Про есперанто
Список штучних мов за роками й типами
Штучна мова — це мова, граматику й словник якої створили навмисно; есперанто — найпоширеніша з них.
Штучна мова (конланг) — це мова, звуки, слова чи граматику якої навмисно вигадала людина або група, а не така, що виросла з повсякденного мовлення. Основні типи: міжнародні допоміжні мови (створені для спілкування між народами, як есперанто), художні мови (артланги, створені для вигадки, краси чи гри, як клінгонська) та інженерні мови (збудовані, щоб перевірити логіку, філософію або мовознавчі ідеї, як ложбан). Споріднені поділи: апріорні мови (вигадані корені) та апостеріорні (збудовані з наявних мов), а також зональні мови для однієї мовної родини, як-от міжслов’янська. Категорії перетинаються. Есперанто — найпоширеніше: опубліковані оцінки коливаються приблизно від 60 000 до 2 мільйонів мовців, і жоден інший конланг не має задокументованої спільноти більшої за кілька тисяч людей.
Таблиця відомих штучних мов
Таблицю відсортовано за роком першої публікації чи першого вжитку. Кількість мовців наведено лише там, де є опублікована оцінка; «невідомо» означає, що надійного підрахунку знайти не вдалося. Такі оцінки грубі й часто оспорюються. Докладніше порівняння найвідоміших допоміжних мов — у статті Есперанто та інші штучні мови.
| Мова | Рік | Автор | Тип | Примітки | Мовці |
|---|---|---|---|---|---|
| Лінгва ігнота (Lingua Ignota) | XII століття | Гільдегарда Бінгенська | Таємна або містична мова | Глосарій приблизно з 1 011 вигаданих слів, переважно іменників, із латинською граматикою | Невідомо |
| Сольресоль (Solresol) | 1827 | Жан-Франсуа Сюдр | Апріорна, музична | Слова зі семи сольфеджних складів; можна співати, грати чи писати | Невідомо |
| Волапюк | 1879–80 | Йоганн Мартін Шляйєр | Допоміжна | Перша допоміжна мова з широким міжнародним колом прибічників | Нині близько 20–30 |
| Есперанто | 1887 | Л. Л. Заменгоф | Допоміжна | Регулярна граматика, 16 правил, всесвітня спільнота | 60 000–2 мільйони; 1 000–2 000 носіїв із народження |
| Ідіом-неутраль (Idiom Neutral) | 1902 | Вальдемар Розенбергер | Допоміжна | Реформа волапюку силами його ж Академії; оголошено 1902 року | Невідомо |
| Латіно сіне флексіоне (Latino sine flexione) | 1903 | Джузеппе Пеано | Допоміжна | Латинська лексика без жодної флексії | Невідомо |
| Ідо | 1907 | Комітет Делегації (Кутюра, де Бофрон) | Допоміжна | Реформоване есперанто, див. Есперанто й ідо | Від 100–200 до кількох тисяч (оцінки різняться) |
| Квенья й синдарин | приблизно від 1915 року (квенья) | Дж. Р. Р. Толкін | Артланг | Дві ельфійські мови для Середзем’я; найраніший словник квенья датується 1915–1916 роками | Невідомо |
| Окциденталь (Interlingue) | 1922 | Едгар де Валь | Допоміжна | Натуралістична, схожа на романські | Кілька десятків |
| Новіаль | 1928 | Отто Єсперсен | Допоміжна | Суміш романського й германського | Дуже мало |
| Бліссимволи (Blissymbols) | 1949 | Чарлз К. Бліс | Система письма | Не розмовна мова: набір символів для понять, нині застосовується в допоміжній комунікації | Невідомо |
| Інтерлінгва | 1951 | Міжнародна асоціація допоміжної мови (Александер Ґоуд) | Допоміжна | Натуралістична, заснована на спільній міжнародній лексиці | Від кількох сотень до близько 1 500 |
| Логлан | 1955 | Джеймс Кук Браун | Інженерна (логічна) | Оголошено в журналі Scientific American 1960 року | Невідомо |
| Котава | 1970-ті | Старен Фетці (Staren Fetcey) | Апріорна допоміжна | Вигадана лексика, не заснована на наявних мовах | Невідомо |
| Лаадан (Láadan) | 1982 | Сьюзет Гейден Елджин | Артланг (експериментальна) | Створена, щоб виражати жіночий досвід; трапляється в її романах Native Tongue | Невідомо |
