Фрази
Космос і наука в есперанто: планети, зорі, науки
Планети, слова про космічні польоти, шкільні науки та те, як називають учених і досліди.
В есперанто Сонце — suno, Місяць — luno, зоря — stelo, а планета — planedo. Назви планет міжнародні й закінчуються на -o (Marso, Jupitero, Plutono), шкільні предмети закінчуються на -io або -iko (astronomio, biologio, fiziko), а люди, що в них працюють, — це слова з -isto або коротші корені (fizikisto, astronomo). Щоденні слова про небо — на сторінці природа. У вимові наголошений склад подано великими літерами; він завжди передостанній (див. абетку).
Планети Сонячної системи
Якщо рахувати від Сонця, планети такі: Merkuro, Venuso, Tero, Marso, Jupitero, Saturno, Urano і Neptuno.
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| Меркурій | Merkuro | мер-КУ-ро | найближча до Сонця |
| Венера | Venuso | ве-НУ-со | друга; богиня — Venero |
| Земля | Tero | ТЕ-ро | третя |
| Марс | Marso | МАР-со | четверта; прикметник marsa; марсіянин у фантастиці — marsano |
| Юпітер | Jupitero | ю-пі-ТЕ-ро | п’ята й найбільша |
| Сатурн | Saturno | са-ТУР-но | шоста, друга за розміром, відома кільцями |
| Уран | Urano | у-РА-но | сьома |
| Нептун | Neptuno | неп-ТУ-но | восьма |
| Плутон | Plutono | плу-ТО-но | карликова планета (nanplanedo); до 2006 року вважався дев’ятою планетою |
Порядок узято з ReVo, який визначає Marso як la kvara planedo «четверта планета» Сонячної системи. Більшість назв планет — водночас імена богів: ReVo подає Marso як римського бога війни, а Urano — як грецького бога неба. Дні тижня lundo, mardo, merkredo — окремі слова, а не утворені від назв планет, і пишуться з малої літери; див. дні та місяці. Українське слово «місяць» означає і небесне тіло, і календарний період; в есперанто це два різні слова: luno і monato.
Великі літери: suno чи Suno?
Назви планет — звичайні власні назви: велика літера, без la (Marso, sur Marso). Suno, luno і tero — звичайні слова. PMEG зазначає, що la Suno часто пишуть з великої літери, коли мають на увазі наше Сонце як назву, і такі назви зберігають la, як-от la Granda Ursino. Великі літери не обов’язкові, тож трапляються обидва написання.
| Написання | Що означає |
|---|---|
| La suno brilas. | Сонце світить (приклад PMEG) |
| la Suno, la Luno, la Tero | наше Сонце, наш Місяць, планета Земля як назви; ReVo пише Suno-Tero-distanco |
| sunoj | сонця, тобто зорі з власними планетами |
| la lunoj de Jupitero | супутники Юпітера (будь-який природний супутник — luno) |
| tero | ґрунт, земля; у звичайному тексті також планета |
Сонячна система й далі
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| Сонячна система | sunsistemo | сун-сіс-ТЕ-мо | Сонце з тілами навколо нього |
| планета | planedo | пла-НЕ-до | обертається навколо зорі й розчищає свою орбіту |
| карликова планета | nanplanedo | нан-пла-НЕ-до | nana «крихітний» + planedo |
| астероїд | asteroido | ас-те-ро-І-до | від метрів до кілометрів у поперечнику |
| комета | kometo | ко-МЕ-то | поблизу Сонця отримує хвіст |
| метеор | meteoro | ме-те-О-ро | світіння тіла, що входить в атмосферу |
| падаюча зірка | falstelo | фал-СТЕ-ло | «падаюча зоря», яскравий метеор |
| галактика | galaksio | ґа-лак-СІ-о | одне з великих скупчень зір у всесвіті |
| Чумацький Шлях | Lakta Vojo, Laktovojo | ЛАК-та ВО-йо, лак-то-ВО-йо | ReVo радить не вживати galaksio щодо нашої галактики |
| всесвіт | universo | у-ні-ВЕР-со | усе, що існує |
| затемнення | eklipso | ек-ЛІП-со | luneklipso місячне, suneklipso сонячне |
| новий місяць, повня | novluno, plenluno | нов-ЛУ-но, плен-ЛУ-но |
Астрономія й космічні польоти
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| зоря | stelo | СТЕ-ло | сама випромінює світло; за ReVo, наше Сонце — зоря |
| сузір’я | konstelacio | кон-сте-ла-ЦІ-о | одна з 88 офіційних ділянок неба |
