Esperantopedia

Вивчення

Найчастіші прикметники есперанто (з протилежностями)

Одне закінчення, одне правило узгодження й префікс для протилежностей: 120 прикметників, кожен зі значенням, протилежністю та прикладом.

Оновлено: 8 хв читання

Найчастіші прикметники есперанто — bona «добрий», alia «інший», granda «великий», multa «багато», bela «гарний» і nova «новий». У нашому списку 1 000 найуживаніших слів є 120 прикметників, і всі вони наведені нижче. Разом вони становлять 3,2% усіх слів у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а десять найчастіших — 1,2%. Прикметник закінчується на -a і повторює -j та -n свого іменника, тож один короткий урок про іменники й прикметники охоплює всі 120.

Одне закінчення, два закінчення узгодження

Кожен прикметник у списку закінчується на -a, крім ambaŭ «обидва». Додай -j для множини й -n для додатка, завжди в такому порядку.

ОднинаМножина
Підметnova libronovaj libroj
Додаток (-n)novan libronnovajn librojn
  • Після esti немає -n: La libro estas nova. — «Книжка нова». La libroj estas novaj. — «Книжки нові».
  • Порядок вільний. Nova libro і libro nova обидва правильні; PMEG зазначає, що прикметник після іменника часто підкреслюється.
  • Без іменника. Назви мов опускають слово lingvo: Ŝi parolas la francan. — «Вона говорить французькою». Прикметники кількості часто стоять самі: Multaj scias tion. — «Багато хто знає це».
  • Ambaŭ — виняток. Воно не приймає ні -j, ні -n і не поєднується з la: ambaŭ knabinoj — «обидві дівчинки», Mi vidis ambaŭ knabinojn. — «Я бачив обох дівчаток».

10 прикметників, які варто вивчити першими

Це наш власний вибір, а не офіційний список. Шість із десяти — це шість найчастіших прикметників узагалі: bona, alia, granda, multa, bela і nova. Наступні чотири за частотою, tuta «цілий», kelka «кілька», sola «єдиний» і unua «перший», працюють як дрібні слова для кількості й порядку й ідуть одразу за ними. Замість них ми беремо протилежності malbona і malgranda, а також feliĉa і malfacila, бо початківцю вони потрібні вже в перших розмовах.

ПрикметникУкраїнськоюПротилежністьЧому першим
bonaдобрийmalbonaНайчастіший прикметник, приблизно одне слово з 500: Bonan tagon! — «Добрий день!»
malbonaпоганийbonaПерше слово з mal-, яке трапляється
grandaвеликийmalgrandaРозмір; grandega «величезний» теж є в списку
malgrandaмалийgrandaЗавершує пару розмірів
novaновийmalnovaРечі й новини; malnova означає «старий»
belaгарний, красивийmalbelaКомпліменти
multaбагатоmalmultaКількість: multan dankon — «щиро дякую»
aliaіншийsamaПопросити щось інше
feliĉaщасливийmalfeliĉaПобажання: Feliĉan naskiĝtagon! — «З днем народження!»
malfacilaважкий, складнийfacilaРозмова про навчання; facila «легкий» не потребує додаткового кореня

120 найчастіших прикметників есперанто

Ранг — це місце прикметника серед усіх 1 000 слів списку, тож bona під номером 57 — перший прикметник, що з’являється. Стовпець «Протилежність» показує слово, яке слід вжити для протилежного значення: слово з mal-, якщо ReVo, Reta Vortaro, має його зі звичайним протилежним значенням, інакше — окреме слово, яке ReVo визначає через нього або наводить як його антонім, а – там, де природної пари не знайшли. Рідкісні слова з вузьким значенням, як-от malpropra чи malpreta, пропущено. Приклади наші власні; будь-який прикметник можна знайти в словнику.

