100 найчастіших іменників есперанто з прикладами

Q: Які іменники в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших іменників — homo, tempo, libro, infano, jaro, lingvo, vivo, tago, domo і mono. Разом вони становлять 1,3% усіх слів корпусу Tatoeba.

Q: Як утворити множину іменника в есперанто?

Додай до іменника -j: libro → libroj. Для додатка додай після нього -n: librojn. Усі іменники підпорядковуються цьому правилу, а артикль la не змінюється.

Q: Як в есперанто утворити іменник від дієслова чи прикметника?

Зміни закінчення: labori «працювати» → laboro «робота». Для дії, що триває, додай -ad- (skribado), для конкретної речі — -aĵ- (manĝaĵo), для якості — -ec- (beleco), а для особи з якістю — -ul- (riĉulo). Див. суфікси.

Найчастіші іменники есперанто — homo «людина», tempo «час», libro «книга», infano «дитина», jaro «рік» і lingvo «мова». 100 найчастіших іменників із нашого списку 1 000 найуживаніших слів становлять 5,2% усіх слів у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а лише десять найчастіших — 1,3%. Кожен іменник закінчується на -o, тож його видно з першого погляду, а в таблиці нижче до кожного наведено ще два-три слова від того самого кореня.

Кожен іменник закінчується на -o, у множині — -j, а як додаток — -n

Додай -j для кількох предметів і -n для прямого додатка. Якщо потрібні обидва, порядок завжди такий: спершу -j, потім -n. Винятків немає; див. іменники й прикметники та знахідний відмінок.

Форма	Закінчення	Приклад	Українською
один	-o	La libro estas sur la tablo.	«Книжка лежить на столі».
кілька	-oj	La libroj estas sur la tablo.	«Книжки лежать на столі».
один, як додаток	-on	Mi legas la libron.	«Я читаю книжку».
кілька, як додаток	-ojn	Mi legas la librojn.	«Я читаю книжки».

В есперанто є лише артикль la, «означений», і він ніколи не змінюється: la libro, la libroj, la librojn. Неозначеного артикля немає: libro означає і «книжка», і «якась книжка».

Іменники для людей: -in- утворює жіночу форму

В есперанто немає граматичного роду. Більшість слів для людей, як-от homo, infano, amiko, persono, instruisto, kuracisto і studento, нічого не кажуть про стать. Кілька коренів чоловічі за значенням, і суфікс -in- утворює жіночу форму. Шість таких пар є серед 100 найчастіших іменників; числа — місця в списку.

Чоловіче за значенням	Жіноче з -in-
patro «батько» (133)	patrino «мати» (173)
frato «брат» (221)	fratino «сестра» (261)
filo «син» (237)	filino «донька» (342)
knabo «хлопчик» (218)	knabino «дівчинка» (228)
edzo «чоловік у шлюбі» (402)	edzino «дружина» (230)
viro «чоловік» (156)	virino «жінка» (174)

Префікс ge- називає обидві статі разом: gepatroj «батьки», gefratoj «брати й сестри», gefiloj «сини й доньки», geedzoj «чоловік і дружина». Див. суфікси і префікси.

10 іменників, які варто вивчити першими

Це наш власний вибір, а не офіційний список. Шість із десяти входять до 20 найчастіших іменників таблиці. Nomo, akvo, demando і familio стоять далі, але початківцю вони потрібні вже в першій розмові.

Іменник	Українською	Чому першим	Приклад
nomo	ім’я	Щоб відрекомендуватися	Mia nomo estas Anna. — «Мене звати Анна».
amiko	друг	Щоб розповісти про знайомих	Mi havas bonan amikon. — «У мене є добрий друг».
familio	родина	Щоб розповісти про дім	Ĉu vi havas grandan familion? — «У тебе велика родина?»
lingvo	мова	Щоб сказати, якою мовою ти розмовляєш і вчишся	Kiun lingvon vi parolas? — «Якою мовою ти розмовляєш?»
tago	день	Привітання, дати й плани	Kiu tago estas hodiaŭ? — «Який сьогодні день?»
tempo	час	Плани, запрошення й ввічливі запитання	Ĉu vi havas tempon? — «У тебе є час?»
akvo	вода	Їжа, напої та перше, про що просять	Unu glason da akvo, bonvolu. — «Склянку води, будь ласка».
mono	гроші	Покупки й ціни	Kiom da mono vi bezonas? — «Скільки грошей тобі потрібно?»
demando	запитання	Запитувати й перевіряти	Ĉu vi komprenas la demandon? — «Ти розумієш запитання?»
vorto	слово	Вивчати нові слова	Kion signifas tiu vorto? — «Що означає це слово?»