| група зір | stelaro | сте-ЛА-ро | фігура, яку вона малює, — stelfiguro |
| Велика Ведмедиця | la Granda Ursino | ҐРАН-да ур-СІ-но | велика фігура у формі ковша |
| Оріон | Oriono | о-рі-О-но | без la (PMEG) |
| телескоп | teleskopo | те-ле-СКО-по | для спостереження за далекими об’єктами |
| обсерваторія | observejo, stelobservejo | об-сер-ВЕ-йо, сте-лоб-сер-ВЕ-йо | ReVo має й observatorio |
| орбіта | orbito | ор-БІ-то | крива, якою одне тіло рухається навколо іншого |
| супутник | satelito | са-те-ЛІ-то | місяць або пристрій, що обертається навколо планети |
| ракета | raketo | ра-КЕ-то | також святкова ракета з феєрверку |
| космічний корабель | kosmoŝipo | кос-мо-ШІ-по | ReVo: те саме, що kosmoveturilo |
| астронавт, космонавт | astronaŭto, kosmonaŭto | ас-тро-НАУ-то, кос-мо-НАУ-то | ReVo визначає astronaŭto як kosmonaŭto |
| космос | kosmo | КОС-мо | всесвіт, особливо простір за межами Землі |
| простір (місце, проміжок) | spaco | СПА-цо | ReVo позначає spaco у значенні космосу як evitinde «слід уникати» |
| прибулець, інопланетянин | eksterterano | ек-стер-те-РА-но | той, хто не із Землі |
Дієслова: orbiti «обертатися по орбіті», rondiri «кружляти» (ReVo: Місяць rondiras ĉirkaŭ Землі), turniĝi «обертатися» (Земля обертається навколо своєї осі, akso), ekflugi «злетіти» (ReVo: kosmodromo — місце ekflugo космічних кораблів), observi «спостерігати».
Як утворюються космічні слова?
| Частина слова | Значення | Приклади |
|---|---|---|
| -ar- | сукупність багатьох | stelo → stelaro |
| -et- | малий | stelo → steleto маленька зоря |
| -ej- | місце | observejo обсерваторія |
| -il- | знаряддя | mezuri «вимірювати» → mezurilo |
| -ig- | робити, спричиняти | en·orbit·ig·i вивести на орбіту |
| ekster- | поза | eksterterano інопланетянин, ekstersunsistema позасонячний |
| складання | перше слово уточнює друге | sunsistemo, suneklipso, plenluno, kosmoŝipo |
Докладніше — у розділах про суфікси і словотвір.
Шкільні науки й учені
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| наука | scienco | сці-ЕН-цо | знання, що ґрунтуються на дослідженні |
| фізика | fiziko | фі-ЗІ-ко | рух тіл та їхня взаємодія |
| хімія | ĥemio, kemio | хе-МІ-о, ке-МІ-о | ReVo подає обидві форми |
| біологія | biologio | бі-о-ло-ҐІ-о | |
| математика | matematiko | ма-те-ма-ТІ-ко | |
| географія | geografio | ґе-о-ґра-ФІ-о | |
| геологія | geologio | ґе-о-ло-ҐІ-о | наука про земну кору |
| астрономія | astronomio | ас-тро-но-МІ-о | наука про небесні тіла |
| метеорологія | meteorologio | ме-те-о-ро-ло-ҐІ-о | наука про погоду, також meteologio; див. погода й пори року |
| інформатика | komputiko | ком-пу-ТІ-ко | ReVo: те саме, що informatiko, informadiko; див. технології |
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| учений | sciencisto, scienculo | сці-ен-ЦІС-то, сці-ен-ЦУ-ло | sciencisto — фахівець; scienculo — будь-хто, хто досліджує галузь |
| фізик | fizikisto | фі-зі-КІС-то | fiziko + -ist- |
| хімік | ĥemiisto, kemiisto | хе-мі-ІС-то, ке-мі-ІС-то | ĥemio + -ist- |
| математик | matematikisto | ма-те-ма-ті-КІС-то | matematiko + -ist- |
| біолог | biologo | бі-о-ЛО-ґо | також biologiisto |
| географ | geografo | ґе-о-ҐРА-фо | також geografiisto |
| геолог | geologo | ґе-о-ЛО-ґо | також geologiisto |
| астроном | astronomo | ас-тро-НО-мо | не astronomisto |
Перелік пояснюють дві закономірності. Коли в людини немає власного кореня, додай -ist- до назви науки: fiziko → fizikisto. PMEG зазначає, що fiziko не може означати й фізика, бо це назва науки. Багато назв на -io мають паралельний корінь без i: biologio → biologo. Форми на -iisto можливі, але подвійне i незграбне, тому віддають перевагу короткому кореню, а PMEG радить не утворювати astronomisto. PMEG називає -olog- в biologo колишнім суфіксом: міжнародним закінченням, а не звичайним суфіксом есперанто. Предмети й слова з класу — на сторінці школа.
