Esperantopedia

Про есперанто

Список штучних мов за роками й типами

Штучна мова — це мова, граматику й словник якої створили навмисно; есперанто — найпоширеніша з них.

Оновлено: 5 хв читання

Штучна мова (конланг) — це мова, звуки, слова чи граматику якої навмисно вигадала людина або група, а не така, що виросла з повсякденного мовлення. Основні типи: міжнародні допоміжні мови (створені для спілкування між народами, як есперанто), художні мови (артланги, створені для вигадки, краси чи гри, як клінгонська) та інженерні мови (збудовані, щоб перевірити логіку, філософію або мовознавчі ідеї, як ложбан). Споріднені поділи: апріорні мови (вигадані корені) та апостеріорні (збудовані з наявних мов), а також зональні мови для однієї мовної родини, як-от міжслов’янська. Категорії перетинаються. Есперанто — найпоширеніше: опубліковані оцінки коливаються приблизно від 60 000 до 2 мільйонів мовців, і жоден інший конланг не має задокументованої спільноти більшої за кілька тисяч людей.

Таблиця відомих штучних мов

Таблицю відсортовано за роком першої публікації чи першого вжитку. Кількість мовців наведено лише там, де є опублікована оцінка; «невідомо» означає, що надійного підрахунку знайти не вдалося. Такі оцінки грубі й часто оспорюються. Докладніше порівняння найвідоміших допоміжних мов — у статті Есперанто та інші штучні мови.

МоваРікАвторТипПриміткиМовці
Лінгва ігнота (Lingua Ignota)XII століттяГільдегарда БінгенськаТаємна або містична моваГлосарій приблизно з 1 011 вигаданих слів, переважно іменників, із латинською граматикоюНевідомо
Сольресоль (Solresol)1827Жан-Франсуа СюдрАпріорна, музичнаСлова зі семи сольфеджних складів; можна співати, грати чи писатиНевідомо
Волапюк1879–80Йоганн Мартін ШляйєрДопоміжнаПерша допоміжна мова з широким міжнародним колом прибічниківНині близько 20–30
Есперанто1887Л. Л. ЗаменгофДопоміжнаРегулярна граматика, 16 правил, всесвітня спільнота60 000–2 мільйони; 1 000–2 000 носіїв із народження
Ідіом-неутраль (Idiom Neutral)1902Вальдемар РозенбергерДопоміжнаРеформа волапюку силами його ж Академії; оголошено 1902 рокуНевідомо
Латіно сіне флексіоне (Latino sine flexione)1903Джузеппе ПеаноДопоміжнаЛатинська лексика без жодної флексіїНевідомо
Ідо1907Комітет Делегації (Кутюра, де Бофрон)ДопоміжнаРеформоване есперанто, див. Есперанто й ідоВід 100–200 до кількох тисяч (оцінки різняться)
Квенья й синдаринприблизно від 1915 року (квенья)Дж. Р. Р. ТолкінАртлангДві ельфійські мови для Середзем’я; найраніший словник квенья датується 1915–1916 рокамиНевідомо
Окциденталь (Interlingue)1922Едгар де ВальДопоміжнаНатуралістична, схожа на романськіКілька десятків
Новіаль1928Отто ЄсперсенДопоміжнаСуміш романського й германськогоДуже мало
Бліссимволи (Blissymbols)1949Чарлз К. БлісСистема письмаНе розмовна мова: набір символів для понять, нині застосовується в допоміжній комунікаціїНевідомо
Інтерлінгва1951Міжнародна асоціація допоміжної мови (Александер Ґоуд)ДопоміжнаНатуралістична, заснована на спільній міжнародній лексиціВід кількох сотень до близько 1 500
Логлан1955Джеймс Кук БраунІнженерна (логічна)Оголошено в журналі Scientific American 1960 рокуНевідомо
Котава1970-тіСтарен Фетці (Staren Fetcey)Апріорна допоміжнаВигадана лексика, не заснована на наявних мовахНевідомо
Лаадан (Láadan)1982Сьюзет Гейден ЕлджинАртланг (експериментальна)Створена, щоб виражати жіночий досвід; трапляється в її романах Native TongueНевідомо
Клінгонська1984–85Марк ОкрандАртлангДля Star Trek; словник видано 1985 рокуБлизько 20–30 здатних до спонтанної розмови
Ложбан1987Logical Language GroupІнженерна (логічна)Наступник логлану в суспільному надбанні, задуманий однозначнимБлизько 100 активних авторів
Лінгва франка нова1998Джордж Буре (George Boeree)ДопоміжнаУ мережі від 1998 року; спрощена романська лексика, робота почалася 1965 рокуНевідомо
Словіо1999Марк Гучко (Mark Hučko)Зональна допоміжнаГраматика як в есперанто зі слов’янською лексикоюНевідомо
Токі пона2001Соня ЛангІнженерна (мінімалістична)Близько 120–137 основних слів, див. Токі понаСотні–кілька тисяч; див. нижче
Іткуїль2004Джон Кіхада (John Quijada)Інженерна (експериментальна)Робота від 1978 року; перша публічна версія 2004 року, «Новий іткуїль» 2023 рокуВідомих вільних мовців немає
Міжслов’янська2006Ян ван Стенберген, Войтех Мерунка та іншіЗональна допоміжнаПочиналася як Slovianski; проєкти об’єдналися 2011–2017 років7 000–20 000 (заяви)
На’ві2009Пол ФроммерАртлангСтворена для фільму «Аватар»; на момент виходу близько 1 000 слівНевідомо
Дотракійська2009Девід Дж. ПітерсонАртлангЗамовлена для «Гри престолів» за небагатьма словами Мартіна в романахНевідомо

Скільки існує штучних мов?

