Esperantopedia

Курс Saluton

Урок есперанто 6: минулий і майбутній час, дні тижня

Заміни одну голосну — і перенесешся в часі: laboris, laboras, laboros.

Оновлено:

Почати урок крок за кроком

По одному кроку за раз: діалог рядок за рядком, нові слова зі звуком і картинками, одна вправа на екран.

53 слова19 вправ~21 хв

У цьому уроці ти навчишся говорити про минуле й майбутнє. В есперанто три закінчення часу — -is для минулого, -as для теперішнього й -os для майбутнього, — і вони однакові для всіх дієслів. Ти також вивчиш дні тижня, слова hieraŭ «учора» і morgaŭ «завтра» та дізнаєшся, як сказати «у понеділок».

Діалог

У Ани є новина. У вівторок увечері вона телефонує Томо.

ЕсперантоУкраїнською
Ana: Tomo! Mi havas grandan novaĵon!Томо! У мене велика новина!
Tomo: Kio okazis?Що сталося?
Ana: Hieraŭ mi aĉetis flugbileton. En Julio mi iros al la Universala Kongreso!Учора я купила авіаквиток. У липні я їду на Всесвітній конгрес!
Tomo: Vere? Bonege!Справді? Чудово!
Ana: Kaj vi? Vi ankaŭ venos, ĉu ne?А ти? Ти теж приїдеш, чи не так?
Tomo: Mi ankoraŭ ne decidis. Mi devos peti feriojn.Я ще не вирішив. Мені доведеться попросити відпустку.
Ana: Vi devas veni! Ni finfine renkontiĝos!Ти мусиш приїхати! Ми нарешті зустрінемося!
Tomo: Vi pravas. Lundon mi parolos kun mia ĉefo.Ти маєш рацію. У понеділок поговорю з начальником.
Ana: Bone! Kaj kion vi faris dum la semajnfino?Добре! А що ти робив на вихідних?
Tomo: Sabaton mi vizitis mian avinon. Dimanĉon mi dormis la tutan tagon!У суботу я провідав бабусю. А в неділю спав цілий день!
Ana: Ha ha! Mi ne dormis multe. Mi kantis kun la koruso en du koncertoj.Ха-ха! А я спала небагато. Співала з хором на двох концертах.
Tomo: Kaj kion vi faros morgaŭ?А що ти робитимеш завтра?
Ana: Morgaŭ mi havos ekzamenon pri biologio. Hodiaŭ mi devas studi!Завтра в мене буде іспит із біології. Сьогодні мушу вчитися!
Tomo: Bonŝancon! Mi skribos al vi lundon, post la renkontiĝo kun la ĉefo.Успіху! Я напишу тобі в понеділок, після зустрічі з начальником.

Ĉu ne? у кінці речення означає «чи не так?», «правда ж?» — і теж починається з ĉu, як українське «чи».

Нові слова

ЕсперантоУкраїнськоюПримітки
hieraŭучора
hodiaŭсьогодні
morgaŭзавтра
ankoraŭ neще неankoraŭ «ще, досі»
finfineнарешті
haviматиMi havas… «Я маю…, у мене є…»
aĉetiкупувати
iriіти, їхатибудь-який рух: пішки, автобусом, літаком
okaziвідбуватися, траплятися
decidiвирішувати
petiпросити
paroliговорити, розмовляти
vizitiвідвідувати, провідувати
dormiспати
skribiписати
renkontiĝiзустрічатисяrenkontiĝo «зустріч»; -iĝ- тут як українське «-ся»
praviмати раціюVi pravas. «Ти маєш рацію.»
novaĵoновинавід nova «новий»
flugbiletoавіаквитокflugi «летіти» + bileto «квиток»
feriojвідпустка, канікулизазвичай у множині; ferio «вихідний день»
ekzamenoіспит, екзамен
semajnfinoвихідніsemajno «тиждень» + fino «кінець»
dumпід час, протягом
priпроekzameno pri biologio «іспит із біології»
postпісляpost la renkontiĝo «після зустрічі»
multeбагатоMi ne dormis multe.
tutaцілий, весьla tutan tagon «цілий день»
kongresoконгресla Universala Kongreso «Всесвітній конгрес есперанто»
bonŝancon!успіху!, щасти!

Граматика

Три часи — три закінчення

Дієслова есперанто мають одне закінчення для кожного часу, однакове для всіх осіб. Заміни -as на -is, щоб отримати минулий час, або на -os — майбутній. Більше — на сторінці про дієслова.