100 найчастіших іменників есперанто

Ранг — це місце іменника серед усіх 1 000 слів списку, тож homo під номером 55 — перший іменник: 54 слова перед ним — це 38 граматичних слів, 12 дієслів і 4 прислівники. У стовпці «Родина слів» наведено два-три слова від того самого кореня (менше, де в ReVo, Reta Vortaro, їх менше); значення скорочено за ReVo. Приклади наші власні. Esperanto і Dio за звичаєм пишуться з великої літери. Будь-який іменник можна знайти в словнику.

Ранг	Іменник	Українською	Родина слів	Приклад
55	homo	людина	homa «людський», homaro «людство», homeco «людяність»	Ĉiu homo bezonas amikojn. — «Кожній людині потрібні друзі.»
78	tempo	час	libertempo «вільний час», nuntempo «сучасність», longtempe «довго»	Mi ne havas tempon hodiaŭ. — «Сьогодні в мене немає часу.»
88	libro	книга	librejo «книгарня», libreto «книжечка», taglibro «щоденник»	Ŝi legas interesan libron. — «Вона читає цікаву книгу.»
89	infano	дитина	infana «дитячий», infaneco «дитинство», infaneto «малюк»	La infanoj ludas en la parko. — «Діти граються в парку.»
90	jaro	рік	jardeko «десятиліття», jarcento «століття», Novjaro «Новий рік»	La jaro havas dek du monatojn. — «У році дванадцять місяців.»
91	lingvo	мова	lingva «мовний», lingvisto «мовознавець», gestolingvo «жестова мова»	Esperanto estas facila lingvo. — «Есперанто — легка мова.»
95	vivo	життя	vivi «жити», viva «живий», viveco «жвавість»	La vivo estas bela. — «Життя прекрасне.»
96	tago	день	tage «удень», ĉiutaga «щоденний», naskiĝtago «день народження»	Hodiaŭ estas bela tago. — «Сьогодні гарний день.»
103	domo	будинок	dometo «будиночок», domego «величезний будинок», stacidomo «вокзал»	Nia domo havas ruĝan pordon. — «У нашому будинку червоні двері.»
113	mono	гроші	monujo «гаманець», monero «монета», poŝmono «кишенькові гроші»	Mi ne havas sufiĉe da mono. — «Мені не вистачає грошей.»
114	afero	справа, річ	aferisto «ділова людина», amafero «любовний зв’язок», afereca «діловий»	Tio ne estas mia afero. — «Це не моя справа.»
116	amiko	друг	amika «дружній», amikino «подруга», amikeco «дружба»	Mia amiko loĝas en Berlino. — «Мій друг живе в Берліні.»
125	laboro	робота	labori «працювати», laboristo «робітник», kunlabori «співпрацювати»	Mi serĉas novan laboron. — «Я шукаю нову роботу.»
133	patro	батько	patrino «мати», bopatro «тесть, свекор», prapatro «праотець»	Mia patro laboras en banko. — «Мій батько працює в банку.»
138	aŭto	автомобіль	aŭtejo «гараж», aŭtisto «водій», ŝarĝaŭto «вантажівка»	Ni veturas per aŭto. — «Ми їдемо автомобілем.»
141	vorto	слово	vortaro «словник», pasvorto «пароль», vorta «словесний»	Kiel oni diras tiun vorton en Esperanto? — «Як сказати це слово мовою есперанто?»
147	horo	година	horaro «розклад», duonhoro «півгодини», kvaronhoro «чверть години»	La filmo daŭras du horojn. — «Фільм триває дві години.»
154	mondo	світ	tutmonda «всесвітній», mondoparto «частина світу», mondmilito «світова війна»	Esperanto estas parolata en la tuta mondo. — «Мовою есперанто говорять у всьому світі.»
155	problemo	проблема	problema «проблемний»	Ne estas problemo! — «Не проблема!»
156	viro	чоловік	vira «чоловічий», vireco «мужність», virkato «кіт (самець)»	Tiu viro estas kuracisto. — «Цей чоловік — лікар.»
157	hundo	собака	hundino «самка собаки», hundido «цуценя», hundejo «буда»	La hundo dormas sub la tablo. — «Собака спить під столом.»
165	lando	країна	eksterlando «закордон», tutlanda «загальнонаціональний», landnomo «назва країни»	Kiu estas la plej granda lando en la mondo? — «Яка найбільша країна в світі?»
173	patrino	мати	bopatrino «теща, свекруха», prapatrino «праматір», duonpatrino «мачуха»	Mia patrino kuiras vespermanĝon. — «Моя мати готує вечерю.»
