Критика есперанто: аргументи та відповіді

Найчастіші закиди есперанто такі: його лексика європейська, літери з діакритичними знаками (ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ, ŭ) непрактичні, система роду вважає чоловічий рід типовим, знахідний відмінок і узгодження прикметників ускладнюють мову більше, ніж треба, воно «штучне й не має культури», а ще — що воно зазнало невдачі як світова мова. Кожен закид має певне підґрунтя. Прихильники відповідають власними доказами, а з кількох питань сама спільнота змінює вжиток.

Ця сторінка нейтрально викладає обидві позиції. Про історію мови див. історію есперанто і скільки людей розмовляє нею.

#Чи лексика надто європейська?

Закид. Корені есперанто походять переважно з європейських мов. За оцінками, 75–90 % лексики належить до романських мов — звичайною є цифра 80 % П’єра Жантона, яку 2015 року навів Крунослав Пушкар, — а решта здебільшого германська, грецька й слов’янська. Мовець іспанської чи італійської одразу впізнає багато слів; мовець китайської, арабської чи суахілі — ні. Навіть звукова система й частина граматики мають слов’янський відбиток, що відображає походження Заменгофа.

Відповідь. Прихильники наводять три аргументи:

• Граматика не типово європейська. Есперанто будує слова з’єднанням незмінних частин — san·a «здоровий», mal·san·a «хворий», mal·san·ul·ej·o «лікарня», — приблизно як турецька, суахілі чи китайські складні слова. Нерегулярних дієслів і граматичного роду для речей немає. Див. словотворення.
• Вчитися все одно легше всім. Навіть без знайомих коренів невеликий набір коренів і регулярні афікси дають набагато менше для запам’ятовування, ніж у національній мові.
• Дані не показують європейської переваги в поширенні. Статистик Свенд Вендельбо Нільсен не знайшов значущого зв’язку між тим, наскільки мова країни схожа на есперанто, і кількістю мовців есперанто в ній. Популярність більше корелювала з багатством і доступом до інтернету. Значні спільноти є й поза Європою, наприклад у Бразилії та Східній Азії.

#Чи літери з діакритикою — проблема?

Закид. В есперанто шість літер із діакритичними знаками: ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ, ŭ. В інших абетках вони рідкісні, їх немає на стандартних клавіатурах, а раніше не було й у багатьох шрифтах та друкарських машинках. Проєкт реформи 1894 року прибрав би їх, а конкурентна мова ідо (1907) від них відмовилася.

Відповідь. Кожна літера має один звук, тож правопис лишається повністю фонетичним. Заменгоф запропонував запасний варіант — «h-систему» (ch, gh, hh, jh, sh, u), а спільнота додала для комп’ютерів «x-систему» (cx, gx, hx, jx, sx, ux). Сучасні телефони й клавіатури підтримують ці літери безпосередньо.

#Чи есперанто сексистське?

Закид. Багато іменників на позначення людей за замовчуванням чоловічого роду або нейтральні, а жіночий рід утворюють суфіксом -in-: patro «батько» → patrino «мати», sinjoro «пан» → sinjorino «пані». Критики кажуть, що це відображає європейське суспільство XIX століття. В есперанто також немає загальновизнаного спільного займенника для «він або вона».

Відповідь і зміни. Префікс ge- охоплює обидві статі (gepatroj «батьки»). Багато мовців нині вважають слова на позначення ролей, як-от instruisto «вчитель», нейтральними за родом. Нейтральний за родом займенник ri, уперше засвідчений 1976 року, поширюється приблизно від 2010 року, а дослідження Маркоса Крамера 2020 року виявило, що його вжиток зростає, особливо серед молодших мовців. Академія есперанто ri не схвалила; 2020 року її консультаційна служба зазначила, що спільнота ще не визначилася з формою.

#Чи знахідний відмінок і узгодження прикметників зайві?

Закид. Есперанто позначає прямий додаток закінченням -n (Mi vidas la hundon «Я бачу собаку») і вимагає, щоб прикметники узгоджувалися в числі й відмінку (belajn florojn «гарні квіти» як додаток). Для тих, у чиїх мовах відмінків немає, — англійської, французької, китайської, — це найважча частина граматики. Реформа 1894 року й ідо обидві намагалися це зменшити.

Відповідь. Знахідний відмінок робить порядок слів вільним (La hundon vidas mi усе ще означає «Я бачу собаку») і розрізняє напрям (en la domo «у домі» проти en la domon «у дім»). Він цілком регулярний. Дослідження дітей, для яких есперанто рідне, дають неоднозначні результати: одні вживають його послідовно, інші опускають під впливом другої мови. Див. знахідний відмінок і носіїв із народження.

#Чи есперанто «штучне» й не має культури?

Закид. Як створена мова, есперанто нібито не має історії, носіїв із народження й літератури. Німецький мовознавець Юрген Трабант, наприклад, стверджував 2011 року, що на відміну від латини воно не має великої літератури. Мовознавець Кен Майнер доводив, що без носіїв як авторитету справжня лінгвістика есперанто неможлива.