РангПрикметникУкраїнськоюПротилежністьПриклад
57bonaдобрий, хорошийmalbona «поганий»Ŝi estas bona instruistino. — «Вона хороша вчителька.»
63aliaіншийsama «той самий»Mi volas alian libron. — «Я хочу іншу книжку.»
81grandaвеликийmalgranda «малий»Ili havas grandan domon. — «У них великий будинок.»
82multaбагато, численнийmalmulta «мало»En la ĉambro estas multaj homoj. — «У кімнаті багато людей.»
117belaгарний, красивийmalbela «негарний»Kia bela tago! — «Який гарний день!»
118novaновийmalnova «старий (про речі)»Mi havas novan telefonon. — «У мене новий телефон.»
123tutaцілий, увесь–Mi legis la tutan libron. — «Я прочитав усю книжку.»
143kelkaкілька, дехто–Kelkaj infanoj ludas ekstere. — «Кілька дітей граються надворі.»
152solaєдиний, самотній, сам–Li loĝas sola. — «Він живе сам.»
180unuaпершийlasta «останній»Ĉi tio estas mia unua vizito. — «Це мій перший візит.»
185francaфранцузький–Ŝi parolas la francan. — «Вона розмовляє французькою.»
193anglaанглійський–Tio estas angla vorto. — «Це англійське слово.»
229malbonaпоганийbona «добрий»Hodiaŭ la vetero estas malbona. — «Сьогодні погана погода.»
247junaмолодийmaljuna «старий (про людей)»Mia fratino estas ankoraŭ juna. — «Моя сестра ще молода.»
248lastaостаннійunua «перший»Ĉu tio estas la lasta trajno? — «Це останній поїзд?»
251gravaважливийmalgrava «неважливий»Ĉi tiu letero estas tre grava. — «Цей лист дуже важливий.»
252longaдовгийmallonga «короткий»Ĝi estas longa rivero. — «Це довга річка.»
253feliĉaщасливийmalfeliĉa «нещасний»La infanoj estas feliĉaj. — «Діти щасливі.»
268malgrandaмалий, маленькийgranda «великий»Mi havas malgrandan hundon. — «У мене маленька собака.»
274propraвласний–Ŝi havas sian propran ĉambron. — «У неї є своя власна кімната.»
277samaтой самий, однаковийmalsama «різний»Ni havas la saman nomon. — «У нас однакове ім’я.»
278veraправдивий, справжнійmalvera «неправдивий»Tio estas vera rakonto. — «Це правдива історія.»
286ambaŭобидва–Ambaŭ knabinoj ŝatas muzikon. — «Обидві дівчинки люблять музику.»
290altaвисокийmalalta «низький»La monto estas tre alta. — «Гора дуже висока.»
300ruĝaчервоний–Ŝi portas ruĝan robon. — «Вона одягла червону сукню.»
306malnovaстарий (про речі)nova «новий»Ni loĝas en malnova domo. — «Ми живемо в старому будинку.»
318blankaбілийnigra «чорний»La neĝo estas blanka. — «Сніг білий.»
343verdaзелений–La herbo estas verda. — «Трава зелена.»
346duaдругий–Mi loĝas en la dua etaĝo. — «Я живу на другому поверсі.»
375fortaсильнийmalforta «слабкий»Li estas forta viro. — «Він сильний чоловік.»
379nigraчорнийblanka «білий»Mi havas nigran katon. — «У мене чорний кіт.»
386pliaдодатковий, дальшийmalplia «менший»Ĉu vi bezonas pliajn informojn? — «Тобі потрібна додаткова інформація?»
388malfacilaважкий, складнийfacila «легкий»Tiu demando estas tro malfacila. — «Це запитання занадто складне.»
394plenaповнийmalplena «порожній»La glaso estas plena. — «Склянка повна.»
400germanaнімецький–Li havas germanan aŭton. — «У нього німецький автомобіль.»
403maljunaстарий (про людей), літнійjuna «молодий»Mia avo estas maljuna. — «Мій дідусь старий.»
410japanaяпонський–Ni manĝis japanan manĝaĵon. — «Ми їли японську їжу.»
415certaпевний, упевненийmalcerta «непевний»Mi estas certa pri tio. — «Я в цьому впевнений.»
436bluaсиній–La ĉielo estas blua. — «Небо синє.»
441riĉaбагатийmalriĉa «бідний»Li estas riĉa, sed ne feliĉa. — «Він багатий, але нещасний.»
451interesaцікавийenuiga «нудний»Tio estas interesa libro. — «Це цікава книжка.»
453stultaдурний, нерозумнийinteligenta «розумний»Tio estis stulta demando. — «Це було дурне запитання.»
454strangaдивнийnormala «нормальний»Mi aŭdis strangan bruon. — «Я почув дивний шум.»
457homaлюдський–Tio estas homa eraro. — «Це людська помилка.»
483venontaнаступний, майбутнійpasinta «минулий»Ni vizitos vin la venontan semajnon. — «Наступного тижня ми завітаємо до тебе.»
490ĝustaправильнийmalĝusta «неправильний»Ĉu tio estas la ĝusta vojo? — «Це правильна дорога?»
513malsanaхворийsana «здоровий»Mia filo estas malsana. — «Мій син хворий.»
516pluraкілька, декілька–Li havas plurajn amikojn en Berlino. — «У нього кілька друзів у Берліні.»
525pasintaминулийvenonta «наступний»La pasinta semajno estis longa. — «Минулий тиждень був довгим.»
537lacaвтомленийvigla «жвавий, бадьорий»Mi estas tre laca hodiaŭ. — «Сьогодні я дуже втомлений.»
539etaмаленький, крихітний–Ni havas etan kuirejon. — «У нас маленька кухня.»
541pretaготовий–La vespermanĝo estas preta. — «Вечеря готова.»
547liberaвільнийmallibera «невільний»Ĉu tiu ĉi loko estas libera? — «Це місце вільне?»
593simplaпростийmalsimpla «складний»Mi serĉas simplan solvon. — «Я шукаю просте рішення.»
599varmaтеплий, гарячийmalvarma «холодний»La kafo estas varma. — «Кава гаряча.»
612faritaзроблений–La laboro jam estas farita. — «Роботу вже зроблено.»
613okupataзайнятий–Ŝi estas tre okupata hodiaŭ. — «Сьогодні вона дуже зайнята.»
617ŝatataулюблений–Ĉi tio estas mia plej ŝatata kanto. — «Це моя улюблена пісня.»
619famaвідомий, славетний–Ŝi estas fama kantistino. — «Вона відома співачка.»
621aĝaлітній, у віціjuna «молодий»Kiom aĝa vi estas? — «Скільки тобі років?»
623bonegaчудовий, відміннийmalbonega «жахливий»La manĝaĵo estis bonega. — «Їжа була чудова.»
