Вивчення
Найчастіші прикметники есперанто (з протилежностями)
Одне закінчення, одне правило узгодження й префікс для протилежностей: 120 прикметників, кожен зі значенням, протилежністю та прикладом.
Найчастіші прикметники есперанто — bona «добрий», alia «інший», granda «великий», multa «багато», bela «гарний» і nova «новий». У нашому списку 1 000 найуживаніших слів є 120 прикметників, і всі вони наведені нижче. Разом вони становлять 3,2% усіх слів у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а десять найчастіших — 1,2%. Прикметник закінчується на -a і повторює -j та -n свого іменника, тож один короткий урок про іменники й прикметники охоплює всі 120.
Одне закінчення, два закінчення узгодження
Кожен прикметник у списку закінчується на -a, крім ambaŭ «обидва». Додай -j для множини й -n для додатка, завжди в такому порядку.
| Однина | Множина | |
|---|---|---|
| Підмет | nova libro | novaj libroj |
| Додаток (-n) | novan libron | novajn librojn |
- Після esti немає -n: La libro estas nova. — «Книжка нова». La libroj estas novaj. — «Книжки нові».
- Порядок вільний. Nova libro і libro nova обидва правильні; PMEG зазначає, що прикметник після іменника часто підкреслюється.
- Без іменника. Назви мов опускають слово lingvo: Ŝi parolas la francan. — «Вона говорить французькою». Прикметники кількості часто стоять самі: Multaj scias tion. — «Багато хто знає це».
- Ambaŭ — виняток. Воно не приймає ні -j, ні -n і не поєднується з la: ambaŭ knabinoj — «обидві дівчинки», Mi vidis ambaŭ knabinojn. — «Я бачив обох дівчаток».
10 прикметників, які варто вивчити першими
Це наш власний вибір, а не офіційний список. Шість із десяти — це шість найчастіших прикметників узагалі: bona, alia, granda, multa, bela і nova. Наступні чотири за частотою, tuta «цілий», kelka «кілька», sola «єдиний» і unua «перший», працюють як дрібні слова для кількості й порядку й ідуть одразу за ними. Замість них ми беремо протилежності malbona і malgranda, а також feliĉa і malfacila, бо початківцю вони потрібні вже в перших розмовах.
| Прикметник | Українською | Протилежність | Чому першим |
|---|---|---|---|
| bona | добрий | malbona | Найчастіший прикметник, приблизно одне слово з 500: Bonan tagon! — «Добрий день!» |
| malbona | поганий | bona | Перше слово з mal-, яке трапляється |
| granda | великий | malgranda | Розмір; grandega «величезний» теж є в списку |
| malgranda | малий | granda | Завершує пару розмірів |
| nova | новий | malnova | Речі й новини; malnova означає «старий» |
| bela | гарний, красивий | malbela | Компліменти |
| multa | багато | malmulta | Кількість: multan dankon — «щиро дякую» |
| alia | інший | sama | Попросити щось інше |
| feliĉa | щасливий | malfeliĉa | Побажання: Feliĉan naskiĝtagon! — «З днем народження!» |
| malfacila | важкий, складний | facila | Розмова про навчання; facila «легкий» не потребує додаткового кореня |
120 найчастіших прикметників есперанто
Ранг — це місце прикметника серед усіх 1 000 слів списку, тож bona під номером 57 — перший прикметник, що з’являється. Стовпець «Протилежність» показує слово, яке слід вжити для протилежного значення: слово з mal-, якщо ReVo, Reta Vortaro, має його зі звичайним протилежним значенням, інакше — окреме слово, яке ReVo визначає через нього або наводить як його антонім, а – там, де природної пари не знайшли. Рідкісні слова з вузьким значенням, як-от malpropra чи malpreta, пропущено. Приклади наші власні; будь-який прикметник можна знайти в словнику.
