Фрази
Школа в есперанто: предмети, приладдя, lerni чи studi
Слова для шкіл, людей, предметів і приладдя та типові пастки: lerni чи studi, lernanto чи studento.
Школа в есперанто — lernejo, утворене як lern·ej·o: «вчитися» плюс «місце», тобто місце, призначене для навчання. Учень — lernanto, вчитель — instruisto, а три головні дієслова — lerni «вчитися», instrui «навчати» і studi «вивчати». Варто знати три пастки: studento означає студента університету, profesoro — університетського професора, а lerni не вживається у значенні «дізнатися». Вимову розбито на склади, наголошений склад подано великими літерами.
Види шкіл
Назви й вік шкільних ступенів у різних країнах різні, тому довідковий словник ReVo визначає їх за місцем у послідовності й подає вікові межі, що залежать від країни.
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| школа | lernejo | лер-НЕ-йо | будь-яке місце для навчання |
| дитячий садок | infanĝardeno | ін-фан-джар-ДЕ-но | діти приблизно до 5 років, до початкової школи |
| початкова школа | bazlernejo | баз-лер-НЕ-йо | також elementa lernejo; приблизно від 6 до 10 чи 15 років |
| середня школа | mezlernejo | мез-лер-НЕ-йо | від 11 років або старше, до 18 |
| гімназія, ліцей | gimnazio, liceo | ґім-на-ЗІ-о, лі-ЦЕ-о | середня школа, в кожній країні влаштована по-різному |
| вищий навчальний заклад | supera lernejo | су-ПЕ-ра лер-НЕ-йо | ReVo вживає для університетів і академій |
| університет | universitato | у-ні-вер-сі-ТА-то | поділяється на факультети, fakultatoj |
| клас (учні одного року навчання) | klaso | КЛА-со | en la kvina klaso «у п’ятому класі» |
| класна кімната | klasĉambro | клас-ЧАМ-бро | |
| спортивний зал | gimnastikejo | ґім-нас-ті-КЕ-йо |
Англійському «college» немає єдиного відповідника. ReVo визначає kolegio як інститут чи факультет і ставить його поряд із gimnazio та liceo як можливу середню школу, тож для точності кажи universitato, fakultato або mezlernejo.
Люди в школі
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| учень, той, хто вчиться | lernanto | лер-НАН-то | будь-хто, хто вчиться; жін. lernantino |
| студент | studento | сту-ДЕН-то | за ReVo, той, хто вчиться у вищому навчальному закладі |
| однокласник | samklasano | сам-кла-СА-но | |
| вчитель | instruisto | ін-стру-ІС-то | навчає як фахівець; жін. instruistino |
| професор | profesoro | про-фе-СО-ро | викладач університету високого рангу |
| директор школи | lernejestro | лер-не-ЄС-тро | lern·ej·estr·o, «школа + керівник» |
| ректор | rektoro | рек-ТО-ро | голова університету; ReVo вживає й для gimnazio |
Два хибні друзі потребують уваги. Для дитини в школі примітка ReVo про вживання радить lernanto, а не studento. А значення profesoro, яке слово має в романських країнах, — вчитель початкової чи середньої школи, — ReVo позначає як оманливе на міжнародному рівні й таке, якого слід уникати в есперанто. Шкільний вчитель — це instruisto; більше слів про роботу — на сторінці професії й робота.
Шкільні предмети
Шкільний предмет — це fako «галузь» знань, а приклад у ReVo під fako називає шкільні предмети lernofakoj. Мови називають прикметником: la angla «англійська», la franca «французька».