626brunaкоричневий–Li havas brunajn okulojn. — «У нього карі очі.»
643malvarmaхолоднийvarma «теплий, гарячий»La akvo estas tro malvarma. — «Вода занадто холодна.»
644usonaамериканський (США)–Mia amiko estas usona. — «Мій друг — американець.»
658malmultaнечисленний, малоmulta «багато, численний»Malmultaj homoj scias tion. — «Про це знає мало людей.»
667facilaлегкий, простийmalfacila «важкий, складний»Ĉi tiu ekzerco estas facila. — «Ця вправа легка.»
668ĉinaкитайський–Mi ŝatas ĉinan teon. — «Я люблю китайський чай.»
672teruraжахливийbonega «чудовий»La vetero estis terura. — «Погода була жахлива.»
675afablaпривітний, люб’язнийmalafabla «нелюб’язний»La vendisto estas tre afabla. — «Продавець дуже привітний.»
680proksimaблизькийmalproksima «далекий»La stacidomo estas proksima. — «Вокзал близько.»
681malsamaрізний, іншийsama «однаковий»Ni havas malsamajn opiniojn. — «У нас різні думки.»
684danĝeraнебезпечнийsekura «безпечний»Tiu strato estas danĝera nokte. — «Ця вулиця вночі небезпечна.»
704malfermitaвідчинений, відкритийfermita «зачинений»La pordo estas malfermita. — «Двері відчинені.»
705inteligentaрозумнийstulta «дурний»Ŝi estas tre inteligenta knabino. — «Вона дуже розумна дівчинка.»
728flavaжовтий–Mi ŝatas flavajn florojn. — «Я люблю жовті квіти.»
732rusaросійський–Li legas rusan libron. — «Він читає російську книжку.»
741mallongaкороткийlonga «довгий»Mi skribis mallongan leteron. — «Я написав короткого листа.»
743fremdaчужий, іноземний–Ŝi lernas fremdan lingvon. — «Вона вивчає іноземну мову.»
752triaтретій–Tio estas mia tria taso da teo. — «Це моя третя чашка чаю.»
756amuzaкумедний, веселий–Tiu filmo estas tre amuza. — «Цей фільм дуже кумедний.»
759diversaрізний, різноманітний–Ili vendas diversajn fruktojn. — «Вони продають різні фрукти.»
763saĝaмудрийmalsaĝa «нерозумний»Mia avino estas saĝa virino. — «Моя бабуся — мудра жінка.»
764dikaтовстийmaldika «тонкий»La libro estas tre dika. — «Ця книжка дуже товста.»
768agrablaприємнийmalagrabla «неприємний»Ĉi tiu ĉambro estas agrabla. — «Ця кімната приємна.»
774multekostaдорогий (за ціною)malmultekosta «дешевий»Tiu robo estas tro multekosta. — «Ця сукня занадто дорога.»
776puraчистийmalpura «брудний»Mia ĉambro estas pura. — «Моя кімната чиста.»
784mortintaмертвийviva «живий»Mortinta birdo kuŝas en la ĝardeno. — «У саду лежить мертвий птах.»
796konataвідомий, знайомий–Tiu kanto estas tre konata. — «Ця пісня дуже відома.»
798kiomaякий за порядком, котрий–Kioma horo estas? — «Котра година?»
802hispanaіспанський–Mi trinkis hispanan vinon. — «Я пив іспанське вино.»
806frenezaшалений, божевільний–Tio estas freneza ideo. — «Це божевільна ідея.»
812kontentaзадоволенийmalkontenta «незадоволений»Ni estas kontentaj pri la rezulto. — «Ми задоволені результатом.»
823ĉarmaчарівний–Vi havas ĉarman ĝardenon. — «У тебе чарівний сад.»
835belegaрозкішний, чудовий–La vido estas belega. — «Краєвид розкішний.»
846grizaсірий–Hodiaŭ la ĉielo estas griza. — «Сьогодні небо сіре.»
865okupitaзайнятий–Ĉu ĉi tiu seĝo estas okupita? — «Цей стілець зайнятий?»
869bongustaсмачний–La supo estas bongusta. — «Суп смачний.»
875mirindaдивовижний, чудовий–Ĝi estis mirinda vojaĝo. — «Це була дивовижна подорож.»
878ĉefaголовний–Tio estas la ĉefa problemo. — «Це головна проблема.»
879fermitaзачинений, закритийmalfermita «відчинений»La vendejo estas fermita hodiaŭ. — «Магазин сьогодні зачинений.»
887antikvaдавній, античнийmoderna «сучасний»Ni vizitis antikvan urbon. — «Ми відвідали давнє місто.»
897malriĉaбіднийriĉa «багатий»Ili estis malriĉaj, sed feliĉaj. — «Вони були бідні, але щасливі.»
898rapidaшвидкийmalrapida «повільний»Ŝi estas rapida kuristino. — «Вона швидка бігунка.»
905sekvaнаступнийantaŭa «попередній»La sekva trajno foriras je la deka. — «Наступний поїзд відходить о десятій.»
919grandegaвеличезний–Ni vidis grandegan elefanton. — «Ми бачили величезного слона.»
927komunaспільний–Ni havas komunan amikon. — «У нас є спільний друг.»
930karaдорогий (любий)malkara «дешевий»Kara amiko, mi skribas al vi el Parizo. — «Любий друже, пишу тобі з Парижа.»
942seriozaсерйознийmalserioza «несерйозний»Li estas serioza homo. — «Він серйозна людина.»
952internaciaміжнародний–Esperanto estas internacia lingvo. — «Есперанто — міжнародна мова.»
954perfektaдосконалий–Neniu estas perfekta. — «Ніхто не досконалий.»
959malplenaпорожнійplena «повний»La botelo estas malplena. — «Пляшка порожня.»
961freŝaсвіжийmalfreŝa «несвіжий»Mi aĉetis freŝan panon. — «Я купив свіжий хліб.»
970sesaшостий–Mi leviĝas je la sesa horo. — «Я встаю о шостій годині.»
976utilaкориснийmalutila «шкідливий»Via konsilo estis tre utila. — «Твоя порада була дуже корисною.»
977italaіталійський–Mi ŝatas italan kafon. — «Я люблю італійську каву.»
989eŭropaєвропейський–Ŝi vojaĝas tra eŭropaj landoj. — «Вона подорожує європейськими країнами.»
991antaŭaпопередній, колишнійsekva «наступний»Ni parolis pri tio en la antaŭa leciono. — «Про це ми говорили на попередньому уроці.»
996naturaприроднийmalnatura «неприродний»Tio estas tute natura. — «Це цілком природно.»
997necesaнеобхідний–La bileto ne estas necesa. — «Квиток не потрібен.»
998taŭgaпридатний, відповіднийmaltaŭga «непридатний»Tiu ĉambro estas taŭga por ni. — «Ця кімната нам підходить.»

