Фрази
Покупки й гроші в есперанто: ціни, оплата, банки
Чотири дієслова — aĉeti, vendi, pagi, kosti — і кілька десятків іменників охоплюють магазини, ціни, банки та валюти.
Купувати в есперанто — aĉeti, продавати — vendi, платити — pagi, а коштувати — kosti. Магазин — це vendejo або butiko, ціна — prezo, а гроші — mono. Ціна після kosti має закінчення -n: Ĝi kostas dek du eŭrojn — «Це коштує дванадцять євро». Вимову розбито на склади, наголошений склад подано великими літерами.
Магазини й ринки
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| магазин | vendejo | вен-ДЕ-йо | за ReVo, місце для продажу й купівлі; нині натякає на будівлю чи сайт |
| крамниця (вуличний магазин) | butiko | бу-ТІ-ко | за ReVo, зазвичай на першому поверсі, продає вроздріб |
| супермаркет | superbazaro, supervendejo | су-пер-ба-ЗА-ро, су-пер-вен-ДЕ-йо | великий магазин із широким асортиментом |
| універмаг | ĉiovendejo | чі-о-вен-ДЕ-йо | «магазин усього». Magazeno — це склад або великий магазин, а не журнал |
| ринок, базар | bazaro | ба-ЗА-ро | зала чи відкрите місце з багатьма ятками |
| аптека | apoteko | а-по-ТЕ-ко | де готують і продають ліки |
| пекарня | bakejo | ба-КЕ-йо | де випікають або продають випічку |
| інтернет-магазин | retbutiko | рет-бу-ТІ-ко | reto «мережа» + butiko |
| ходити по магазинах | butikumi | бу-ті-КУ-мі | за ReVo, відвідувати крамниці, щоб зробити різні покупки |
Назви магазинів утворюються за однією схемою: що продають + -vendejo, як-от libr·o·vend·ej·o. Суфікс -ej- означає «місце», а -ist- — людину, яка щось робить, тож vendisto — продавець, а butikisto — крамар. Див. словотвір, суфікси і професії й робота. Одяг, розміри й фрази для примірочної — на сторінці одяг, а швидкі фрази для покупок у подорожі — на сторінці подорожі.
Купівля, продаж і оплата
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| купувати | aĉeti | а-ЧЕ-ті | aĉeti de iu «купити в когось» |
| продавати | vendi | ВЕН-ді | vendi al iu «продати комусь» |
| платити | pagi | ПА-ґі | pagi por la libro «заплатити за книжку» |
| коштувати | kosti | КОС-ті | ціна має -n, див. нижче |
| мати вартість | valori | ва-ЛО-рі | valori dek eŭrojn «коштувати десять євро» |
| ціна | prezo | ПРЕ-зо | |
| знижка | rabato | ра-БА-то | fari rabaton «зробити знижку» (ReVo) |
| квитанція, чек | kvitanco | кві-ТАН-цо | за ReVo, письмове підтвердження оплати |
| каса | kaso | КА-со | ĉe la kaso «біля каси» |
| касир | kasisto | ка-СІС-то | kaso + -isto |
| клієнт, покупець | kliento | клі-ЕН-то | постійний покупець магазину чи фірми |
| пакет для покупок, сумка | aĉetsako | а-чет-СА-ко | |
| візок для покупок | aĉetĉareto | а-чет-ча-РЕ-то | ĉareto «візочок» |
| гаманець | monujo | мо-НУ-йо | mono + -uj- «ємність» |
| решта | restmono | рест-МО-но | «залишок грошей» |
| чайові | trinkmono | трінк-МО-но | «гроші на напій» |
| дорогий | multekosta | мул-те-КОС-та | «багато коштує» |
| дешевий | malmultekosta, malkara | мал-мул-те-КОС-та, мал-КА-ра | mal- дає протилежне |
Kara означає й «дорогий, любий», і ReVo позначає значення «дорогий за ціною» як застаріле. ReVo також радить уникати pagi la manĝon «заплатити їжу» й пропонує pripagi la manĝon; звичайна форма — pagi por la manĝo.