Лабораторія й експеримент
| Українською | Есперанто | Вимова | Примітка |
|---|---|---|---|
| лабораторія | laboratorio | ла-бо-ра-то-РІ-о | місце для досліджень і експериментів |
| експеримент | eksperimento | екс-пе-рі-МЕН-то | методична перевірка гіпотези |
| експериментувати | eksperimenti | екс-пе-рі-МЕН-ті | зазвичай eksperimenti pri + тема |
| гіпотеза | hipotezo | гі-по-ТЕ-зо | недоведене припущення, яке слід перевірити |
| теорія | teorio | те-о-РІ-о | упорядковане пояснення, що передбачає явища |
| вимірювати | mezuri | ме-ЗУ-рі | порівнювати з одиницею; mezuro вимірювання |
| доводити | pruvi | ПРУ-ві | показувати міркуванням чи фактом |
| мікроскоп | mikroskopo | мі-кро-СКО-по | показує те, чого не бачить неозброєне око |
| атом | atomo | а-ТО-мо | ядро плюс електрони |
| молекула | molekulo | мо-ле-КУ-ло | найменша одиниця хімічної речовини |
| енергія | energio | е-нер-ҐІ-о | у фізиці — здатність виконувати роботу |
| гравітація | gravito | ґра-ВІ-то | сила, що притягує маси одна до одної |
Космос і наука в реченнях
| Есперанто | Українською |
|---|---|
| La Tero turniĝas ĉirkaŭ sia akso. | Земля обертається навколо своєї осі. |
| La Luno rondiras ĉirkaŭ la Tero. | Місяць кружляє навколо Землі. |
| Marso estas la kvara planedo de la sunsistemo. | Марс — четверта планета Сонячної системи. |
| Saturno havas multajn lunojn. | У Сатурна багато супутників. |
| Ĉu estas vivo sur Marso? | Чи є життя на Марсі? |
| Nokte ni observas la stelojn per teleskopo. | Вночі ми спостерігаємо зорі в телескоп. |
| Mia fratino volas esti astronaŭto. | Моя сестра хоче стати астронавткою. |
| La kosmoŝipo ekflugis hieraŭ. | Космічний корабель злетів учора. |
| La sciencistoj eksperimentas pri nova metodo. | Науковці експериментують із новим методом. |
Часті запитання
Як сказати «планета» есперанто?
Planedo. Плутон, Plutono, — це nanplanedo «карликова планета»; ReVo зазначає, що до 2006 року його вважали дев’ятою планетою.
Чи пишуть назви планет з великої літери в есперанто?
Так. Це власні назви, тож Marso і Jupitero пишуться з великої літери й без la. Велика літера в la Suno, а також у la Luno і la Tero необов’язкова; PMEG зазначає, що la Suno часто пишуть саме так.
Як сказати «космос» есперанто?
Kosmo — для космічного простору, з kosma «космічний» і kosmoŝipo «космічний корабель». ReVo позначає spaco у значенні космосу як evitinde «слід уникати».
Чим відрізняються astronaŭto і kosmonaŭto?
В есперанто нічим: ReVo визначає astronaŭto як kosmonaŭto, людину, що вирушає в космос.
Як сказати «учений» або «фізик» есперанто?
Sciencisto чи scienculo — учений, fizikisto — фізик; біолог — biologo, а астроном — astronomo.
Джерела
- ReVo: suno, sunsistemo, luno, plenluno, novluno, tero, eksterterano, planedo, nanplanedo, kometo, asteroido, galaksio, Lakta Vojo, universo, nana
- ReVo: Merkuro, Venuso, Marso, marsano, Jupitero, Saturno, Urano, Neptuno, Plutono
- ReVo: stelo, stelaro, falstelo, konstelacio, Oriono, Granda Ursino, meteoro, eklipso, luneklipso, suneklipso, orbito, akso
- ReVo: raketo, satelito, teleskopo, observi, observejo, stelobservejo, observatorio, kosmo, spaco, kosmonaŭto, astronaŭto, kosmoŝipo, kosmodromo
- ReVo: astronomo, astronomio, fiziko, fizikisto, ĥemio, kemio, ĥemiisto, biologio, biologo, matematiko, matematikisto, geografio, geografo, geologio, geologo, meteorologio, informatiko, scienco, sciencisto, scienculo
- ReVo: laboratorio, eksperimento, hipotezo, teorio, mezuri, pruvi, mikroskopo, atomo, molekulo, energio, gravito
- PMEG: majuskloj ĉe propraj nomoj, la ĉe propraj nomoj, la kaj konata afero (la suno)
- PMEG: IST, I (geografio → geografo), OLOG, IĜ (La tero turniĝas ĉirkaŭ sia akso)
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.