Чотири примітки до таблиці:

  • Протилежності. 71 зі 120 прикметників мають протилежність: 52 — через mal- і 19 — через окреме слово. 49 прочерків припадає на кольори, національності та порядкові числівники, що протилежності не мають, а також на прикметники на кшталт amuza чи freneza, де жодне окреме слово не є природною протилежністю. Для простого заперечення вживай ne: nekonata «невідомий», nenecesa «непотрібний». Це не протилежності; різницю пояснено на сторінці протилежності в есперанто.
  • Дієприкметники. Десять записів — це дієприкметники в ролі прикметників: venonta, pasinta, farita, okupata, ŝatata, mortinta, malfermita, okupita, fermita і konata. Див. дієприкметники.
  • Okupata і okupita. Обидва — пасивні дієприкметники від okupi, і обидва означають «зайнятий». Заменгоф писав, що за вживанням треба казати mi estas okupita (Lingvaj Respondoj, цитує ReVo). PMEG теж вважає okupita звичнішою формою, але каже, що для зайнятості роботою годиться кожна з них і практичної різниці немає. У нашому списку частіше трапляється okupata (617). Зайняте місце — це okupita.
  • Кольори. Вісім кольорів — ruĝa, blanka, verda, nigra, blua, bruna, flava і griza; більше відтінків і вживання hel- та mal-hel- — на сторінці кольори.