| Ранг | Прикметник | Українською | Протилежність | Приклад |
|---|---|---|---|---|
| 57 | bona | добрий, хороший | malbona «поганий» | Ŝi estas bona instruistino. — «Вона хороша вчителька.» |
| 63 | alia | інший | sama «той самий» | Mi volas alian libron. — «Я хочу іншу книжку.» |
| 81 | granda | великий | malgranda «малий» | Ili havas grandan domon. — «У них великий будинок.» |
| 82 | multa | багато, численний | malmulta «мало» | En la ĉambro estas multaj homoj. — «У кімнаті багато людей.» |
| 117 | bela | гарний, красивий | malbela «негарний» | Kia bela tago! — «Який гарний день!» |
| 118 | nova | новий | malnova «старий (про речі)» | Mi havas novan telefonon. — «У мене новий телефон.» |
| 123 | tuta | цілий, увесь | – | Mi legis la tutan libron. — «Я прочитав усю книжку.» |
| 143 | kelka | кілька, дехто | – | Kelkaj infanoj ludas ekstere. — «Кілька дітей граються надворі.» |
| 152 | sola | єдиний, самотній, сам | – | Li loĝas sola. — «Він живе сам.» |
| 180 | unua | перший | lasta «останній» | Ĉi tio estas mia unua vizito. — «Це мій перший візит.» |
| 185 | franca | французький | – | Ŝi parolas la francan. — «Вона розмовляє французькою.» |
| 193 | angla | англійський | – | Tio estas angla vorto. — «Це англійське слово.» |
| 229 | malbona | поганий | bona «добрий» | Hodiaŭ la vetero estas malbona. — «Сьогодні погана погода.» |
| 247 | juna | молодий | maljuna «старий (про людей)» | Mia fratino estas ankoraŭ juna. — «Моя сестра ще молода.» |
| 248 | lasta | останній | unua «перший» | Ĉu tio estas la lasta trajno? — «Це останній поїзд?» |
| 251 | grava | важливий | malgrava «неважливий» | Ĉi tiu letero estas tre grava. — «Цей лист дуже важливий.» |
| 252 | longa | довгий | mallonga «короткий» | Ĝi estas longa rivero. — «Це довга річка.» |
| 253 | feliĉa | щасливий | malfeliĉa «нещасний» | La infanoj estas feliĉaj. — «Діти щасливі.» |
| 268 | malgranda | малий, маленький | granda «великий» | Mi havas malgrandan hundon. — «У мене маленька собака.» |
| 274 | propra | власний | – | Ŝi havas sian propran ĉambron. — «У неї є своя власна кімната.» |
| 277 | sama | той самий, однаковий | malsama «різний» | Ni havas la saman nomon. — «У нас однакове ім’я.» |
| 278 | vera | правдивий, справжній | malvera «неправдивий» | Tio estas vera rakonto. — «Це правдива історія.» |
| 286 | ambaŭ | обидва | – | Ambaŭ knabinoj ŝatas muzikon. — «Обидві дівчинки люблять музику.» |
| 290 | alta | високий | malalta «низький» | La monto estas tre alta. — «Гора дуже висока.» |
| 300 | ruĝa | червоний | – | Ŝi portas ruĝan robon. — «Вона одягла червону сукню.» |
| 306 | malnova | старий (про речі) | nova «новий» | Ni loĝas en malnova domo. — «Ми живемо в старому будинку.» |
| 318 | blanka | білий | nigra «чорний» | La neĝo estas blanka. — «Сніг білий.» |
| 343 | verda | зелений | – | La herbo estas verda. — «Трава зелена.» |
| 346 | dua | другий | – | Mi loĝas en la dua etaĝo. — «Я живу на другому поверсі.» |
| 375 | forta | сильний | malforta «слабкий» | Li estas forta viro. — «Він сильний чоловік.» |
| 379 | nigra | чорний | blanka «білий» | Mi havas nigran katon. — «У мене чорний кіт.» |
| 386 | plia | додатковий, дальший | malplia «менший» | Ĉu vi bezonas pliajn informojn? — «Тобі потрібна додаткова інформація?» |
| 388 | malfacila | важкий, складний | facila «легкий» | Tiu demando estas tro malfacila. — «Це запитання занадто складне.» |
