Вивчення
100 найчастіших дієслів есперанто з прикладами
Сто дієслів, шість закінчень і жодних неправильних форм: разом вони становлять 14,2% усіх слів у повсякденних реченнях есперанто.
Найчастіші дієслова есперанто — esti «бути», povi «могти», havi «мати», fari «робити», diri «казати» і voli «хотіти». 100 найчастіших дієслів із нашого списку 1 000 найуживаніших слів становлять 14,2% усіх слів у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а лише десять найчастіших — 8,1%. Кожне дієслово має однакові закінчення для всіх осіб, тож один короткий урок про закінчення дієслів відкриває всю таблицю.
Шість закінчень, одна форма для кожної особи
Кожне дієслово нижче подано інфінітивом на -i. Щоб його вжити, заміни -i на закінчення; воно однакове для «я», «ти», «він», «ми» й «вони».
| Закінчення | Вжиток | Приклад | Українською |
|---|---|---|---|
| -i | інфінітив | iri | іти |
| -as | теперішній час | Mi iras. Ili iras. | «Я йду. Вони йдуть». |
| -is | минулий час | Mi iris. | «Я йшов(-ла)». |
| -os | майбутній час | Ni iros. | «Ми підемо». |
| -us | умовний спосіб | Ŝi irus. | «Вона пішла б». |
| -u | наказ, побажання | Iru! | «Іди!» |
Неправильних дієслів немає, навіть esti: mi estas, vi estas, ili estas. Про складені часи та дієприкметники див. дієслова.
10 дієслів, які варто вивчити першими
Це наш власний вибір, а не офіційний список. Вісім із десяти входять до десяти найчастіших дієслів таблиці. Два інші дієслова з тієї десятки, devi і ŝati, ідуть далі: devi працює, як povi і voli, а ŝati вживається так само (Mi ŝatas legi. — «Я люблю читати»). Kompreni і paroli додано, бо початківцю вони потрібні вже в першій розмові.
| Дієслово | Українською | Чому першим | Приклад |
|---|---|---|---|
| esti | бути | Особа, місце й стан; найчастіше дієслово з великим відривом (4,1% усіх слів) | Mi estas studento. — «Я студент». |
| havi | мати | Володіння й родина | Mi havas fraton. — «У мене є брат». |
| voli | хотіти | Побажання й замовлення в крамницях і кафе | Mi volas manĝi. — «Я хочу їсти». |
| povi | могти, бути в змозі | Здатність, дозвіл і ввічливі запитання | Ĉu mi povas sidi ĉi tie? — «Чи можна мені сісти тут?» |
| iri | іти, ходити | Рух і напрямки | Ni iras al la parko. — «Ми йдемо до парку». |
| fari | робити | Утворює запитання Kion vi faras? | Ŝi faras kukon. — «Вона пече пиріг». |
| diri | казати, сказати | Дає змогу запитати, як сказати слово | Kiel oni diras „dankon“ angle? — «Як сказати „dankon“ англійською?» |
| scii | знати (факт) | Відповідати й не відповідати на запитання | Ĉu vi scias, kie estas la banko? — «Ти знаєш, де банк?» |
| kompreni | розуміти | Сказати, чи ти стежиш за розмовою | Ĉu vi komprenas min? — «Ти мене розумієш?» |
| paroli | говорити, розмовляти | Запитати, хто якою мовою говорить | Ĉu vi parolas Esperanton? — «Ти говориш мовою есперанто?» |
100 найчастіших дієслів есперанто
Ранг — це місце дієслова серед усіх 1 000 слів списку, тож esti під номером 3 іде одразу за la і mi. Стовпець «Перехідне?» відповідає позначкам ReVo, Reta Vortaro: T — перехідне (дієслово може мати прямий додаток з -n), I — неперехідне, T/I — ReVo відзначає обидва вжитки, – — ReVo позначки не дає. Приклади наші власні; будь-яке дієслово можна знайти в словнику.