174	virino	жінка	virina «жіночий», virineco «жіночність», virinismo «фемінізм»	Tiu virino parolas kvar lingvojn. — «Ця жінка розмовляє чотирма мовами.»
175	ĉambro	кімната	dormoĉambro «спальня», banĉambro «ванна кімната», klasĉambro «класна кімната»	Mia ĉambro estas malgranda, sed bela. — «Моя кімната мала, але гарна.»
181	akvo	вода	akva «водяний», akvumi «поливати», marakvo «морська вода»	Mi trinkas glason da akvo. — «Я п’ю склянку води.»
184	lernejo	школа	lerni «вчитися», lernanto «учень», mezlernejo «середня школа»	Mia filino iras al la lernejo. — «Моя донька ходить до школи.»
189	urbo	місто	urbano «городянин», urbestro «міський голова», ĉefurbo «столиця»	Parizo estas bela urbo. — «Париж — гарне місто.»
196	frazo	речення	frazaro «збірка речень», frapfrazo «гасло», frazlibro «розмовник»	Ĉi tiu frazo estas tro longa. — «Це речення занадто довге.»
199	nomo	ім’я	nomi «називати», nomiĝi «називатися», familinomo «прізвище»	Kio estas via nomo? — «Як тебе звати?»
201	demando	запитання	demandi «запитувати», demandaro «анкета», demandosigno «знак питання»	Mi havas demandon pri la leciono. — «У мене є запитання щодо уроку.»
202	kato	кіт, кішка	katino «кішка», katido «кошеня», virkato «кіт»	Nia kato ŝatas dormi sur la lito. — «Наш кіт любить спати на ліжку.»
208	Dio	Бог, бог	dia «божественний», diino «богиня», sendia «безбожний»	Ŝi preĝas al Dio. — «Вона молиться Богові.»
217	pordo	двері, ворота	pordego «ворота», pordisto «швейцар», dompordo «вхідні двері»	Bonvolu fermi la pordon. — «Будь ласка, зачини двері.»
218	knabo	хлопчик	knabino «дівчинка», ŝipknabo «юнга»	La knabo havas ruĝan pilkon. — «У хлопчика червоний м’яч.»
221	frato	брат	fratino «сестра», gefratoj «брати й сестри», frateco «братерство»	Mia frato estas pli aĝa ol mi. — «Мій брат старший за мене.»
223	okulo	око	okula «очний», okulisto «окуліст», okulvitroj «окуляри»	Ŝi havas bluajn okulojn. — «У неї сині очі.»
225	mano	рука	dekstramana «праворукий», maldekstramana «ліворукий», manpleno «жменя»	Li tenas libron en la mano. — «Він тримає книжку в руці.»
226	vero	правда	vera «правдивий», vere «справді», malvera «неправдивий»	Ĉu tio estas la vero? — «Це правда?»
228	knabino	дівчинка	knabo «хлопчик»	La knabino legas fabelon. — «Дівчинка читає казку.»
230	edzino	дружина	edzo «чоловік (у шлюбі)», geedzoj «подружжя», edziniĝi «вийти заміж»	Lia edzino laboras en hospitalo. — «Його дружина працює в лікарні.»
232	ideo	ідея	idearo «сукупність ідей», samideano «однодумець»	Tio estas bona ideo! — «Це гарна ідея!»
233	instruisto	учитель	instrui «навчати», instruado «навчання», instruejo «навчальний заклад»	Nia instruisto parolas tre klare. — «Наш учитель говорить дуже чітко.»
234	loko	місце	loka «місцевий», loki «розміщувати», translokiĝi «переселитися»	Ĉi tiu loko estas tre trankvila. — «Це місце дуже тихе.»
237	filo	син	bofilo «зять», gefiloj «сини й доньки», duonfilo «пасинок»	Mia filo studas en la universitato. — «Мій син навчається в університеті.»
238	persono	особа	persona «особистий», personaro «персонал», personeco «особистість»	En la ĉambro estas dek personoj. — «У кімнаті десять осіб.»
241	gepatro	один із батьків	patro «батько», patrino «мати», bogepatroj «тесть і теща, свекор і свекруха»	Miaj gepatroj loĝas en vilaĝo. — «Мої батьки живуть у селі.»
242	vojo	шлях, дорога	vojeto «стежка», fervojo «залізниця», aŭtovojo «автомагістраль»	Ĉu vi konas la vojon al la stacidomo? — «Ти знаєш дорогу до вокзалу?»
254	eraro	помилка	erari «помилятися», erara «помилковий», senerara «безпомилковий»	En ĉi tiu frazo estas eraro. — «У цьому реченні є помилка.»