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| математика | matematiko | ма-те-ма-ТІ-ко | |
| історія | historio | гіс-то-РІ-о | |
| географія | geografio | ґе-о-ґра-ФІ-о | |
| фізика | fiziko | фі-ЗІ-ко | |
| хімія | ĥemio, kemio | хе-МІ-о, ке-МІ-о | ReVo подає обидві; PMEG зауважує, що слова з Ĥ часто мають варіант із K |
| біологія | biologio | бі-о-ло-ҐІ-о | |
| мова | lingvo | ЛІН-ґво | fremda lingvo «іноземна мова» |
| література | literaturo | лі-те-ра-ТУ-ро | |
| музика | muziko | му-ЗІ-ко | |
| мистецтво | arto | АР-то | desegni «малювати» |
| спорт | sporto | СПОР-то | також gimnastiko «гімнастика» |
Шкільне приладдя й суфікс -il-
PMEG описує суфікс -il- як «знаряддя, прилад, засіб»: те, що стоїть перед ним, показує дію. Тож skribi «писати» дає skribilo, будь-яке знаряддя для письма. Прості корені, як-от libro, kajero і krajono, суфікса -il- не беруть.
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| книга | libro | ЛІ-бро | |
| підручник | lernolibro | лер-но-ЛІ-бро | «книга для тих, хто вчиться» |
| зошит | kajero | ка-Є-ро | |
| олівець | krajono | кра-ЙО-но | |
| ручка, знаряддя для письма | skribilo | скрі-БІ-ло | від skribi |
| гумка | gumo, skrapgumo | ҐУ-мо, скрап-ҐУ-мо | ReVo: одне зі значень gumo — skrapgumo |
| стругачка | pintigilo | пін-ті-ҐІ-ло | від pintigi «загострювати» |
| лінійка | liniilo | лі-ні-І-ло | знаряддя для креслення ліній |
| калькулятор | kalkulilo | кал-ку-ЛІ-ло | від kalkuli |
| дошка | skribtabulo, tabulo | скріб-та-БУ-ло, та-БУ-ло | ReVo: пишуть крейдою на чорній tabulo |
| крейда | kreto | КРЕ-то | |
| парта | pupitro | пу-ПІ-тро | приклад у ReVo: парта учня |
| шкільний ранець | tornistro | тор-НІС-тро | жорсткий наплічник; dorsosako — звичайний рюкзак |
Уроки, домашні завдання та іспити
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| розклад | horaro | го-РА-ро | lerneja horaro «шкільний розклад» |
| урок | leciono | ле-ці-О-но | частина курсу |
| курс | kurso | КУР-со | низка занять |
| домашнє завдання | hejmtasko | гейм-ТАС-ко | |
| іспит | ekzameno | ек-за-МЕ-но | |
| оцінка | noto | НО-то | за ReVo, знак оцінювання вчителя |
| диплом | diplomo | ді-ПЛО-мо | |
| перерва | paŭzo | ПАУ-зо |
Дієслова для навчання, викладання й іспитів
| Есперанто | Вимова | Значення | Приклад |
|---|---|---|---|
| lerni | ЛЕР-ні | вчитися, вивчати | Mi lernas naĝi. — «Я вчуся плавати.» |
| instrui | ін-СТРУ-і | навчати, викладати | Mia patrino instruas la francan. — «Моя мати викладає французьку.» |
| studi | СТУ-ді | вивчати, навчатися (у виші) | Mia fratino studas fizikon. — «Моя сестра вивчає фізику.» |
| ekzameni | ек-за-МЕ-ні | екзаменувати, перевіряти когось | La instruisto ekzamenas la lernantojn. — «Вчитель екзаменує учнів.» |
| ekzameniĝi, fari ekzamenon | ек-за-ме-НІ-джі, ФА-рі ек-за-МЕ-нон | складати іспит | Morgaŭ mi ekzameniĝos. — «Завтра я складаю іспит.» |
| trapasi ekzamenon | тра-ПА-сі ек-за-МЕ-нон | скласти іспит | Ŝi trapasis la ekzamenon. — «Вона склала іспит.» |
| diplomiĝi | ді-пло-МІ-джі | закінчити навчання, отримати диплом | Mia fratino diplomiĝos en Junio. — «Моя сестра отримає диплом у червні.» |
Вчитися, вивчати чи навчати: lerni, studi, instrui
ReVo визначає lerni як засвоєння знань і навичок із науки, мистецтва, ремесла чи спорту, а також як здобування знань через досвід. Studi — це старанна робота, через курси, читання й вправи, заради глибоких знань у певній галузі. Instrui — передавати знання: instrui ion al iu або instrui iun pri io.