| Ранг | Дієслово | Українською | Перехідне? | Приклад |
|---|---|---|---|---|
| 3 | esti | бути | I | La kato estas en la ĝardeno. — «Кіт у саду.» |
| 19 | povi | могти, бути в змозі | T | Mi povas veni morgaŭ. — «Я можу прийти завтра.» |
| 21 | havi | мати | T | Ŝi havas tri katojn. — «У неї є три коти.» |
| 27 | fari | робити | T | Kion vi faras? — «Що ти робиш?» |
| 30 | diri | казати, сказати | T | Li diris nenion. — «Він нічого не сказав.» |
| 31 | voli | хотіти | T | Mi volas kafon. — «Я хочу кави.» |
| 35 | scii | знати (факт) | T | Mi ne scias la respondon. — «Я не знаю відповіді.» |
| 39 | devi | мусити, бути змушеним | T | Ni devas iri hejmen. — «Нам треба йти додому.» |
| 40 | iri | іти, ходити | I | Ŝi iras al la lernejo. — «Вона ходить до школи.» |
| 47 | ŝati | любити, цінувати (щось) | T | Mi ŝatas muzikon. — «Я люблю музику.» |
| 50 | paroli | говорити, розмовляти | T/I | Ŝi parolas tri lingvojn. — «Вона говорить трьома мовами.» |
| 52 | vidi | бачити | T | Mi vidas hundon en la ĝardeno. — «Я бачу в саду собаку.» |
| 61 | veni | приходити, приїжджати | I | Mia amiko venos morgaŭ. — «Мій друг прийде завтра.» |
| 67 | kredi | вірити, вважати | T/I | Mi kredas vin. — «Я вірю тобі.» |
| 80 | pensi | думати | T/I | Mi pensas pri vi. — «Я думаю про тебе.» |
| 83 | manĝi | їсти | T | Ni manĝas pomojn. — «Ми їмо яблука.» |
| 84 | bezoni | потребувати | T | Mi bezonas helpon. — «Мені потрібна допомога.» |
| 97 | okazi | траплятися, відбуватися | I | Kio okazis? — «Що трапилося?» |
| 99 | trovi | знаходити, знайти | T | Mi trovis mian ŝlosilon. — «Я знайшов свій ключ.» |
| 101 | doni | давати | T | Li donas floron al ŝi. — «Він дає їй квітку.» |
| 110 | helpi | допомагати | T/I | Ĉu vi povas helpi min? — «Ти можеш мені допомогти?» |
| 111 | aĉeti | купувати | T | Ŝi aĉetis novan libron. — «Вона купила нову книжку.» |
| 112 | resti | залишатися | I | Mi restas hejme hodiaŭ. — «Сьогодні я залишаюся вдома.» |
| 120 | peti | просити | T/I | Li petis panon. — «Він попросив хліба.» |
| 121 | kompreni | розуміти | T | Mi ne komprenas la demandon. — «Я не розумію запитання.» |
| 124 | bonvoli | виявити ласку (bonvolu «будь ласка») | I | Bonvolu atendi minuton. — «Зачекай хвилину, будь ласка.» |
| 126 | labori | працювати | I | Li laboras en banko. — «Він працює в банку.» |
| 129 | vivi | жити, бути живим | I | La avo ankoraŭ vivas. — «Дідусь ще живий.» |
| 131 | atendi | чекати | T | Mi atendas la buson. — «Я чекаю на автобус.» |
| 135 | rigardi | дивитися | T | Ni rigardas filmon. — «Ми дивимося фільм.» |
| 136 | provi | пробувати, намагатися | T | Provu denove! — «Спробуй ще раз!» |
| 137 | lerni | вчити(ся), вивчати | T | Mi lernas Esperanton. — «Я вивчаю есперанто.» |
| 140 | legi | читати | T | Ŝi legas gazeton. — «Вона читає газету.» |
| 144 | aŭdi | чути | T | Mi aŭdas muzikon. — «Я чую музику.» |
| 145 | ami | любити, кохати | T | Li amas sian familion. — «Він любить свою родину.» |
| 146 | loĝi | жити, мешкати | T/I | Ni loĝas en malgranda urbo. — «Ми живемо в невеликому місті.» |
| 148 | deziri | бажати | T | Mi deziras al vi feliĉon. — «Я бажаю тобі щастя.» |
| 151 | senti | відчувати | T | Li sentis doloron en la piedo. — «Він відчув біль у стопі.» |
| 160 | lasi | залишати, дозволяти | T | Lasu min paroli! — «Дай мені сказати!» |
| 161 | koni | знати (людину, місце) | T | Ĉu vi konas tiun viron? — «Ти знаєш того чоловіка?» |
| 163 | ŝajni | здаватися | I | Ŝajnas, ke pluvos. — «Здається, піде дощ.» |
| 166 | uzi | користуватися, використовувати | T | Mi uzas komputilon. — «Я користуюся комп’ютером.» |
| 169 | preni | брати | T | Li prenis sian ĉapelon. — «Він узяв свій капелюх.» |