255	amo	любов	ami «любити», amanto «той, хто любить; коханець», malamo «ненависть»	Amo estas pli forta ol timo. — «Любов сильніша за страх.»
257	letero	лист	retletero «електронний лист», novaĵletero «інформаційний бюлетень», leteri «писати листа»	Mi skribas leteron al mia avino. — «Я пишу листа бабусі.»
261	fratino	сестра	frato «брат», fratina «сестринський», fratineco «сестринство»	Mia fratino ludas pianon. — «Моя сестра грає на фортепіано.»
262	arbo	дерево	arba «деревний», arbeto «деревце, кущ», arbaro «ліс»	Sur la arbo sidas birdo. — «На дереві сидить птах.»
269	nokto	ніч	nokte «уночі», noktiĝi «смеркатися», tranokti «ночувати»	Dum la nokto la urbo estas silenta. — «Уночі місто тихе.»
273	semajno	тиждень	semajna «щотижневий», semajnfino «вихідні»	La semajno havas sep tagojn. — «У тижні сім днів.»
276	fojo	раз	foje «іноді», unuafoje «уперше», ĉiufoje «щоразу»	Mi vidis tiun filmon du fojojn. — «Я двічі бачив цей фільм.»
281	familio	родина, сім’я	familia «родинний», familiano «член родини», familiestro «голова родини»	Nia familio estas malgranda. — «Наша родина невелика.»
284	Esperanto	есперанто (мова)	esperanta «есперантський», esperantisto «есперантист», esperante «мовою есперанто»	Mi parolas Esperanton ĉiutage. — «Я щодня розмовляю мовою есперанто.»
292	kafo	кава	kafejo «кав’ярня», kafumi «пити каву в компанії», kafkruĉo «кавник»	Ĉu vi volas kafon aŭ teon? — «Хочеш кави чи чаю?»
294	kuracisto	лікар	kuraci «лікувати», bestkuracisto «ветеринар», infankuracisto «дитячий лікар»	Li iris al la kuracisto, ĉar li estis malsana. — «Він пішов до лікаря, бо був хворий.»
298	helpo	допомога	helpi «допомагати», helpanto «помічник», malhelpi «заважати»	Mi bezonas vian helpon. — «Мені потрібна твоя допомога.»
299	tablo	стіл	tableto «столик», skribtablo «письмовий стіл», labortablo «робочий стіл»	La libro estas sur la tablo. — «Книжка лежить на столі.»
301	fenestro	вікно	fenestreto «віконце», montrofenestro «вітрина»	El mia fenestro mi vidas la maron. — «З мого вікна видно море.»
305	filmo	фільм	filmi «знімати фільм», filmeto «короткий відеоролик», desegnofilmo «мультфільм»	Ni rigardas interesan filmon. — «Ми дивимося цікавий фільм.»
307	trajno	поїзд	trajni «їхати поїздом», rapidtrajno «швидкий поїзд», eltrajniĝi «вийти з поїзда»	La trajno al Varsovio foriras je la kvina. — «Поїзд до Варшави відходить о п’ятій.»
310	koro	серце	kora «сердечний», bonkora «добросердий», senkora «безсердечний»	Mia koro batas rapide. — «Моє серце швидко б’ється.»
312	tero	земля	tera «земний», terpomo «картопля», alteriĝi «приземлитися»	La infanoj sidas sur la tero. — «Діти сидять на землі.»
317	sinjoro	пан, добродій	sinjorino «пані», gesinjoroj «пані й панове»	Pardonu, sinjoro, kie estas la stacidomo? — «Перепрошую, пане, де вокзал?»
323	opinio	думка	opinii «вважати», miaopinie «на мою думку», samopinii «поділяти думку»	Kia estas via opinio pri tiu libro? — «Яка твоя думка про цю книжку?»
328	morto	смерть	morti «помирати», morta «смертельний», mortinto «померлий»	Li ne timas la morton. — «Він не боїться смерті.»
331	minuto	хвилина	minute «протягом хвилини», ĉiuminute «щохвилини», lumminuto «світлова хвилина»	Atendu minuton, bonvolu. — «Зачекай хвилину, будь ласка.»
332	strato	вулиця	ĉefstrato «головна вулиця», sakstrato «глухий кут», stratangulo «ріг вулиці»	Mi loĝas en trankvila strato. — «Я живу на тихій вулиці.»
335	floro	квітка	flori «цвісти», florejo «квітник», sunfloro «соняшник»	Ŝi donis al mi ruĝan floron. — «Вона подарувала мені червону квітку.»
342	filino	донька	filo «син», bofilino «невістка», duonfilino «падчерка»	Nia filino lernas naĝi. — «Наша донька вчиться плавати.»
344	monato	місяць (у календарі)	monata «щомісячний», mielmonato «медовий місяць»	Septembro estas la naŭa monato. — «Вересень — дев’ятий місяць.»