| 394 | plena | повний | malplena «порожній» | La glaso estas plena. — «Склянка повна.» |
| 400 | germana | німецький | – | Li havas germanan aŭton. — «У нього німецький автомобіль.» |
| 403 | maljuna | старий (про людей), літній | juna «молодий» | Mia avo estas maljuna. — «Мій дідусь старий.» |
| 410 | japana | японський | – | Ni manĝis japanan manĝaĵon. — «Ми їли японську їжу.» |
| 415 | certa | певний, упевнений | malcerta «непевний» | Mi estas certa pri tio. — «Я в цьому впевнений.» |
| 436 | blua | синій | – | La ĉielo estas blua. — «Небо синє.» |
| 441 | riĉa | багатий | malriĉa «бідний» | Li estas riĉa, sed ne feliĉa. — «Він багатий, але нещасний.» |
| 451 | interesa | цікавий | enuiga «нудний» | Tio estas interesa libro. — «Це цікава книжка.» |
| 453 | stulta | дурний, нерозумний | inteligenta «розумний» | Tio estis stulta demando. — «Це було дурне запитання.» |
| 454 | stranga | дивний | normala «нормальний» | Mi aŭdis strangan bruon. — «Я почув дивний шум.» |
| 457 | homa | людський | – | Tio estas homa eraro. — «Це людська помилка.» |
| 483 | venonta | наступний, майбутній | pasinta «минулий» | Ni vizitos vin la venontan semajnon. — «Наступного тижня ми завітаємо до тебе.» |
| 490 | ĝusta | правильний | malĝusta «неправильний» | Ĉu tio estas la ĝusta vojo? — «Це правильна дорога?» |
| 513 | malsana | хворий | sana «здоровий» | Mia filo estas malsana. — «Мій син хворий.» |
| 516 | plura | кілька, декілька | – | Li havas plurajn amikojn en Berlino. — «У нього кілька друзів у Берліні.» |
| 525 | pasinta | минулий | venonta «наступний» | La pasinta semajno estis longa. — «Минулий тиждень був довгим.» |
| 537 | laca | втомлений | vigla «жвавий, бадьорий» | Mi estas tre laca hodiaŭ. — «Сьогодні я дуже втомлений.» |
| 539 | eta | маленький, крихітний | – | Ni havas etan kuirejon. — «У нас маленька кухня.» |
| 541 | preta | готовий | – | La vespermanĝo estas preta. — «Вечеря готова.» |
| 547 | libera | вільний | mallibera «невільний» | Ĉu tiu ĉi loko estas libera? — «Це місце вільне?» |
| 593 | simpla | простий | malsimpla «складний» | Mi serĉas simplan solvon. — «Я шукаю просте рішення.» |
| 599 | varma | теплий, гарячий | malvarma «холодний» | La kafo estas varma. — «Кава гаряча.» |
| 612 | farita | зроблений | – | La laboro jam estas farita. — «Роботу вже зроблено.» |
| 613 | okupata | зайнятий | – | Ŝi estas tre okupata hodiaŭ. — «Сьогодні вона дуже зайнята.» |
| 617 | ŝatata | улюблений | – | Ĉi tio estas mia plej ŝatata kanto. — «Це моя улюблена пісня.» |
| 619 | fama | відомий, славетний | – | Ŝi estas fama kantistino. — «Вона відома співачка.» |
| 621 | aĝa | літній, у віці | juna «молодий» | Kiom aĝa vi estas? — «Скільки тобі років?» |
| 623 | bonega | чудовий, відмінний | malbonega «жахливий» | La manĝaĵo estis bonega. — «Їжа була чудова.» |
| 626 | bruna | коричневий | – | Li havas brunajn okulojn. — «У нього карі очі.» |
| 643 | malvarma | холодний | varma «теплий, гарячий» | La akvo estas tro malvarma. — «Вода занадто холодна.» |
| 644 | usona | американський (США) | – | Mia amiko estas usona. — «Мій друг — американець.» |
| 658 | malmulta | нечисленний, мало | multa «багато, численний» | Malmultaj homoj scias tion. — «Про це знає мало людей.» |
| 667 | facila | легкий, простий | malfacila «важкий, складний» | Ĉi tiu ekzerco estas facila. — «Ця вправа легка.» |