Протилежності: mal- і окремі слова

Тринадцять прикметників у списку починаються з mal-, і дванадцять пар є в списку з обома словами: bona і malbona, granda і malgranda, multa і malmulta, nova і malnova, juna і maljuna, longa і mallonga, sama і malsama, plena і malplena, riĉa і malriĉa, varma і malvarma, facila і malfacila, fermita і malfermita. Один корінь дає обидва кінці шкали; див. префікси і 74 пари на сторінці протилежностей.

Інші протилежності — це два окремі слова, тож mal- не допомагає. Ці пари є в таблиці вище:

ПараУкраїнськоюЧому ми їх поєднуємо
nigra – blankaчорний — білийReVo наводить blanka як антонім до nigra
unua – lastaперший — останнійПерше й останнє місце в ряду
venonta – pasintaнаступний — минулийReVo визначає кожне через інше
sekva – antaŭaнаступний — попереднійПорядок у ряду або в часі
laca – viglaвтомлений — жвавийReVo визначає laca як malvigla
stulta – inteligentaдурний — розумнийReVo визначає malinteligenta як stulta
interesa – enuigaцікавий — нуднийReVo визначає enui як почуватися незадоволеним через брак інтересу
danĝera – sekuraнебезпечний — безпечнийSekura означає перебувати в ситуації без небезпеки
antikva – modernaдавній — сучаснийReVo визначає moderna «на противагу давньому»
alia – samaінший — той самийReVo визначає alia як malsama
terura – bonegaжахливий — чудовийReVo в одному значенні визначає terura як malbonega
stranga – normalaдивний — нормальнийReVo визначає stranga як незвичайне; nenormala — серед споріднених слів

Порівняння: pli, plej, ol

Прикметники не мають ступеня порівняння у вигляді закінчення. Pli означає «більше», plej «найбільше», ol «ніж», а tiel … kiel «так … як». Неправильних форм немає: «кращий» — це pli bona, а «гірший» — pli malbona. Повні правила — на сторінці порівняння.