345	kapo	голова	kapdoloro «головний біль», kapkuseno «подушка», kapjesi «кивати»	Mi havas doloron en la kapo. — «У мене болить голова.»
351	muziko	музика	muzika «музичний», muzikisto «музикант», muzikilo «музичний інструмент»	Ŝi aŭskultas muzikon ĉiuvespere. — «Вона слухає музику щовечора.»
352	ĝardeno	сад	ĝardenisto «садівник», infanĝardeno «дитячий садок», bestoĝardeno «зоопарк»	En nia ĝardeno kreskas pomarbo. — «У нашому саду росте яблуня.»
354	besto	тварина	bestaro «фауна», dombesto «свійська тварина», rabobesto «хижак»	Kiun beston vi plej ŝatas? — «Яка тварина тобі подобається найбільше?»
355	festo	свято	festi «святкувати», festa «святковий»	Ĉiuj amikoj venis al la festo. — «Усі друзі прийшли на свято.»
357	historio	історія	historia «історичний», historiisto «історик», prahistorio «передісторія»	Mi ŝatas legi pri la historio de Eŭropo. — «Я люблю читати про історію Європи.»
358	ĉielo	небо	ĉielarko «веселка», ĉielblua «небесно-блакитний», ĉielskrapanto «хмарочос»	La ĉielo estas hodiaŭ tre blua. — «Сьогодні небо дуже синє.»
363	manĝaĵo	їжа	manĝi «їсти», manĝo «трапеза», matenmanĝo «сніданок»	Ĉi tiu manĝaĵo estas tre bongusta. — «Ця їжа дуже смачна.»
367	rivero	річка	rivereto «струмок», riverego «велика річка»	La rivero fluas tra la urbo. — «Річка тече через місто.»
368	respondo	відповідь	respondi «відповідати», respondeci «відповідати (нести відповідальність)», respondeco «відповідальність»	Via respondo estas ĝusta. — «Твоя відповідь правильна.»
371	maniero	спосіб	sammaniere «так само», alimaniere «по-іншому», vivmaniero «спосіб життя»	Ĉiu havas sian manieron lerni. — «У кожного свій спосіб навчання.»
374	studento	студент	studi «вивчати», studado «навчання», kunstudento «колега-студент»	Mi estas studento en Vieno. — «Я студент у Відні.»
376	milito	війна	militi «воювати», milita «воєнний», militisto «вояк»	Nenio estas pli malbona ol milito. — «Немає нічого гіршого за війну.»
378	birdo	птах	birdido «пташеня», birdaro «зграя птахів», kortobirdo «свійська птиця»	La birdoj kantas en la arbo. — «Птахи співають на дереві.»
380	situacio	ситуація	situacia «ситуаційний»	La situacio estas tre malfacila. — «Ситуація дуже складна.»
381	vetero	погода	misvetero «негода», veterprognozo «прогноз погоди»	Kia estas la vetero hodiaŭ? — «Яка сьогодні погода?»
383	suno	сонце	sunsubiro «захід сонця», sunleviĝo «схід сонця», sunumi «засмагати»	La suno brilas, kaj ni iras al la maro. — «Сонце світить, і ми їдемо до моря.»
389	arbaro	ліс	arbo «дерево», pluvarbaro «дощовий ліс», praarbaro «праліс»	Ni promenas tra la arbaro. — «Ми гуляємо лісом.»
391	momento	мить	momenta «миттєвий», momente «на мить», lastmomente «в останню мить»	Atendu momenton, mi tuj revenos. — «Зачекай мить, я зараз повернуся.»
392	danko	подяка	danki «дякувати», dankema «вдячний», sendanka «невдячний»	Mil dankojn por via helpo! — «Тисяча подяк за твою допомогу!»
396	parto	частина	parte «частково», partopreni «брати участь», plejparte «здебільшого»	Ĉi tiu parto de la urbo estas tre malnova. — «Ця частина міста дуже стара.»
398	plano	план	plani «планувати», laborplano «робочий план»	Kio estas via plano por morgaŭ? — «Який у тебе план на завтра?»
402	edzo	чоловік (у шлюбі)	edzino «дружина», geedzoj «подружжя», edziĝi «одружитися (про чоловіка)»	Ŝia edzo estas inĝeniero. — «Її чоловік — інженер.»
405	celo	мета	celi «цілитися», sencela «безцільний», vivcelo «мета життя»	Mia celo estas lerni Esperanton. — «Моя мета — вивчити есперанто.»
411	vizaĝo	обличчя	vizaĝesprimo «вираз обличчя», vizaĝalvizaĝe «віч-на-віч»	Li lavis sian vizaĝon. — «Він умив обличчя.»