Як працюють ціни в реченні
Ціна — це міра, як довжина чи вага, а міра після дієслова має -n. Довідкова граматика PMEG пояснює це на реченні з Fundamento Kvar metroj da tiu ĉi ŝtofo kostas naŭ frankojn «чотири метри цієї тканини коштують дев’ять франків»: naŭ frankojn — доповнення міри, яке показує вартість, а не додаток. ReVo погоджується й позначає kosti як неперехідне. Числівники не змінюються; іменник після них має -j від du й далі, а для ціни — -n. Див. знахідний відмінок, числівники і конвертер чисел.
| Есперанто | Українською | Примітка |
|---|---|---|
| Kiom kostas unu kilogramo da pomoj? | Скільки коштує кілограм яблук? | da з’єднує кількість із тим, що вимірюють |
| Ili kostas du eŭrojn kaj kvindek cendojn. | Вони коштують 2,50 євро. | обидва іменники мають -n |
| La libro valoras dek eŭrojn. | Книжка коштує десять євро. | PMEG: valori теж вживається з мірою |
| Tiu pano kostas dudek hrivnojn. | Цей хліб коштує двадцять гривень. | гривня — hrivno, ціна має -n |
| Mi pagis dek eŭrojn por la libro. | Я заплатив десять євро за книжку. | гроші — додаток, товар іде після por |
| Mi aĉetis ĝin por dek eŭroj. | Я купив це за десять євро. | після por ціна без -n |
| Mi pagis per kreditkarto. | Я заплатив кредитною карткою. | per «за допомогою» |
| Mi pagos kontante. | Я заплачу готівкою. | kontante «готівкою» |
| Tiu ŝtofo kostas po dek eŭrojn por metro. | Ця тканина коштує десять євро за метр. | po стоїть перед сумою |
PMEG застерігає від kostas dek eŭrojn po metro: po належить перед сумою, що повторюється. PMEG також радить por для зрозумілої купівлі й продажу, а kontraŭ — для інших обмінів, але зазначає, що межа часто розмита; ReVo вживає обидва для продажу.
Банки й гроші
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| банк | banko | БАН-ко | відділення — bankejo |
| банківський рахунок | bankkonto | банк-КОН-то | ощадний рахунок: ŝparkonto |
| банкомат | bankaŭtomato, monaŭtomato | бан-кау-то-МА-то, мо-нау-то-МА-то | ReVo подає обидва, а ще elpagaŭtomato |
| кредитна картка | kreditkarto | кре-діт-КАР-то | банківська картка: bankokarto. Дебетова картка — debetkarto у тексті, який цитує ReVo |
| монета | monero | мо-НЕ-ро | |
| банкнота | monbileto | мон-бі-ЛЕ-то | ReVo радить уникати banknoto |
| покласти на рахунок | deponi | де-ПО-ні | |
| зняти (гроші) | elpreni | ел-ПРЕ-ні | elpreni monon el la bankaŭtomato |
| заощаджувати | ŝpari | ШПА-рі | заощадження: ŝparaĵoj |
| позичати, брати в борг | prunti | ПРУН-ті | див. нижче |
| відсоток | interezo | ін-те-РЕ-зо | |
| бути винним (гроші), заборгувати | ŝuldi | ШУЛ-ді | борг: ŝuldo |
| зарплата | salajro | са-ЛАЙ-ро |
Prunti діє в обидва боки, і ReVo подає обидва значення: Mi pruntis al li monon — «Я позичив йому гроші», Mi pruntis monon de amiko — «Я позичив гроші в друга». Для ясності вживай pruntedoni «позичити комусь» і pruntepreni «позичити в когось»; ReVo подає обидва й вважає розділене написання (prunte doni) регулярнішим. Саму позику називають prunto.
Валюти
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| євро | eŭro | ЕУ-ро | ReVo: Ĝi kostas dek eŭrojn kaj kvindek cendojn |
| долар | dolaro | до-ЛА-ро | США, Канада, Австралія, Сінгапур та інші |
| фунт стерлінгів | pundo | ПУН-до | funto — міра ваги, близько півкілограма |
| гривня | hrivno | ГРІВ-но | Україна; за ReVo, грошова одиниця України з 1996 року; сота частина — kopeko |
| єна | eno | Е-но | не jeno, що означає «наступне» |
| рубль | rublo | РУ-бло | Росія й Білорусь |
| злотий | zloto | ЗЛО-то | Польща; множина zlotoj |
| франк | franko | ФРАН-ко | Швейцарія, кілька африканських держав і колись Бельгія, Франція та Люксембург |
| юань | juano | ю-А-но | Китай |
Грошова одиниця країни — її valuto «валюта»; одиниця грошей — monunuo. Назви — звичайні іменники з малої літери: unu dolaro, dek dolaroj, dek dolarojn як ціна. Дрібніші одиниці — cendo «цент», penco «пенс» і kopeko «копійка» (сота частка рубля; так само сотою частиною гривні є kopeko, за Вікіпедією есперанто). Єну пишуть так само, як eno «внутрішня частина», тож розрізнити їх може лише контекст.