| 668 | ĉina | китайський | – | Mi ŝatas ĉinan teon. — «Я люблю китайський чай.» |
| 672 | terura | жахливий | bonega «чудовий» | La vetero estis terura. — «Погода була жахлива.» |
| 675 | afabla | привітний, люб’язний | malafabla «нелюб’язний» | La vendisto estas tre afabla. — «Продавець дуже привітний.» |
| 680 | proksima | близький | malproksima «далекий» | La stacidomo estas proksima. — «Вокзал близько.» |
| 681 | malsama | різний, інший | sama «однаковий» | Ni havas malsamajn opiniojn. — «У нас різні думки.» |
| 684 | danĝera | небезпечний | sekura «безпечний» | Tiu strato estas danĝera nokte. — «Ця вулиця вночі небезпечна.» |
| 704 | malfermita | відчинений, відкритий | fermita «зачинений» | La pordo estas malfermita. — «Двері відчинені.» |
| 705 | inteligenta | розумний | stulta «дурний» | Ŝi estas tre inteligenta knabino. — «Вона дуже розумна дівчинка.» |
| 728 | flava | жовтий | – | Mi ŝatas flavajn florojn. — «Я люблю жовті квіти.» |
| 732 | rusa | російський | – | Li legas rusan libron. — «Він читає російську книжку.» |
| 741 | mallonga | короткий | longa «довгий» | Mi skribis mallongan leteron. — «Я написав короткого листа.» |
| 743 | fremda | чужий, іноземний | – | Ŝi lernas fremdan lingvon. — «Вона вивчає іноземну мову.» |
| 752 | tria | третій | – | Tio estas mia tria taso da teo. — «Це моя третя чашка чаю.» |
| 756 | amuza | кумедний, веселий | – | Tiu filmo estas tre amuza. — «Цей фільм дуже кумедний.» |
| 759 | diversa | різний, різноманітний | – | Ili vendas diversajn fruktojn. — «Вони продають різні фрукти.» |
| 763 | saĝa | мудрий | malsaĝa «нерозумний» | Mia avino estas saĝa virino. — «Моя бабуся — мудра жінка.» |
| 764 | dika | товстий | maldika «тонкий» | La libro estas tre dika. — «Ця книжка дуже товста.» |
| 768 | agrabla | приємний | malagrabla «неприємний» | Ĉi tiu ĉambro estas agrabla. — «Ця кімната приємна.» |
| 774 | multekosta | дорогий (за ціною) | malmultekosta «дешевий» | Tiu robo estas tro multekosta. — «Ця сукня занадто дорога.» |
| 776 | pura | чистий | malpura «брудний» | Mia ĉambro estas pura. — «Моя кімната чиста.» |
| 784 | mortinta | мертвий | viva «живий» | Mortinta birdo kuŝas en la ĝardeno. — «У саду лежить мертвий птах.» |
| 796 | konata | відомий, знайомий | – | Tiu kanto estas tre konata. — «Ця пісня дуже відома.» |
| 798 | kioma | який за порядком, котрий | – | Kioma horo estas? — «Котра година?» |
| 802 | hispana | іспанський | – | Mi trinkis hispanan vinon. — «Я пив іспанське вино.» |
| 806 | freneza | шалений, божевільний | – | Tio estas freneza ideo. — «Це божевільна ідея.» |
| 812 | kontenta | задоволений | malkontenta «незадоволений» | Ni estas kontentaj pri la rezulto. — «Ми задоволені результатом.» |
| 823 | ĉarma | чарівний | – | Vi havas ĉarman ĝardenon. — «У тебе чарівний сад.» |
| 835 | belega | розкішний, чудовий | – | La vido estas belega. — «Краєвид розкішний.» |
| 846 | griza | сірий | – | Hodiaŭ la ĉielo estas griza. — «Сьогодні небо сіре.» |
| 865 | okupita | зайнятий | – | Ĉu ĉi tiu seĝo estas okupita? — «Цей стілець зайнятий?» |
| 869 | bongusta | смачний | – | La supo estas bongusta. — «Суп смачний.» |
| 875 | mirinda | дивовижний, чудовий | – | Ĝi estis mirinda vojaĝo. — «Це була дивовижна подорож.» |
| 878 | ĉefa | головний | – | Tio estas la ĉefa problemo. — «Це головна проблема.» |