Більшість родин утворюється суфіксом або префіксом при корені: dom·et·o «будиночок» — це «будинок + малий», а bo·patr·o «тесть, свекор» — «свояцтво + батько». Інші поєднують два корені: dormo·ĉambro «спальня». Той самий корінь дає й слова інших частин мови, як-от дієслово vivi та прикметник viva поряд із vivo. Правила — на сторінці словотвір.

Іменники від дієслів і прикметників

Корінь не має власної частини мови; її визначає закінчення. Тож вісім із 100 іменників мають спільний корінь з одним зі 100 найчастіших дієслів:

Іменник	Дієслово з тим самим коренем
vivo «життя» (95)	vivi «жити» (129)
laboro «робота» (125)	labori «працювати» (126)
demando «запитання» (201)	demandi «запитувати» (188)
amo «любов» (255)	ami «любити» (145)
helpo «допомога» (298)	helpi «допомагати» (110)
opinio «думка» (323)	opinii «вважати, мати думку» (170)
morto «смерть» (328)	morti «помирати» (182)
respondo «відповідь» (368)	respondi «відповідати» (271)

Ще кілька пар стоять далі в списку: nomo і nomi «називати» (372), eraro і erari «помилятися» (633), danko і danki «дякувати» (635), celo і celi «цілитися» (706), plano і plani «планувати» (721).

