Esperantopedia

Вивчення

100 найчастіших дієслів есперанто з прикладами

Сто дієслів, шість закінчень і жодних неправильних форм: разом вони становлять 14,2% усіх слів у повсякденних реченнях есперанто.

Оновлено: 7 хв читання

Найчастіші дієслова есперанто — esti «бути», povi «могти», havi «мати», fari «робити», diri «казати» і voli «хотіти». 100 найчастіших дієслів із нашого списку 1 000 найуживаніших слів становлять 14,2% усіх слів у корпусі з 5,8 мільйона слів повсякденних речень есперанто, а лише десять найчастіших — 8,1%. Кожне дієслово має однакові закінчення для всіх осіб, тож один короткий урок про закінчення дієслів відкриває всю таблицю.

Шість закінчень, одна форма для кожної особи

Кожне дієслово нижче подано інфінітивом на -i. Щоб його вжити, заміни -i на закінчення; воно однакове для «я», «ти», «він», «ми» й «вони».

ЗакінченняВжитокПрикладУкраїнською
-iінфінітивiriіти
-asтеперішній часMi iras. Ili iras.«Я йду. Вони йдуть».
-isминулий часMi iris.«Я йшов(-ла)».
-osмайбутній часNi iros.«Ми підемо».
-usумовний спосібŜi irus.«Вона пішла б».
-uнаказ, побажанняIru!«Іди!»

Неправильних дієслів немає, навіть esti: mi estas, vi estas, ili estas. Про складені часи та дієприкметники див. дієслова.

10 дієслів, які варто вивчити першими

Це наш власний вибір, а не офіційний список. Вісім із десяти входять до десяти найчастіших дієслів таблиці. Два інші дієслова з тієї десятки, devi і ŝati, ідуть далі: devi працює, як povi і voli, а ŝati вживається так само (Mi ŝatas legi. — «Я люблю читати»). Kompreni і paroli додано, бо початківцю вони потрібні вже в першій розмові.

ДієсловоУкраїнськоюЧому першимПриклад
estiбутиОсоба, місце й стан; найчастіше дієслово з великим відривом (4,1% усіх слів)Mi estas studento. — «Я студент».
haviматиВолодіння й родинаMi havas fraton. — «У мене є брат».
voliхотітиПобажання й замовлення в крамницях і кафеMi volas manĝi. — «Я хочу їсти».
poviмогти, бути в змозіЗдатність, дозвіл і ввічливі запитанняĈu mi povas sidi ĉi tie? — «Чи можна мені сісти тут?»
iriіти, ходитиРух і напрямкиNi iras al la parko. — «Ми йдемо до парку».
fariробитиУтворює запитання Kion vi faras?Ŝi faras kukon. — «Вона пече пиріг».
diriказати, сказатиДає змогу запитати, як сказати словоKiel oni diras „dankon“ angle? — «Як сказати „dankon“ англійською?»
sciiзнати (факт)Відповідати й не відповідати на запитанняĈu vi scias, kie estas la banko? — «Ти знаєш, де банк?»
kompreniрозумітиСказати, чи ти стежиш за розмовоюĈu vi komprenas min? — «Ти мене розумієш?»
paroliговорити, розмовлятиЗапитати, хто якою мовою говоритьĈu vi parolas Esperanton? — «Ти говориш мовою есперанто?»

100 найчастіших дієслів есперанто

Ранг — це місце дієслова серед усіх 1 000 слів списку, тож esti під номером 3 іде одразу за la і mi. Стовпець «Перехідне?» відповідає позначкам ReVo, Reta Vortaro: T — перехідне (дієслово може мати прямий додаток з -n), I — неперехідне, T/I — ReVo відзначає обидва вжитки, – — ReVo позначки не дає. Приклади наші власні; будь-яке дієслово можна знайти в словнику.

