Вивчення
Зразки текстів есперанто з українським перекладом
Як виглядає есперанто на письмі — сім коротких текстів, від першої розмови до вірша, кожен з перекладом і поясненням.
Есперанто пишуть латинкою, точно так, як воно звучить, а більшість його коренів походить з європейських мов, тож слова на кшталт familio, harmonio і karaktero легко вгадати (хоча familio — це «родина», а не «прізвище»: див. типові помилки). «Есперантський вигляд» тексту створюють регулярні закінчення: -o для іменників, -a для прикметників, -as для дієслів у теперішньому часі, -n для додатка. Нижче — сім коротких текстів від легших до складніших. П’ять походять із суспільного надбання або офіційних джерел (чотири з книжок Заменгофа 1887–1905 років і один зі Загальної декларації прав людини); два написано для цієї сторінки.
До кожного тексту подано український переклад і коротку примітку про граматику.
На що звертати увагу в будь-якому тексті есперанто
| Що ти бачиш | Що це означає | Приклад |
|---|---|---|
| -o | іменник | patro – «батько» |
| -a | прикметник | nova – «новий» |
| -e | прислівник | ĝentile – «ввічливо» |
| -as, -is, -os | дієслово: теперішній, минулий, майбутній час | venis – «прийшов» |
| -us, -u | дієслово: «би», наказ чи побажання | estus – «було б» |
| -j | множина | homoj – «люди» |
| -n | прямий додаток або напрямок | Mi lernas Esperanton. – «Я вчу есперанто.» |
| ĉ ĝ ĥ ĵ ŝ ŭ | літери з власними звуками | ĉielo – «небо» |
Уся система вміщується на одній сторінці: див. огляд граматики.
Сім текстів коротко
| № | Текст | Джерело | Рівень |
|---|---|---|---|
| 1 | Перша розмова | Написано для цієї сторінки (2026) | Для початківців |
| 2 | Речення з Ekzercaro | Заменгоф, Fundamento de Esperanto (1905) | Для початківців |
| 3 | День у сучасному житті | Написано для цієї сторінки (2026) | Базовий |
| 4 | «Отче наш», Patro nia | Заменгоф, Unua Libro (1887) | Базовий |
| 5 | Стаття 1 Загальної декларації прав людини | Переклад мовою есперанто тексту ООН 1948 року | Середній |
| 6 | Казка La feino | Заменгоф, Fundamento de Esperanto (1905) | Середній |
| 7 | Гімн La Espero | Заменгоф, уперше надруковано 1890 року | Просунутий (поезія) |
Рівні — наш приблизний орієнтир, а не офіційні оцінки.
1. Перша розмова
Двоє людей, що вчать мову, знайомляться онлайн. Написано для цієї сторінки.
— Saluton! Mi estas Ana. Kiel vi nomiĝas?
— Saluton, Ana! Mi nomiĝas Marko. Mi loĝas en Kanado.
— Ĉu vi jam longe lernas Esperanton?
— Ne, nur tri monatojn. Kaj vi?
— Mi lernas ĝin jam unu jaron, kaj mi tre ŝatas ĝin. Ĝis revido, Marko!
Українською: «Привіт! Я Ана. Як тебе звати?» — «Привіт, Ано! Мене звати Марко. Я живу в Канаді.» — «Ти вже давно вчиш есперанто?» — «Ні, лише три місяці. А ти?» — «Я вчу його вже рік, і воно мені дуже подобається. До побачення, Марку!»
На що звернути увагу. Ĉu на початку перетворює розповідне речення на запитання «так чи ні»; українською йому відповідає «чи». Esperanton закінчується на -n, бо це додаток, а tri monatojn і unu jaron мають -n, бо вимірюють час (знахідний відмінок). Де англійська каже «have been learning», есперанто просто вживає теперішній час lernas — так само, як українське «вчу вже рік».
2. Речення з Ekzercaro (1905)
Ekzercaro — це розділ вправ у Fundamento de Esperanto (1905), обов’язковій основі мови. Ці п’ять речень — добірка з його § 20; це окремі приклади, а не історія.