ЗначенняЗразокПриклад
більше … ніжpli … olTiu libro estas pli interesa ol ĉi tiu. — «Та книжка цікавіша за цю».
найбільшеla plej … elŜi estas la plej juna el la infanoj. — «Вона наймолодша з дітей».
менше … ніжmalpli … olĈi tiu ekzerco estas malpli malfacila ol la alia. — «Ця вправа менш складна, ніж інша».
так … якtiel … kielLa libro estas tiel dika kiel la vortaro. — «Книжка така товста, як словник».
дуже, занадтоtre, trotre bela, tro multekosta — «дуже гарний», «занадто дорогий»

Прикметники на кшталт unua «перший» чи franca «французький» називають сталу позицію або походження, тож їх рідко порівнюють. Щоб змінити силу всередині слова, вживай суфікс -eg-: bona → bonega «чудовий», bela → belega «розкішний» і granda → grandega «величезний» — усі вони є в списку.

Прикметники з інших слів

Закінчення -a додає думку «який має те, що каже корінь, або пов’язаний із ним» (PMEG): homa — «пов’язаний із людьми», longa — «який має довжину». Точне значення залежить від кореня й контексту, тож незнайомі слова перевіряй у словнику. Більшість прикметників, які тобі трапляться, утворено з інших слів за допомогою словотвору.

ДжерелоЗразокПрикладЗначення
іменниккорінь + -adanĝero → danĝera (684)«небезпека» → «небезпечний»
іменниккорінь + -ahomo → homa (457)«людина» → «людський»
іменниккорінь + -adomo → doma«будинок» → «домашній»
іменниккорінь + -asomero → somera«літо» → «літній»
дієсловодієприкметникfermi → fermita (879)«зачиняти» → «зачинений»
дієсловодієприкметникmorti → mortinta (784)«помирати» → «мертвий»
дієсловосуфікс -em-, -ebl-, -ind-lerni → lernema, manĝi → manĝebla, legi → leginda«охочий до навчання», «їстівний», «вартий читання»
прикметникпрефікс mal-bona → malbona (229)«добрий» → «поганий»
прикметниксуфікс -eg-bela → belega (835)«гарний» → «розкішний»
словосполученняinter nacioj→ internacia (952)«між націями» → «міжнародний»

Що врахувати україномовному учневі

Узгодження простіше, ніж в українській. В українській прикметник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: «новий дім», «нова книжка», «нове слово», «нових книжок». В есперанто основа одна, nova, для будь-якого роду й будь-якого відмінка; змінюються лише число (-j) і додаток (-n): nova domo, nova libro, nova vorto, novaj libroj, novan libron. Після прийменника відмінкової форми не потрібно: kun nova libro «з новою книжкою», pri nova libro «про нову книжку»; -n ставлять лише для напрямку (див. знахідний відмінок).

Орудного після «бути» й «стати» немає. Українському «став багатим», «виглядає втомленою» відповідає основна форма без закінчення: «він став багатим» — Li fariĝis riĉa, «вона виглядає втомленою» — Ŝi aspektas laca, без закінчення -n.

«Синій», «блакитний» і «карий». Українська розрізняє «синій» і «блакитний»; в есперанто для обох є одне blua (див. кольори). Колір очей «карий» передається словом bruna: brunaj okuloj.

Одне українське — кілька есперантських. Деякі часті українські прикметники розпадаються на кілька слів:

УкраїнськоюМовою есперантоПриклад
«старий» (про річ)malnovamalnova domo — «старий будинок»
«старий» (про людину)maljunamaljuna viro — «літній чоловік»
«старий» (за віком)aĝaKiom aĝa vi estas? — «Скільки тобі років?»
«сам» (на самоті)solaLi loĝas sola. — «Він живе сам».
«сам» (особисто)memMi faris tion mem. — «Я зробив це сам».
«один» (число)unuunu libro — «одна книжка»
«увесь»tutala tuta tago — «увесь день»
«усі»ĉiujĉiuj homoj — «усі люди»
«свій» (щодо підмета)siaLi amas sian patrinon. — «Він любить свою матір».
«власний»propramia propra domo — «мій власний будинок»
«дорогий» (за ціною)multekosta, karamultekosta robo — «дорога сукня»
«дорогий» (любий)karakara amiko — «дорогий друже»

Слово kara — рідкісний випадок повного збігу: як і українське «дорогий», воно означає і «любий», і «такий, що коштує великих грошей».