РангДієсловоУкраїнськоюПерехідне?Приклад
3estiбутиILa kato estas en la ĝardeno. — «Кіт у саду.»
19poviмогти, бути в змозіTMi povas veni morgaŭ. — «Я можу прийти завтра.»
21haviматиTŜi havas tri katojn. — «У неї є три коти.»
27fariробитиTKion vi faras? — «Що ти робиш?»
30diriказати, сказатиTLi diris nenion. — «Він нічого не сказав.»
31voliхотітиTMi volas kafon. — «Я хочу кави.»
35sciiзнати (факт)TMi ne scias la respondon. — «Я не знаю відповіді.»
39deviмусити, бути змушенимTNi devas iri hejmen. — «Нам треба йти додому.»
40iriіти, ходитиIŜi iras al la lernejo. — «Вона ходить до школи.»
47ŝatiлюбити, цінувати (щось)TMi ŝatas muzikon. — «Я люблю музику.»
50paroliговорити, розмовлятиT/IŜi parolas tri lingvojn. — «Вона говорить трьома мовами.»
52vidiбачитиTMi vidas hundon en la ĝardeno. — «Я бачу в саду собаку.»
61veniприходити, приїжджатиIMia amiko venos morgaŭ. — «Мій друг прийде завтра.»
67krediвірити, вважатиT/IMi kredas vin. — «Я вірю тобі.»
80pensiдуматиT/IMi pensas pri vi. — «Я думаю про тебе.»
83manĝiїстиTNi manĝas pomojn. — «Ми їмо яблука.»
84bezoniпотребуватиTMi bezonas helpon. — «Мені потрібна допомога.»
97okaziтраплятися, відбуватисяIKio okazis? — «Що трапилося?»
99troviзнаходити, знайтиTMi trovis mian ŝlosilon. — «Я знайшов свій ключ.»
101doniдаватиTLi donas floron al ŝi. — «Він дає їй квітку.»
110helpiдопомагатиT/IĈu vi povas helpi min? — «Ти можеш мені допомогти?»
111aĉetiкупуватиTŜi aĉetis novan libron. — «Вона купила нову книжку.»
112restiзалишатисяIMi restas hejme hodiaŭ. — «Сьогодні я залишаюся вдома.»
120petiпроситиT/ILi petis panon. — «Він попросив хліба.»
121kompreniрозумітиTMi ne komprenas la demandon. — «Я не розумію запитання.»
124bonvoliвиявити ласку (bonvolu «будь ласка»)IBonvolu atendi minuton. — «Зачекай хвилину, будь ласка.»
126laboriпрацюватиILi laboras en banko. — «Він працює в банку.»
129viviжити, бути живимILa avo ankoraŭ vivas. — «Дідусь ще живий.»
131atendiчекатиTMi atendas la buson. — «Я чекаю на автобус.»
135rigardiдивитисяTNi rigardas filmon. — «Ми дивимося фільм.»
136proviпробувати, намагатисяTProvu denove! — «Спробуй ще раз!»
137lerniвчити(ся), вивчатиTMi lernas Esperanton. — «Я вивчаю есперанто.»
140legiчитатиTŜi legas gazeton. — «Вона читає газету.»
144aŭdiчутиTMi aŭdas muzikon. — «Я чую музику.»
145amiлюбити, кохатиTLi amas sian familion. — «Він любить свою родину.»
146loĝiжити, мешкатиT/INi loĝas en malgranda urbo. — «Ми живемо в невеликому місті.»
148deziriбажатиTMi deziras al vi feliĉon. — «Я бажаю тобі щастя.»
151sentiвідчуватиTLi sentis doloron en la piedo. — «Він відчув біль у стопі.»
160lasiзалишати, дозволятиTLasu min paroli! — «Дай мені сказати!»
161koniзнати (людину, місце)TĈu vi konas tiun viron? — «Ти знаєш того чоловіка?»
163ŝajniздаватисяIŜajnas, ke pluvos. — «Здається, піде дощ.»
166uziкористуватися, використовуватиTMi uzas komputilon. — «Я користуюся комп’ютером.»
169preniбратиTLi prenis sian ĉapelon. — «Він узяв свій капелюх.»
170opiniiвважати, мати думкуTKion vi opinias pri tio? — «Що ти про це думаєш?»
172ludiгратися, гратиT/ILa infanoj ludas en la ĝardeno. — «Діти граються в саду.»
177alveniприбувати, приїжджатиILa trajno alvenis je la tria. — «Поїзд прибув о третій.»
179ekzistiіснуватиITiu vorto ne ekzistas. — «Цього слова не існує.»
182mortiпомиратиILa floroj mortis. — «Квіти загинули.»
183skribiписатиTMi skribas leteron. — «Я пишу листа.»
186sukcesiвдаватися, мати успіхIMi sukcesis trovi la hotelon. — «Мені вдалося знайти готель.»
188demandiзапитувати, питатиTLi demandis, kie estas la stacidomo. — «Він запитав, де вокзал.»