| 879 | fermita | зачинений, закритий | malfermita «відчинений» | La vendejo estas fermita hodiaŭ. — «Магазин сьогодні зачинений.» |
| 887 | antikva | давній, античний | moderna «сучасний» | Ni vizitis antikvan urbon. — «Ми відвідали давнє місто.» |
| 897 | malriĉa | бідний | riĉa «багатий» | Ili estis malriĉaj, sed feliĉaj. — «Вони були бідні, але щасливі.» |
| 898 | rapida | швидкий | malrapida «повільний» | Ŝi estas rapida kuristino. — «Вона швидка бігунка.» |
| 905 | sekva | наступний | antaŭa «попередній» | La sekva trajno foriras je la deka. — «Наступний поїзд відходить о десятій.» |
| 919 | grandega | величезний | – | Ni vidis grandegan elefanton. — «Ми бачили величезного слона.» |
| 927 | komuna | спільний | – | Ni havas komunan amikon. — «У нас є спільний друг.» |
| 930 | kara | дорогий (любий) | malkara «дешевий» | Kara amiko, mi skribas al vi el Parizo. — «Любий друже, пишу тобі з Парижа.» |
| 942 | serioza | серйозний | malserioza «несерйозний» | Li estas serioza homo. — «Він серйозна людина.» |
| 952 | internacia | міжнародний | – | Esperanto estas internacia lingvo. — «Есперанто — міжнародна мова.» |
| 954 | perfekta | досконалий | – | Neniu estas perfekta. — «Ніхто не досконалий.» |
| 959 | malplena | порожній | plena «повний» | La botelo estas malplena. — «Пляшка порожня.» |
| 961 | freŝa | свіжий | malfreŝa «несвіжий» | Mi aĉetis freŝan panon. — «Я купив свіжий хліб.» |
| 970 | sesa | шостий | – | Mi leviĝas je la sesa horo. — «Я встаю о шостій годині.» |
| 976 | utila | корисний | malutila «шкідливий» | Via konsilo estis tre utila. — «Твоя порада була дуже корисною.» |
| 977 | itala | італійський | – | Mi ŝatas italan kafon. — «Я люблю італійську каву.» |
| 989 | eŭropa | європейський | – | Ŝi vojaĝas tra eŭropaj landoj. — «Вона подорожує європейськими країнами.» |
| 991 | antaŭa | попередній, колишній | sekva «наступний» | Ni parolis pri tio en la antaŭa leciono. — «Про це ми говорили на попередньому уроці.» |
| 996 | natura | природний | malnatura «неприродний» | Tio estas tute natura. — «Це цілком природно.» |
| 997 | necesa | необхідний | – | La bileto ne estas necesa. — «Квиток не потрібен.» |
| 998 | taŭga | придатний, відповідний | maltaŭga «непридатний» | Tiu ĉambro estas taŭga por ni. — «Ця кімната нам підходить.» |
Чотири примітки до таблиці:
- Протилежності. 71 зі 120 прикметників мають протилежність: 52 — через mal- і 19 — через окреме слово. 49 прочерків припадає на кольори, національності та порядкові числівники, що протилежності не мають, а також на прикметники на кшталт amuza чи freneza, де жодне окреме слово не є природною протилежністю. Для простого заперечення вживай ne: nekonata «невідомий», nenecesa «непотрібний». Це не протилежності; різницю пояснено на сторінці протилежності в есперанто.
- Дієприкметники. Десять записів — це дієприкметники в ролі прикметників: venonta, pasinta, farita, okupata, ŝatata, mortinta, malfermita, okupita, fermita і konata. Див. дієприкметники.
- Okupata і okupita. Обидва — пасивні дієприкметники від okupi, і обидва означають «зайнятий». Заменгоф писав, що за вживанням треба казати mi estas okupita (Lingvaj Respondoj, цитує ReVo). PMEG теж вважає okupita звичнішою формою, але каже, що для зайнятості роботою годиться кожна з них і практичної різниці немає. У нашому списку частіше трапляється okupata (617). Зайняте місце — це okupita.