Спесміло. Колись в есперанто були власні гроші. Spesmilo (₷) запропонував 1907 року Рене де Соссюр, і ним користувалися до Першої світової війни, головно через Ĉekbanko Esperantista — чековий банк есперантистів. Один spesmilo дорівнював 1 000 spesoj і вартував 0,733 г чистого золота, або приблизно півдолара США. Англійська Вікіпедія називає його застарілим. PMEG цитує Mia ringo valoras tri kaj duonon da spesmiloj — «Моя каблучка коштує три з половиною спесмілі».
Розмова на ринку
| Хто | Есперанто | Українською |
|---|---|---|
| продавець | Bonan tagon! Kion vi deziras? | Добрий день! Що бажаєте? |
| покупець | Bonan tagon. Kiom kostas unu kilogramo da pomoj? | Добрий день. Скільки коштує кілограм яблук? |
| продавець | Du eŭrojn kaj kvindek cendojn. | Два євро п’ятдесят. |
| покупець | Bone, mi aĉetos du kilogramojn. Ĉu vi havas ankaŭ pirojn? | Добре, візьму два кілограми. А груші у вас є? |
| продавець | Jes, ili estas pli malmultekostaj: ili kostas unu eŭron kaj kvindek cendojn. | Так, вони дешевші: євро п’ятдесят. |
| покупець | Mi prenos unu kilogramon. | Візьму один кілограм. |
| продавець | Ĉio kune kostas ses eŭrojn kaj kvindek cendojn. | Разом це шість євро п’ятдесят. |
| покупець | Jen dudek eŭroj. | Ось двадцять євро. |
| продавець | Dankon. Jen via restmono: dek tri eŭroj kaj kvindek cendoj. | Дякую. Ось ваша решта: тринадцять євро п’ятдесят. |
| покупець | Dankon. Ĉu mi povas ricevi kvitancon? | Дякую. Можна отримати чек? |
| продавець | Certe. Ĝis revido! | Звісно. До побачення! |
До продавця й покупця незнайомі люди звертаються на «ви», а в есперанто є лише vi; у цьому діалозі подано «ви».
Часті запитання
Як сказати «Скільки це коштує?» есперанто?
Kiom kostas ĝi? (КІ-ом КОС-тас джі). Щоб назвати річ, постав її після дієслова: Kiom kostas la pomoj? — «Скільки коштують яблука?» У відповіді є -n: Ili kostas du eŭrojn.
Чи має ціна -n після kosti?
Так: Ĝi kostas dek eŭrojn. PMEG називає це -n доповненням міри, а не додатком, а ReVo позначає kosti як неперехідне. Після esti або por ціна без -n: La prezo estas dek eŭroj, por dek eŭroj.
Чим відрізняються butiko і vendejo?
Обидва означають «магазин». ReVo визначає butiko як вуличну крамницю, що продає вроздріб, а vendejo — як будь-яке місце для продажу й купівлі. Ринок з ятками — bazaro; ReVo зазначає, що merkato ніколи не означає місце, лише ринок в економічному сенсі.
Як буде «єна» і «гривня» есперанто?
Eno, як у Ĝi kostas cent enojn — «Це коштує сто єн» (слово є в ReVo та у Вікіпедії есперанто; власний приклад ReVo — ĉiu telero kostas 100 enojn). Jeno — інше слово, що означає «наступне». Гривня — hrivno (ReVo, Вікіпедія есперанто): Ĝi kostas cent hrivnojn — «Це коштує сто гривень».
Чи є в есперанто власна валюта?
Колись була: spesmilo, запропонований 1907 року й вживаний до Першої світової війни. Англійська Вікіпедія описує його як застарілий.
Джерела
- ReVo: vendi, vendejo, ĉiovendejo, butikumi, butiko, butikisto, retbutiko, bazaro, superbazaro, merkato, magazeno
- ReVo: apoteko, bakejo, librovendejo, aĉeti, aĉetsako, ĉaro, aĉetĉareto
- ReVo: pagi, kosti, valori, prezo, rabato, kvitanco, kaso, kasisto, kliento, kara
- ReVo: mono, monero, monujo, restmono, trinkmono, monunuo, kontante, kreditkarto, bankokarto, debetkarto, bankkonto, ŝparkonto, bankaŭtomato, monaŭtomato, banknoto
- ReVo: banko, bankejo, deponi, ŝpari, prunti, interezo, ŝuldi, salajro, valuto
- ReVo: eŭro, dolaro, pundo, hrivno, eno (єна), eno (внутрішня частина), rublo, zloto, franko, juano, cendo, penco, kopeko, speso, spesmilo
- PMEG: N-finaĵo por mezuro (kostas naŭ frankojn, valoras … spesmiloj)
- PMEG: por, per, po, kontraŭ
- Wikipedia: Spesmilo, Vikipedio: Spesmilo, Wikipédia: Spesmilo
- Vikipedio: Japana eno, Vikipedio: Ukraina hrivno
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.