190foririіти геть, відходитиIŜi foriris sen vorto. — «Вона пішла без жодного слова.»
191forgesiзабуватиT/IMi forgesis lian nomon. — «Я забув його ім’я.»
192trinkiпитиTLi trinkas akvon. — «Він п’є воду.»
194rajtiмати право, могти (з дозволу)IĈu mi rajtas eniri? — «Чи можна мені зайти?»
200aspektiвиглядатиIŜi aspektas feliĉa. — «Вона виглядає щасливою.»
203iĝiставатиILi iĝis kuracisto. — «Він став лікарем.»
204vizitiвідвідуватиTNi vizitos la avinon dimanĉe. — «У неділю ми відвідаємо бабусю.»
205kapabliбути здатнимTŜi kapablas solvi tiun problemon. — «Вона здатна розв’язати цю проблему.»
206perdiгубити, втрачатиTMi perdis mian ombrelon. — «Я загубив свою парасольку.»
207riceviотримуватиTŜi ricevis leteron de amiko. — «Вона отримала листа від друга.»
209reveniповертатисяILi revenos je la sesa. — «Він повернеться о шостій.»
212timiбоятисяTLa infano timas la hundon. — «Дитина боїться собаки.»
215dormiспатиILa bebo dormas. — «Немовля спить.»
219ĉesiприпиняти(ся), переставатиILa pluvo ĉesis. — «Дощ перестав.»
220plaĉiподобатисяITiu libro plaĉas al mi. — «Ця книжка мені подобається.»
222esperiсподіватисяT/IMi esperas, ke vi venos. — «Я сподіваюся, що ти прийдеш.»
224komenciпочинатиTNi komencas la lecionon. — «Ми починаємо урок.»
231renkontiзустрічатиTMi renkontis ŝin en la urbo. — «Я зустрів її в місті.»
236necesiбути потрібним–Ne necesas rapidi. — «Поспішати не треба.»
239serĉiшукатиTMi serĉas mian telefonon. — «Я шукаю свій телефон.»
240studiвчитися (у виші), вивчатиTŜi studas medicinon. — «Вона вивчає медицину.»
243metiкласти, ставитиTMetu la libron sur la tablon. — «Поклади книжку на стіл.»
244montriпоказуватиTŜi montris al ni la vojon. — «Вона показала нам дорогу.»
249memoriпам’ятатиT/IMi memoras tiun tagon. — «Я пам’ятаю той день.»
250ebliбути можливим–Ĉu eblas pagi per karto? — «Чи можна заплатити карткою?»
258atingiдосягатиT/INi atingis la supron de la monto. — «Ми досягли вершини гори.»
259troviĝiзнаходитисяILa banko troviĝas apud la stacidomo. — «Банк розташований поруч із вокзалом.»
260aŭskultiслухатиTNi aŭskultas radion. — «Ми слухаємо радіо.»
264scipoviумітиTŜi scipovas naĝi. — «Вона вміє плавати.»
267decidiвирішуватиTNi decidis resti hejme. — «Ми вирішили залишитися вдома.»
270eliriвиходитиT/ILi eliris el la ĉambro. — «Він вийшов із кімнати.»
271respondiвідповідатиT/IŜi respondis al mia letero. — «Вона відповіла на мій лист.»
282fariĝiставати, робитисяILa vetero fariĝis malvarma. — «Погода стала холодною.»
287sidiсидітиILa kato sidas sur la seĝo. — «Кіт сидить на стільці.»
288pagiплатитиTMi pagis dek eŭrojn. — «Я заплатив десять євро.»
289eniriвходити, заходитиT/IBonvolu eniri. — «Заходь, будь ласка.»
291ŝanĝiзмінюватиTMi ŝanĝis mian opinion. — «Я змінив свою думку.»
302graviмати значення, бути важливимITio ne gravas. — «Це не має значення.»
308rakontiрозповідатиTLa avino rakontas fabelon. — «Бабуся розповідає казку.»
309forlasiпокидатиTLi forlasis la urbon. — «Він покинув місто.»
311akceptiприйматиTŜi akceptis la donacon. — «Вона прийняла подарунок.»
313kantiспіватиTŜi kantas belan kanton. — «Вона співає гарну пісню.»
314pasigiпроводити (час)TNi pasigis la feriojn ĉe la maro. — «Ми провели канікули біля моря.»
316sendiнадсилатиTMi sendis mesaĝon al li. — «Я надіслав йому повідомлення.»
319malfermiвідчиняти, відкриватиTBonvolu malfermi la fenestron. — «Відчини, будь ласка, вікно.»
320mankiбракуватиIAl mi mankas tempo. — «Мені бракує часу.»
321naĝiплаватиINi naĝas en la maro. — «Ми плаваємо в морі.»
325igiзмушувати, спричинятиTTio igis ŝin ridi. — «Це змусило її засміятися.»
326mortigiвбиватиTLa malvarmo mortigis la florojn. — «Холод убив квіти.»