- Кольори. Вісім кольорів — ruĝa, blanka, verda, nigra, blua, bruna, flava і griza; більше відтінків і вживання hel- та mal-hel- — на сторінці кольори.
Протилежності: mal- і окремі слова
Тринадцять прикметників у списку починаються з mal-, і дванадцять пар є в списку з обома словами: bona і malbona, granda і malgranda, multa і malmulta, nova і malnova, juna і maljuna, longa і mallonga, sama і malsama, plena і malplena, riĉa і malriĉa, varma і malvarma, facila і malfacila, fermita і malfermita. Один корінь дає обидва кінці шкали; див. префікси і 74 пари на сторінці протилежностей.
Інші протилежності — це два окремі слова, тож mal- не допомагає. Ці пари є в таблиці вище:
| Пара | Українською | Чому ми їх поєднуємо |
|---|---|---|
| nigra – blanka | чорний — білий | ReVo наводить blanka як антонім до nigra |
| unua – lasta | перший — останній | Перше й останнє місце в ряду |
| venonta – pasinta | наступний — минулий | ReVo визначає кожне через інше |
| sekva – antaŭa | наступний — попередній | Порядок у ряду або в часі |
| laca – vigla | втомлений — жвавий | ReVo визначає laca як malvigla |
| stulta – inteligenta | дурний — розумний | ReVo визначає malinteligenta як stulta |
| interesa – enuiga | цікавий — нудний | ReVo визначає enui як почуватися незадоволеним через брак інтересу |
| danĝera – sekura | небезпечний — безпечний | Sekura означає перебувати в ситуації без небезпеки |
| antikva – moderna | давній — сучасний | ReVo визначає moderna «на противагу давньому» |
| alia – sama | інший — той самий | ReVo визначає alia як malsama |
| terura – bonega | жахливий — чудовий | ReVo в одному значенні визначає terura як malbonega |
| stranga – normala | дивний — нормальний | ReVo визначає stranga як незвичайне; nenormala — серед споріднених слів |
Порівняння: pli, plej, ol
Прикметники не мають ступеня порівняння у вигляді закінчення. Pli означає «більше», plej «найбільше», ol «ніж», а tiel … kiel «так … як». Неправильних форм немає: «кращий» — це pli bona, а «гірший» — pli malbona. Повні правила — на сторінці порівняння.
| Значення | Зразок | Приклад |
|---|---|---|
| більше … ніж | pli … ol | Tiu libro estas pli interesa ol ĉi tiu. — «Та книжка цікавіша за цю». |
| найбільше | la plej … el | Ŝi estas la plej juna el la infanoj. — «Вона наймолодша з дітей». |
| менше … ніж | malpli … ol | Ĉi tiu ekzerco estas malpli malfacila ol la alia. — «Ця вправа менш складна, ніж інша». |
| так … як | tiel … kiel | La libro estas tiel dika kiel la vortaro. — «Книжка така товста, як словник». |
| дуже, занадто | tre, tro | tre bela, tro multekosta — «дуже гарний», «занадто дорогий» |
Прикметники на кшталт unua «перший» чи franca «французький» називають сталу позицію або походження, тож їх рідко порівнюють. Щоб змінити силу всередині слова, вживай суфікс -eg-: bona → bonega «чудовий», bela → belega «розкішний» і granda → grandega «величезний» — усі вони є в списку.
Прикметники з інших слів
Закінчення -a додає думку «який має те, що каже корінь, або пов’язаний із ним» (PMEG): homa — «пов’язаний із людьми», longa — «який має довжину». Точне значення залежить від кореня й контексту, тож незнайомі слова перевіряй у словнику. Більшість прикметників, які тобі трапляться, утворено з інших слів за допомогою словотвору.