Дієприкметники знайомі. Українські «зачинений», «відчинений», «зроблений», «улюблений» — дієприкметники, і в есперанто вони влаштовані подібно: fermita, malfermita, farita, ŝatata. Суфікс -it- називає завершений стан («зачинений, уже зачинили»), а -at- — дію в процесі («зачиняється»); докладніше — на сторінці дієприкметники. У дієприкметників є й форма на -ont-, якої в українській немає: venonta «майбутній, наступний» — буквально «той, що прийде».

«Американський» — usona. Від Usono «США» утворено usona «американський (США)», а amerika стосується Америки як частини світу.

Хибні друзі серед прикметників. Кілька слів схожі на українські, але значать інше (більше — на сторінці хибні друзі):

  • bela — «гарний», а не «білий»; «білий» — blanka.
  • dika — «товстий», а не «дикий»; «дикий» — sovaĝa.
  • sama — «той самий, такий самий», а не «сам»; «сам» — mem.
  • inteligenta — «розумний, тямущий»; українське «інтелігентний» (вихований, освічений) сюди не підходить.
  • diversa — «різний, різноманітний», з «диверсією» нічого спільного.
  • komuna — «спільний» (komuna amiko «спільний друг»), а не «комунальний».

Як ми рахували

Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі esperanto-1000-common-words.csv. Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів. Кожна форма прикметника рахується під формою на -a, без множини -j і знахідного -n. Метод описано на сторінці найуживаніші слова.

  • 120 із 1000 записів — прикметники (12,0%). Їхні значення per_million у сумі дають 31 786 на мільйон, тож прикметники становлять 3,2% усіх слів корпусу, або 4,1% слів, які охоплює список із 1000 слів.
  • Дієслова, іменники й прислівники в тому самому списку становлять 17,6% (313 записів), 8,7% (359) і 4,6% (89). Прикметників багато, але кожен рідкісний: найчастіший, bona, трапляється 1 958 разів на мільйон слів, а esti — 40 934 рази. Див. найчастіші дієслова.
  • Лише 4 зі 100 найчастіших слів — прикметники (bona 57, alia 63, granda 81, multa 82). Серед перших 300 слів їх 25, серед перших 500 — 46.
  • 10, 20, 50 і 100 найчастіших прикметників становлять 1,2%, 1,6%, 2,4% і 3,0% усіх слів, а це 37%, 51%, 74% і 94% усіх уживань прикметників у списку.

Частину мови визначено за закінченням: запис на -a є прикметником. Присвійні слова (mia, via) і корелятиви kia, tia, ia, ĉia та nenia рахуються в своїх класах, а kioma, що питає про число в ряду, й ambaŭ рахуються прикметниками. Виділяється п’ять груп:

ГрупаПрикметникиНа мільйон слівПриклади
З mal-132 658malbona, malgranda, malnova
Національність і регіон102 352franca, angla, germana, japana
Кольори81 736ruĝa, blanka, verda, nigra
Дієприкметники101 370venonta, pasinta, fermita
Порядкові числівники41 121unua, dua, tria, sesa

Malfermita — це й слово з mal-, й дієприкметник. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці лексика.

Часті запитання

Які прикметники в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших — bona, alia, granda, multa, bela, nova, tuta, kelka, sola і unua. Разом вони становлять 1,2% усіх слів корпусу Tatoeba; лише bona «добрий» — приблизно одне слово з 500.

Як утворити прикметник в есперанто?

Постав -a після кореня: danĝer- дає danĝera «небезпечний». Додай -j для множини й -n для додатка: danĝeraj stratoj, danĝerajn stratojn. Див. іменники й прикметники.

Як сказати протилежність прикметника в есперанто?

Постав спереду mal-: granda «великий» → malgranda «малий». Деякі протилежності — окремі слова, як nigra – blanka «чорний — білий»; див. протилежності.

Як сказати «кращий» і «найкращий» в есперанто?

Вживай pli bona для «кращий» і la plej bona для «найкращий». Нічого неправильного немає; ті самі pli і plej працюють з кожним прикметником (порівняння).

Чи стоїть прикметник перед іменником, чи після нього?

Зазвичай перед, але обидва порядки правильні: granda domo і domo granda означають те саме. Після іменника прикметник часто підкреслюється (PMEG).

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.