Hieraŭ mi renkontis vian filon, kaj li ĝentile salutis min. ― Hodiaŭ estas sabato, kaj morgaŭ estos dimanĉo. ― Se mi estus sana, mi estus feliĉa. ― Karaj infanoj, estu ĉiam honestaj! ― Ni estu gajaj, ni uzu bone la vivon, ĉar la vivo ne estas longa.
Українською: Учора я зустрів вашого сина, і він ввічливо привітався зі мною. — Сьогодні субота, а завтра буде неділя. — Якби я був здоровий, я був би щасливий. — Любі діти, будьте завжди чесними! — Будьмо веселими, добре використаймо життя, бо життя недовге.
На що звернути увагу. П’ять речень — п’ять дієслівних закінчень: renkontis (минулий час -is), estas (теперішній -as), estos (майбутній -os), estus (умовний спосіб -us) і estu (наказовий спосіб -u, для наказів і «ходімо»). Навіть esti «бути» дотримується цієї схеми, бо в есперанто немає неправильних дієслів (дієслова). Ĝentile «ввічливо» — прислівник від ĝentila «ввічливий».
3. День у сучасному житті
Звичайний робочий день, написано для цієї сторінки.
Ĉiun matenon mi veturas al la laborejo per biciklo. Survoje mi aŭskultas podkaston en Esperanto. En la oficejo mi respondas al retmesaĝoj kaj partoprenas en retaj kunsidoj kun kolegoj el tri landoj. Vespere mi kuiras kun mia edzino, kaj poste ni spektas filmon. Antaŭ ol enlitiĝi, mi lernas dek novajn vortojn per aplikaĵo en mia poŝtelefono.
Українською: Щоранку я їжджу на роботу велосипедом. Дорогою слухаю подкаст мовою есперанто. В офісі відповідаю на електронні листи й беру участь в онлайн-нарадах із колегами з трьох країн. Увечері я готую разом із дружиною, а потім ми дивимося фільм. Перед сном я вивчаю десять нових слів у застосунку на телефоні.
На що звернути увагу. Есперанто називає сучасні речі, поєднуючи старі корені: ret·mesaĝ·o «мережеве повідомлення» (електронний лист), poŝ·telefon·o «кишеньковий телефон» (мобільний телефон), labor·ej·o «місце праці» та en·lit·iĝ·i «лягти в ліжко» (словотвір). Ĉiun matenon «щоранку» має -n, бо вказує, коли щось відбувається. Per означає «за допомогою»: per biciklo, per aplikaĵo; українською тут стоїть орудний відмінок («велосипедом»).
4. Patro nia — «Отче наш» (1887)
Patro nia — перший зразок тексту в першому підручнику Заменгофа, Unua Libro (1887). В оригіналі кожне слово було надруковане з комами між частинами — Patr,o ni,a, — щоб читач, який ніколи не вивчав мови, міг знайти кожну частину у словнику книжки. Наведений нижче текст — формулювання Заменгофа 1887 року в сучасному правописі; оригінал друкує hod'aŭ замість hodiaŭ.
Patro nia, kiu estas en la ĉielo, sankta estu Via nomo, venu reĝeco Via, estu volo Via, kiel en la ĉielo, tiel ankaŭ sur la tero. Panon nian ĉiutagan donu al ni hodiaŭ kaj pardonu al ni ŝuldojn niajn kiel ni ankaŭ pardonas al niaj ŝuldantoj; ne konduku nin en tenton, sed liberigu nin de la malvera, ĉar Via estas la regado, la forto kaj la gloro eterne. Amen!
Українською (близький переклад есперантського тексту, а не богослужбова версія): Отче наш, що єси на небі, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний дай нам сьогодні й прости нам борги наші, як і ми прощаємо нашим боржникам; не введи нас у спокусу, але визволи нас від лихого (дослівно «від неправдивого»), бо Твоє є правління, сила й слава навіки. Амінь!