| Джерело | Зразок | Приклад | Значення |
|---|---|---|---|
| іменник | корінь + -a | danĝero → danĝera (684) | «небезпека» → «небезпечний» |
| іменник | корінь + -a | homo → homa (457) | «людина» → «людський» |
| іменник | корінь + -a | domo → doma | «будинок» → «домашній» |
| іменник | корінь + -a | somero → somera | «літо» → «літній» |
| дієслово | дієприкметник | fermi → fermita (879) | «зачиняти» → «зачинений» |
| дієслово | дієприкметник | morti → mortinta (784) | «помирати» → «мертвий» |
| дієслово | суфікс -em-, -ebl-, -ind- | lerni → lernema, manĝi → manĝebla, legi → leginda | «охочий до навчання», «їстівний», «вартий читання» |
| прикметник | префікс mal- | bona → malbona (229) | «добрий» → «поганий» |
| прикметник | суфікс -eg- | bela → belega (835) | «гарний» → «розкішний» |
| словосполучення | inter nacioj | → internacia (952) | «між націями» → «міжнародний» |
Що врахувати україномовному учневі
Узгодження простіше, ніж в українській. В українській прикметник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: «новий дім», «нова книжка», «нове слово», «нових книжок». В есперанто основа одна, nova, для будь-якого роду й будь-якого відмінка; змінюються лише число (-j) і додаток (-n): nova domo, nova libro, nova vorto, novaj libroj, novan libron. Після прийменника відмінкової форми не потрібно: kun nova libro «з новою книжкою», pri nova libro «про нову книжку»; -n ставлять лише для напрямку (див. знахідний відмінок).
Орудного після «бути» й «стати» немає. Українському «став багатим», «виглядає втомленою» відповідає основна форма без закінчення: «він став багатим» — Li fariĝis riĉa, «вона виглядає втомленою» — Ŝi aspektas laca, без закінчення -n.
«Синій», «блакитний» і «карий». Українська розрізняє «синій» і «блакитний»; в есперанто для обох є одне blua (див. кольори). Колір очей «карий» передається словом bruna: brunaj okuloj.
Одне українське — кілька есперантських. Деякі часті українські прикметники розпадаються на кілька слів:
| Українською | Мовою есперанто | Приклад |
|---|---|---|
| «старий» (про річ) | malnova | malnova domo — «старий будинок» |
| «старий» (про людину) | maljuna | maljuna viro — «літній чоловік» |
| «старий» (за віком) | aĝa | Kiom aĝa vi estas? — «Скільки тобі років?» |
| «сам» (на самоті) | sola | Li loĝas sola. — «Він живе сам». |
| «сам» (особисто) | mem | Mi faris tion mem. — «Я зробив це сам». |
| «один» (число) | unu | unu libro — «одна книжка» |
| «увесь» | tuta | la tuta tago — «увесь день» |
| «усі» | ĉiuj | ĉiuj homoj — «усі люди» |
| «свій» (щодо підмета) | sia | Li amas sian patrinon. — «Він любить свою матір». |
| «власний» | propra | mia propra domo — «мій власний будинок» |
| «дорогий» (за ціною) | multekosta, kara | multekosta robo — «дорога сукня» |
| «дорогий» (любий) | kara | kara amiko — «дорогий друже» |
Слово kara — рідкісний випадок повного збігу: як і українське «дорогий», воно означає і «любий», і «такий, що коштує великих грошей».
Дієприкметники знайомі. Українські «зачинений», «відчинений», «зроблений», «улюблений» — дієприкметники, і в есперанто вони влаштовані подібно: fermita, malfermita, farita, ŝatata. Суфікс -it- називає завершений стан («зачинений, уже зачинили»), а -at- — дію в процесі («зачиняється»); докладніше — на сторінці дієприкметники. У дієприкметників є й форма на -ont-, якої в українській немає: venonta «майбутній, наступний» — буквально «той, що прийде».
«Американський» — usona. Від Usono «США» утворено usona «американський (США)», а amerika стосується Америки як частини світу.
Хибні друзі серед прикметників. Кілька слів схожі на українські, але значать інше (більше — на сторінці хибні друзі):
- bela — «гарний», а не «білий»; «білий» — blanka.
- dika — «товстий», а не «дикий»; «дикий» — sovaĝa.
- sama — «той самий, такий самий», а не «сам»; «сам» — mem.
- inteligenta — «розумний, тямущий»; українське «інтелігентний» (вихований, освічений) сюди не підходить.
- diversa — «різний, різноманітний», з «диверсією» нічого спільного.
- komuna — «спільний» (komuna amiko «спільний друг»), а не «комунальний».