| 170 | opinii | вважати, мати думку | T | Kion vi opinias pri tio? — «Що ти про це думаєш?» |
| 172 | ludi | гратися, грати | T/I | La infanoj ludas en la ĝardeno. — «Діти граються в саду.» |
| 177 | alveni | прибувати, приїжджати | I | La trajno alvenis je la tria. — «Поїзд прибув о третій.» |
| 179 | ekzisti | існувати | I | Tiu vorto ne ekzistas. — «Цього слова не існує.» |
| 182 | morti | помирати | I | La floroj mortis. — «Квіти загинули.» |
| 183 | skribi | писати | T | Mi skribas leteron. — «Я пишу листа.» |
| 186 | sukcesi | вдаватися, мати успіх | I | Mi sukcesis trovi la hotelon. — «Мені вдалося знайти готель.» |
| 188 | demandi | запитувати, питати | T | Li demandis, kie estas la stacidomo. — «Він запитав, де вокзал.» |
| 190 | foriri | іти геть, відходити | I | Ŝi foriris sen vorto. — «Вона пішла без жодного слова.» |
| 191 | forgesi | забувати | T/I | Mi forgesis lian nomon. — «Я забув його ім’я.» |
| 192 | trinki | пити | T | Li trinkas akvon. — «Він п’є воду.» |
| 194 | rajti | мати право, могти (з дозволу) | I | Ĉu mi rajtas eniri? — «Чи можна мені зайти?» |
| 200 | aspekti | виглядати | I | Ŝi aspektas feliĉa. — «Вона виглядає щасливою.» |
| 203 | iĝi | ставати | I | Li iĝis kuracisto. — «Він став лікарем.» |
| 204 | viziti | відвідувати | T | Ni vizitos la avinon dimanĉe. — «У неділю ми відвідаємо бабусю.» |
| 205 | kapabli | бути здатним | T | Ŝi kapablas solvi tiun problemon. — «Вона здатна розв’язати цю проблему.» |
| 206 | perdi | губити, втрачати | T | Mi perdis mian ombrelon. — «Я загубив свою парасольку.» |
| 207 | ricevi | отримувати | T | Ŝi ricevis leteron de amiko. — «Вона отримала листа від друга.» |
| 209 | reveni | повертатися | I | Li revenos je la sesa. — «Він повернеться о шостій.» |
| 212 | timi | боятися | T | La infano timas la hundon. — «Дитина боїться собаки.» |
| 215 | dormi | спати | I | La bebo dormas. — «Немовля спить.» |
| 219 | ĉesi | припиняти(ся), переставати | I | La pluvo ĉesis. — «Дощ перестав.» |
| 220 | plaĉi | подобатися | I | Tiu libro plaĉas al mi. — «Ця книжка мені подобається.» |
| 222 | esperi | сподіватися | T/I | Mi esperas, ke vi venos. — «Я сподіваюся, що ти прийдеш.» |
| 224 | komenci | починати | T | Ni komencas la lecionon. — «Ми починаємо урок.» |
| 231 | renkonti | зустрічати | T | Mi renkontis ŝin en la urbo. — «Я зустрів її в місті.» |
| 236 | necesi | бути потрібним | – | Ne necesas rapidi. — «Поспішати не треба.» |
| 239 | serĉi | шукати | T | Mi serĉas mian telefonon. — «Я шукаю свій телефон.» |
| 240 | studi | вчитися (у виші), вивчати | T | Ŝi studas medicinon. — «Вона вивчає медицину.» |
| 243 | meti | класти, ставити | T | Metu la libron sur la tablon. — «Поклади книжку на стіл.» |
| 244 | montri | показувати | T | Ŝi montris al ni la vojon. — «Вона показала нам дорогу.» |
| 249 | memori | пам’ятати | T/I | Mi memoras tiun tagon. — «Я пам’ятаю той день.» |
| 250 | ebli | бути можливим | – | Ĉu eblas pagi per karto? — «Чи можна заплатити карткою?» |
| 258 | atingi | досягати | T/I | Ni atingis la supron de la monto. — «Ми досягли вершини гори.» |
| 259 | troviĝi | знаходитися | I | La banko troviĝas apud la stacidomo. — «Банк розташований поруч із вокзалом.» |
| 260 | aŭskulti | слухати | T | Ni aŭskultas radion. — «Ми слухаємо радіо.» |
| 264 | scipovi | уміти | T | Ŝi scipovas naĝi. — «Вона вміє плавати.» |
| 267 | decidi | вирішувати | T | Ni decidis resti hejme. — «Ми вирішили залишитися вдома.» |
| 270 | eliri | виходити | T/I | Li eliris el la ĉambro. — «Він вийшов із кімнати.» |
| 271 | respondi | відповідати | T/I | Ŝi respondis al mia letero. — «Вона відповіла на мій лист.» |