З 100 дієслів 57 мають позначку T, 27 — I і 14 — T/I, а для necesi і ebli ReVo позначки не дає. Три примітки до позначок:

  • Модальні дієслова вважаються перехідними. Після povi, voli і devi інфінітив є прямим додатком (PMEG), і ReVo каже це про devi. З трьох лише voli приймає ще й звичайний іменник у додатку: Mi volas kafon.
  • Дієслова з суфіксом підпорядковуються суфіксу. У ReVo немає позначки для troviĝi і fariĝi; ми показуємо I, бо дієслово з -iĝ- ніколи не має додатка. Pasigi, igi і mortigi з -ig- мають його завжди.
  • Складені дієслова можуть відрізнятися від основи. Alveni, reveni і foriri — це veni та iri з прийменником або префіксом (див. префікси) і лишаються неперехідними. ReVo позначає eliri й eniri як T/I, бо місце може бути додатком (eniri la ĉambron, приклад у ReVo) або стояти після прийменника (eniri en la ĉambron).

Пари на кшталт komenci і komenciĝi

Англійські «start», «end» і «change» вживаються з додатком і без нього. Есперанто розділяє їх: komenci приймає додаток, komenciĝi — ні. Нижче наведено шість пар зі списку. Повне правило з понад 30 парами — на сторінці -ig- і -iĝ-.

Пара (ранг)ЗмінаПриклад
komenci (224) → komenciĝi (534)T → INi komencis la lecionon. — «Ми почали урок». / La leciono komenciĝis. — «Урок почався».
fini (339) → finiĝi (467)T → IŜi finis la laboron. — «Вона закінчила роботу». / La laboro finiĝis. — «Робота закінчилася».
trovi (99) → troviĝi (259)T → IMi trovis la libron. — «Я знайшов книжку». / La libro troviĝas sur la breto. — «Книжка лежить на полиці».
fari (27) → fariĝi (282)T → IMi faris teon. — «Я зробив чай». / La teo fariĝis malvarma. — «Чай охолов».
ŝanĝi (291) → ŝanĝiĝi (637)T → IMi ŝanĝis la planon. — «Я змінив план». / La plano ŝanĝiĝis. — «План змінився».
morti (182) → mortigi (326)I → TLa floroj mortis. — «Квіти загинули». / La malvarmo mortigis la florojn. — «Холод убив квіти».