Відповідь. Есперанто нині має понад 135 років безперервного вжитку, близько 1 000–2 000 носіїв із народження, оригінальні романи й поезію, переклади світових класиків, музику й фільми. Польща внесла його до свого національного переліку нематеріальної культурної спадщини 2014 року, а Австрія 2026 року внесла культуру есперанто до свого реєстру. Див. літературу і музику та кіно.

#Чи есперанто зазнало невдачі?

Закид. Заменгоф сподівався, що есперанто стане другою мовою для всіх. Майже через 140 років ним розмовляє, можливо, від 60 000 до 2 мільйонів людей, жодна держава не вживає його офіційно, а англійська стала фактичною світовою мовою. Франція заблокувала його в Лізі Націй на початку 1920-х років, а прихильні резолюції ЮНЕСКО 1954 і 1985 років не призвели до впровадження.

Відповідь. Прихильники розрізняють мету «остаточної перемоги» (fina venko) і теперішню цінність мови. Від Раумського маніфесту (1980) багато мовців вважають, що есперанто варто вживати вже зараз — як культурну спільноту, а не лише як майбутню світову мову. Прихильники також доводять, що обмежене поширення пояснюють політичні події — війна, переслідування, економічна могутність англомовних країн, — а не вади мови.

#Які аргументи наводять прихильники?

Крім відповідей критикам, прихильники вказують на три види доказів. Кожен має межі.

#Що це означає для україномовного читача?

Частина закидів критиків для україномовного читача менш відчутна. Усі шість «особливих» літер передають звуки, які в українській є: ĉ — «ч», ŝ — «ш», ĵ — «ж», ĝ — «дж», ĥ — «х», ŭ — нескладове «у» (як «в» у слові «авто»). Знахідний відмінок і узгодження прикметників теж знайомі: в українській сім відмінків, прикметник змінюється разом з іменником, а порядок слів вільний, тож La hundon vidas mi («Собаку бачу я») звучить цілком природно. Незвичнішим для українця буде артикль la, якого в українській мові немає: див. 16 правил.

#Часті запитання

#Чи есперанто європоцентричне?

Лексикою здебільшого так — за оцінками, 75–90 % припадає на романські мови, а більшість решти — германські, грецькі й слов’янські. Його граматика, збудована з незмінних частин, ближча до аглютинативних мов, як-от турецька чи суахілі, а дослідження не знайшли явного зв’язку між мовою країни та популярністю в ній есперанто.

#Чому есперанто не стало світовою мовою?

Здебільшого з політичних причин: жоден уряд його не прийняв, Франція заблокувала його в Лізі Націй, нацистські й радянські режими його переслідували, а після 1945 року англійська поширилася разом з американською економічною й культурною могутністю.

#Чи есперанто — сексистська мова?

Багато іменників на позначення людей за замовчуванням чоловічого роду, а жіночі форми утворюють за допомогою -in-. Вжиток змінюється: багато мовців вважають слова на кшталт instruisto нейтральними, а нейтральний за родом займенник ri вживають дедалі частіше, хоча офіційно його не схвалено.

#Чому в есперанто є такі літери, як ĉ і ŝ?

Щоб кожному звукові відповідала рівно одна літера, а правопис лишався фонетичним. Коли літери набрати неможливо, мовці користуються x-системою (cx, sx) або h-системою Заменгофа (ch, sh).

#Чи справді есперанто легше вивчити?

Для більшості тих, хто вчиться, — так: воно має фонетичний правопис, нерегулярних дієслів немає, а словотворення регулярне. Наскільки легше, залежить від рідної мови; найбільше користі від знайомої лексики мають мовці європейських мов.

#Джерела

• Krunoslav Puškar, "Common criticism of Esperanto: facts and fallacies", Język. Komunikacja. Informacja 10 (2015)
• Svend Vendelbo Nielsen, "Explaining the density of Esperanto speakers with language and politics", 2017
• Wikipedia, Esperanto і Wikipedia (de), Esperanto — Kritik
• Wikipedia, Gender reform in Esperanto і Ri (pronoun); Marcos Cramer, дослідження нейтральних за родом займенників, 2020
• Wikipedia, 1894 Esperanto reform project і Substitutions of the Esperanto alphabet
• Karen Roehr-Brackin and Angela Tellier, "Esperanto as a tool in classroom foreign language learning in England", Language Problems and Language Planning 42(1), 2018
• Karen Roehr, The Springboard to Languages evaluation project: a summary report, University of Essex, 2012 (резюме оцінювання Barton і Bragg, University of Manchester); Wikipedia, Paderborn method
• Wikipedia (fr), Rapport Grin і Vikipedio, Raporto Grin
• Ken Miner, "The impossibility of an Esperanto linguistics", InKoj 2(1), 2011
• Вимова українською: PMEG, основні правила вимови; Wikipedia, Ukrainian phonology