На що звернути увагу. Присвійний займенник може стояти після свого іменника — Patro nia, volo Via (так само в українському «Отче наш», «воля Твоя»), бо граматику несуть закінчення, а не місце слова (порядок слів). У Panon nian ĉiutagan усі три слова мають -n: прикметники та присвійні займенники узгоджуються зі своїм іменником. Ŝuld·ant·oj «боржники» — дієприкметник, що означає «ті, хто винен». Пізніші версії, як-от та, що її вживає Міжнародний католицький союз есперантистів (IKUE), замінюють malvera на malbono «зло».
5. Стаття 1 Загальної декларації прав людини
Організація Об’єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини 1948 року. Це її перша стаття мовою есперанто.
Ĉiuj homoj estas denaske liberaj kaj egalaj laŭ digno kaj rajtoj. Ili posedas racion kaj konsciencon, kaj devus konduti unu al alia en spirito de frateco.
Українською (текст, який розміщує ООН): Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
На що звернути увагу. Есперантський текст має 26 слів, український — 27, англійський — 30: одне слово може виконувати роботу цілого звороту. Наприклад, de·nask·e «від народження» поєднує прийменник, корінь і прислівникове закінчення, тоді як українською тут стоїть дієслово «народжуються». Frat·ec·o «братерство» додає суфікс -ec- (властивість) до frato «брат» — так само, як в українській від «брат» походить «братерство». Devus — умовний спосіб від devi «мусити», дослівно «мусили б», тут «повинні» (умовний спосіб).
6. Казка La feino (1905)
La feino «Фея» — перша історія в Ekzercaro (§ 11). Це версія Заменгофа казки, яку англійською називають «Diamonds and Toads» (у Шарля Перро — «Les Fées», «Феї»): добра дівчина дістає нагороду — з її вуст сиплються троянди, перли й діаманти. Нижче її початок.
Unu vidvino havis du filinojn. La pli maljuna estis tiel simila al la patrino per sia karaktero kaj vizaĝo, ke ĉiu, kiu ŝin vidis, povis pensi, ke li vidas la patrinon; ili ambaŭ estis tiel malagrablaj kaj tiel fieraj, ke oni ne povis vivi kun ili. La pli juna filino, kiu estis la plena portreto de sia patro laŭ sia boneco kaj honesteco, estis krom tio unu el la plej belaj knabinoj, kiujn oni povis trovi.
Українською: Одна вдова мала двох дочок. Старша була настільки схожа на матір характером і обличчям, що кожен, хто її бачив, міг подумати, що бачить матір; обидві були такі неприємні й такі гордовиті, що з ними неможливо було жити. Молодша донька, яка була повним портретом свого батька добротою й чесністю, була до того ж однією з найвродливіших дівчат, яких можна було знайти.
На що звернути увагу. Довгі речення тримаються разом завдяки ke «що» та сполучним словам: ĉiu, kiu «кожен, хто» і kiujn «яких», що має -j і -n, бо це додаток у множині (корелятиви). La pli maljuna «старша» та la plej belaj «найвродливіші» показують порівняння за допомогою pli і plej. У povis pensi, ke li vidas друге дієслово лишається в теперішньому часі: есперанто зберігає час первісної думки, тоді як англійська зсунула б його на «was seeing». Українською часи так само не зсуваються («міг подумати, що бачить матір»).
7. La Espero, гімн есперанто
La Espero «Надія» — вірш Заменгофа, уперше надрукований без назви 1890 року в підручнику для російськомовних. Його співають на марш Фелісьєна Меню де Мені 1909 року, і він править за неофіційний гімн есперанто (прапор і символи). Ось його перші вісім рядків.
En la mondon venis nova sento,
tra la mondo iras forta voko;
per flugiloj de facila vento
nun de loko flugu ĝi al loko.
Ne al glavo sangon soifanta
ĝi la homan tiras familion:
al la mond’ eterne militanta
ĝi promesas sanktan harmonion.
Українською (буквальний переклад): У світ прийшло нове почуття, / світом іде могутній поклик; / на крилах легкого вітру / нехай летить воно нині з місця на місце. / Не до меча, що жадає крові, / тягне воно людську родину: / світові, що вічно воює, / воно обіцяє святу гармонію.