| Українською | Есперанто | Коментар |
|---|---|---|
| Я вчу есперанто. | Mi lernas Esperanton. | lerni — опановувати мову чи навичку |
| Я вивчаю фізику в університеті. | Mi studas fizikon en la universitato. | studi — вивчати галузь у межах курсу |
| Я викладаю есперанто. | Mi instruas Esperanton. | instrui — давати знання |
| Мені стало відомо, що школа закривається. | Mi eksciis, ke la lernejo fermiĝos. | ekscii «дізнатися» |
Два дієслова для того, хто вчиться, частково збігаються за значенням. Для мови правильні і Mi lernas Esperanton, і Mi studas Esperanton; друге підкреслює свідомий курс навчання. Типові помилки:
| Часта помилка | Краще | Причина |
|---|---|---|
| Mi instruas Esperanton (тобто «я вчу») | Mi lernas Esperanton | instrui — «навчати» |
| Mia filino estas studento en la bazlernejo | Mia filino estas lernanto en la bazlernejo | studento — університетський рівень |
| Mi lernis, ke li foriris (тобто «мені стало відомо, що він пішов») | Mi eksciis, ke li foriris | ReVo радить не вживати lerni замість «дізнатися» |
| Mi ekzamenas hodiaŭ (тобто «сьогодні в мене іспит») | Mi ekzameniĝas hodiaŭ або Mi faras ekzamenon hodiaŭ | ekzameni означає екзаменувати когось |
Розмова про школу
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| En kiu klaso vi estas? | У якому класі ти? |
| Kion vi studas? | Що ти вивчаєш? |
| Kion vi lernas en la lernejo? | Чого ти вчишся в школі? |
| Kiu estas via plej ŝatata lernofako? | Який твій улюблений шкільний предмет? |
| Mi havas ekzamenon morgaŭ. | Завтра в мене іспит. |
| Mi devas lerni por la ekzameno. | Мені треба готуватися до іспиту. |
| Mi ricevis bonan noton pri historio. | У мене добра оцінка з історії. |
| Ĉu vi jam faris la hejmtaskon? | Домашнє завдання в тебе вже готове? |
| La leciono komenciĝas je la oka. | Урок починається о восьмій. |
| Dum la paŭzo ni ludas en la korto. | Під час перерви ми граємо на подвір’ї. |
| Mi iras al la lernejo per buso. | Я їжджу до школи автобусом. |
Слова зі шкільних частин слів
| Суфікс | Значення (PMEG) | Шкільні приклади |
|---|---|---|
| -ej- | місце, призначене для чогось | lernejo «школа», gimnastikejo «спортзал» |
| -ant- | той, хто виконує дію | lernanto «учень», ekzamenanto «той, хто екзаменує» |
| -ist- | людина, яка часто цим займається, можливо, професійно | instruisto «вчитель», ekzamenisto «екзаменатор за фахом» |
| -il- | знаряддя, засіб | skribilo «ручка», lernilo «навчальний засіб» |
Instruanto — це будь-хто, хто навчає саме зараз, а instruisto навчає як фахівець; порівняй суфікси, словотвір і дієприкметники. Суфікс -iĝ- «ставати» дає diplom·iĝ·i, буквально «стати власником диплома». Щоб вивчити саму мову есперанто, почни з посібника з навчання; на сторінці про іспити — про сертифікаційні іспити KER.