Ці закінчення утворюють нові іменники від дієслів і прикметників:

Закінчення	Що називає	Приклади	Українською
-o на дієслівному корені	саму дію	labori → laboro	«працювати» → «робота»
-ado	дію, що триває або повторюється	skribi → skribado	«писати» → «писання (процес)»
-aĵo	конкретну річ, пов’язану з дією або якістю	skribi → skribaĵo; manĝi → manĝaĵo; nova → novaĵo	«написане»; «їжа»; «новина»
-eco	якість або стан, що описує прикметник	bela → beleco; libera → libereco	«гарний» → «краса»; «вільний» → «свобода»
-ulo	особу з такою якістю	riĉa → riĉulo; blinda → blindulo	«багатий» → «багач»; «сліпий» → «сліпець»

PMEG дає практичне правило: -eco завжди називає якість або стан, а -aĵo зазвичай — конкретну річ. Тож beleco — це «гарність» (стан), а belaĵo — «щось гарне». Усі суфікси — на сторінці суфікси.

Що врахувати україномовному учневі

Українцеві найбільше відмінностей доведеться опанувати в роді, відмінках і множині. Український іменник має рід, сім відмінків (разом із кличним) і чимало особливих форм множини; іменник есперанто має єдине закінчення -o і єдине -j.

В українській	В есперанто	Приклад
Три роди (батько, мати, дитя)	Граматичного роду немає. Стать виражає суфікс -in-	patro — «батько», patrino — «мати», infano — «дитина»
Закінчення -o нагадує середній рід («вікно», «місто»)	-o — лише ознака іменника й нічого не каже про рід	knabo — «хлопчик», kato — «кіт», libro — «книга»
Нерідко окремі слова: син — донька, брат — сестра, чоловік — дружина	Один корінь і -in-	filo — filino, frato — fratino, edzo — edzino
Особливі форми множини: людина — люди, дитина — діти, друг — друзі, око — очі	Завжди -j	homo — homoj, infano — infanoj, amiko — amikoj, okulo — okuloj
Лише множина: двері, гроші	Звичайна однина	Bonvolu fermi la pordon. — «Зачини, будь ласка, двері». Mi ne havas sufiĉe da mono. — «Мені не вистачає грошей».
Професії з жіночою формою: учитель — учителька, актор — акторка	Одна основна форма, -in- для жінки	instruisto — instruistino, kuracisto — kuracistino
Сім відмінків: кіт, кота, коту, кота, котом, коті, коте	Лише -n (знахідний); решту виражають прийменники	Mi vidas katon. — «Я бачу кота». Mi parolas pri kato. — «Я говорю про кота».
Артикля немає	Одне la для речей, відомих обом сторонам; неозначеного артикля немає	Mi havas hundon. — «У мене є собака». La hundo estas granda. — «Собака велика».

Займенник вибирають за особою, а не за граматичним родом іменника: українське «особа» — жіночого роду, але про чоловіка, названого словом persono, скажеш li, а про жінку — ŝi. Див. займенники. Дієслова за статтю не змінюються зовсім: Li iris — «Він ішов», Ŝi iris — «Вона йшла».

Кілька іменників виглядають знайомо, але означають інше або розрізняються інакше:

Tempo — це передусім «час», а не «темп» у значенні швидкості. Швидкість — rapideco, а Mi ne havas tempon означає «У мене немає часу».
Strato — це «вулиця», а не «страта» (виконання смертного вироку). Страта — ekzekuto.
Letero — це «лист» у значенні письмового повідомлення, а не «літера» й не «лист дерева». Літера алфавіту — litero, лист дерева — folio. Різниця в одній голосній вирішує зміст: Mi skribas leteron — «Я пишу листа», але la litero ĉ — «літера ĉ».
Familio — це «родина, сім’я», а не «фамілія»: прізвище — familinomo. Слово afero — «справа, річ», а не «афера».
Tablo — це «стіл», а не «табло» й не «таблиця». Таблиця — tabelo: La libro estas sur la tablo — «Книжка лежить на столі».
Studento — це «студент вишу» (ReVo: lernanto en supera lernejo, тобто в університеті, академії тощо), так само як в українській. Учень школи — lernanto.