ІнфінітивМинулий -isТеперішній -asМайбутній -os
esti — бутиestis — був, була, булиestas — єestos — буде, будуть
labori — працюватиlaboris — працювавlaboras — працюєlaboros — працюватиме
iri — ітиiris — ішовiras — ідеiros — піде
havi — матиhavis — мавhavas — маєhavos — матиме
зараз

Минулий час на -is не має ні роду, ні числа: mi laboris — і «я працював», і «я працювала», а ili laboris — «вони працювали». Він також не розрізняє доконаного й недоконаного виду: Mi aĉetis — і «я купувала», і «я купила»; що саме мають на увазі, видно з контексту. Mi jam manĝis — «Я вже поїв».

ЕсперантоУкраїнською
Hieraŭ mi aĉetis flugbileton.Учора я купила авіаквиток.
Mi ankoraŭ ne decidis.Я ще не вирішив.
En Julio mi iros al la kongreso.У липні я поїду на конгрес.
Morgaŭ mi havos ekzamenon.Завтра в мене буде іспит.

Українською про плани часто кажемо в теперішньому часі — «У липні я їду на конгрес», — а в есперанто зазвичай вживають -os: En Julio mi iros al la kongreso.

Минулий, теперішній чи майбутній?

Обери правильне закінчення.

  1. Учора я купила авіаквиток.

    Hieraŭ mi aĉet flugbileton.

    Закінчення для aĉet-
    ВідповідьHieraŭ mi aĉetis flugbileton.
  2. Завтра в мене буде іспит.

    Morgaŭ mi hav ekzamenon.

    Закінчення для hav-
    ВідповідьMorgaŭ mi havos ekzamenon.
  3. Зараз я навчаюся.

    Nun mi stud.

    Закінчення для stud-
    ВідповідьNun mi studas.
  4. У неділю я спав цілий день.

    Dimanĉon mi dorm la tutan tagon.

    Закінчення для dorm-
    ВідповідьDimanĉon mi dormis la tutan tagon.
  5. У липні я поїду на конгрес.

    En Julio mi ir al la kongreso.

    Закінчення для ir-
    ВідповідьEn Julio mi iros al la kongreso.

Слова часу

ЕсперантоУкраїнською
antaŭhieraŭпозавчора
hieraŭучора
hodiaŭсьогодні
morgaŭзавтра
postmorgaŭпіслязавтра
nunзараз, тепер
baldaŭнезабаром, скоро
jamвже
ankoraŭще, досі; ankoraŭ ne — ще не
posteпізніше, потім

Postmorgaŭ побудоване так само, як українське «післязавтра»: post «після» + morgaŭ «завтра». А antaŭhieraŭ — це antaŭ «перед» + hieraŭ «учора», тобто «позавчора».

Дні тижня

Дні тижня — іменники, які пишуть із малої літери, як і в українській. На сторінці «Дні й місяці» є також місяці й дати.

ЕсперантоУкраїнською
lundoпонеділок
mardoвівторок
merkredoсереда
ĵaŭdoчетвер
vendredoп’ятниця
sabatoсубота
dimanĉoнеділя

Дні тижня

З’єднай кожне слово есперанто з його значенням.

    • lundo
      Відповідьпонеділок
    • mardo
      Відповідьвівторок
    • merkredo
      Відповідьсереда
    • ĵaŭdo
      Відповідьчетвер
    • vendredo
      Відповідьп’ятниця
    • sabato
      Відповідьсубота
    • dimanĉo
      Відповідьнеділя

    Значення: субота · неділя · п’ятниця · четвер · понеділок · середа · вівторок

«У понеділок», «по понеділках»

Щоб сказати «у понеділок», використай -n або en: lundon чи en lundo. Українською тут теж знахідний відмінок — «у понеділок», «у суботу», — і есперанто так само ставить -n. Прислівник lunde означає «по понеділках» — щопонеділка або в якийсь понеділок. Те саме -n показує, скільки щось триває: la tutan tagon «цілий день» (пор. українське «спав цілий день»).

ЕсперантоУкраїнською
Lundon mi parolos kun la ĉefo.У понеділок я поговорю з начальником.
Sabate mi kantas en koruso.По суботах я співаю в хорі.
Mi dormis la tutan tagon.Я спав цілий день.

Коли?

Введи відповідь. Замість ĉ, ĝ, ŝ, ŭ можна писати cx, gx, sx, ux.