| 282 | fariĝi | ставати, робитися | I | La vetero fariĝis malvarma. — «Погода стала холодною.» |
| 287 | sidi | сидіти | I | La kato sidas sur la seĝo. — «Кіт сидить на стільці.» |
| 288 | pagi | платити | T | Mi pagis dek eŭrojn. — «Я заплатив десять євро.» |
| 289 | eniri | входити, заходити | T/I | Bonvolu eniri. — «Заходь, будь ласка.» |
| 291 | ŝanĝi | змінювати | T | Mi ŝanĝis mian opinion. — «Я змінив свою думку.» |
| 302 | gravi | мати значення, бути важливим | I | Tio ne gravas. — «Це не має значення.» |
| 308 | rakonti | розповідати | T | La avino rakontas fabelon. — «Бабуся розповідає казку.» |
| 309 | forlasi | покидати | T | Li forlasis la urbon. — «Він покинув місто.» |
| 311 | akcepti | приймати | T | Ŝi akceptis la donacon. — «Вона прийняла подарунок.» |
| 313 | kanti | співати | T | Ŝi kantas belan kanton. — «Вона співає гарну пісню.» |
| 314 | pasigi | проводити (час) | T | Ni pasigis la feriojn ĉe la maro. — «Ми провели канікули біля моря.» |
| 316 | sendi | надсилати | T | Mi sendis mesaĝon al li. — «Я надіслав йому повідомлення.» |
| 319 | malfermi | відчиняти, відкривати | T | Bonvolu malfermi la fenestron. — «Відчини, будь ласка, вікно.» |
| 320 | manki | бракувати | I | Al mi mankas tempo. — «Мені бракує часу.» |
| 321 | naĝi | плавати | I | Ni naĝas en la maro. — «Ми плаваємо в морі.» |
| 325 | igi | змушувати, спричиняти | T | Tio igis ŝin ridi. — «Це змусило її засміятися.» |
| 326 | mortigi | вбивати | T | La malvarmo mortigis la florojn. — «Холод убив квіти.» |
З 100 дієслів 57 мають позначку T, 27 — I і 14 — T/I, а для necesi і ebli ReVo позначки не дає. Три примітки до позначок:
- Модальні дієслова вважаються перехідними. Після povi, voli і devi інфінітив є прямим додатком (PMEG), і ReVo каже це про devi. З трьох лише voli приймає ще й звичайний іменник у додатку: Mi volas kafon.
- Дієслова з суфіксом підпорядковуються суфіксу. У ReVo немає позначки для troviĝi і fariĝi; ми показуємо I, бо дієслово з -iĝ- ніколи не має додатка. Pasigi, igi і mortigi з -ig- мають його завжди.
- Складені дієслова можуть відрізнятися від основи. Alveni, reveni і foriri — це veni та iri з прийменником або префіксом (див. префікси) і лишаються неперехідними. ReVo позначає eliri й eniri як T/I, бо місце може бути додатком (eniri la ĉambron, приклад у ReVo) або стояти після прийменника (eniri en la ĉambron).
Пари на кшталт komenci і komenciĝi
Англійські «start», «end» і «change» вживаються з додатком і без нього. Есперанто розділяє їх: komenci приймає додаток, komenciĝi — ні. Нижче наведено шість пар зі списку. Повне правило з понад 30 парами — на сторінці -ig- і -iĝ-.
| Пара (ранг) | Зміна | Приклад |
|---|---|---|
| komenci (224) → komenciĝi (534) | T → I | Ni komencis la lecionon. — «Ми почали урок». / La leciono komenciĝis. — «Урок почався». |
| fini (339) → finiĝi (467) | T → I | Ŝi finis la laboron. — «Вона закінчила роботу». / La laboro finiĝis. — «Робота закінчилася». |
| trovi (99) → troviĝi (259) | T → I | Mi trovis la libron. — «Я знайшов книжку». / La libro troviĝas sur la breto. — «Книжка лежить на полиці». |
| fari (27) → fariĝi (282) | T → I | Mi faris teon. — «Я зробив чай». / La teo fariĝis malvarma. — «Чай охолов». |
| ŝanĝi (291) → ŝanĝiĝi (637) | T → I | Mi ŝanĝis la planon. — «Я змінив план». / La plano ŝanĝiĝis. — «План змінився». |
| morti (182) → mortigi (326) | I → T | La floroj mortis. — «Квіти загинули». / La malvarmo mortigis la florojn. — «Холод убив квіти». |
La leciono komencis без додатка — помилка; кажи La leciono komenciĝis. Обидва суфікси є й дієсловами: iĝi «ставати» та igi «змушувати», як у Tio igis ŝin ridi. — «Це змусило її засміятися».