Як ми рахували

Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі esperanto-1000-common-words.csv. Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів. Множину -j і знахідний -n відкинуто, тож libro, libroj і libron рахуються разом під libro; метод описано на сторінці найуживаніші слова.

359 із 1000 записів — іменники (35,9%). У сумі їхні значення per_million дають 86 593 на мільйон, тож іменники становлять 8,7% усіх слів корпусу. Дієслова становлять 17,6%.
8 зі 100 найчастіших слів — іменники, а серед перших 300 — 62.
100 найчастіших іменників стоять на місцях від 55 до 411 у списку. У сумі їхні значення per_million дають 52 217, а це 5,2% усіх слів і 60,3% усіх уживань іменників, охоплених списком.
Перші 10, 20 і 50 іменників становлять 1,3%, 2,2% і 3,8% усіх слів. Лише homo — 0,2%.

Частину мови визначено за закінченнями: запис на -o вважається іменником, крім граматичних слів на кшталт kio і tio, які вважаються корелятивами. Похідний іменник рахується окремо, тож patro і patrino — два іменники. Імена з великої літери (Maria, Parizo) не враховано, окрім Esperanto і Dio. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці лексика.

Часті запитання

Які іменники в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших іменників — homo, tempo, libro, infano, jaro, lingvo, vivo, tago, domo і mono. Разом вони становлять 1,3% усіх слів корпусу Tatoeba.

Скільки іменників есперанто треба знати?

20 найчастіших іменників охоплюють 2,2% усіх слів нашого корпусу, 50 найчастіших — 3,8%, а 100 найчастіших — 5,2%. Іменники загалом становлять 8,7% усіх слів, бо в кожному реченні повторюються ті самі кілька граматичних слів і дієслів: самі граматичні слова становлять 44,4%. Про інші частини мови див. список 1 000 слів.

Як утворити множину іменника в есперанто?

Додай до іменника -j: libro → libroj. Для додатка додай після нього -n: librojn. Усі іменники підпорядковуються цьому правилу, а артикль la не змінюється.

Чи мають іменники есперанто рід?

Ні. В есперанто немає граматичного роду. Більшість слів для людей, як-от amiko «друг», нічого не кажуть про стать, а суфікс -in- утворює жіночу форму коренів, чоловічих за значенням: patro «батько» → patrino «мати».

Як в есперанто утворити іменник від дієслова чи прикметника?

Зміни закінчення: labori «працювати» → laboro «робота». Для дії, що триває, додай -ad- (skribado), для конкретної речі — -aĵ- (manĝaĵo), для якості — -ec- (beleco), а для особи з якістю — -ul- (riĉulo). Див. суфікси.

Джерела

Esperantopedia: 1000 найуживаніших слів есперанто (CSV, ранг, частина мови, значення англійською, частота на мільйон), пораховано 8 жовтня 2026 року; метод — на цій сторінці
Tatoeba: downloads — речення мовою есперанто, завантажено 7 жовтня 2026 року; ліцензія CC BY 2.0 FR
Reta Vortaro (ReVo): статті, як-от domo, patro, knabo, studi і skribi, прочитано 8 жовтня 2026 року; значення слів родин скорочено за ReVo
PMEG: Bazaj reguloj por O-vortoj, Seksa signifo de O-vortoj і сторінки суфіксів AD, AĴ і EC
Wiktionary: Esperanto lemmas (CC BY-SA 4.0) та ESPDIC Paul Denisowski (CC BY 3.0), джерела англійських значень у списку

#Кожен іменник закінчується на -o, у множині — -j, а як додаток — -n

#Іменники для людей: -in- утворює жіночу форму

#10 іменників, які варто вивчити першими

#100 найчастіших іменників есперанто

#Іменники від дієслів і прикметників

#Що врахувати україномовному учневі

#Як ми рахували

#Часті запитання

#Які іменники в есперанто найчастіші?

#Скільки іменників есперанто треба знати?

#Як утворити множину іменника в есперанто?

#Чи мають іменники есперанто рід?

#Як в есперанто утворити іменник від дієслова чи прикметника?

#Джерела