La leciono komencis без додатка — помилка; кажи La leciono komenciĝis. Обидва суфікси є й дієсловами: iĝi «ставати» та igi «змушувати», як у Tio igis ŝin ridi. — «Це змусило її засміятися».

Esti, havi, povi, voli і devi з інфінітивом

Коли далі йде друге дієслово, воно лишається в інфінітиві, без «щоб» і без прийменника.

ДієсловоЗ інфінітивомПриклад
estiІнфінітив може бути підметомParoli Esperanton estas agrable. — «Говорити мовою есперанто приємно».
haviНе вживається для обов’язку; «мусити» — це deviMi devas iri. — «Мені треба йти».
poviЗдатність або дозвілŜi povas legi. — «Вона вміє читати».
voliБажанняMi volas dormi. — «Я хочу спати».
deviНеобхідністьNi devas atendi. — «Нам треба чекати».

З povi, voli і devi особа, яка може, хоче чи мусить, є й особою, що виконує дію (PMEG). Якщо виконавець інший, вживай підрядне речення з ke: Mi volas, ke vi venu. — «Я хочу, щоб ти прийшов». Багато інших дієслів таблиці теж приймають інфінітив: ŝati, bezoni, deziri, provi, komenci, lerni, decidi, scipovi і sukcesi.

Що врахувати україномовному учневі

Немає «-ся». Українські дієслова на «-ся» в есперанто передаються трьома способами. Одні отримують суфікс -iĝ-: «початися» — komenciĝi, «знаходитися» — troviĝi, «ставати» — iĝi і fariĝi. В інших нічого не додається: «здаватися» — ŝajni, «подобатися» — plaĉi, «сподіватися» — esperi, «боятися» — timi, «намагатися» — provi, «вчитися» — lerni, «залишатися» — resti, «повертатися» — reveni. Треті беруть слово sin (див. займенники). Додавати зворотний суфікс за українською звичкою не треба.

Інші відмінки й прийменники. Керування українських дієслів часто не збігається з есперантським. Ось приклади з таблиці:

УкраїнськоюМовою есперанто
допомагати кому? (давальний)Ĉu vi povas helpi min? — прямий додаток з -n; ReVo наводить і форму з al, наприклад helpi al ŝi
вірити кому? (давальний)Mi kredas vin.
боятися кого? (родовий)La infano timas la hundon.
просити чого? (родовий)Li petis panon.
користуватися чим? (орудний)Mi uzas komputilon.
зустріти кого?Mi renkontis ŝin. — без прийменника
дивитися на що?Ni rigardas filmon. — без прийменника
відповісти на що?Ŝi respondis al mia letero. — прийменник al
думати про кого?Mi pensas pri vi. — прийменник pri

Після iĝi, fariĝi, esti і aspekti — без -n. Українське «став лікарем», «виглядає щасливою» (орудний відмінок) мовою есперанто виглядає так: Li iĝis kuracisto, Ŝi aspektas feliĉa, La vetero fariĝis malvarma. Закінчення -n тут немає.

Дієслово «бути» не опускається. Українською в теперішньому часі «бути» опускають: «Я студент». В есперанто esti потрібне завжди: Mi estas studento. «У мене є брат» мовою есперанто — Mi havas fraton (дослівно «я маю брата»), а «У мене немає брата» — Mi ne havas fraton.

Виду немає. «Читати» і «прочитати», «писати» і «написати», «робити» і «зробити» мовою есперанто мають одну форму: legi, skribi, fari. Минуле Mi legis відповідає і «читав», і «прочитав». Докладніше — на сторінці дієслова.

Одне українське дієслово — два есперантські. «Жити»: vivi (бути живим: La avo ankoraŭ vivas) і loĝi (мешкати: Ni loĝas en malgranda urbo). «Знати»: scii (факт) і koni (людину, місце), а «вміти» — scipovi. «Любити»: ami (Li amas sian familion) і ŝati (Mi ŝatas muzikon). «Слухати» і «чути»: aŭskulti і aŭdi. «Вчити(ся)» і «вивчати»: lerni і studi. «Залишити»: lasi (залишити, дозволити) і forlasi (покинути).