Українська дієслівна пастка: «вчити»
Українське «вчити» означає і «навчати» (вчити дітей), і «заучувати, опановувати» (вчити вірш, вчити слова), а «вчитися» — і «опановувати», і «ходити до школи». Есперанто ці значення розділяє: коли вчиш сам, кажи lerni, а коли вчиш когось — instrui. Тож «Я вчу дітей» — це instrui, а «Я вчу слова» — lerni. Українцям тут легше з двома іншими пастками: наші «студент» і «професор» теж стосуються університету, як studento і profesoro, а учень чи школяр — це lernanto.
Школа в Україні та слова есперанто
Загальна середня освіта в Україні триває 12 років і складається з трьох рівнів: початкова школа (1–4 класи), гімназія (5–9 класи) і ліцей (10–12 класи). Ці назви не збігаються з ReVo поелементно: gimnazio і liceo там означають середню школу, влаштовану в кожній країні по-різному, а bazlernejo й mezlernejo визначено за місцем у послідовності та віком. Тому для точності називай ступінь класом: en la deka klaso «у десятому класі». Слово klaso повністю відповідає українському «класу» — так само для року навчання, як і для групи учнів.
Для вступу на бакалаврат в Україні вступники складають національний мультипредметний тест (НМТ) — вступне випробування, яке з 2022 року, через воєнний стан, замінило зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). У 2026 році це чотири тести: українська мова, математика, історія України й ще один предмет за вибором (наприклад, іноземна мова чи біологія). Усталеної назви цих іспитів в есперанто ми в джерелах не знайшли, тож у розмові їх краще описати словами, які вже є: ekzameno «іспит», universitato «університет», lernejo «школа».
Часті запитання
Як сказати «школа» есперанто?
Lernejo. Вживай en la lernejo для «у школі» і al la lernejo для «до школи»: Mi estas en la lernejo, Mi iras al la lernejo.
Чим відрізняються lerni і studi?
Lerni — засвоювати знання чи навичку: lerni naĝi. Studi — глибоко опрацьовувати галузь, як на університетському курсі: studi fizikon. Для мови вживають обидва, тож і Mi lernas Esperanton, і Mi studas Esperanton правильні; instrui — «навчати».
Чим відрізняються lernanto і studento?
Lernanto — будь-хто, хто вчиться, і слушне слово для дитини в школі. Studento — той, хто вчиться в університеті чи академії.
Як сказати «завтра в мене іспит»?
Mi havas ekzamenon morgaŭ. Щоб скласти іспит, кажи ekzameniĝi або fari ekzamenon; щоб успішно скласти — trapasi ekzamenon.
Як сказати «середня школа» і «коледж»?
Для середньої школи вживай mezlernejo, gimnazio або liceo. Для «коледжу» добирай universitato, fakultato або supera lernejo за змістом.
Джерела
- ReVo: lernejo, bazlernejo, mezlernejo, lernanto, lerni, lernilo, instrui, studi, studento, ekzameni, ekzameno, ekzameniĝi, ekzamenisto, diplomo, klaso, leciono, profesoro, universitato
- ReVo: gimnazio, liceo, kolegio, rektoro, infanĝardeno, fako, ĥemio, kemio, matematiko, geografio, historio, gimnastiko, gimnastikejo, klasĉambro, fiziko, biologio, lingvo, literaturo, muziko, sporto, arto, desegni
- ReVo: kajero, krajono, skribilo, gumo, tabulo, kreto, pupitro, liniilo, kalkulilo, pintigi, tornistro, dorsosako, horaro, hejmtasko, noto, ekscii
- PMEG: EJ, IL, IST, ESTR, AN, IĜ, Participoj kiel O-vortoj, Bazaj reguloj de elparolo
- Wiktionary, CC BY-SA 4.0: diplomiĝi
- Tatoeba, CC BY 2.0 FR, вживання перевірено за реченнями #558938, #597790, #552655, #561521
- Школа в Україні: Вікіпедія: Освіта в Україні, Вікіпедія: Національний мультипредметний тест, Вікіпедія: Зовнішнє незалежне оцінювання, УЦОЯО: основне про НМТ-2026
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.