  1. «у п’ятницю» (одним словом)

    Відповідьvendredon
  2. «по п’ятницях», щоп’ятниці (одним словом)

    Відповідьvendrede
  3. «цілий день» (трьома словами)

    Відповідьla tutan tagon
  4. «післязавтра» (одним словом)

    Відповідьpostmorgaŭ

Вправи

Вправи до уроку 6

  1. Яке закінчення позначає майбутній час?

    Відповідь-os
  2. Переклади на есперанто: «Учора я працював.»

    ВідповідьHieraŭ mi laboris / Hieraŭ laboris mi / mi Hieraŭ laboris / mi laboris Hieraŭ / laboris Hieraŭ mi / laboris mi Hieraŭ
  3. Постав у минулий час: Mi dormas.

    ВідповідьMi dormis
  4. Переклади на есперанто, з артиклем: «Завтра ми поїдемо на конгрес.»

    ВідповідьMorgaŭ ni iros al la kongreso / Morgaŭ ni al la kongreso iros / Morgaŭ iros ni al la kongreso / Morgaŭ iros al la kongreso ni / Morgaŭ al la kongreso ni iros / Morgaŭ al la kongreso iros ni / ni Morgaŭ iros al la kongreso / ni Morgaŭ al la kongreso iros / ni iros Morgaŭ al la kongreso / ni iros al la kongreso Morgaŭ / ni al la kongreso Morgaŭ iros / ni al la kongreso iros Morgaŭ / iros Morgaŭ ni al la kongreso / iros Morgaŭ al la kongreso ni / iros ni Morgaŭ al la kongreso / iros ni al la kongreso Morgaŭ / iros al la kongreso Morgaŭ ni / iros al la kongreso ni Morgaŭ / al la kongreso Morgaŭ ni iros / al la kongreso Morgaŭ iros ni / al la kongreso ni Morgaŭ iros / al la kongreso ni iros Morgaŭ / al la kongreso iros Morgaŭ ni / al la kongreso iros ni Morgaŭ
  5. Який день іде після merkredo?

    Відповідьĵaŭdo
  6. Що означає Lunde mi laboras?

    Відповідь«Я працюю по понеділках.»
  7. Встав esti: Hieraŭ la vetero ___ bela.

    Відповідьestis
  8. Переклади на есперанто: «Я ще не вирішив.»

    ВідповідьMi ankoraŭ ne decidis
  9. Переклади на есперанто: «У суботу я провідав мою бабусю.»

    ВідповідьSabaton mi vizitis mian avinon / En sabato mi vizitis mian avinon / Mi vizitis mian avinon sabaton / Mi vizitis mian avinon en sabato

Куточок культури

Найпопулярніше свято есперантистів — День Заменгофа, 15 грудня: день народження творця мови, який народився 1859 року в Білостоці. З 1920-х років це також День есперантської книжки, коли есперантисти купують або дарують книжку мовою есперанто. Місцеві клуби збираються на лекції, вечері або зі святковим тортом. Більше — про День Заменгофа.

Часті запитання

Як передати доконаний вид — «робив» і «зробив»?

Здебільшого окремої форми немає: Mi faris означає і «я робив», і «я зробив». Що дію завершено, показує контекст або слова на кшталт jam «вже»: Mi jam manĝis — «Я вже поїв». Для точніших відтінків є складені форми з дієприкметниками, але на початку вони не потрібні; ти коротко побачиш їх в уроці 12.

Як сказати «свій» мовою есперанто?

Для «я», «ти» й «ми» вживай звичайні mia, via, nia: Mi vizitis mian avinon — «Я провідав свою бабусю». Окреме слово sia «свій» є лише для третьої особи: Li vizitis sian avinon — «Він провідав свою (власну) бабусю». Тож українське «свій» після «я» чи «ти» перекладай як mia чи via. Детальніше — на сторінці про займенники.

Чи пишуть дні тижня з великої літери?

Ні. Дні тижня пишуть із малої, як і в українській: lundo, sabato. Назви місяців традиційно писали з великої — Julio, — і довідкова граматика PMEG радить так робити й далі, хоча багато хто тепер пише їх із малої. Тут есперанто відрізняється від української, де місяці завжди пишуть із малої літери.

Як сказати «наступного тижня» й «минулого тижня»?

La venontan semajnon — «наступного тижня», la pasintan semajnon — «минулого тижня». Обидва вирази мають -n, бо кажуть, коли щось відбувається. Українською тут родовий відмінок, а в есперанто — завжди -n.

Джерела

Якщо Esperantopedia тобі допомогла, ти можеш підтримати її.