| Клінгонська | 1984–85 | Марк Окранд | Артланг | Для Star Trek; словник видано 1985 року | Близько 20–30 здатних до спонтанної розмови |
| Ложбан | 1987 | Logical Language Group | Інженерна (логічна) | Наступник логлану в суспільному надбанні, задуманий однозначним | Близько 100 активних авторів |
| Лінгва франка нова | 1998 | Джордж Буре (George Boeree) | Допоміжна | У мережі від 1998 року; спрощена романська лексика, робота почалася 1965 року | Невідомо |
| Словіо | 1999 | Марк Гучко (Mark Hučko) | Зональна допоміжна | Граматика як в есперанто зі слов’янською лексикою | Невідомо |
| Токі пона | 2001 | Соня Ланг | Інженерна (мінімалістична) | Близько 120–137 основних слів, див. Токі пона | Сотні–кілька тисяч; див. нижче |
| Іткуїль | 2004 | Джон Кіхада (John Quijada) | Інженерна (експериментальна) | Робота від 1978 року; перша публічна версія 2004 року, «Новий іткуїль» 2023 року | Відомих вільних мовців немає |
| Міжслов’янська | 2006 | Ян ван Стенберген, Войтех Мерунка та інші | Зональна допоміжна | Починалася як Slovianski; проєкти об’єдналися 2011–2017 років | 7 000–20 000 (заяви) |
| На’ві | 2009 | Пол Фроммер | Артланг | Створена для фільму «Аватар»; на момент виходу близько 1 000 слів | Невідомо |
| Дотракійська | 2009 | Девід Дж. Пітерсон | Артланг | Замовлена для «Гри престолів» за небагатьма словами Мартіна в романах | Невідомо |
Скільки існує штучних мов?
Точно не знає ніхто, бо багато мов — приватні проєкти, які так і не публікуються. Мовознавиця Кароліна Ґонсалес (Cambridge University Press, 2025) пише, що від XII століття задокументовано понад 1 000 штучних мов, а німецька Вікіпедія в статті про планові мови теж говорить про понад тисячу проєктів, з яких лише деякі стали відомими. Луї Кутюра й Леопольд Лео ще 1903 року розглянули 38 проєктів міжнародної мови. Підрахунки різняться, бо «штучна мова» може охоплювати вигадані, філософські й особисті мови або лише ті, що призначені для реального вжитку.
Які штучні мови найбільше вживають сьогодні?
Есперанто лідирує з великим відривом. Свенд Вендельбо Нільсен 2017 року оцінив кількість мовців приблизно в 60 000, а опитування Сідні Калберта, повторене в Ethnologue, дає 2 мільйони; усі оцінки й методи — на сторінці скільки людей розмовляє есперанто. Решта цифр набагато менші:
- Клінгонська: мовознавиця Аріка Окрент оцінила, що 20 чи 30 людей здатні вести спонтанну розмову, а сотні користуються нею письмово (за повідомленням Mental Floss).
- Токі пона: її авторка заявила 2007 року, що щонайменше 100 людей розмовляють нею вільно. У переписі спільноти 2024 року було 1 997 респондентів, 53% з них на рівні розмови й вище. Сам сайт токі пона заявляє про десятки тисяч мовців 2025 року, тож оцінки різняться на два порядки залежно від того, що рахувати.
- Ідо: від 100–200 (Детлев Бланке, 2000) до 1 000–5 000 (Фонд ідо).
- Інтерлінгва та міжслов’янська: в інтерлінгви від кількох сотень до близько 1 500 користувачів; проєкти міжслов’янської заявляють 7 000–20 000, і цю цифру незалежно не підраховано. Джерела щодо них та інших допоміжних мов — на сторінці Есперанто та інші штучні мови.
Чи мають штучні мови носіїв із народження?
Есперанто має. Його носії з народження (denaskuloj) — це діти, що зросли з ним удома, зазвичай у батьків, які розмовляють есперанто. Оцінки — приблизно 1 000–2 000, а німецька Вікіпедія називає есперанто єдиною плановою мовою з носіями з народження. Див. носії есперанто з народження. У клінгонської та іткуїлю задокументованих носіїв із народження немає.
Які штучні мови мають коди ISO?