Esti, havi, povi, voli і devi з інфінітивом
Коли далі йде друге дієслово, воно лишається в інфінітиві, без «щоб» і без прийменника.
| Дієслово | З інфінітивом | Приклад |
|---|---|---|
| esti | Інфінітив може бути підметом | Paroli Esperanton estas agrable. — «Говорити мовою есперанто приємно». |
| havi | Не вживається для обов’язку; «мусити» — це devi | Mi devas iri. — «Мені треба йти». |
| povi | Здатність або дозвіл | Ŝi povas legi. — «Вона вміє читати». |
| voli | Бажання | Mi volas dormi. — «Я хочу спати». |
| devi | Необхідність | Ni devas atendi. — «Нам треба чекати». |
З povi, voli і devi особа, яка може, хоче чи мусить, є й особою, що виконує дію (PMEG). Якщо виконавець інший, вживай підрядне речення з ke: Mi volas, ke vi venu. — «Я хочу, щоб ти прийшов». Багато інших дієслів таблиці теж приймають інфінітив: ŝati, bezoni, deziri, provi, komenci, lerni, decidi, scipovi і sukcesi.
Що врахувати україномовному учневі
Немає «-ся». Українські дієслова на «-ся» в есперанто передаються трьома способами. Одні отримують суфікс -iĝ-: «початися» — komenciĝi, «знаходитися» — troviĝi, «ставати» — iĝi і fariĝi. В інших нічого не додається: «здаватися» — ŝajni, «подобатися» — plaĉi, «сподіватися» — esperi, «боятися» — timi, «намагатися» — provi, «вчитися» — lerni, «залишатися» — resti, «повертатися» — reveni. Треті беруть слово sin (див. займенники). Додавати зворотний суфікс за українською звичкою не треба.
Інші відмінки й прийменники. Керування українських дієслів часто не збігається з есперантським. Ось приклади з таблиці:
| Українською | Мовою есперанто |
|---|---|
| допомагати кому? (давальний) | Ĉu vi povas helpi min? — прямий додаток з -n; ReVo наводить і форму з al, наприклад helpi al ŝi |
| вірити кому? (давальний) | Mi kredas vin. |
| боятися кого? (родовий) | La infano timas la hundon. |
| просити чого? (родовий) | Li petis panon. |
| користуватися чим? (орудний) | Mi uzas komputilon. |
| зустріти кого? | Mi renkontis ŝin. — без прийменника |
| дивитися на що? | Ni rigardas filmon. — без прийменника |
| відповісти на що? | Ŝi respondis al mia letero. — прийменник al |
| думати про кого? | Mi pensas pri vi. — прийменник pri |
Після iĝi, fariĝi, esti і aspekti — без -n. Українське «став лікарем», «виглядає щасливою» (орудний відмінок) мовою есперанто виглядає так: Li iĝis kuracisto, Ŝi aspektas feliĉa, La vetero fariĝis malvarma. Закінчення -n тут немає.
Дієслово «бути» не опускається. Українською в теперішньому часі «бути» опускають: «Я студент». В есперанто esti потрібне завжди: Mi estas studento. «У мене є брат» мовою есперанто — Mi havas fraton (дослівно «я маю брата»), а «У мене немає брата» — Mi ne havas fraton.
Виду немає. «Читати» і «прочитати», «писати» і «написати», «робити» і «зробити» мовою есперанто мають одну форму: legi, skribi, fari. Минуле Mi legis відповідає і «читав», і «прочитав». Докладніше — на сторінці дієслова.
Одне українське дієслово — два есперантські. «Жити»: vivi (бути живим: La avo ankoraŭ vivas) і loĝi (мешкати: Ni loĝas en malgranda urbo). «Знати»: scii (факт) і koni (людину, місце), а «вміти» — scipovi. «Любити»: ami (Li amas sian familion) і ŝati (Mi ŝatas muzikon). «Слухати» і «чути»: aŭskulti і aŭdi. «Вчити(ся)» і «вивчати»: lerni і studi. «Залишити»: lasi (залишити, дозволити) і forlasi (покинути).
