приймали Всесвітній конгрес есперанто?

Всесвітній конгрес есперанто від 1905 року збирається майже щороку в іншому місті. Місця проведення відображають, де рух був найсильнішим:

Поза Європою конгреси проходили, зокрема, на Кубі (Гавана 1990 і 2010), у Китаї (Пекін 1986 і 2004), Південній Кореї (Сеул 1994 і 2017), В’єтнамі (Ханой 2012) та Танзанії (Аруша 2024). Конгрес 2026 року зібрався в Ґраці (Австрія), а конгрес 2027 року заплановано в Мельбурні (Австралія).

#Європа

Франція має найбільше членів UEA і приймала перший Всесвітній конгрес у Булонь-сюр-Мер 1905 року. Німеччина посідає друге місце з невеликим відривом; містечко Герцберг-ам-Гарц від рішення міської ради 11 липня 2006 року називає себе Esperanto-Stadt («місто есперанто») — із двомовними вказівниками та культурним центром есперанто.

Польща — батьківщина Заменгофа: він народився в Білостоці й опублікував есперанто у Варшаві. 2014 року Польща внесла «мову есперанто як носія культури есперанто» до свого національного переліку нематеріальної культурної спадщини, а ювілейний конгрес до сторіччя мови 1987 року у Варшаві зібрав рекордні 5 946 учасників. 2026 року Австрія внесла культуру есперанто до власного реєстру нематеріальної спадщини; у Відні міститься Музей есперанто Австрійської національної бібліотеки, заснований 1927 року.

Україна має понад столітню традицію есперанто: перший осередок прихильників мови виник в Одесі наприкінці 1880-х — на початку 1890-х років (джерела називають 1889 і 1890 рік), а 1907 року в Тернополі вийшов перший український підручник есперанто, автором якого був Михайло Юрків (див. історію есперанто). Нині центральною організацією українських есперантистів вважають Українську Есперанто Асоціацію (UkrEA), утворену в травні 1989 року. Україну мовою есперанто називають Ukrainujo або Ukrainio. Всесвітній конгрес есперанто в Україні досі не проходив.

#Америка

Бразилія має один із найбільших рухів поза Європою. Бразильську лігу есперанто засновано 21 липня 1907 року. Есперанто поширювалося там почасти через спіритизм: Бразильська спіритична федерація давно видає підручники есперанто. Законопроєкт про факультативне викладання есперанто в школах схвалив Сенат, і з 2009 року він чекає розгляду в Палаті депутатів (PL 6162/2009); у червні 2026 року доповідач Комітету з конституції та юстиції подав свій висновок, і законопроєкт готовий до голосування в цьому комітеті.

Сполучені Штати посідають четверте місце за членством в UEA. Куба приймала два Всесвітні конгреси, а Radio Havana Cuba має щотижневу програму мовою есперанто, з 2025 року лише онлайн.

#Азія

Китай має організований рух, який десятиліттями підтримували державні установи. Китайську лігу есперанто засновано в Пекіні 11 березня 1951 року, а Радіо Пекін (згодом China Radio International) транслювало мовою есперанто від 19 грудня 1964 року. Пекін приймав Всесвітній конгрес 1986 і 2004 років.

Японія має давню традицію: Японський інститут есперанто засновано 1919 року, а релігія Омото пропагує есперанто від початку 1920-х років. Південна Корея приймала Всесвітні конгреси 1994 і 2017 років. Вікіпедія також називає Іран серед азійських країн, де есперанто найпоширеніше, а В’єтнам приймав конгрес 2012 року.

#Африка

Африка — нова зона зростання руху. Всесвітній конгрес 2024 року в Аруші (Танзанія), перший на континенті, мав 854 зареєстровані особи. За даними Libera Folio, серед них було 95 зареєстрованих із Бурунді та 79 із Демократичної Республіки Конго — великі делегації з країн, які рідко з’являються в статистиці конгресів.

#Чи є есперанто офіційною мовою де-небудь?

Ні. Жодна країна чи регіон не має есперанто за офіційну мову. Ближче всього до цього підійшли два історичні епізоди:

• 1908 року есперантисти запропонували перетворити Нейтральний Мореснет, крихітну нейтральну територію між Бельгією та Німеччиною, на державу есперанто під назвою Amikejo («місце дружби»). План закінчився, коли після Першої світової війни територію приєднала Бельгія.
• У Сан-Марино Міжнародна академія наук (AIS), заснована 1985 року, користувалася есперанто як робочою мовою.

Перелік організацій, що діють у кожній країні, див. у статті організації есперанто.

#Часті запитання

#У якій країні найбільше мовців есперанто?

Надійного підрахунку немає. За членством в UEA 2023 року перші — Франція (401 індивідуальний член) і Німеччина (394), далі Бразилія, США та Японія. Найвищу цифру в переписі зафіксувала Угорщина — 8 397 у 2011 році, переважно через мовні іспити.

#Чи розмовляють есперанто в Африці?

Так, дедалі частіше. Перший Всесвітній конгрес есперанто в Африці відбувся 2024 року в Аруші (Танзанія), з великими групами з Бурунді та Демократичної Республіки Конго.

#Чи є країна есперанто?

Ні. Мовці есперанто називають свою світову спільноту Esperantujo («країна есперанто»), маючи на увазі все, де розмовляють есперанто, — конгреси, клуби, домівки й інтернет.

#Чи популярне есперанто в Китаї?

Китай має один із найбільших організованих рухів в Азії, з Китайською лігою есперанто (заснована 1951 року), десятиліттями державних радіопередач і двома Всесвітніми конгресами в Пекіні.

#Чи викладають есперанто у школах?

Лише в кількох місцях і зазвичай як факультатив. Угорщина визнавала його для державних мовних іспитів, а Китай і Польща мають університетські програми з інтерлінгвістики чи есперанто. У Бразилії з 2009 року обговорюють, чи запровадити його як факультативний предмет.

#Джерела

• Universal Esperanto Association, Estrara Raporto 2023 (членство за країнами); Vikipedio, Membronombroj de UEA
• Libera Folio, "Nova takso: 60.000 parolas Esperanton" (цифри переписів), 2017
• The Spinoff, "The most buzzy data points from the just-released census" (Нова Зеландія, перепис 2018 року), 2019
• Vikipedio, Esperanto-instruado ĉe ELTE
• Wikipedia (hu), Eszperantó і Wikipedia (de), Esperanto (угорські іспити)
• Pasporta Servo і Wikipedia, Pasporta Servo
• Universal Esperanto Association, список Всесвітніх конгресів (наш підрахунок за країнами); Wikipedia, World Esperanto Congress і Vikipedio, Universala Kongreso de Esperanto
• Libera Folio, "En Aruŝo venkis idealismo", 15 серпня 2024 року
• Wikipedia (de), Herzberg am Harz; Wikipedia, China Esperanto League, Japanese Esperanto Institute, Oomoto, Neutral Moresnet
• Câmara dos Deputados, PL 6162/2009
• Narodowy Instytut Dziedzictwa, національний перелік нематеріальної культурної спадщини (2014); Austrian UNESCO Commission, Esperanto culture in Austria (2026)
• Україна: Вікіпедія, Есперанто (розділ «Есперанто в Україні»); Vikipedio, Esperanto en Ukrainio; Клименко Ю. А., До історії розвитку есперанто-руху в Україні, «Педагогічні науки», 2014; Енциклопедія сучасної України, Есперанто