Точно не знає ніхто, бо багато мов — приватні проєкти, які так і не публікуються. Мовознавиця Кароліна Ґонсалес (Cambridge University Press, 2025) пише, що від XII століття задокументовано понад 1 000 штучних мов, а німецька Вікіпедія в статті про планові мови теж говорить про понад тисячу проєктів, з яких лише деякі стали відомими. Луї Кутюра й Леопольд Лео ще 1903 року розглянули 38 проєктів міжнародної мови. Підрахунки різняться, бо «штучна мова» може охоплювати вигадані, філософські й особисті мови або лише ті, що призначені для реального вжитку.

Які штучні мови найбільше вживають сьогодні?

Есперанто лідирує з великим відривом. Свенд Вендельбо Нільсен 2017 року оцінив кількість мовців приблизно в 60 000, а опитування Сідні Калберта, повторене в Ethnologue, дає 2 мільйони; усі оцінки й методи — на сторінці скільки людей розмовляє есперанто. Решта цифр набагато менші:

  • Клінгонська: мовознавиця Аріка Окрент оцінила, що 20 чи 30 людей здатні вести спонтанну розмову, а сотні користуються нею письмово (за повідомленням Mental Floss).
  • Токі пона: її авторка заявила 2007 року, що щонайменше 100 людей розмовляють нею вільно. У переписі спільноти 2024 року було 1 997 респондентів, 53% з них на рівні розмови й вище. Сам сайт токі пона заявляє про десятки тисяч мовців 2025 року, тож оцінки різняться на два порядки залежно від того, що рахувати.
  • Ідо: від 100–200 (Детлев Бланке, 2000) до 1 000–5 000 (Фонд ідо).
  • Інтерлінгва та міжслов’янська: в інтерлінгви від кількох сотень до близько 1 500 користувачів; проєкти міжслов’янської заявляють 7 000–20 000, і цю цифру незалежно не підраховано. Джерела щодо них та інших допоміжних мов — на сторінці Есперанто та інші штучні мови.

Чи мають штучні мови носіїв із народження?

Есперанто має. Його носії з народження (denaskuloj) — це діти, що зросли з ним удома, зазвичай у батьків, які розмовляють есперанто. Оцінки — приблизно 1 000–2 000, а німецька Вікіпедія називає есперанто єдиною плановою мовою з носіями з народження. Див. носії есперанто з народження. У клінгонської та іткуїлю задокументованих носіїв із народження немає.

Які штучні мови мають коди ISO?

ISO 639-3, яку веде SIL International, надає коди окремим мовам, а наведені нижче відносить до «штучних» (Constructed). В ISO 639-2 є також збірний код art для штучних мов узагалі.

МоваISO 639-3МоваISO 639-3
Есперантоepo (також eo)Клінгонськаtlh
Волапюкvol (vo)Токі понаtok
Ідоido (io)Міжслов’янськаisv
Окциденталь (Interlingue)ile (ie)Лінгва франка новаlfn
НовіальnovКотаваavk
Інтерлінгваina (ia)Квеньяqya
ЛожбанjboСиндаринsjn
Бліссимволиzbl

Код означає, що мову задокументовано достатньо добре, щоб її можна було ідентифікувати, а не те, що вона має велику спільноту. Наприклад, сольресолю, за повідомленням мовного журналу Babbel, 2017 року відмовили в коді, бо він не вживається у великій і різноманітній спільноті.

Чому більшість допоміжних мов зазнала невдачі?

Більшість мала одного автора, який постійно змінював мову, не мала тривалої спільноти або не мала практичної причини, щоб її вчити. Класичний випадок — волапюк: він швидко зріс у 1880-х і за кілька років втратив більшість прибічників. Стійкість есперанто виросла із закріпленого ядра та належності мови мовцям, як пояснено на сторінці Есперанто та інші штучні мови. Артланги й інженерні мови, навпаки, ніколи не мали замінювати національні, тож «невдача» для них — хибна міра.

Часті запитання

Яка штучна мова найпоширеніша?

Есперанто, за оцінками — від 60 000 до 2 мільйонів мовців. Жодна інша штучна мова не має задокументованої спільноти такого розміру.

Яка штучна мова найстаріша?

Лінгву ігноту Гільдегарди Бінгенської, XII століття, зазвичай називають однією з найраніших відомих, хоч це переважно глосарій вигаданих слів при латинській граматиці. Першою широко вживаною допоміжною мовою став волапюк 1879–80 років.

Чи клінгонська й дотракійська — справжні мови?

Справжні в тому розумінні, що мають граматику й словник і їх можна вивчити. Проте їх створено для телебачення й кіно, і поза фандомом ними користуються небагато людей.

Чи штучна мова — те саме, що діалект або піджин?

Ні. Діалект чи піджин складається з часом серед своїх мовців, а штучну мову створюють навмисно. Лінгва франка нова натхненна піджином, але створена одним автором.

Яку штучну мову найлегше вивчити?

Це залежить від мети. Токі пона має найменший словник, близько 120–137 основних слів, але не призначена для точного щоденного спілкування. Серед мов, задуманих для повноцінного спілкування, есперанто має регулярну граматику і, безперечно, найбільше учнів та навчальних матеріалів. Див. яка мова найлегша? і як вивчати есперанто.

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.