ISO 639-3, яку веде SIL International, надає коди окремим мовам, а наведені нижче відносить до «штучних» (Constructed). В ISO 639-2 є також збірний код art для штучних мов узагалі.
| Мова | ISO 639-3 | Мова | ISO 639-3 |
|---|---|---|---|
| Есперанто | epo (також eo) | Клінгонська | tlh |
| Волапюк | vol (vo) | Токі пона | tok |
| Ідо | ido (io) | Міжслов’янська | isv |
| Окциденталь (Interlingue) | ile (ie) | Лінгва франка нова | lfn |
| Новіаль | nov | Котава | avk |
| Інтерлінгва | ina (ia) | Квенья | qya |
| Ложбан | jbo | Синдарин | sjn |
| Бліссимволи | zbl |
Код означає, що мову задокументовано достатньо добре, щоб її можна було ідентифікувати, а не те, що вона має велику спільноту. Наприклад, сольресолю, за повідомленням мовного журналу Babbel, 2017 року відмовили в коді, бо він не вживається у великій і різноманітній спільноті.
Чому більшість допоміжних мов зазнала невдачі?
Більшість мала одного автора, який постійно змінював мову, не мала тривалої спільноти або не мала практичної причини, щоб її вчити. Класичний випадок — волапюк: він швидко зріс у 1880-х і за кілька років втратив більшість прибічників. Стійкість есперанто виросла із закріпленого ядра та належності мови мовцям, як пояснено на сторінці Есперанто та інші штучні мови. Артланги й інженерні мови, навпаки, ніколи не мали замінювати національні, тож «невдача» для них — хибна міра.
Часті запитання
Яка штучна мова найпоширеніша?
Есперанто, за оцінками — від 60 000 до 2 мільйонів мовців. Жодна інша штучна мова не має задокументованої спільноти такого розміру.
Яка штучна мова найстаріша?
Лінгву ігноту Гільдегарди Бінгенської, XII століття, зазвичай називають однією з найраніших відомих, хоч це переважно глосарій вигаданих слів при латинській граматиці. Першою широко вживаною допоміжною мовою став волапюк 1879–80 років.
Чи клінгонська й дотракійська — справжні мови?
Справжні в тому розумінні, що мають граматику й словник і їх можна вивчити. Проте їх створено для телебачення й кіно, і поза фандомом ними користуються небагато людей.
Чи штучна мова — те саме, що діалект або піджин?
Ні. Діалект чи піджин складається з часом серед своїх мовців, а штучну мову створюють навмисно. Лінгва франка нова натхненна піджином, але створена одним автором.
Яку штучну мову найлегше вивчити?
Це залежить від мети. Токі пона має найменший словник, близько 120–137 основних слів, але не призначена для точного щоденного спілкування. Серед мов, задуманих для повноцінного спілкування, есперанто має регулярну граматику і, безперечно, найбільше учнів та навчальних матеріалів. Див. яка мова найлегша? і як вивчати есперанто.
Джерела
- Вікіпедія, Constructed language, International auxiliary language і List of constructed languages
- Вікіпедія (німецькою), Plansprache
- Carolina González, Inventing Languages: A Practical Introduction, Cambridge University Press, 2025
- Вікіпедія, Lingua Ignota, Solresol, Latino sine flexione, Blissymbols, Ithkuil, Kotava, Láadan, Toki Pona, Na'vi language, Dothraki language
- Babbel, The history of Solresol і The story of Blissymbolics
- Mental Floss, Constructed languages you can learn (оцінка Окрент для клінгонської; логлан і ложбан)
- Klingon Language Institute, Klingon history
- Mother Jones, The linguist behind Avatar; WHYY, He brought Game of Thrones languages to life
- Lojban wiki, About Lojban і Logical Language History
- Tolkien Gateway, Qenyaqetsa; Ardalambion, The Qenya Lexicon reviewed
- ithkuil.place, Ithkuil: A Philosophical Design for a Hypothetical Language (2004 mirror)
- Conlang Atlas of Language Structures, Kotava; Le Petit Prince in languages, Kotava
- Jayeless.net, Lingua Franca Nova; Lingclusive, The Elefen in the room
- Omniglot, Slovio; Encyclopaedia Britannica 1911, Volapük (Idiom Neutral і Академія волапюку)
- Jan van Steenbergen, A short history of Interslavic
- SIL International, сторінки кодів ISO 639-3: epo, vol, ido, ile, nov, ina, jbo, tlh, tok, isv, lfn, avk, qya, sjn, zbl, art
- Libera Folio, "Nova takso: 60.000 parolas Esperanton" (Nielsen, 2017); Ethnologue, Esperanto entry, 16th edition (2009)
- Jan Tamalu and others, Results of the 2024 Toki Pona census; офіційний сайт токі пона
- Ido Foundation, IDO; Detlev Blanke (2000), цит. за Sabine Fiedler, Phraseology in planned languages, 2007
- Вікіпедія, Volapük, Ido, Interlingue, Novial, Interlingua, Lojban, Klingon language, Interslavic; див. також джерела статті Есперанто та інші штучні мови
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.