Одне есперантське дієслово — кілька українських. Iri — і «іти», і «їхати». Meti — і «класти», і «ставити», і «поміщати».
Префіксні дієслова. Українські «увійти», «вийти», «піти», «повернутися», «прибути» мовою есперанто — eniri, eliri, foriri, reveni, alveni.
Безособові слова. «Треба», «можна», «важливо» в есперанто — дієслова: Ne necesas rapidi «Поспішати не треба», Ĉu eblas pagi per karto? «Чи можна заплатити карткою?», Tio ne gravas «Це не має значення». Для дозволу є rajti: Ĉu mi rajtas eniri? «Чи можна мені зайти?» Дієслова plaĉi і manki керують так само, як українські «подобатися» й «бракувати»: особа, якій щось подобається чи якої чогось бракує, стоїть після al — там, де українська ставить давальний відмінок: Tiu libro plaĉas al mi — «Ця книжка мені подобається», Al mi mankas tempo — «Мені бракує часу».
Наголос. В інфінітиві він завжди падає на склад перед -i: paroli па-РО-лі, komenci ко-МЕН-ці, foriri фо-РІ-рі.
Як ми рахували
Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі esperanto-1000-common-words.csv. Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів, а кожна форма дієслова рахується під інфінітивом; метод описано на сторінці найуживаніші слова.
- 313 із 1000 записів — дієслова (31,3%). У сумі їхні значення
per_millionдають 175 641 на мільйон, тож дієслова становлять 17,6% усіх слів корпусу. - 19 зі 100 найчастіших слів — дієслова, а серед перших 300 — 88.
- 100 найчастіших дієслів стоять на місцях від 3 до 326 у списку. У сумі їхні значення
per_millionдають 141 900, а це 14,2% усіх слів і 80,8% усіх уживань дієслів, охоплених списком. - Перші 10, 20 і 50 дієслів становлять 8,1%, 9,7% і 12,1% усіх слів. Лише esti — 4,1%.
Частину мови визначено за закінченнями: запис на -i вважається дієсловом, а похідна форма рахується окремо, тож komenci і komenciĝi — два дієслова. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці лексика.
Часті запитання
Які дієслова в есперанто найчастіші?
У нашому списку десять найчастіших дієслів — esti, povi, havi, fari, diri, voli, scii, devi, iri і ŝati. Разом вони становлять 8,1% усіх слів корпусу Tatoeba; лише esti — 4,1%.
Скільки дієслів есперанто треба знати?
20 найчастіших дієслів охоплюють 9,7% усіх слів нашого корпусу, 50 найчастіших — 12,1%, а 100 найчастіших — 14,2%. Кожне дієслово приймає ті самі закінчення, тож кожне нове дієслово — це лише новий корінь. Про інші частини мови див. список 1 000 слів.
Чи є в есперанто неправильні дієслова?
Ні. Усі дієслова, зокрема esti «бути», вживають закінчення -i, -as, -is, -os, -us і -u, а форма не змінюється за особою й числом: mi iras, ili iras.
Як дізнатися, чи приймає дієслово есперанто додаток?
Подивися в ReVo, де дієслова позначено як перехідні, неперехідні або обидва. Можна й запитати «що?» або «кого?» після дієслова. Дієслово з -ig- завжди приймає додаток, а з -iĝ- — ніколи; див. -ig- і -iĝ-.
Як сказати «мені треба» мовою есперанто?
Вживай devi: Mi devas iri. — «Мені треба йти». Дієслово havi означає «володіти» (Mi havas libron) і не вживається для обов’язку.
Джерела
- Esperantopedia: 1000 найуживаніших слів есперанто (CSV, ранг, частина мови, значення англійською, частота на мільйон), пораховано 8 жовтня 2026 року; метод — на цій сторінці
- Tatoeba: downloads — речення мовою есперанто, завантажено 7 жовтня 2026 року; ліцензія CC BY 2.0 FR
- Reta Vortaro (ReVo): скорочення tr, ntr, x; статті, як-от esti, povi, devi, paroli, komenci і troviĝi, прочитано 8 жовтня 2026 року
- PMEG: I-verboj kune kun povi, devi kaj voli, I-verboj kiel subjekto, I-verboj kune kun aliaj verboj, IĜ-verboj
- Wiktionary: Esperanto lemmas (CC BY-SA 4.0) та ESPDIC Paul Denisowski (CC BY 3.0), джерела англійських значень у списку
Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.