Одне есперантське дієслово — кілька українських. Iri — і «іти», і «їхати». Meti — і «класти», і «ставити», і «поміщати».

Префіксні дієслова. Українські «увійти», «вийти», «піти», «повернутися», «прибути» мовою есперанто — eniri, eliri, foriri, reveni, alveni.

Безособові слова. «Треба», «можна», «важливо» в есперанто — дієслова: Ne necesas rapidi «Поспішати не треба», Ĉu eblas pagi per karto? «Чи можна заплатити карткою?», Tio ne gravas «Це не має значення». Для дозволу є rajti: Ĉu mi rajtas eniri? «Чи можна мені зайти?» Дієслова plaĉi і manki керують так само, як українські «подобатися» й «бракувати»: особа, якій щось подобається чи якої чогось бракує, стоїть після al — там, де українська ставить давальний відмінок: Tiu libro plaĉas al mi — «Ця книжка мені подобається», Al mi mankas tempo — «Мені бракує часу».

Наголос. В інфінітиві він завжди падає на склад перед -i: paroli па-РО-лі, komenci ко-МЕН-ці, foriri фо-РІ-рі.

Як ми рахували

Рахували ми 8 жовтня 2026 року в нашому файлі esperanto-1000-common-words.csv. Він походить з 822 296 речень Tatoeba, у яких 5 831 657 слів, а кожна форма дієслова рахується під інфінітивом; метод описано на сторінці найуживаніші слова.

  • 313 із 1000 записів — дієслова (31,3%). У сумі їхні значення per_million дають 175 641 на мільйон, тож дієслова становлять 17,6% усіх слів корпусу.
  • 19 зі 100 найчастіших слів — дієслова, а серед перших 300 — 88.
  • 100 найчастіших дієслів стоять на місцях від 3 до 326 у списку. У сумі їхні значення per_million дають 141 900, а це 14,2% усіх слів і 80,8% усіх уживань дієслів, охоплених списком.
  • Перші 10, 20 і 50 дієслів становлять 8,1%, 9,7% і 12,1% усіх слів. Лише esti — 4,1%.

Частину мови визначено за закінченнями: запис на -i вважається дієсловом, а похідна форма рахується окремо, тож komenci і komenciĝi — два дієслова. Tatoeba містить короткі, писемні, часто перекладні речення; романи чи усне мовлення дали б інший порядок, як показує список на сторінці лексика.

Часті запитання

Які дієслова в есперанто найчастіші?

У нашому списку десять найчастіших дієслів — esti, povi, havi, fari, diri, voli, scii, devi, iri і ŝati. Разом вони становлять 8,1% усіх слів корпусу Tatoeba; лише esti — 4,1%.

Скільки дієслів есперанто треба знати?

20 найчастіших дієслів охоплюють 9,7% усіх слів нашого корпусу, 50 найчастіших — 12,1%, а 100 найчастіших — 14,2%. Кожне дієслово приймає ті самі закінчення, тож кожне нове дієслово — це лише новий корінь. Про інші частини мови див. список 1 000 слів.

Чи є в есперанто неправильні дієслова?

Ні. Усі дієслова, зокрема esti «бути», вживають закінчення -i, -as, -is, -os, -us і -u, а форма не змінюється за особою й числом: mi iras, ili iras.

Як дізнатися, чи приймає дієслово есперанто додаток?

Подивися в ReVo, де дієслова позначено як перехідні, неперехідні або обидва. Можна й запитати «що?» або «кого?» після дієслова. Дієслово з -ig- завжди приймає додаток, а з -iĝ- — ніколи; див. -ig- і -iĝ-.

Як сказати «мені треба» мовою есперанто?

Вживай devi: Mi devas iri. — «Мені треба йти». Дієслово havi означає «володіти» (Mi havas libron) і не вживається для обов’язку.

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.