На що звернути увагу. En la mondon має -n, бо означає рух у світ, тоді як tra la mondo «світом» його не потребує (напрямок). Поезія гне звичний порядок: у glavo sangon soifanta додаток sangon стоїть перед дієприкметником soifanta «спраглий», а ĝi la homan tiras familion відриває прикметник від іменника. Mond’ відкидає кінцеве -o, щоб уміститися в розмір, а це дозволяє правило 16 Fundamento. Далі вірш називає мовців la esperantoj, «ті, хто сподівається» — це слово стоїть за псевдонімом Заменгофа Doktoro Esperanto, який став назвою мови.
Де знайти більше текстів есперанто
- Текст Fundamento de Esperanto. Академія есперанто безкоштовно публікує повний текст онлайн, зокрема всі 42 розділи Ekzercaro.
- Vikifontaro (Вікіджерела мовою есперанто) збирає тексти з суспільного надбання, серед них La Espero.
- Project Gutenberg пропонує безкоштовні книжки мовою есперанто, зокрема антологію Заменгофа Fundamenta Krestomatio (1903).
- Vikipedio, Вікіпедія мовою есперанто, дає практику читання на будь-яку тему.
- Наш курс. Курс із 12 уроків побудований навколо діалогів, а безкоштовні ресурси перелічують адаптовані книжки й подкасти.
Часті запитання
Як виглядає есперанто?
Есперанто пишуть латинкою плюс шість літер з надрядковими знаками (ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ, ŭ), і воно записане точно так, як вимовляється. Багато коренів знайомі мовцям європейських мов, а регулярні закінчення позначають частину мови: -o для іменників, -a для прикметників, -as для дієслів у теперішньому часі.
Який перший текст опублікували мовою есперанто?
«Отче наш», Patro nia, — перший зразок тексту в Unua Libro Заменгофа 1887 року (текст 4 вище). Та сама книжка містила також уривки з Книги Буття, зразок листа й три вірші.
Чи можна зрозуміти есперанто, не вчивши його?
Почасти. Читачі європейських мов упізнають багато коренів, як-от familio, portreto і harmonio, але закінчення, корелятиви й малі слова на кшталт ĉu та ke потребують вивчення. Словник показує значення кожної частини слова.
Чи можна вільно використовувати ці тексти?
Тексти Заменгофа — суспільне надбання: він помер 1917 року. Тексти, написані для цієї сторінки, опубліковано за ліцензією CC BY-SA 4.0, як і решту сайту.
Як читати ці тексти вголос?
Кожна літера має один звук, а наголос завжди падає на передостанній склад: Es·pe·RAN·to, fa·mi·LI·o. Див. алфавіт і вимову.
Джерела
- Akademio de Esperanto: Fundamento de Esperanto – Ekzercaro (§ 11 La feino, § 20)
- Заменгоф, Unua Libro (1887), сторінка 19: скан у Wikimedia Commons
- Vikipedio: Patro nia (текст 1887 року та версія IKUE; мовою есперанто)
- F. V. Lorenc, Úplná učebnice mezinárodní řeči dra. Esperanta (1890), той самий текст 1887 року: Project Gutenberg
- Unua Libro — Вікіпедія англійською мовою (зміст книжки)
- Vikifontaro: La Espero (мовою есперанто)
- Vikipedio: La Espero (уперше надруковано 1890 року; мовою есперанто); La Espero — Вікіпедія англійською мовою (марш Меню де Мені, 1909)
- Vikipedio: Universala Deklaracio de Homaj Rajtoj (мовою есперанто) і Omniglot: Esperanto (стаття 1 мовою есперанто й англійською)
- Український текст статті 1: Загальна декларація прав людини, переклад українською на сайті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (PDF) і Верховна Рада України, «Законодавство України»
- PMEG: Verb forms in indirect speech і -n for measure
- Reta Vortaro (ReVo): статті retmesaĝo, aplikaĵo, podkasto
- Project Gutenberg: Fundamenta Krestomatio
- Diamonds and Toads — Вікіпедія англійською мовою (казка Шарля Перро «Les Fées»)
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.