Як ми рахували
Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі esperanto-1000-common-words.csv. Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів. Кожна форма прикметника рахується під формою на -a, без множини -j і знахідного -n. Метод описано на сторінці найуживаніші слова.
- 120 із 1000 записів — прикметники (12,0%). Їхні значення
per_millionу сумі дають 31 786 на мільйон, тож прикметники становлять 3,2% усіх слів корпусу, або 4,1% слів, які охоплює список із 1000 слів. - Дієслова, іменники й прислівники в тому самому списку становлять 17,6% (313 записів), 8,7% (359) і 4,6% (89). Прикметників багато, але кожен рідкісний: найчастіший, bona, трапляється 1 958 разів на мільйон слів, а esti — 40 934 рази. Див. найчастіші дієслова.
- Лише 4 зі 100 найчастіших слів — прикметники (bona 57, alia 63, granda 81, multa 82). Серед перших 300 слів їх 25, серед перших 500 — 46.
- 10, 20, 50 і 100 найчастіших прикметників становлять 1,2%, 1,6%, 2,4% і 3,0% усіх слів, а це 37%, 51%, 74% і 94% усіх уживань прикметників у списку.
Частину мови визначено за закінченням: запис на -a є прикметником. Присвійні слова (mia, via) і корелятиви kia, tia, ia, ĉia та nenia рахуються в своїх класах, а kioma, що питає про число в ряду, й ambaŭ рахуються прикметниками. Виділяється п’ять груп:
| Група | Прикметники | На мільйон слів | Приклади |
|---|---|---|---|
| З mal- | 13 | 2 658 | malbona, malgranda, malnova |
| Національність і регіон | 10 | 2 352 | franca, angla, germana, japana |
| Кольори | 8 | 1 736 | ruĝa, blanka, verda, nigra |
| Дієприкметники | 10 | 1 370 | venonta, pasinta, fermita |
| Порядкові числівники | 4 | 1 121 | unua, dua, tria, sesa |
Malfermita — це й слово з mal-, й дієприкметник. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці лексика.
Часті запитання
Які прикметники в есперанто найчастіші?
У нашому списку десять найчастіших — bona, alia, granda, multa, bela, nova, tuta, kelka, sola і unua. Разом вони становлять 1,2% усіх слів корпусу Tatoeba; лише bona «добрий» — приблизно одне слово з 500.
Як утворити прикметник в есперанто?
Постав -a після кореня: danĝer- дає danĝera «небезпечний». Додай -j для множини й -n для додатка: danĝeraj stratoj, danĝerajn stratojn. Див. іменники й прикметники.
Як сказати протилежність прикметника в есперанто?
Постав спереду mal-: granda «великий» → malgranda «малий». Деякі протилежності — окремі слова, як nigra – blanka «чорний — білий»; див. протилежності.
Як сказати «кращий» і «найкращий» в есперанто?
Вживай pli bona для «кращий» і la plej bona для «найкращий». Нічого неправильного немає; ті самі pli і plej працюють з кожним прикметником (порівняння).
Чи стоїть прикметник перед іменником, чи після нього?
Зазвичай перед, але обидва порядки правильні: granda domo і domo granda означають те саме. Після іменника прикметник часто підкреслюється (PMEG).
Джерела
- Esperantopedia: 1000 найуживаніших слів есперанто (CSV, ранг, частина мови, значення англійською, частота на мільйон), пораховано 8 жовтня 2026 року; метод — на цій сторінці
- Tatoeba: downloads — речення мовою есперанто, завантажено 7 жовтня 2026 року; ліцензія CC BY 2.0 FR
- Reta Vortaro (ReVo), прочитано 8 жовтня 2026 року: статті bona, alia, juna, nigra, laca, vigla, enui, sekura, moderna, terura, kara, okupi, venonta, pasinta і mal-
- PMEG: Bazaj reguloj por A-vortoj, Uzo de A-vortoj, Ambaŭ, Kvantaj A-vortoj, Specialaj okazoj de participelekto, MAL
- Wiktionary: Esperanto lemmas (CC BY-SA 4.0) та ESPDIC Paul Denisowski (CC BY 3.0), джерела англійських значень у списку
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.